​Розрахунок заробітної плати в 2024 році: нарахування і утримання, “на руки” працівнику

Традиції потрібно оберігати, тому напередодні нового року ми, як завжди, розглядаємо свіжі показники, які впливатимуть на оподаткування та оплату праці в 2024 році. Скільки податків сплатить роботодавець, який розмір соціальної пільги застосовуватиметься, скільки працівник отримає “на руки” з мінімальної зарплати. Про це та інше – в нашому щорічному матеріалі “Розрахунок заробітної плати в 2024 році”.

Яким має бути розмір заробітної плати в 2024 році?

Верхню межу розміру зарплати роботодавець визначає самостійно, а от нижній поріг встановлено законодавством – за виконану норму праці потрібно платити не менше від мінімалки.

Отже, в 2024 нараховувати працівникам зарплату потрібно буде у розмірі, не меншому:

Мінімальна зарплата та мінімальний розмір окладу: в чому різниця?

Поняття мінімальна заробітна плата не дорівнює поняттю мінімальний посадовий оклад або тарифна ставка. Інколи у роботодавців-початківців виникає із цим плутанина.

Оклад чи тарифна ставка – це основний вид нарахувань, який отримує працівник за виконану норму праці. Але крім окладу працівнику можуть нараховуватись індексація, різні доплати і премії. Всі разом ці нарахування входять в поняття заробітна плата.

Розмір окладу, який можна встановити працівнику, також має нижню межу, встановлену ст. 6 Закону про оплату праці та ст. 96 КЗпП.

Мінімальний розмір окладу прив’язаний до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який діє на 1 січня кожного року.

Наприклад, в 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб дорівнює 3 028 грн. Отже, оклад працівника в 2024 році не може бути меншим, ніж 3 028 грн. А також він може дорівнювати розміру МЗП або відрізнятися від нього в більшу чи меншу сторону.

Чи може роботодавець встановити працівнику оклад на рівні 3 028 грн і нарахувати таку ж заробітну плату в 2024 році?

Ні, адже ця сума буде меншою за мінімальну зарплату. А, як пам’ятаємо, виплата працівнику зарплати, меншої за розмір “мінімалки”, при умові виконаної ним норми праці, буде вважатись порушенням трудового законодавства. Це, в свою чергу, загрожуватиме роботодавцю штрафом у двократному розмірі МЗП (16 000 грн – в 2024 році) за кожного працівника, по відношенню до якого було здійснено порушення.

Тому, якщо ви нараховуєте працівнику лише “голий” оклад, то його доцільно встановлювати на рівні, не меншому від мінімальної заробітної плати.

Коли ж є сенс встановити оклад у розмірі, меншому від МЗП?

Тоді, коли заробітна плата складається не лише з окладу, а й з доплат, які входять в мінзарплату:

• оплата праці за дні відрядження;
• процентні або комісійні винагороди, виплачені додатково до процентної ставки (окладу);
• гонорари штатним працівникам редакцій газет, журналів та інших засобів масової інформації;
• надбавки і доплати до тарифних ставок (окладів), у тому числі надбавки та доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, класність водіям, науковий ступінь;
• премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, наприклад щомісячні та квартальні премії;
• оплата роботи у святкові та неробочі дні, яка проводиться в межах місячної норми оплати праці, у тому числі у подвійному розмірі;
• відсоткові або комісійні винагороди, які виплачуються додатково відповідно до тарифної ставки (окладу), посадового окладу;
• винагороди та заохочення, які виплачуються раз на рік або мають разовий характер, наприклад річні премії;
• індексація.

Що не входить до мінімальної зарплати:

• доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
• доплата за роботу у нічний час;
• доплата за роботу у надурочний час;
• виплата за роз’їзний характер роботи;
• премії до ювілейних і святкових дат.

Зарплата працівника “на руки” та податки роботодавця з мінімалки у 2024 році

Роботодавці утримують із зарплат працівників податки – 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору (ВЗ). Відповідно, на руки співробітники отримують меншу суму.

Крім зарплати, роботодавець за працівника сплачує 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ) за рахунок власних коштів.

