Склад: діюча речовина: гепарин натрію; 1 мл розчину містить 5000 МО гепарину натрію; допоміжні речовини: спирт бензиловий, натрію хлорид, вода для ін'єкцій.

Розвести вміст одного флакону в половині склянки води та випити.

При гострому інфаркті міокарда Гепарин вводять внутрішньо венно 12 000 – 12 500 МО 2 рази надобу або підшкірно по 7 500 МО 2-3 рази на добу і продовжують введення протягом 5 – 6 днів.

Для профілактики гострого тромбозу Гепарин вводять підшкірно по 5000 МО кожні 6-8 годин. При першій фазі синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) у дорослих Гепарин призначають підшкірно тривалий час у добовій дозі 2500-5000 МО під контролем тромбінового часу.

Ці препарати не можна додавати до інфузійних розчинів, що містять Гепарин. Tермін придатності. 3 роки. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

Фармакодинаміка. Гепаринова мазь – антикоагулянт прямої дії, чинить протизапальну та місцеву знеболювальну дії, запобігає утворенню тромбів, сприяє розсмоктуванню утворених тромбів. Фармакокінетика. Не визначалась.

У хворих, які отримали НМГ протягом останніх 8 год, рекомендують в/в введення протаміну у дозі 1 мг на кожні 100 Од. анти-Ха (напр. 1 мг еноксапарину; 150 Од. анти-Ха надропарину), а також у нижчій …