Змінити прізвище чи ім’я в Україні — дешево, але паперів потрібно зібрати чимало

Вибір імені для дитини — справа відповідальна. Тож не дивно, що більшість батьків перед тим, як назвати своє чадо, вивчають відповідну інформацію, досліджують значення імен, співвідносять їх із датою народження. І, звісно, дивляться, чи буде ім’я дитини співзвучним з прізвищем та по батькові. Хоч є й такі батьки, які піддаються швидкоплинним політичним, «серіальним» чи іншим захопленням і називають дітей так, що ті не знають, як скоріше здихатись такого ім’ячка. Що потрібно для того, щоб змінити прізвище та ім’я, з’ясував «Урядовий кур’єр».

Наш син — Каїн!

Звісно, про смаки не сперечаються. Але поєднання імені Анжеліка з прізвищем Гарбуз, як на мене, дещо дивне. Чому батьки так назвали дитину? Найімовірніше, свого часу вони захоплювалися серіалом про пригоди красуні Анжеліки, роль якої виконала Мішель Мерсьє. З іншого боку, таке поєднання — ніщо в порівнянні зі славнозвісною Даздрапермою. Погодьтеся, тут уже байдуже, яке буде у дівчини прізвище. Так на честь Першотравня іменували своїх дочок деякі партійні чиновники. Як дитині потім жилось-булось із таким ім’ям, нескладно здогадатися.

— У мене двоє синів, одного звати Миколою, іншого — Андрієм. Називаючи малюків, ми з чоловіком відштовхувалися від того, що в них у майбутньому будуть діти, в яких має бути гарне по батькові, — розповідає киянка Людмила Боярко. — Хоч інші молоді матусі дуже дивувалися: чому такі звичайні імена ми обрали? Адже в нашому дворі було модно називати дівчаток Віолеттами, Каринами, Сандрами, а хлопчиків — Бруно, Джорджами, Бредами. Над тим, що в паспорті у графі по батькові у їхнього внука буде Бредович, ніхто не замислювався. А даремно! Адже треба дбати не лише про свої забаганки, а і про те, що дитина з цим ім’ям ходитиме до дитсадка, школи, і як до неї там ставитимуться.

Цікаво, що вподобання щодо вибору імен у жителів західних та східних регіонів України дещо відрізняються. Так, органами державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області за сім місяців цього року зареєстровано 23 410 новонароджених. Серед рідковживаних імен, які обрали батьки для донечок, переважають Аріана, Бажена, Євангеліна, Еліф, Зоряна, Златослава, Ліліт, Ліка, Луїза, Мія, Милоліка, Сандра, Олівія, Тея, Ясенія.

При реєстрації народжених хлопчиків батьки обирали такі екзотичні імена, як Аріан, Аббас, Багаслав, Давуд, Дій, Едем, Жиян, Роберт, Мілен, Себастіан, Султан, Яромир.

Натомість на заході країни серед рідкісних імен для хлопчиків трапляються такі: Юліан, Лук’ян, Северин, Устим, Лев, Натан, Мілан, Аліхай, Натаніель, Рожден, Джонотан, Вільмож, Каїн, Еміліо, Ждан, Теодор, Єдисей, Таде, Герман, Іман, Рамір, Франчезко, Юсуф.

Серед нестандартних імен, обраних для дочок, переважають Альбіна, Росана, Абель, Янка, Фанні, Доріна, Джена, Ельміра, Саманта, Егері, Сабіна, Анісія, Аделіна, Естер, Суламіда, Фіалка, Петронеолла, Амеліта, Іуліана.

— Батьки, які називають дітей звичайними іменами, такими як Наталія й Максим, на підсвідомому рівні хочуть, щоб їхня малеча в майбутньому не вирізнялася серед інших, — роз’яснює психолог Ганна Пилипенко. — Коли йдеться про, так би мовити, класичні імена — Марія, Олександр, то вони здебільшого передаються в сім’ї з покоління в покоління. Інколи вибір старовинних імен може свідчити про ностальгію за минулим. Натомість батьки, які обирають чудернацькі або іноземні імена, насправді намагаються таким чином компенсувати недолік чогось. Тобто на перший план виходять комплекси батьків.

