Температура води на пляжах в Україні

Поточна температура води на узбережжі і в водоймах країни. Прогноз зміни температури води в Україні. Історичні дані.

Температура води в Україні сьогодні

Найпопулярніші курорти в Україні за останній тиждень

Огляд стану води на пляжах в Україні

Зараз на курортах в Україні температура води дуже низька і непридатна для купання.

Температура води в Україні зросла як за останні 10 днів, так і за місяць.

Сьогодні найтепліша вода в Україні зафіксована в Болграді. Її значення в цьому місці становить 7.4°C. А найхолодніша – в Балаклії, її величина 1.5°C.

Загальну тенденцію можна подивитися на графіку. Він показує зміну середнього значення, розрахованого по семи точках в Україні за останні два місяці.

Для двох найбільш популярних для купання місць в Україні графіки зміни середньої температури води протягом року мають такий вигляд:

Ми обробляємо, аналізуємо і зберігаємо дані по кожному пляжу і населеного пункту в Україні. Нижче наведена таблиця з поточними погодними даними і тенденціями в цілому в деяких місцях країни.

Клімат в Україні

Україна знаходиться в Європі. Країна омивається двома морями, такими як Чорне море і Азовське море. Ми також показуємо температуру води в 21 річках і семи озерах в Україні. Україна є великою курортної країною і має протяжну берегову лінію. Для визначення температури води в ній ми відстежуємо 145 населених пунктів і курортів.

Клімат в Україні помірний, переважно континентальний, на південному березі Криму – субтропічний середземноморський. Середні температури січня коливаються від -8 ° C на північному сході до + 4-8 ° C на півдні Криму, липня – відповідно від + 18 ° С до + 24 ° C. Опадів на північному заході випадає до 600-700 мм на рік, на південному сході – до 300 мм, в Кримських горах – 1000-1200 мм, в Карпатах – до 1600 мм, в основному – в осінньо-зимовий період.

Україна: регіони

Ми показуємо температуру поверхні води в наступних регіонах країни:

• Вінницька область
• Волинська область
• Дніпропетровська область
• Донецька область
• Житомирська область
• Закарпатська область
• Запорізька область
• Київ місто
• Київська область
• Кіровоградська область
• Миколаївська область
• Одеська область
• Полтавська область
• Сумська область
• Тернопільська область
• Харківська область
• Херсонська область
• Хмельницька область
• Черкаська область
• Чернівецька область
• Чернігівська область

Україна: океани і моря

Ми відстежуємо стан наступних океанів і морів, які омивають країну. Просто перейдіть на сторінку конкретної водойми і дивіться температуру в усіх населених пунктах на узбережжі.

Україна: річки

Ми готові надати інформацію про температуру води в таких річках в Україні:

Україна: озера

Ми вимірюємо і показуємо температуру поверхні води в деяких озерах, розташованих на території країни:

• Каховське водосховище
• Озеро Кунігунда
• Озеро Ялпуг
• Синевир
• Царське озеро
• Червонооскільське водосховище
• Шацькі озера

Дізнайтеся температуру морської води у понад 12000 містах та курортах світу. Значення температури поверхні води доступні в режимі реального часу. Існує прогноз зміни температури води на найближчі кілька днів, а також історичні дані про температуру поверхні моря на всі дні останніх років.

Ми використовуємо дані з різних джерел, включаючи Національні центри екологічної інформації (NOAA), метеорологічні служби різних країн, дані, отримані з більш ніж тисячі буйів по всьому світу, супутникові системи для сканування поверхні океанів і морів.

Щоденна гідрологічна ситуація

Огляд гідрологічного режиму водних об’єктів України

СТАНОМ НА 06.03.2024, 08:00

Протягом минулої доби на ділянці Десни Новгород-Сіверський-Розльоти, внаслідок надходження води з верхніх ділянок річки (за межами країни), продовжувалося формування другої хвилі водопілля з підвищенням рівня води на 1-5 см. На р.Десна біля Морівська тривав, а на Верхньому Дніпрі біля Неданчичів розпочався поступовий ріст рівнів води на 1 см. На р.Прип’ять у Київській області (зона ЧАЕС) рівні води утримуються на максимальних відмітках весняного водопілля. На Верхньому Дніпрі, Прип’яті у Київській області, Десні у створах постів Новгород-Сіверський, Морівськ, Макошине та на її притоці р.Снов триває затоплення заплав, оточення окремих сіл водою, порушення транспортного сполучення з рядом прирічкових сіл водами річок Сож (за даними ДСНС), Дніпро, Десна та Снов у Новгород-Сіверському, Корюківському, Ніжинському, Чернігівському районах Чернігівської області та Шосткинському районі Сумської області.

