Періоди І групи періодичної системи

По горизонталі Періодична система ділиться на сім періодів. Три перших періоду, що складаються кожен з одного ряду, називають малими періодами. Періоди 4, 5 і 6-й включають по два ряди елементів, їх називають великими періодами. 7-й період – незакінчений, поки складається з одного ряду.

По вертикалі Періодична система ділиться на вісім груп. Кожна група складається з двох підгруп – головної та побічної. Підгрупу, в яку входять елементи і малих, і великих періодів, називають головною підгрупою або групою А. підгрупу, в яку входять елементи тільки великих періодів, називають побічної підгрупою або групою В. Відповідно до цього виділяють горизонтальну (за періодами), вертикальну ( по групах) і діагональну періодичності.

Вертикальна періодичність полягає в тому, що:

1) із зростанням порядкових номерів елементів посилюються металеві властивості утворених ними простих речовин і слабшають неметалічні властивості;

2) посилюється основний характер оксидів і гідроксидів;

3) зменшується міцність летючих водневих з’єднань, відповідно посилюються їх кислотні властивості. Суть горизонтальній періодичності в тому, що:

1) металеві властивості простих речовин, найбільш яскраво виражені у лужних металів, слабшають і змінюються неметалевими, які найбільш яскраво виражені у галогенів;

2) значення ступеня окислення атомів елементів у вищих оксидах зростає від +1 до +7 (+8 тільки для Os і Ru);

3) значення ступеня окислення атомів елементів у гидридах і в летючих водневих з’єднаннях зростає спочатку від + 1 до +3 і потім від -4 до -1;

4) основні оксиди, утворені хімічними елементами початку періоду, змінює амфотерний оксид і далі – кислотні оксиди, властивості яких посилюються.

Під діагональної періодичністю розуміють повторюваність подібності хімічних властивостей простих речовин і сполук елементів, розташованих по діагоналі один від одного в Періодичній системі.

Періоди І групи періодичної системи

По горизонталі Періодична система ділиться на сім періодів. Три перших періоду, що складаються кожен з одного ряду, називають малими періодами. Періоди 4, 5 і 6-й включають по два ряди елементів, їх називають великими періодами. 7-й період – незакінчений, поки складається з одного ряду.

По вертикалі Періодична система ділиться на вісім груп. Кожна група складається з двох підгруп – головної та побічної. Підгрупу, в яку входять елементи і малих, і великих періодів, називають головною підгрупою або групою А. підгрупу, в яку входять елементи тільки великих періодів, називають побічної підгрупою або групою В. Відповідно до цього виділяють горизонтальну (за періодами), вертикальну ( по групах) і діагональну періодичності.

Вертикальна періодичність полягає в тому, що:

1) із зростанням порядкових номерів елементів посилюються металеві властивості утворених ними простих речовин і слабшають неметалічні властивості;

2) посилюється основний характер оксидів і гідроксидів;

3) зменшується міцність летючих водневих з’єднань, відповідно посилюються їх кислотні властивості. Суть горизонтальній періодичності в тому, що:

1) металеві властивості простих речовин, найбільш яскраво виражені у лужних металів, слабшають і змінюються неметалевими, які найбільш яскраво виражені у галогенів;

2) значення ступеня окислення атомів елементів у вищих оксидах зростає від +1 до +7 (+8 тільки для Os і Ru);

3) значення ступеня окислення атомів елементів у гидридах і в летючих водневих з’єднаннях зростає спочатку від + 1 до +3 і потім від -4 до -1;

4) основні оксиди, утворені хімічними елементами початку періоду, змінює амфотерний оксид і далі – кислотні оксиди, властивості яких посилюються.

Під діагональної періодичністю розуміють повторюваність подібності хімічних властивостей простих речовин і сполук елементів, розташованих по діагоналі один від одного в Періодичній системі.