Обережний вибір

Якщо дитині не подобається обране батьками ім’я, вона має право його змінити. При цьому варто зазначити, що наше законодавство не обмежує кількість таких змін. Починаючи з шістнадцятирічного віку, людина має право на власний розсуд змінювати своє прізвище або ім’я. Проте за згодою батьків це можна зробити і в більш ранньому віці.

— Людина, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та власне ім’я або щось одне, за згодою батьків або одного з них, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, — зазначає заступник голови Державної реєстраційної служби Ірина Кухаренко, — а також якщо відомості про батька чи матір дитини виключено з актового запису. Або якщо відомості про чоловіка як батька новонародженої дитини внесені до актового запису за заявою матері.

Для того, щоб змінити ім’я чи прізвище, або те й інше, потрібно з відповідною заявою звернутися до рацсу за місцем проживання. Ця заява подається у письмовій формі за умови пред’явлення паспорта громадянина України та розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану за три місяці з дня її подання. За поважної причини цей термін може бути подовжено, проте не більше ніж на три місяці.

Якщо дитині 14 років, то для зміни імені чи прізвища або того й іншого ще потрібно надати заяву про те, що батьки (це може бути один із них чи піклувальник) не проти. Ця заява може подаватися ними особисто. Якщо з поважних причин це неможливо, тоді від імені одного з батьків заяву може подати той з батьків, хто може, а справжність підпису під цим документом має бути нотаріально засвідчена. Разом із відповідною заявою подають свідоцтво про народження та довідку з місця проживання. Також заяву має написати той, хто хоче зробити такі кардинальні зміни у своєму житті.

Людина, яка досягла 16 років, але ще не отримала паспорта громадянина України, пред’являє свідоцтво про народження, проте лише тоді, коли від дня досягнення зазначеного віку минув менш як один місяць. Також ще потрібна довідка з місця проживання.

Тим, кому виповнилося 16 років, до рацсу потрібно подати заяву, паспорт, свідоцтво про народження; свідоцтво про шлюб або його розірвання; свідоцтво про народження дітей, якщо вони малолітні чи неповнолітні; свідоцтво про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено; власну фотокартку та квитанцію про сплату державного мита розміром 5 гривень 10 копійок. За державну реєстрацію повторної зміни імені, не пов’язаної з реєстрацією шлюбу, стягується держмито розміром 51 гривня.

Звісно, після зміни імені потрібно буде міняти й паспорт громадянина України, й інші документи. Цікаво, що називати причину зміни імені ніхто не вимагає. Проте подані документи перевірять.

— Відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до органу внутрішніх справ за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені, — зауважує Ірина Кухаренко. — Орган внутрішніх справ за результатами відповідної перевірки, яку здійснюють безоплатно, у місячний термін готує та надає висновок про можливість зміни імені й передає його разом з усіма матеріалами до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Варто зазначити, що не всі можуть змінити ім’я. Відмову отримають ті, стосовно кого здійснюється кримінальне провадження або якщо людина перебуває під адміністративним наглядом; хто має судимість, яку не погашено або не знято в установленому законодавством порядку; щодо кого існує офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку; в разі подання заявником неправдивих відомостей.

Тож якщо батьки трохи пожартували й обрали не дуже вдале, на думку дитини, ім’я, то хочеш чи не хочеш, а з ним потрібно пожити до 14 років, а потім уже щось вирішувати. Головне, не піддаватися швидкоплинній моді й обирати те ім’я, з яким себе людина якнайкраще асоціює. Батькам, які обирають нестандартні імена, хочеться порадити думати не лише про свої забаганки, а й про дитину.

Як офіційно змінити своє ім’я або прізвище: зрозуміла інструкція

Набридло бути Афанасієм? Ім’я можна запросто замінити! І коштуватиме така процедура трохи більше 5 гривень. Які документи для цього потрібні та скільки часу чекати – дізнавалися журналісти сайту “24”.

Варто зазначити, за українським законодавством, ім’я особи складається з прізвища, імені та по-батькові. У тому випадку, якщо інакше не встановлено національними традиціями, коментує Ірина Дубиківська, начальник Управління державної реєстрації актів цивільного стану.

Тим часом, за даними Державної реєстраційної служби, за півроку 2016 року більше 10 тисяч українців змінили власне ім’я чи прізвище або, якщо на це був встановлений законом випадок, по-батькові. Для порівняння за весь минулий рік змінити свої ініціали виявили бажання понад 19 тисяч українців.

Скільки це коштує?