На Дніпрі біля м.Києва, внаслідок скидів води з Київського водосховища через пропуск весняного водопілля, утримується початкове затоплення заплави.

На верхніх ділянках Прип’яті та її притоках триває зниження рівнів водопілля з поступовим зменшенням шару затоплення сільськогосподарських угідь та господарських споруд прирiчкових населених пунктів водами річок Прип’ять та Стохiд у Волинській області. На рр.Удай, Сула (притоки Середнього Дніпра) рівні води утримуються на максимальних відмітках.

На зарегульованих ділянках Південного Бугу та його притоці р. Синюха, рр. Рось, Тясмин (притоки Середнього Дніпра) добова зміна рівнів води становила 15-37 см, без негативних наслідків.

На решті рівнинних річок переважав спад рівнів води на 1-4 см за добу.

На річках Карпатського регіону рівні води знижувались на 1-10 см, на одамбованих ділянках річок Закарпаття до 17 см за добу. На Латориці в створі поста Чоп (Закарпатська область) утримується затоплення заплави міждамбового простору шаром 0,4 м з поступовим його зменшенням.

Вода утримується на заплаві верхніх ділянок Прип’яті, її притоці р.Стир та нижніх ділянках р.Стохід (Волинська, Рівненська обл.); р. Норин (Житомирська обл.), р. Стугна (Київська обл.), р. Вільшанка (Черкаська обл.), р.Сула та її притоки р.Удай (Чернігівська, Полтавська обл.), р.Мертвовід (Миколаївська обл.).

На р.Інгулець у створі поста Олександро-Степанівка (Кіровоградська область), внаслідок подачі води каналом Дніпро-Інгулець, перевищення відмітки виходу води на заплаву становить 1,04 м.

Станом на ранок 5 березня льодостав утримувався лише на Печенізькому водосховищі та притоці Сіверського Дінця р. Лопань (Харківська обл); залишкові забереги та забереги спостерігались на Десні біля Новгород-Сіверського та на верхніх ділянках лівобережних приток Середнього Дніпра (рр. Удай, Псел, Ворскла).

Рівень води р. Дніпро у Києві біля моста “Метро” за минулу добу змінювався від 577 см до 557 см, а на 8 год 6 березня становив 559 см над “0” поста (92,59 м БС), спостерігається затоплення заплави. Температура води на 8 год 6 березня становила 3,5 град. С.

Об’єм води у каскаді Дніпровських водосховищ (без Каховського вдсх.) станом на 5 березня дорівнював 22,724 куб.км (вільна ємність – 2,934 куб.км).

За доступом звертатись до Відділу договірної діяльності за телефоном +380 (44) 239-93-72, т/ф: +380 (44) 279-59-99

Яка температура води зараз у Неві

Лютий 2024 року виявився найтеплішим за весь період спостережень у більшості басейнів річок країни, за виключенням річок Лівобережжя. Середня місячна температура повітря була на 4,6-7,2 °С вищою за норму місяця.

Кількість опадів здебільшого перевищувала норму і становила 125-176% (37-65 мм), у водозборах гірських приток Дністра (Івано-Франківська обл), Ужа (річки Закарпаття), суббасейні Сіверського Дінця та приток Середнього Дніпра (рр.Псел, Ворскла) 36-54 мм, що відповідає 77-120 % норми місяця. Недобір опадів спостерігався у нижній течії Південного Бугу та його притоках, де загальна кількість опадів становила 11-29 мм і не перевищувала 35-82 %. Найменш дощовим лютий виявився на українській ділянці Дунаю, де упродовж місяця опади були практично відсутні і дорівнювали 0,2-0,7 мм (1-3 % норми).

Сніговий покрив на кінець місяця на більшості басейнів країни був відсутнім, за виключенням високогір’я Закарпатської та Івано-Франківської областей, де висота снігового покриву дорівнювала 11-68 см.

На кінець лютого льодостав утримувався лише на Печенізькому водосховищі та р. Лопань (притока Сіверського Дінця); залишкові забереги та забереги спостерігались на Десні біля Новгород-Сіверського та її притоці р.Сейм (в межах країни), на верхніх ділянках лівобережних річок суббасейну Середнього Дніпра (рр. Удай, Псел, Ворскла).