Отже, у 2024 року зарплатні розрахунки із розрахунку мінзарплати складуть:

З 1 січня:

• нарахована зарплата = 7 100 грн.
• 18% ПДФО = 1 278 грн.
• 1,5% ВЗ = 106,50 грн.
• на руки працівнику = 7 100 – (1278 + 106,50) = 5 715,50 грн.

Зарплата до вирахування податків = 7 100 грн, “чистими” на руки працівнику = 5 715,50 грн.

ЄСВ, який повинен сплатити роботодавець з мінімалки: 7 100 грн × 22% = 1 562,00 грн

З 1 квітня:

• нарахована зарплата = 8 000 грн
• 18% ПДФО = 1 440 грн
• 1,5% ВЗ = 120 грн.
• на руки працівнику = 8 000 – (1 440 + 120) = 6 440 грн

Зарплата до вирахування податків = 8 000 грн, “чистими” на руки працівнику = 6 440 грн.

ЄСВ, який повинен сплатити роботодавець: 8 000 грн × 22% = 1 760,00 грн.

Чи може розмір зарплатних податків бути меншим?

Так, може. За певних умов, а саме:

• розмір ПДФО може бути меншим, якщо до нарахованого доходу застосовується податкова соціальна пільга (або ПСП);
• ставка ЄСВ складає 8,41% для підприємств, установ і організації, які використовують працю осіб з інвалідністю (ч. 13 ст. 8 ЗУ “Про ЄСВ”).

Що таке пільга по ПДФО та коли вона застосовується?

Поняття “податкова соціальна пільга” означає гарантовану державою суму, на яку може бути зменшена нарахована заробітна плата працівника для розрахунку ПДФО. Якщо в 2024 році пільга застосовується, то формула для розрахунку ПДФО наступна:

ПДФО = (Нарахована зарплата – Податкова соціальна пільга) х 18%

Застосування ПСП можливе при виконанні певних умов, які обмежують цю опцію для більшості працівників. Одна з умов звучить так: розмір нарахованого місячного доходу не повинен перевищувати суми, визначеної за формулою:

Прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня * 1,4 (з округленням до найближчого десятка)

В 2024 році граничний розмір доходу, який дає право працівнику застосувати ПСП:

3 028 грн * 1,4 = 4 239,20 ≈ 4 240 грн.

Оскільки дохід, який дає право на застосування ПСП нижчий за розмір мінімальної заробітної плати майже в два рази, більшість працівників не мають права на її отримання.

Використати право на застосування ПСП мають тільки ті працівники, заробітна плата яких менша за 4 240 грн. До категорії таких працівників належать:

• ті, хто працюють на умовах неповного робочого часу;
• не відпрацювали повний місяць (кого було прийнято чи звільнено в середині місяця).

Також, часто ПСП можна застосувати працівникам, які мають двох та більше дітей віком до 18 років. Для таких працівників, граничний дохід для отримання соціальної пільги визначається як добуток граничного доходу, який дає право на застосування пільги в загальному випадку (тобто 4240 грн. в 2024 році) та кількості дітей.

Як відбуваються зарплатні розрахунки в SMARTFIN?

Роботодавцю мало просто знати, яку мінімальну суму зарплати і податків потрібно платити працівнику за місяць.

Також необхідно вміти розрахувати:

• зарплату і податки до виплати двічі на місяць;
• правильно документально оформити виплати.

Все це вже автоматизовано в SMARTFIN. Тому ви швидко сформуєте всі розрахунки і документи місяця:

• відомості нарахування зарплати
• відомості на виплату зарплати, розрахунок зарплатних податків
• табель обліку робочого часу

Для цього в системі є відповідні документи:

Система швидко розраховує зарплату і податки, які потрібно виплатити за 1 і 2 половину місяця:

А також заповнює документи на виплату:

А для тих, хто виплачує зарплату на картки і є клієнтом ПриватБанку, є можливість відправити відомість в Приват24:

В документі по нарахуванню зарплати можна побачити загальні нарахування місяця. Програма вміє контролювати:

• доплату до МЗП
• граничний дохід для застосування пільг з ПДФО
• необхідність доплати до мінімального розміру ЄСВ
• автоматично нараховувати індексацію, про яку ми забули в 2023 році, але яка повертається до нас у 2024.