Тим, хто хоче отримати нове ім’я, спершу, слід подати заяву про зміну імені до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо зміна імені відбувається перший раз – треба буде сплатити лише державне мито, що становить 5 гривень 10 копійок.

Якщо це повторна процедура, наприклад, раніше ви змінювали ім’я і знову бажаєте його змінити, то обійдеться це вам у 51 гривню.

Які документи потрібні?

Як зазначалося вище, насамперед, треба написати заяву про зміну імені. До заяви додається паспорт та свідоцтво про народження. У разі потреби – свідоцтво про шлюб чи розірвання шлюбу, документи про народження дітей (якщо, звичайно, вони є).

Якщо інформація про ці документи є у реєстрі або у відділі куди ви звертаєтеся, надання окремих цих документів може бути не обов’язковим,
– зазначила Дубиківська.

Підліткам від 14 до 16 років, для зміни імені або прізвище треба мати згоду батьків. Плюс до цього надати свідоцтво про народження та довідку про реєстрацію місця проживання.

Також у всіх випадках зміни імені додається фотографія.

За бажанням особи, яка звертається до Відділу державної реєстрації змінити можна або ім’я або прізвище окремо. Або те й те одночасно.

Як змінити по-батькові?

Змінити по-батькові можна в окремих встановлених законом випадках. Відповідно до ст. 295 Цивільного кодексу особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну по-батькові у разі зміни її батьком свого власного імені або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження, а також у випадку усиновлення.

Де це можна зробити?

Як відзначила в коментарі сайту “24” Ірина Дубиківська, зміна імені – це один з видів реєстрації актів цивільного стану. Тому тут є обмеження по території. Тобто громадянин України має право звернутися лише до того Відділу реєстрації актів цивільного стану, де він проживає. Винятком є особи з Криму та тимчасово окупованих територій – прив’язки до території по місцю проживання для них немає – вони можуть звернутися до будь-якого Відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Скільки часу чекати?

Отримати нове ім’я чи прізвище – можна через три місяці. Такий термін встановлений законом. Із трьох – один місяць перевірку здійснює територіальний орган внутрішніх справ, який надає висновок про можливість фізичної особи змінити ім’я.

Здебільшого на практиці, якщо всі акти цивільного стану зареєстровані на території України, немає документів, які треба потребувати з-за кордону і є позитивний висновок, більше півтора місяці ця процедура не триває, – коментує начальник Управління державної реєстрації актів цивільного стану.

Однак все ж є обмеження, коли ім’я або прізвище змінити не можна. Підставами для відмови може бути перебування заявника під судовим слідством, наявність судимості, яку не погашено або коли, охочого отримати нове ім’я, розшукують українські чи іноземні правоохоронні органи. Загалом усе логічно.

Що треба зробити після зміни ім’я?

Найперший документ, який ви отримуєте після державної реєстрації зміни імені – буде свідоцтво про зміну імені. До паспорта громадянина України вноситься відмітка про необхідність його зміни у місячний термін.

Одночасно відділом державної реєстрації інформація про зміну імені надається до територіального органу міграційної служби і до органу внутрішніх справ,
– підкреслює Дубиківська.

Наступний крок – це отримання паспорта на нове прізвище або ім’я, зміна ідентифікаційного коду, закордонного паспорту, водійського посвідчення, банківських карток і решти документів, що ідентифікують особу.

Студентам доведеться отримати нову залікову книжну, студентський та читацький квитки. Атестат про освіту буде дійсним зі старим прізвищем. Трудову книжку змінювати не треба – у ній лише робляться виправлення. Якщо особа військовозобов’язана, про зміну ініціалів, слід повідомити військовий комісаріат.

Чому змінюють?

Які саме нові прізвища та імена обирають українці, Державна служба статистики та Міністерство юстиції не відслідковують. Кажуть лише, що обмежень у їх виборі практично немає. Тобто, яке прізвище чи ім’я вам заманеться – таке можете й обрати.

А от щодо поширених причин, чому українці прагнуть отримати нові “дані” про себе можуть бути, власне, окремі сімейні історії, повернення до родового прізвища, або ситуація: дитина, яку всиновили, відновила контакт зі своїми біологічними батьками, чи просто в людини з’явилося бажання змінити своє ім’я. Це суто індивідуальний вибір. І кожен маєте повне право не пояснювати рішення змінити своє ім’я або прізвище або по-батькові на нове.