На річках суббасейну Тиси спостерігалось формування тало-дощових паводків з накладанням кількох хвиль, що супроводжувалось виходом води на заплаву, перевищенням небезпечних відміток порушення транспортного сполучення, частковим затопленням сільськогосподарських угідь у Закарпатській області.

Внаслідок розвитку паводкових процесів упродовж лютого, на більшості річок рівнинної території країни відбувалось поступове збільшення водності. На Західному Бузі біля Литовежа (Волинська обл.) упродовж 21-22 лютого сформувався пік тало-дощового паводку висотою 2,4 м, під час проходження якого відмічалось незначне перевищення відмітки максимального рівня за весь період спостережень.

На фоні підвищеної водності сформувались піки водопілля на верхніх ділянках Прип’яті та її правобережних притоках, притоках Десни (крім р. Сейм), річках півночі Київської області, на річках басейну Дністра. На Ужі в зоні ЧАЕС (Київська обл.) 24 лютого сформувався максимальний рівень водопілля висотою 1,4 м, що супроводжувалось виходом води на заплаву.

Станом на кінець лютого вода утримувалась на заплаві верхніх ділянок Прип’яті, на її притоці р.Стир та нижніх ділянках рр.Стохід р.Горинь (Волинська, Рівненська, Львівська обл.); рр. Уж, Норин (Житомирська обл.), р.Стугна (Київська обл.), р.Вільшанка (Черкаська обл.), р.Сула та її притоки р.Удай (Чернігівська, Полтавська обл.), у верхів’ї р.Оріль, (Харківська обл.), р.Мертвовід (Миколаївська обл.), р.Західний Буг та його притоки р.Солокія (Львівська, Волинська обл.).

На р.Інгулець у створі поста Олександро-Степанівка (Кіровоградська область), внаслідок подачі води каналом Дніпро-Інгулець, перевищення відмітки виходу води на заплаву становило 0,96 м.

Дніпро до Києва. Аналіз верхньої частини водозбору Дніпра за межами країни проведено за метеорологічною інформацією, яка надходить в рамках ВМО та гідрологічною в межах країни, за даними УкрГМЦ.

Загалом лютий у басейні Дніпра до Києва був значно тепліший за кліматичну норму (середня температура по басейну була на 4-6 о С вище норми) та з більшою за норму кількістю опадів (51 мм, 150 % норми). Окремо по водозборах основних річок опадів випало: Верхнє Дніпро, Прип’ять 52 мм (140-149 % норми), Сож 62 мм (194%), Десна, Сейм 45-46 мм (118-125 %), у зоні формування бічного припливу до Київського водосховища (рр. Уж, Тетерів) 66 і 50 мм (183 і 147 % норми).

Станом на 29 лютого, за даними постійних рейок на метеостанціях, сніговий покрив залишився у верхів’ях Верхнього Дніпра, Сожу висотою 20-30 см, на верхніх ділянках Десни за межами країни – висотою 6-20 см.

За таких умов на річках нижньої частини водозбору Дніпра до Києва на фоні високої водності з 3-14 лютого розпочалося водопілля: на верхніх ділянках Прип’яті, її правобережних притоках і пригирловій ділянці (зона ЧАЕС), річках суббасейну Десни, Верхньому Дніпрі (в межах країни) та у ході припливу до Київського водосховища, що близько до ранніх строків водопілля.

До середини лютого пройшли максимуми водопілля на річках суббасейну Прип’яті та впродовж 17-29 лютого на середніх і нижніх ділянках її приток (рр. Стир, Горинь, Случ) висотою 0,3-1,0 м, що супроводжувалося тривалим і масовим затопленням заплавних територій у Волинській, Рівненській, Львівській обл. Максимальні рівні водопілля за висотою були на 0,1-0,8 м вищими за середні багаторічні максимуми на верхніх ділянках Прип’яті та правобережної частини її водозбору до впадіння до р.Стир (Волинська, Львівська, Рівненська обл.) та на нижніх ділянках р. Уборть (Житомирська обл.), а на р. Горинь та її притоках, у верхів’ї р.Уборть на 0,6-2,0 м нижчими за них (Рівненська, Житомирська обл.).

