Підготовка городу до зими: 9 способів догляду за ґрунтом восени

ТСН.ua дізнався, як доглядати за ґрунтом восени, щоб побачити результати вже наступного року.

Більшість городників-початківців з настанням осені залишають турботи позаду і не звертають особливої уваги на свої грядки. Однак ті, які мають досвід в городництві, добре знають, що саме від стану землі зимою багато в чому залежить майбутній урожай. Тому перед заслуженим відпочинком проводиться осіння обробка грунту.

Крок 1: Очищення та обробка грядок після збору врожаю

Головне правило отримання хорошого врожаю з мінімальними затратами часу та сил — бути акуратними та не нехтувати чистотою. Якщо не прибрати з грядок сухе бадилля, залишки рослин та інше сміття одразу після збирання городини, на них можуть дозріти спори хвороботворних грибів. Вони спокійно переносять низькі температури та заражають культури наступного сезону.

Тому, навіть якщо ви уважно збирали врожай цього року, не полініться пройтися грядками ще раз. На них могли накопичитися нанесені вітром бур’яни, залишки рослин, суха трава, опале листя. Їх всіх потрібно віднести до компостної ями, а уражені хворобою рештки — викинути.

Крок 2: Культивація ґрунту восени та розпушування верхнього шару

Одразу після прибирання залишків рослин необхідно стати до розпушування верхнього шару (на глибині не менше 3 см). Це потрібно зробити до настання стійких холодів, оскільки розпушування стимулює активний ріст бур’янів. Щоб не було необхідності в ретельному прополювання навесні, варто ще до заморозків перейти до наступного кроку.

Крок 3: Перекопування та обробка землі на зиму

Саме цей етап вважається найважливішим під час підготовки ґрунту для наступної весни. Перекопування допомагає значно покращити структуру землі, особливо, якщо на вашій ділянці вона має глинисту основу. Важливо розпочати роботу до настання затяжних дощів: якщо грунт сильно намокне, перекопувати його не рекомендується, адже він буде сильно затоптуватися.

Перекопувати грядки радять на глибину до 15 см та перевертати землю, щоб нові паростки бур’янів залишилися внизу. Ретельно вирівнювати грунт не варто — на нерівній поверхності краще накопичується сніг, а з ним і волога.

Перекопування особливо корисне для важких грунтів та майже не дає результату на піщаних. Чому цей процес настільки важливий для обробки землі під зиму?

• покращення структури — в землі з’являються повітряні пустоти, в які краще проникає кисень, а він потрібен для засвоєння рослинами корисних речовин та приймає участь у “диханні” коріння;
• зниження зараженості грядок хворобами і шкідниками — гнізда шкідників руйнуються, до них починає надходити холодне повітря, перевернуті грудки землі краще промерзають взимку, що сприяє їх знезараженню;
• зменшення кількості однорічних бур’янів — ніжні молоді сходи швидко промерзають та гинуть;
• більш раціональне використання вологи від снігу — коли сніговий покрив починає танути, вода не стікає по боках, а надходить всередину та глибоко вбирається землею.

Крок 4: Знезараження ґрунту восени: чим підлікувати землю

Якщо посаджені раніше культури були пошкоджені різноманітними хворобами, не забудьте знезаразити ґрунт перед зимовим періодом. Для цього підійде не лише перекопування, але й посів спеціальних сидератів — рослин, яких вирощують на ділянках тимчасово для покращення структури землі (наприклад, чудово підходить біла гірчиця). Чим обробити землю від шкідників? Не забудьте внести до ґрунту коров’ячий перегній, попіл, ошпарити його окропом та додати будь-який хімічний засіб, наприклад мідний та залізний купорос.

Обробка землі мідним купоросом проводиться після завершення дачного сезону. Це універсальний спосіб продезінфікувати ґрунт в домашніх умовах. Особливо він підходить для обробки теплиць, коли потрібно очистити зовнішню та внутрішню сторони конструкцій від грибка та личинок шкідників.

Обробка ґрунту залізним купоросом проводиться, коли потрібно провести боротьбу з шкідливими мікроорганізмами та грибками. Це популярний та недорогий засіб для отримання рясного врожаю.

За можливості рекомендується закласти в перекопані грядки вегетативну масу чорнобривців. Якщо ж під рукою немає цих декоративних рослин, розкладіть по рядках солому та підпаліть її. Таке лікування землі восени допоможе позбутися багатьох хвороб та підготуватися до наступного сезону.

Крок 5: Добриво — чим обробити землю на зиму

Саме під час осіннього перекопування рекомендовано вносити більшу частину добрив для майбутнього врожаю. В цей період добре “заряджати” землю не лише органікою (компост з опалих яблук, листя, трави, перегною), але й калієм та фосфором. Не забудьте про осіннє вапнування грунту, його окиснення.