Із цього документу також можна роздрукувати необхідні первинні документи:

Крім того, зарплатні калькулятори дозволяють швидко нарахувати:

• відпускні (щорічні, додаткові, без збереження зарплати);
• лікарняні та декретні;
• компенсації за невикористані відпустки;
• оплату за дні відрядження;
• простої;
• увільнення.

Розпочати легко! Додайте інформацію про організацію та працівників, виконайте налаштування і отримайте необхідні розрахунки. Нарахування зарплати та індексації, розрахунок податків, лікарняних, відпускних та компенсацій. А ще: будуйте графіки роботи будь-якої складності, формуйте кадрові докумети та звіти, відправляйте звітність у податкову, контролюйте торговельні операції та інше.

Розрахунок зарплати в 2020 році: нарахування, утримання, «на руки» працівнику

Оклад, індексація, відпускні та лікарняні – це основні види нарахувань, з якими на практиці стикається майже кожний роботодавець.

Яким має бути розмір окладу в 2020 році?

Оклад (тарифна ставка) – це основний вид нарахувань при почасовій системі оплати праці. Це така система, при якій заробіток працівника безпосередньо залежить від відпрацьованого часу. Одиницею часу може бути повністю відпрацьований місяць (в цьому випадку нараховується оклад за місяць), або відпрацьована зміна чи година (тоді за зміну або годину встановлюється тарифна ставка). Звідси виникає необхідність вести табель обліку робочого часу.

З 01 січня 2017 року оклад працівника не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ст. 6 Закону про оплату праці та ст. 96 КЗпП ).

У 2020 р. держбюджетом України прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на рівні 2102,00 грн., відповідно і мінімальний розмір окладу на весь 2020 рік повинен складати не менше 2102,00 грн.

Сам показник протягом року буде змінюватися і складе:

з 1 липня – 2197,00 грн;

з 1 грудня – 2270,00 грн.

Нарахована заробітна плата за відпрацьовану норму часу в 2020 році не може бути меншою за розмір МЗП – 4723,00 грн.

Якщо працівник відпрацював повну норму часу (тобто у місяці нарахування зарплати він не хворів, не перебував у відпустці, не був прийнятий або звільнений та ін.), йому не можна виплатити заробітну плату у розмірі меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати в 2020 році – 4723,00 грн. Тому, якщо оклад працівника встановлений на рівні меншому, ніж 4723,00 грн., йому необхідно робити доплату до рівня мінзарплати (за умови відпрацьованої норми часу).

З 01 січня 2020 року оклад працівника встановлено на рівні 2200,00 грн, норму часу в січні 2020 р. працівник виконав. Нарахування заробітної плати виглядатиме так:

Оклад = 2200,00 грн.

Доплата до рівня МЗП = 4723,00 грн. – 2200,00 грн. = 2523,00 грн.

У програмі SMARTFIN.UA можна нараховувати заробітну плату працівникам по місячним окладам, по денним і годинним тарифним ставкам, а доплата до рівня МЗП розраховується автоматично:

Розрахунок заробітної плати в 2020 році для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу

Працівникам, які працюють на умовах неповного робочого часу, заробітна плата нараховується пропорційно відпрацьованому часу, виходячи із встановлених штатним розписом окладів. Тобто, нарахована заробітна плата 2020 може бути меншою, ніж 4723,00 грн., і це не буде порушенням вимог законодавства. При цьому рівень забезпечення розміру мінімальної зарплати в 2020 році також повинен виконуватися! Але в цьому випадку визначається він пропорційно.

Як це розрахувати?

Припустимо, працівник працює на 0,25 ставки за основним місцем роботи, оклад встановлений на рівні 2200,00 грн. (тобто менше рівня мінзарплати в 2020 році). Норма праці в січні 2020 р. виконана.

Нарахована заробітна плата: 2200,00 грн х 0,25 = 550,00 грн.

Рівень забезпечення мінзарплати пропорційно зайнятості: 4723,00 грн. х 0,25 = 1180,75 грн.