15-20 лютого пройшли піки невисокого водопілля на малих річках Десни та 29 лютого на р.Снов висотою 0,4-1,1 м, що на 0,4-0,9 м нижче середніх за багаторіччя максимумів, а на р.Снов на 2 см вище норми.

Станом на ранок 29 лютого рівні води на основних річках водозбору: Верхнього Дніпра (Неданчичі), пригирловій ділянці Прип’яті (зона ЧАЕС) близькі та на 0,2-0,3 м нижчі за середні багаторічні максимуми водопілля, на Десні, Сеймі на 0,2-1,65 м нижчі за них.

На основних річках водозбору (в межах країни) з початку водопілля водність збільшилася на Дніпрі (Неданчичі) в 1,4 рази, Прип’ять (зона ЧАЕС) 2,5 рази, у ході припливу до Київського водосховища в 1,8 рази: від 1621 м 3 /с (5 лютого) до 2920 м 3 /с (29 лютого); витрата Десни у створі поста Літки, що визначає бічний приплив до Канівського водосховища в 1,4 рази.

На ділянці Верхнього Дніпра вище Київського водосховища (ймовірно і за межами країни) спостерігалось затоплення заплавних територій шаром води 0,7-1,4м водами Сожу (за даними ДСНС) та Дніпра у Чернігівському районі Чернігівської області, меншої інтенсивності затоплення прирічкових понижених територій спостерігається на ділянках Десни (0,2-0,8 м).

На верхніх ділянках водозбору Дніпра (за межами країни), оцінюючи метеорологічні дані, ймовірно також розпочалося водопілля. Приплив води упродовж лютого залишався значно вищим за норму .

Праві притоки Прип’яті. Перша декада лютого була тепла та із значною кількістю опадів (до півтори декадної норми), такі погодні умови сприяли повному очищенню річок від льоду і продовженню росту рівнів води з добовою інтенсивністю 1-3 см, затопленню заплав та збільшенню шару води на них. Лише на річці Стир інтенсивність росту була вищою – в межах 3-10 см за добу, внаслідок господарської діяльності. Наприкінці декади відбувся короткотривалий заток холоду, опади випадали у вигляді снігу і встановився сніговий покрив висотою 1-12 см, який розтанув через два дні.

Друга та третя декада лютого характеризувалась аномально теплою погодою, температура повітря перевищувала норму, в окремі дні на 8-13°С. Опади були незначними. До середини лютого пройшли максимуми водопілля на річках суббасейну Прип’яті та впродовж другої половини місяця на середніх і нижніх ділянках її приток (рр. Стир, Горинь, Случ) висотою 0,3-1,0 м, що супроводжувалося тривалим і масовим затопленням заплавних територій у Волинській, Рівненській, Львівській обл. Максимальні рівні водопілля за висотою на верхніх ділянках Прип’яті, її приток верхньої частини до р. Стир включно (Волинська, Львівська, Рівненська обл.) та на нижніх ділянках р. Уборть (Житомирська обл.) були вищими на 0,1-0,8 м за середні багаторічні максимуми водопілля, а на р. Горинь та її притоках, у верхів’ї р. Уборть на 0,6-2,0 м нижчими за них (Рівненська, Житомирська обл.). На кінець місяця річки суббасейну Прип’яті у Рівненській та Волинській областях продовжують утримуватись на заплавах шаром від 12 до 73 см.

На р.Прип’ять – пост Річиця та р. Стохід – пост Любешів, зберігаються відмітки затоплення сільськогосподарських угідь і господарських споруд в прирічкових населених пунктах Ковельського та Камінь-Каширського районів. На р.Стохід в районі поста Любешів 16 лютого відбулось повторне досягнення відмітки затоплення житлових будинків. Температура води в річках на кінець місяця становила 5,4-8,0°С. Середньомісячні витрати води річок у лютому підвищились порівняно з січнем і становили (у відсотках по відношенню до норми): Прип’ять 509, Стохід 425, Стир 177, Горинь 125, Случ 253, Уборть 308.

Річки Київської області. У басейні річок Київської області у лютому спостерігалась аномально тепла погода та випала значна кількість опадів. Середньомісячні температури повітря були вищими за норму на 5,2-6,2 о С і становили 2,8-4,0 о С. Загальна сума опадів становила 41-65 мм, що відповідає 1,3-1,8 норми лютого.

