З якого віку варто привчати дитину до спорту

У якому ж віці дитину можна привчати до спорту та які секції актуальні для найменших, розповідає Active 24.

Коли віддати дитину на спорт

Більшість спортивних секцій приймають дітей від 3-х років. До цього періоду можна лише займатися індивідуально з тренером (наприклад, плаванням) або самостійно привчати дитину до спорту.

З 3-4 років дитина може займатися у секції під наглядом тренера. У цей вік можна розвивати гнучкість та координацію. Це може бути аеробіка, художня гімнастика, балет, теніс, акробатика, футбол.

Дитина може ходити у секцію з 3-х років / Фото Pixabay

Чи потрібен дитині спорт у ранньому віці

У період з 3-х до 4-х років тіло дитини найбільш пластичне до розтяжки. Але, вибираючи спорт, треба враховувати, що у цьому віці кістковий скелет ще не повністю сформований, тому навантаження на хребет краще уникати.

Якщо у вас немає планів щодо професійного спортивного майбутнього дитини, то до 5-ти років їй буде достатньо рухливих ігор.

Також варто враховувати інтереси та захоплення дитини. Деякі з них хочуть і готові займатися з раннього віку навіть двома видами спорту.

Перед тим, як вибирати спортивну секцію, врахуйте особливості дитини / Фото pixabay

У якому віці починають займатися професійним спортом

• Плавання – можна займатися з грудного віку. Синхронне плавання – з 4-х років, змагання – з 8-ми років.
• Гімнастика – 3-4 роки.
• Фігурне катання – з 4-х років.
• Лижний спорт – з 5-ти років, сноуборд – 6-7 років.
• Бойові види спорту – 4-5 років.
• Командні види спорту (баскетбол, волейбол, футбол) – 4-5 років.

Всі вказані дані є приблизними, адже кожен випадок, як і кожна дитина, індивідуальний.

Забудьте про 10 000 кроків – ось скільки ви повинні ходити в день, згідно з наукою

А ви знали, що ідея ходити по 10000 кроків щодня визначена не науковими дослідженнями, а вдалим маркетингом? Вперше слоган з цією цифрою з’явився в рекламній кампанії шагомера, зробленого в Японії. Новинка знайшла шалену популярність в Азії, і горезвісні «10000» міцно засіли в головах користувачів.

Зміст матеріалу

Скільки кроків потрібно насправді

Продажі японського шагомера були приурочені до Олімпіади в Токіо 1964 року. Відтоді існують різні версії, чому винахідник Есіро Хатано вибрав для пристрою саме цю цифру. Але наукових досліджень, що підтверджують її ефективність, на даний момент немає.

Сучасна медична спільнота і зовсім скептично налаштована щодо теорії «10000 кроків». Наприклад, французькі вчені делікатно відзначають, що, ймовірно, це число враховує антропометричні особливості японців, але не підходить для європеоїдної раси.

Вчені Гарвардської школи медицини провели дослідження про вплив кількості пройдених кроків на якість життя на групі жінок старше 70 років. За результатами вони зробили висновок, що чим більше кроків проходить людина, тим краще для її здоров’я. Однак вчені школи зазначили, що після 7500 кроків користь припиняє зростати. Будь – яке додавання не впливає ні на якість, ні на тривалість життя.

Так скільки ж кроків потрібно проходити насправді? Краще дотримуватися гнучкого підходу. Коли людина веде малорухливий спосіб життя, то навряд чи їй легко дадуться 10000 кроків. Таке непомірне навантаження відлякує більшість людей. Вони можуть назавжди відмовитися від щоденної ходьби як способу підтримки здоров’я.

З цим згодні дослідники з Університету Бірмінгема та Університету Брунеля. Вони провели дослідження за участю підлітків, яке показало, що спочатку їм подобалася ідея щоденного проходження 10000 кроків, але незабаром вони втрачали мотивацію через складність завдання. Автори зробили висновок, що для того, щоб надихнути людей, які звикли вести малорухливий спосіб життя, краще починати з більш щадних навантажень.

Так, якщо знизити планку до 5000 кроків, то такі прогулянки матимуть корисний вплив на серцево-судинну систему.

Помірна регулярна активність покращує роботу серця і легенів, дозволяє нормалізувати вагу, а також на 30-40% знижує ймовірність виникнення варикозного розширення вен, діабету і раку.

Зменшувати норму до 3000-4000 тисяч кроків, на думку вчених, не можна. Такі цифри показують недостатню активність і вважаються показником сидячого способу життя. Винятком можуть бути люди похилого віку або пацієнти з серйозними захворюваннями.