Чим обробити землю під зиму? Найкращими варіантами для цього є такі засоби:

1. Свіжий перегній — восени його необхідно вносити під посадку гарбузових культур (дині, кабачки, гарбузи), огірків, селери, кропу, пізньої капусти. Якщо в гній добавлено багато тирси або соломи, не забудьте про підживлення азотом;
2. Компост — його можна вносити як навесні, так і восени. Якщо робити це лише в осінній період, частина поживних речовин буде вимиватися з талими водами. Але водночас органіка краще перемішується з ґрунтом. Зазвичай смородину, малину, полуницю, яблуні та інші плодові культури обробляють саме після збирання врожаю. Цікаво, що як добриво підійде не лише компост, але й такі звичайні речі, як кавова гуща.
3. Торф — незважаючи на низьку кількість поживних речовин, саме він є популярною добавкою для покращення структури ґрунту. Вводити торф краще саме восени.
4. Попіл, крейда, вапно — вапнування ґрунту проводять лише в осінній період, оскільки ця речовина значно сповільнює засвоєння фосфору. Крейда та попіл потрібні, щоб зменшити кислотність землі.
5. Мінеральні добрива — вомени їх вносять лише під багаторічні культури. В цей список обов’язково входять фосфор, калій, азот.

Крок 6: Створення теплих грядок

Формування теплих грядок допомагає господарям використати усі рослинні залишки з користю для городу. Для цього викопують траншеї, в які складають бадилля, опале листя, суху траву та невеликі обрізані гілки. За зимовий період це все перегниває, створюючи чудовий поживний шар для майбутніх посадок.

Крок 7: Осіння обробка ґрунту з використанням рослин-сидератів

Професійні агрономи використовують спеціальні рослини-сидерати, які допомагають підвищити врожайність в регіонах з сильними вітрами та бідним на поживні речовини грунтом.Найпопулярнішими серед них вважаються: озимий ячмінь, овес, біла гірчиця.

Їхнє коріння розпушує землю, а вегетативна маса стає чудовим органічним добривом для майбутніх посівів. Сидерати приносять і іншу користь — затримують сніг на поверхні, захищають від вивітрювання і ранніх весняних заморозків посадки багаторічників (наприклад, полуниці). Висівати сидерати можна не лише на початку осені, але й у листопаді. Тоді вони зійдуть з таненням снігу і зможуть виконати свою головну функцію.

Крок 8: Озимі культури та їхня роль в обробці землі на зиму

Перед зимовим періодом важливо подумати про посів озимих культур. Якщо посадити деякі рослини ще восени, тоді навесні вони зійдуть на два тижні раніше. Такі сходи вважаються більш загартованими до хвороб і шкідників. Восени прийнято висівати моркву, буряк, кріп, салат, петрушку, цибулю і озимий часник. Починати цю процедуру потрібно, коли на термометрі вже кілька днів поспіль температура залишається в районі 0°C і проводити аж до заморозків.

Крок 9: Планування черги для вирощування різних сортів рослин на грядках

Сівообіг, або чергування вирощування рослин на одній грядці, повинен бути максимально продуманим, адже від нього залежить стан ґрунту та поширеність в ньому шкідників. Саме восени, коли урожай вже зібраний, можна подумати, де варто сіяти наступного року той чи той сорт. Наприклад, пізню капусту добре замінювати картоплею чи бобовими (квасоля, горох), а на місці огірків висаджувати цвітну капусту або часник.

Чому суху траву не варто палити та як це впливає на природу

Вони переконані, що таким чином попіл від старих рослин удобрює землю для нових, тож так підвищують родючість.

У ДСНС попереджають, що через спалювання трави може спалахнути небезпечна пожежа. У вогні можуть загинути дрібні тварини.

Екологи стверджують, що це забруднює атмосферу і псує родючий шар ґрунту.

Крім того, за паління трави можна отримати й чималий штраф.

BBC News Україна вирішила розпитати селян про причини цього явища та експертів, що переважає при спалюванні трави — користь чи шкода.

“Економія грошей і сил”

Як розповіла BBC News Україна жителька села Пашківка на Київщині Параска Лисенко, місцеві мешканці регулярно палять суху траву на полях та присадибних городах навесні.

Спалювати починають зазвичай як тільки сходить сніг і люди готуються до весняних польових робіт, розповідає селянка.

“Люди так економлять гроші й сили, аби не косити стару траву”, – каже пані Лисенко.