Сніговий покрив в басейнах річок Київської області практично станув в кінці січня (внаслідок стійкого переходу температур в бік позитивних значень в середині третьої декади січня) і спостерігався лише в нижній течіях р. Тетерів. Протягом першої декади лютого відбулось короткочасне відновлення снігового покриву висотою (за даними снігозйомок) в межах 1-12 см, надалі протягом другої декади сніг в регіоні розтанув і станом на кінець лютого сніговий покрив не відновлювався. Промерзання ґрунту упродовж лютого не спостерігалось, лише в другій декаді, внаслідок короткочасного затоку холоду, промерзання ґрунту становило 1-5 см. Станом на 29 лютого по басейнах річок ґрунт повністю відтанув, лише у східній частині області відмічалось його промерзання глибиною до 2 см.

Таким чином, гідрометеорологічні умови, що склались в басейнах річок Київської області обумовили формування на річках слабо вираженого весняного водопілля, яке розпочалось на більшості річок в кінці січня – на початку лютого та відбувалось на фоні підвищеної водності річок (внаслідок розвитку паводкових ситуацій упродовж осінньо-зимового періоду).

Максимальні рівні сформувались в другій половині лютого з амплітудою підвищення переважно на 0,2-0,7 м, в нижніх течіях р.Тетерів на 0,9 м, в нижній течії притоки Тетерева р.Ірша – на 2,0 м, без негативних наслідків.

На р. Стугна, р.Рось (крім верхів’я) та її притоки р.Росава весняне водопілля було невираженим та спостерігались коливання рівнів води з тенденцією до підвищення висотою 0,2-0,3 м.

Водність більшості річок Київської області, внаслідок весняного водопілля, збільшилась та була переважно близькою та вищою за норму лютого і становила: р.Тетерів, р.Супій, верхньої ділянки р.Трубіж та р.Росава (притока р.Рось) 0,9-1,6 норми, на р.Ірша (притока Тетерева) та в нижній течії р.Трубіж – 2,3-3,2 норми. На р.Ірпінь водність становила 40 % норми. Маловоддя спостерігалось на р.Стугна, де водність становила 19 % норми лютого.

На р.Рось утримувалась низька водність, яка по відношенню до норми лютого становить 26-50 %. На р.Рось біля м.Корсунь-Шевченківській середня місячна водність дорівнювала 7,63 м 3 /с, що відповідає 34 % норми лютого та 65 % норми наймаловоднішого місяця.

Бічний приплив до дніпровських водосховищ. В лютому у басейнах приток Середнього та Нижнього Дніпра розпочались весняні процеси: з 1-2 лютого відбувся перехід температури повітря через нуль градусів в бік потепління, розпочалось сніготанення, що супроводжувалось дощами.

Відповідно з 6 лютого на притоках Середнього Дніпра рр. Сула, Псел та Ворскла розпочалось формування водопільної хвилі на фоні попереднього тало-дощового паводку. Середньомісячні витрати води по притоках Середнього та Нижнього Дніпра становили (у відсотках по відношенню до лютневої норми): Рось 40, Сула 160, Псел 180, Ворскла 153, Оріль 150, Самара 115.

8-11 лютого (значно раніше за середньобагаторічні дати) відбулось скресання нижніх ділянок річок Сула, Псел, Ворскла та Оріль, в третій декаді місяця річки повністю очистились від льодових явищ.

Порівняно з січнем, об’єми бічного припливу до водосховищ у лютому продовжували збільшуватись (до Кременчуцького на 47%, до Кам’янського не змінився і Дніпровського на 45%) ; сумарний бічний приплив у лютому порівняно з січнем збільшився на 16 %.

Гідрологічна ситуація на ділянці р. Дніпро нижче м. Запоріжжя. Упродовж лютого рівні води Каховського водосховища продовжували утримувались нижчими за початковий рівень стихійного гідрологічного явища (СГЯ ІІІ-низькі рівні): внаслідок спустошення Каховського водосховища та входження р. Дніпро в старе природнє русло, рівні води значно нижчі за відмітки водозаборів у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській областях (ІІІ рівень небезпеки – коричневий).

Температура води. Відлига, що розпочалась у другій половині січня, продовжувалась і протягом лютого. На більшості річок та водосховищ країни відбувалось поступове руйнування льодового покриву з подальшим повним очищення від льоду.