Оскільки розмір нарахованої зарплати менший рівня мінзарплати, працівнику необхідно зробити доплату до мінзарплати в розмірі: 1180,75 грн. – 550, 00 грн. = 630,75 грн.

Щоб рівень забезпечення мінзарплати пропорційно зайнятості не потрібно було постійно контролювати, необхідно встановити оклад на рівні не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати. Але програма SMARTFIN.UA вміє «контролювати» нарахування заробітної плати таких працівників автоматично:

Індексація в 2020 році: чи обов’язково нараховувати? Чи потрібно регулярно піднімати оклади?

Законопроект №2708 «Про працю» передбачає відміну індексації заробітної плати. І це гарна новина для всіх, хто досі не розібрався з цією темою. Тож чекаємо на зміни. А поки чекаємо, розберемося з нагальними індексаційними питаннями у 2020 році, адже вони посідають стабільно високе місце в рейтингу найпопулярніших зарплатних питань.

Одразу зауважимо, що аргумент: «Я не нараховую індексацію в 2020 році, тому що виплачую заробітну плату у розмірі, вищому за розмір мінімальної заробітної плати», не має законодавчого обґрунтування. Індексувати необхідно заробітну плату усім працівникам, незалежно від розміру окладів.

Так коли ж необхідно індексувати заробітну плату працівників і в якому розмірі?

Це залежить від двох умов: місяця останнього підвищення окладу за посадою працівника (базового місяця) і індексів споживчих цін (далі – ІСЦ), які щомісячно публікуються Держстатом.

У місяці останнього підвищення окладу (базовому місяці) дохід не індексується, ІСЦ приймається за 1 або 100%. Далі, шляхом множення місячних ІСЦ, розраховується ІСЦ наростаючим підсумком. Коли ІСЦ, розрахований наростаючим підсумком, перевищить поріг в 103%, у працівника настає право на індексацію.

Розмір індексації розраховується як добуток прожиткового мінімуму і коефіцієнту індексації. Самостійно розраховувати коефіцієнти індексації не потрібно. Вони визначаються за допомогою таблиць індексації або онлайн-калькуляторів.

Також детальніше про механізм індексації можна почитати тут:

Регулярне підвищення окладів як спосіб уникнення індексації в 2020 році

Багато роботодавців і бухгалтерів, щоб не нараховувати індексацію, використовують механізм «випереджаючого підвищення окладів». Простіше кажучи, підвищують оклади раз на 2-3 місяці, завдяки чому створюється умова, при якій індекс інфляції не встигає досягти порогу в 103% і право на індексацію у працівників не виникає.

Рекомендація: якщо ви використовуєте цей спосіб «уникнення індексації», який не суперечить нормам законодавства, не підвищуйте оклади на незначні суми (5-10 грн). Держпраці може не визнати таке підвищення. Чому? Про це ми розповіли тут:

Що ж обрати в 2020 році: проводити індексацію чи регулярно підвищувати оклади?

Це також часте запитання, яке задають користувачі нашого сервісу. Вирішує, звичайно, роботодавець. І бажано, щоб при цьому він спирався на систему оплати праці, в якій мають бути закладені умови підвищення окладів (наприклад їх «прив’язка» до показників мінзарплати або рівня інфляції). Дуже часто вибір на користь регулярного підвищення окладів пов’язаний з нерозумінням механізму індексації і небажанням розібратися в питанні. Якщо розглянути приклади 2018 і 2019 років, то при підвищенні окладів в січні відповідного року (а саме цей місяць для багатьох є «базовим»):

• у 2018 році індексація перший раз виникла в листопаді 2018 року;
• у 2019 році індексація перший раз виникла в липні 2019 року.

Тому в підвищенні окладів раз на два (або три) місяці не було ніякої необхідності, якщо воно було продиктоване тільки бажанням не проводити індексацію. Крім того кожне таке підвищення має бути документально оформлене, що також додає зайвої «паперової роботи».

