У православній традиції до складу Біблії прийнято поміщати наступні неканонічні книги: Друга книга Єздри, Товіт, Іудиф, Книга Премудрості Соломона, Книга Премудрості Іісуса, сина Сирахова, Послання Ієремії, Книга пророка Варуха, Перша і Третя книги Макавейські, Третя книга Ездри, а також доповнення до книги Єсфирь, …

Євангелісти написали святі Євангелія, де описано як жив і чого навчав Ісус Христос, Його терпіння, смерть і воскресіння. Новий Заповіт складається з чотирьох писань-євангелій, що їх написали євангелісти: Євангеліє від Івана (грецькою: Ευαγγέλιον κατά Ιωάννην)

Канонічні Євангелія Християнською церквою канонізовано (оголошено священними і включено до Нового Заповіту) чотири Євангелія: Євангеліє від Матвія

У Новий Завіт, що сформувався з 45-го до 140-го років н. е., богослови відібрали 27 книг, текст яких є єдиним для усіх християн. Він складається з чотирьох Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Іоана, в яких розповідається про прихід Спасителя (Месії) Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння.

Біблія

Біблія 1859 р.
Автор	декілька десятків авторів (у християнстві і юдаїзмі автором вважається сам Бог)
Мова	давньоєврейська мова, арамейська мова і койне
Жанр	релігійна література і святі тексти
Видано українською	так

Єва́нгеліє від Матві́я (Євангеліє від Матея) — перше з чотирьох канонічних Євангелій — головних книг Нового Заповіту, в яких описано благовіщення та життя Ісуса Христа. Автором вважається Євангеліст Матвій, який писав його в Антіохії приблизно у 60–65-ті роки після Різдва Христового. Святий Матвій пише Євангеліє.

Єва́нгеліє (середн. р.), або Єва́нгелія (жін. р.), (від грец. εύαγγέλιον — гарна звістка, добра новина) — 1) ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя засновника християнства Ісуса Христа. 2) У своєму первинному значенні «Євангеліє» означає «добру новину» для усього людства, …