На ранок 29 лютого льодостав утримувався лише на Печенізькому водосховищі та р. Лопань (притока Сіверського Дінця); залишкові забереги та забереги спостерігались на Десні біля Новгород-Сіверського та її притоці р.Сейм (в межах країни), на верхніх ділянках лівобережних річок суббасейну Середнього Дніпра (рр. Удай, Псел, Ворскла). Температура води становила від 1,0 о С до 7,8 о С і була вищою на 2-4 о С за температуру води у минулому році на цю дату.

Річки суббасейну Сіверського Дінця. Лютий у суббасейні Сіверського Дінця виявився теплим із температурою на 4,3-5,0°С вище за норму. Опади у вигляді мокрого снігу та дощу нерівномірно розподілилися по території суббасейну і їх кількість за місяць (за даними метеорологічних станцій та гідрологічних постів) становила 29-45 мм (75-136% місячної норми).

Сніговий покрив відмічався переважно впродовж перших двох декад лютого, але внаслідок підвищеного температурного режиму, мав нестійкий характер залягання: підтавав, ущільнювався, повністю сходив та знову утворювався. Станом на 29 лютого сніг повсюдно у суббасейні Сіверського Дінця зійшов.

На кінець лютого на переважній частині суббасейну глибина промерзання ґрунту дорівнювала 2-7 см, за винятком північної частини суббасейну у Харківській області, де промерзання становить 12-16 см.

Погодні умови першої половини лютого сприяли повільному росту рівнів води на Сіверському Дінці, який на кінець місяця підвищились до 0,2 м, у порівнянні з його початком. Винятком була ділянка Сіверського Дінця біля с.Протопопівка, де упродовж першої декади лютого відмічався ріст рівня води із загальним підвищенням до 0,4 м, а у другій декаді, під час руйнування льодоставу, почався спад рівня води, який на кінець місяця склав 0,7 м.

На більшості приток Сіверського Дінця у першій половині лютого спостерігався незначний тало-дощовий паводок. Максимальні рівні води сформувалися протягом 12-18 лютого із загальним підвищенням над передпаводковими відмітками на 0,3-0,5 м. На кінець місяця на цих річках спостерігався повільний спад рівнів води.

Більшість річок суббасейну Сіверського Дінця впродовж 4-16 лютого поступово звільнилися від льоду. Станом на 29 лютого льодостав товщиною 9-16 см зберігався на р.Лопань у районі смт Козача Лопань та на Печенізькому водосховищі, але спостерігаються процеси повільного його руйнування.

Відмічався незначний вихід води на окремі понижені ділянки заплав р.Сіверский Дінець у районі м.Ізюм та р.Лопань біля смт Козача Лопань. Середня водність річок у лютому (у відсотках до місячної норми) становила на р.Сіверський Донець 145-190, малих річок Харківської області 65-85.

Південний Буг. Середньомісячна температура повітря у лютому була вищою за норму на 5,6-7,5 °С. Опади упродовж місяця випадали у вигляді дощу, їх сума за місяць становила у верхній частині басейну 38-63 мм (119-184 % норми), на решті території – 11-29 мм (35-82 % місячної норми).

Льодові явища на річках басейну не спостерігались.

Упродовж лютого на Південному Бузі та його притоках спостерігались добові коливання рівнів води в межах 0,1-0,3 м за добу, а на окремих зарегульованих ділянках – 0,4-0,7 м за добу, без негативних наслідків.

Водність р. Південний Буг склала 55-83 % місячної норми; на р.Піденний Буг біля Тростянчика та його приток – 28-49 % норми. Водність р. Інгул становила 139 % норми.

Дунай у межах України. В першій половині лютого на українській ділянці Дунаю відбувався незначний спад попередньої паводкової хвилі загалом на 0,2-0,6м, в другій половині місяця пройшов невисокий паводок амплітудою до 0,5 м, без негативних наслідків. Внаслідок нестійкого водного режиму рівні води в лютому виявились вищими за середньобагаторічні: максимальні на 8-15 см, середньомісячні на 30-57 см, максимальні на 45-96 см.

Максимальні, середні та мінімальні рівні води на українській ділянці Дунаю у лютому становили відповідно (у см над нулем поста): Рені 332, 310, 270, Ізмаїл 231, 218, 199, Кілія 152, 140, 124, Вилкове 145, 132, 122. Середньомісячні витрати води у лютому порівняно з січнем зменшились на 17% і дорівнювали (у м 3 /с): Рені 7930, Ізмаїл 3920, Вилкове 3810, що відповідає 108-121 % норми.