Нагадаємо, що калькулятор розрахунку індексації вбудовано в програму SMARTFIN.UA, тому розрахунок коефіцієнту індексації і суми самої індексації, відбуваються в автоматичному режимі:

Лікарняні, відпускні, компенсація за невикористану відпустку в 2020 році

Лікарняні і відпускні в 2020 році – ті види нарахувань, які виплачуються працівнику в той час, коли він не працює, але за ним зберігається середній заробіток. Також не забувайте, що при звільненні в 2020 році працівнику обов’язково потрібно буде виплатити компенсацію за невикористані дні відпустки!

У сервісі SMARTFIN.UA передбачено автоматизований розрахунок відпускних, лікарняних, компенсації за невикористану відпустку, а результати розрахунків виводяться на друк:

Інші нарахування в 2020 році

Окрім окладу та інших перелічених вище виплат, в 2020 році працівникам можуть виплачуватися премії, надбавки, винагороди, які відносяться до фонду додаткової заробітної плати. В програмі SMARTFIN.UA автоматизовано розрахунок доплат за роботу в нічний і вечірній час, за надурочну роботу, за роботу у святкові і вихідні дні (по змінних графіках роботи). Також є можливість створити вручну усі необхідні види додаткових нарахувань.

Розрахунок «зарплатних податків» в 2020 році

Податкове навантаження на фонд заробітної плати в 2020 р. не змінилося і, як і раніше, складає:

• 18% – податок на доходи фізичних осіб;
• 1,5 % – військовий збір;
• 22% – єдиний соціальний внесок.

Нагадаємо, що податок на доходи (ПДФО) і військовий збір в 2020 році належать до утримань, тобто сплачуються за рахунок коштів працівника.

Податкова соціальна пільга при розрахунку ПДФО в 2020 році

При розрахунку податку на доходи (ПДФО) може застосовуватися податкова соціальна пільга (ПСП). Це встановлена законодавством сума, на яку зменшується нарахована заробітна плата (база оподаткування) для розрахунку податку на доходи. У разі застосування податкової соціальної пільги в 2020 році формула для розрахунку ПДФО виглядає так:

Податок на доходи = (Нарахована зарплата – Податкова соціальна пільга) * 18%

До зарплати працівників може застосовуватися один із видів податкової соціальної пільги:

• 100% (розраховується як 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1051,00 грн. в 2020 р.);
• 150% (розраховується як 75% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1576,50 грн в 2020 р.);
• 200% (розраховується як 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 2102,00 грн в 2020 р.);
• працівникам, які утримують двоє і більше дітей у віці до 18 років 100% і 150% (1051,00 грн. і 1576,50 грн. відповідно).

Умова застосування ПСП в загальному випадку

Головна умова для застосування податкової соціальної пільги в 2020 році – це розмір нарахованого за місяць доходу. Якщо він менший, ніж прожитковий мінімум * 1,4 і округлений до найближчого десятка, пільгу застосовувати можна.

У 2020 році цей показник дорівнює: 2102,00 × 1,4 = 2942,80 ≈ 2940,00 грн.

Оскільки дохід, який дає право на отримання податкової соціальної пільги менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, в загальному випадку працівники фактично втратили право на застосування податкової соціальної пільги.

Умова застосування ПСП для працівників з дітьми

Для працівників із дітьми діють трохи інші умови. Для них граничний розмір доходу для отримання пільги визначається як добуток граничного доходу, який дає право на застосування ПСП в загальному випадку (тобто 2940,00 грн. в 2020 році) і кількості дітей.

Тому, розмір заробітної плати, який дає право для отримання пільги:

• на 2-х дітей: 2940,00 * 2 діт. = 5880,00 грн.
• на 3-х дітей: 2940,00 * 3 діт. = 8820,00 грн.
• на 4-х дітей: 2940,00 * 4 діт. = 11760,00 грн.

Сама пільга розраховується як добуток ПСП на одну дитину і кількості дітей (1051,00 грн. або 1576,50 грн. * к-ть дітей), тобто 100%-ва пільга складає:

• на 2-х дітей: 1051,00 грн. * 2 діт. = 2102,00 грн.
• на 3-х дітей: 1051,00 * 3 діт. = 3153,00 грн.
• на 4-х дітей: 1051,00 * 4 діт. = 4204,00 грн.