Вона пояснює, що так їм простіше “наводити лад” на полях — просто спалюючи сміття і бур’яни, без потреби кудись їх переносити.

У спаленні сухостою мешканка Пашківки бачить ще один позитив: на її думку, так звільняється місце для “свіжої й зеленої травички”.

Втім, інколи вогонь виходить з-під контролю.

“Якось знайома палила траву і вогонь пішов до сусідів по вулиці, то ледь змогли його погасити”, – розповіла пані Лисенко.

Неконтрольоване полум’я

Вогонь при спалюванні трави легко може вийти з-під контролю, кажуть пожежні

Найочевидніша небезпека спалення трави – це пожежа.

Значна відкрита площа горіння та сильний вітер можуть призвести до того, що невеличке багаття перетвориться на неконтрольовану пожежу.

Наприклад, тільки на Закарпатті з початку року сталося вже 343 пожежі, спричинені підпалом сухостою.

Перша з них — 2 січня, коли довкола ще лежав сніг. На другий день нового року жінка спалювала сміття на своїй ділянці. Через пожежу, що виникла, селянка отримала значні опіки й згодом померла.

Начальниця прес-служби ДСНС у Закарпатській області Наталія Батир розповіла BBC News Україна, що з роками жителі регіону палять все більше сміття, а від наслідків цього страждають передусім старші люди.

Внаслідок пожеж через підпал сухої трави нищаться будівлі, а цього року вогонь підійшов на небезпечну відстань до станції автозаправки.

Страждає від таких пожеж і інфраструктура.

“Цього року вогонь від згорання трави знищив 10 опор телефонного зв’язку”, — розповіла Наталія Батир.

Сталося це у високогір’ї Великоберезнянського району, і через це “люди тривалий час сиділи без телефонного зв’язку”.

На початку весни “гарячою зоною” у боротьбі зі спаленням трави є низинні частини регіону, бо у високогір’ї Карпат ще подекуди лежить сніг.

Проте рятувальники побоюються, що пізніше навесні палити траву почнуть і в горах, а там пожежі загрожують уже лісовим масивам.

“У нас, на щастя, немає торф’яників, як у Львівській та Волинській областях, ба там пожежі більш загрозливі, ніж пожежі сухої рослинності, вони горять вглиб шару (землі – ред.), а не по площі”, — каже Наталія Батир.

Шкода людям, рослинам і тваринам

Біолог з Ужгородського національного університету Андрій Мигаль пояснив, що під час спалювання сухостою, очевидно, страждають трав’яний, кущовий та деревний покрив.

Ці рослини утримують у собі вуглець.

При спаленні рослин вивільняється вуглець, який забруднює атмосферу

“Внаслідок пожеж цей вуглець у вигляді різних сполук вивільняється і потрапляє в атмосферу і відповідно, її забруднює”, – зазначає біолог.

Пан Мигаль відкидає думку про те, що спалювання старих рослин йде на користь молодій траві.

“Через вогонь сильно знижується потенціал вегетативного і насіннєвого розмноження рослин, оскільки знищується так званий банк насіння, який міститься в ґрунті й в зерновій частині рослин”, – зауважив фахівець.

Через шкоду, яку спалювання завдає рослинам, страждають і комахи.

За словами науковця, до одного виду рослин “прив’язані” приблизно 20 видів комах: хтось харчується цими рослинами, інші серед них мешкають, і якщо в пожежі гине рослина, то гинуть і комахи.

Дивіться більше у FacebookBBC не несе відповідальності за контент інших сайтів.

Також жертвами пожеж можуть стати й тварини, які живуть у траві.

Для ґрунту й гаманця краще не палити

Еколог Оксана Станкевич-Волосянчук переконана, що сухостій варто залишати і не скошувати, якщо ці ділянки не використовують у господарюванні.

“Однак чомусь заведено сприймати стерню чи суху траву як проблему. Спалювати траву взагалі не потрібно. На городах це протипоказано”, – каже вона.

Автор фото, Facebook/MNS.GOV.UA

За словами еколога, старі рослини самі можуть стати гарним добривом для молодої зеленої трави.

“Є агротехніки, за допомогою яких стерню можна перетворити на органічне добриво”, – зазначила експертка.

Біолог Андрій Мигаль переконаний, що люди у селах помилково вважають, що “спалювати траву добре”.

За його словами, трапляються випадки пожеж і через суху траву й в містах, але тут “спрацьовує людська неуважність”, наприклад, кинутий недопалок.

Палити листя чи суху траву забороняє й законодавство, за такі дії можна отримати штраф від 340 до 1 360 гривень, а якщо це роблять підприємці, то від 850 до 1700 гривень.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.