Річки західних областей. Середня за лютий водність річок становила (у відсотках норми): Західний Буг 336, Дністер 172-377, Прут, Сірет 200-277, Тиса, Латориця, Уж 290-398.

Суббасейн р.Тиса. Впродовж лютого у суббасейні Тиси відмічалася тепла, в третій декаді – аномально тепла, зі значними опадами у вигляді дощу, у горах мокрого снігу та снігу, погода. Місячна сума кількість опадів (у порівнянні з місячною нормою) становила: у водозборі Ужа 30-42 мм (61-99%), в гірських районах 89-183 мм (123-209%).

Сніговий покрив на переважній частині суббасейну Тиси зійшов в першій декаді лютого. Станом на 29 лютого 2024 р. розподіл снігозапасів по басейнам річок, у порівнянні з нормою максимальних, наступний: р.Тиса-Вилок – 46мм (37% норми); р.Ріка–Міжгір’я, р.Боржава-В.Ремети, р.Латориця-Чоп та р.Уж- Ужгород – 1-6мм (2-5% норми).

4-11 лютого відмічалася тепла зі значними опадами погода. Сума опадів за цей період становила (за даними гідрологічних постів): на рівнині 13-52 мм (40-70 % місячної норми); в гірських районах 57-203 мм (70-230%). Відповідно з випадінням опадів, на річках суббасейну Тиси сформувався високий тало-дощовий паводок, який характеризувався декількома хвилями, що наклались одна на одну. Загальна амплітуда підвищення рівнів води становила: у верхів’ї Тиси та на гірських ділянках її приток – 0,7-2,0 м, на рівнинних ділянках Тиси, Боржави, Латориці, Ужа висота паводку становила 2,4-4,0 м, на ділянці Тиси Вилок-Чоп 5,1 – 6,5 м, а у пониззі річки Боржава (пост с. Верхні Ремети) – 6,7 м. Відбувалося значне затоплення заплав на річках: р.Тиса біля міст Тячів, Хуст, Вилок, у пониззі р. Боржава, на річках р.Латориця біля м.Мукачеве, м.Чоп, р. ж біля м.Ужгород, р.Стара біля с.Зняцьово. Спостерігалося перевищення небезпечних відміток затоплення автодоріг місцевого значення, сільськогосподарських угідь ряду сіл Хустського та Берегівського районів Закарпатської області, утримання значного шару води на заплавi мiждамбового простору р.Латориця біля м. Чоп (із затопленням автодороги мiсцевого значення в Ужгородському районі), нетривале затоплення паркової зони м. Ужгород.

Протягом 24-26 лютого, внаслідок помірних дощів та сніготанення, на річках Закарпаття сформувався черговий невисокий тало-дощовий паводок амплітудою переважно 0,4-0,9 м, у пониззі р.Боржави (пост Верхні Ремети) 1,7 м з початковим виходом води на заплаву. На Латориці біля Чопа 25-26 лютого відновився ріст рівнів води і формування піку відмічалось 28 лютого, загальний підйом рівня становив 1,1 м, вода утримувалась на заплаві у міждамбовому просторі розпочинаючи з 6 лютого і до кінця місяця.

Протягом лютого 2024 р. в зоні діяльності сніголавинних станцій Плай та Пожежевська зафіксовано схід 4 снігових лавин, жертв та збитків не завдано.

Дністер, Прут, Сірет. Лютий у басейнах Дністра, Прута та Сірета відмічався аномально теплим – середньомісячна температура повітря на 6,5-7,3 о С перевищувала місячну норму. Опади випадали нерівномірно, в середньому по басейнах їх кількість становила 105-231 % місячної норми, лише в басейнах гірських притоків Дністра в Івано-Франківській області випало 82-99 % норми.

Гідрометеорологічні умови, що склались протягом місяця, дозволяють визначити, що з 2-3 лютого на річках басейнів Дністра, Прута та Сірета розпочалось весняне водопілля. Максимальні рівні сформувались 10-15 лютого (на 1-1,5 місяці раніше середніх багаторічних строків) висотою 0,5-1,4 м, на Дністрі, Пруті (створ Чернівці) та Сіреті (створ Сторожинець)– 1,6-2,1 м над передповеневими рівнями, без негативних наслідків. Станом на 29 лютого рівні води на річках наблизились до своїх передводопільних значень.

Збільшення припливу води до Дністровського водосховища спостерігалось 6 лютого. Максимальний середньодобовий приплив води відмічався 12 лютого.

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов’язкове.