У сервісі SMARTFIN.UA автоматизовано розрахунок податку на доходи із застосуванням усіх видів ПСП, також автоматично здійснюється контроль доходу, який дає право на застосування податкової соціальної пільги:

Нарахування на заробітну плату в 2020 році

Як і раніше, в 2020 році кожний роботодавець зобов’язаний нараховувати і сплачувати до бюджету єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Це консолідований страховий внесок, який включає соціальний пакет, законодавчо передбачений державою, а саме: пенсійне страхування (виплата пенсій), страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (оплата лікарняних), страхування, пов’язане з виникненням нещасних випадків на виробництві. Нагадаємо, що ЄСВ в 2020 році сплачується за рахунок коштів роботодавця.

У загальному випадку ставка ЄСВ складає 22% (ч. 5 ст. 8 ЗУ “Про ЄСВ”).

Підприємства, установи і організації, в яких працюють особи з інвалідністю, застосовують до їх доходу ставку ЄСВ 8,41% (ч. 13 ст. 8 ЗУ “Про ЄСВ”).

У сервісі SMARTFIN.UA враховані всі ставки для розрахунку єдиного соціального внеску в 2020 році, у тому числі для осіб з інвалідністю:

Чи зменшиться податкове навантаження на фонд оплати праці для працівників на умовах неповного робочого часу?

Якщо працівник працює за основним місцем роботи, то роботодавець повинен нараховувати ЄСВ, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Тому в цьому випадку економії не буде.

Для довідки! Сплачувати ЄСВ з фактично нарахованої заробітної плати можна тільки зовнішнім сумісникам, які працюють неповний робочий час.

Чи можна застосовувати податкову соціальну пільгу для розрахунку ПДФО?

Так, працівник, який працює не умовах неповного часу, може скористатися правом на податкову соціальну пільгу у тому випадку, якщо його дохід не перевищує 2940,00 грн. – це граничний дохід для застосування ПСП в 2020 році.

Працівнику, який працює за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу, в січні 2020 р. нарахована заробітна плата у розмірі 1800,00 грн. Працівник написав заяву на надання йому ПСП.

Розмір податків складе:

Податок на доходи = (1800,00 – 1051,00) * 18 % = 134,82 грн.

Військовий збір = 1800,00 * 1,5% = 27,00 грн.

Єдиний соціальний внесок: 1800,00 * 22% = 396,00 грн.

Оскільки нарахована сума ЄСВ менша за розмір мінімального страхового внеску (1039,06 грн. в 2020 році), роботодавець зобов’язаний зробити доплату до рівня мінімального ЄСВ у розмірі 643,06 грн.(1039,00 – 396,00).

«На руки» такий працівник одержить: 1800,00 грн. – 134,82 грн.- 27,00 грн. = 1638,18 грн.

Нагадаємо, в програмі SMARTFIN.UA автоматизовано розрахунок усіх обов’язкових утримань:

А також автоматично контролюється необхідність доплати єдиного соціального внеску до встановленого законодавством мінімального розміру:

Детальніше про те, як встановити працівникам неповний робочий час, можна почитати в наступних публікаціях:

Скільки одержить працівник «на руки» з мінімалки у 2020 році?

Розрахунок податків з мінімальної заробітної плати в 2020 році виглядає так:

Нарахована заробітна плата = 4723,00 грн.

ПДФО: 4723,00 грн * 18% = 850,14 грн.

Військовий збір: 4723,00 грн * 1,5 % = 70,85 грн.

Утримання із заробітної плати працівника складають: 850,14 + 70,85 = 920,99 грн

Зарплата до виплати працівнику: 4723 грн. – 920,99 грн. = 3802,01 грн.

ЄСВ: 4723,00 грн. * 22% = 1039,06 грн.

Загальне «податкове навантаження» дорівнює: 920,99 грн. + 1039,06 грн. = 1960,05 грн.

«На руки» з мінімалки працівнику: порівняльна таблиця

Розпочати легко! Додайте інформацію про організацію та працівників, виконайте налаштування і отримайте необхідні розрахунки. Нарахування зарплати та індексації, розрахунок податків, лікарняних, відпускних та компенсацій. А ще: будуйте графіки роботи будь-якої складності, формуйте кадрові докумети та звіти, відправляйте звітність у податкову, контролюйте торговельні операції та інше.