Рекомендації ВООЗ

Під час прогулянки задіяно максимальну кількість м’язів, а ймовірність завдати шкоди суглобам і зв’язкам істотно нижче, ніж при бігу. Тому лікарі ВООЗ відносять ходьбу до найбільш безпечних видів навантажень.

Фахівці ВООЗ вважають, що людям від 18 до 64 років необхідні мінімум 20 хвилин на день ходьби без перерв і 75-150 хвилин інтенсивного навантаження на тиждень (додатково до щоденної активності).

ВООЗ також погоджується з ученими, що цифра 5000-6000 кроків є прийнятною для сучасних міських жителів. Але в організації підкреслюють небезпеку їх постійного підрахунку.

З одного боку, це хороша мотивація на початку тренувань. Але, досягнувши мети, людина розслабляється і дозволяє собі з’їсти зайвий гамбургер «в нагороду». У результаті користь від пройдених кілометрів зводиться до нуля. Психолог Джордан Еткін з Університету Дьюка зазначає, що люди, які скрупульозно підраховують кількість пройдених кроків, отримують менше задоволення від такого навантаження і з часу втрачають мотивацію.

Щоб уникнути такого сценарію, краще заздалегідь скласти маршрут потрібної довжини і здійснювати прогулянку в зручному для себе темпі, не звертаючи уваги на кількість кроків.

Краще щодня ходити в своє задоволення кілька кілометрів, ніж з напругою підкорювати важкодосяжні цілі. Так і фізичне здоров “я покращиться, і почуття задоволеності життям буде вищим.

Правила корисної ходьби

Намагайтеся не сутулитися і не робити занадто великі кроки. Це дозволяє уникнути надмірних навантажень на суглоби. Темп ходьби повинен бути досить інтенсивний, але не виснажливий. Добре, якщо дихання не збивається, а під час прогулянки вдається спокійно розмовляти. Біг можна замінити ходьбою з урахуванням, що 30 хвилин пробіжки дорівнює годині інтенсивної пішої прогулянки.

Контролюйте стомлюваність і за можливості рівень пульсу. В нормі пульс при ходьбі підвищується на 30-40 ударів в хвилину в порівнянні зі спокійним станом. Під час ходьби необхідно зберігати розмірений темп. Не можна зупинятися, робити тривалі перерви, через які збивається пульс і розслабляються м’язи.

Продумайте маршрут. Бажано, щоб він проходив повз мальовничі парки. Тоді прогулянка принесе максимум задоволення і користі. Взуття має забезпечувати вільний рух і мати хорошу амортизацію, щоб уникати ударів ніг об землю.

Враховуйте біоритми. Наприклад, вранці досить 20 хвилин активної ходьби. А якщо займатися днем після обіду, то перші 20-30 хвилин підуть на те, щоб позбутися від спожитих калорій. І тільки потім організм почне спалювати зайвий жир. Пам’ятайте про те, що якісне кардіо-тренування визначається не тільки часом, а й інтенсивністю занять. Тому, якщо дозволяє самопочуття, навантаження можна і потрібно поступово збільшувати.

Якщо під час інтенсивної ходьби виникають біль, задишка, запаморочення, то заняття варто припинити і звернутися до лікаря.

Активність у домашніх умовах

Під час вимушеної самоізоляції багато хто задається питанням: як підтримувати необхідний рівень активності?

Звичайні переміщення по будинку не відносяться до правильного навантаження. Оскільки під час ходьби робота суглобів і м’язів «оптимізована», а необхідно, навпаки, підвищити інтенсивність їх роботи.

Співробітники НДІ спорту та спортивної медицини радять змінити тип ходьби, а кількість кроків зменшити вдвічі. Так при щоденній нормі в 5000 кроків, вдома достатньо робити 2000-3000 рухів ногами.

Якщо доводиться ходити по квартирі, то коліна потрібно піднімати вище. Під час руху необхідно злегка присідати і пружинити, щоб в роботу включалися тазостегновий і гомілковостопний суглоби.

Для короткочасних навантажень використовують обважнення для ніг, наприклад, гнучкі стрічки для фітнесу, спеціальні обважнювачі. Також рекомендується іноді ходити на шкарпетках. Але зловживати подібною активністю не варто – достатньо 10 хвилин на день. Якщо ходити так по годині, то існує ризик заробити спазм або розтягнення м’язів. На початку домашніх тренувань необхідно проводити розминку, а після занять – розтяжку для збільшення гнучкості.