​​Розрахунок заробітної плати в 2023 році: нарахування і утримання, “на руки” працівнику

Традиції потрібно оберігати, тому напередодні нового року ми, як завжди, розглядаємо свіжі показники, які впливатимуть на оподаткування та оплату праці в 2023 році. Скільки податків сплатить роботодавець, який розмір соціальної пільги застосовуватиметься, скільки працівників отримає “на руки”. Про це та інше – в щорічній статті “Розрахунок заробітної плати в 2023 році” від SMARTFIN.UA.

Оклади працівників у 2023 році

Інколи роботодавці-початківці помилково вважають, що поняття “оклад” дорівнює поняттю “мінімальної заробітної плати” (МЗП). Оклад чи тарифна ставка – це основний вид нарахувань, який отримує працівник за виконану норму праці. Розмір окладу може відповідати розміру “мінімалки”, а може відрізнятися від нього. Оклад не залежить від розміру мінімальної заробітної плати, але прив’язаний до прожиткового мінімуму для працездатної особи, зафіксованого на 1 січня календарного року (відповідно до ст. 6 Закону про оплату праці та ст. 96 КЗпП).

В 2023 році оклад працівника не може бути меншим за 2 684 грн.

Для деяких посад прожиткові мінімуми зазначаються окремо. В 2023 році для наступних посадових окладів передбачено рівень прожиткового мінімуму:

• судді: 2 102 грн.
• працівники податкових органів: 2 102 грн.
• прокурори окружної прокуратури: 1 600 грн.

Рівень перелічених посадових окладів не збільшився у порівнянні з попереднім роком.

Чи може роботодавець встановити працівнику оклад на рівні 2 684 грн і нарахувати таку ж заробітну плату за виконану місячну чи годину норму праці? Ні, адже ця сума буде меншою за мінімальну зарплату, яка в 2023 році зафіксована на рівні 6 700 грн. А, як пам’ятаємо, виплата працівнику зарплати, меншої за розмір “мінімалки”, при умові виконаної ним норми праці, буде вважатись порушенням трудового законодавства. Це, в свою чергу, загрожуватиме роботодавцю штрафом у двократному розмірі “мінімалки” (13 400 грн – в 2023 році) за кожного працівника, по відношенню до якого було здійснено порушення.

Таким чином, в загальному вигляді заробітна плата працівника в 2023 році складатиметься з:

• Окладу – якщо він тотожний або більший за рівень МЗП

• Окладу + доплати до МЗП – якщо оклад менший за “мінімалку”

Приклад розрахунку заробітної плати в 2023 році:

В січні 2023 року оклад працівника встановлено на рівні 2 684 грн. Норму часу він виконав повністю. А отже нарахування зарплати має виглядати наступним чином:

Оклад – 2 684 грн.

Доплата до рівня МЗП = 6 700 грн – 2 684 грн = 4 016 грн.

Такий варіант розрахунку заробітної плати ускладнений необхідністю завжди памʼятати про доплату до МЗП. Саме тому роботодавці часто привʼязують оклади працівників до розміру “мінімалки”. Але пам’ятаємо, що ці поняття не тотожні.

Нарахування доплати до МЗП в програмі SMARTFIN.UA

В програмі SMARTFIN.UA користувачі можуть обрати один із двох доступних варіантів внесення окладу працівників: вручну або встановивши галочку “Розмір окладу на рівні мінзарплати”.

Якщо оклад менший за рівень “мінімалки” система автоматично нараховує доплату.

Розрахунок утримань із заробітної плати в 2023 році

Зобов’язання роботодавця – вирахувати утримання із заробітної плати працівника. В 2023 році утримання, як і раніше, складається з:

• ПДФО (податку на доходи фізичних осіб) – 18%;
• ВЗ (військового збору) – 1,5%.

Впродовж року урядовцями обговорювалась пропозиція підняти ВЗ з 1,5% до 3%, але рішення прийнято не було. Тож в 2023 році ставки залишатимуться на попередньому рівні.

Розмір утримань із мінімальної заробітної плати в 2023 році становить:

МЗП / Податки

2023 рік, грн