Як самостійно приготувати ґрунт для розсади на основі землі з городу

Багато господинь уже зайнялися підготовкою до нового дачного сезону. Як правило, цей процес потрібно починати наприкінці зими: необхідно замочити насіння, а також підготувати ґрунт та ємності для розсади. theLime вирішив докладніше розповісти, як самостійно приготувати ґ рунт на основі землі з городу.

Г рунт повинен складатися з 4 компонентів: основа, поживні речовини, розпушувачі та корисні гриби та бактерії.

Основа

За основу можна взяти неважку землю зі свого городу. Вона обов’язково має бути просіяна та продезінфікована – тільки така земля годиться для вирощування розсади.

Поживні речовини

Стандартний варіант передбачає додавання біогумусу або використання добрив, таких як курячий послід, кінський або коров’ячий гній (у гранулах), а також органомінеральних добавок. На 1 л ґрунтової суміші необхідно додати 3 г добрив.

Існують і спеціалізовані добрива – наприклад, якщо ви готуєте ґрунт для посіву огірків, можна додати добриво, призначене спеціально для цієї культури.

Також можна вносити в ґрунт вапно або доломітове борошно з розрахунку 6 г на 1 л ґрунтової суміші.

Розпушувальні компоненти

Як розпушувальні компоненти можна використовувати вермикуліт, перліт або пісок. Вони покращують структуру ґрунту та сприяють засвоєнню поживних речовин рослинами.

Якщо беремо пісок, його співвідношення до ґрунту може становити 1:3 або 1:4.

Корисні гриби та бактерії

Як четвертий компонент радимо використовувати сінну паличку або триходерму, які захистять рослини від хвороб.

• Раніше ми розповіли, як приготувати стимулюючий розчин з алое, який допоможе проростити будь-яке насіння.
• Читайте також на theLime, які лампи краще брати для підсвічування розсади.

Цікаві новини для вас:

Найцікавіші історії та новини дня тепер у Telegram! Підписуйтесь на канал theLime і дізнавайтеся про них швидше.

Як і чим вапнувати ґрунт, як часто це робити, що для цього краще не використовувати?

Автор: Володимир https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=31 Перша редакція: 29 вересня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 4 хвилини 👀 7545 разів 💬 0 коментарів

Друзі, всім привіт! Відповідь на ваше запитання, чи потрібно вапнувати ґрунт, звучить так: потрібно. І сьогодні ми розповімо, навіщо це робиться, а також, як і чим проводиться процедура вапнування.

Як часто потрібно проводити вапнування

Отже, ґрунт вапнувати потрібно, тому що рослинам потрібен кальцій. Вапнуючі матеріали вносять під глибоке перекопування. Але як бути шанувальникам органічного землеробства, одне із правил якого забороняє перекопувати землю? А без перекопування малорухливий кальцій у ґрунт неможливо закласти.

Вихід лише один: оскільки запасу кальцію ґрунту вистачає на 5-8 років, потрібно разово внести під перекопування всю необхідну дозу. Тим же, хто восени обов’язково перекопує свою ділянку, краще вносити кальцій у ґрунт щорічно невеликими партіями.

Матеріали, що містять кальцій

Якщо pH ґрунту на вашій ділянці лужний, то вносити потрібно не вапно, а гіпс: він збагачує ґрунт кальцієм і одночасно підкислює його, оскільки є сульфатом.

Щоб було простіше визначитися з вибором матеріалу, потрібно запам’ятати таку формулу: у місцевості, де кількість щорічних опадів понад 500 мм, у ґрунт вносять вапно та інші лужні матеріали, а там, де опадів менше, у ґрунт вносять гіпс.

Тобто у Запорізькій області, наприклад, у Мелітополі, потрібно вносити гіпс, бо там карбонатні лужні чорноземи. А у нас у Київській області ґрунти кислі, тому ми їх вапнуємо.

До вапняних матеріалів відносяться вапно (гашене і негашене), доломітове борошно і мелений вапняк. Найбільше кальцію в негашеному вапні – оксиді кальцію, який гаситься, вступаючи в реакцію з водою. Крім того, це найдешевший розкислювач.

Якщо ми внесемо в ґрунт негашене вапно, воно погаситься, реагуючи з ґрунтовою вологою. Потрібно мати на увазі, що внесене в ґрунт негашене вапно значно скорочує кількість корисних мікроорганізмів та дощових черв’яків.

Гашеного вапна потрібно вносити трохи більше, ніж негашеного, тому що в ньому менше кальцію. Хоч це й менш їдкий луг, але для підземної флори та фауни він теж шкідливий, оскільки перетворює органіку на желе.

Крім того, будь-яке вапно не можна змішувати з органічними добривами, тому що цей матеріал сприяє випаровуванню з ґрунту азоту, перетворюючи його на аміак. З цих причин в органічному землеробстві ні гашене, ні негашене вапно не використовують.

Якщо ви не хочете знищити на своїй ділянці корисні ґрунтові бактерії та черв’яків, вапнуйте ґрунт меленим вапняком (карбонатом кальцію) або доломітовим борошном. Ці препарати допустимо змішувати з органічними добривами, їх можна вносити навіть під рослини, що вегетують, тобто вапнувати ґрунт під газоном можна, просто розкидавши доломіт або вапняк по траві.

У доломіті кальцію в півтора рази менше, ніж у вапні, проте він містить необхідний рослинам магній, причому в легко доступній формі. Для вапнування піщаних, лісових та сірих ґрунтів доломіт однозначно є найкращим матеріалом.

Ще одне попередження: будь-які вапняні матеріали не можна вносити одночасно з фосфорним добривом, тому що в результаті взаємодії кальцію та фосфору утворюється нерозчинний фосфат кальцію, і наступного року у ґрунті виникне нестача фосфору.

Моя вам порада: щоб уникнути неприємних сюрпризів, краще не поєднувати внесення кальційвмісних препаратів з внесенням будь-яких добрив.

Норма та способи внесення

Норму внесення вапна розраховують за допомогою лабораторного показника гідролітичної кислотності, але на невеликій ділянці робити такий дорогий аналіз нераціонально. Орієнтуйтеся на свої спостереження та досвід.

Якщо ґрунт у вас дуже кислий, можна одноразово внести в нього 2-4 кг/м² розкислювача, але краще змінювати pH ґрунту поступово, вносячи в нього щорічно по 50-70 г/м² вапняного матеріалу. Наскільки успішно пройшло вапнування, ви визначите за станом ґрунту та рослин.

Вапнування значно підвищує доступність мінеральних добрив для рослин, наприклад, азоту та багатьох мікроелементів. Також ця процедура суттєво покращує структуру ґрунту, роблячи його пухким, розсипчастим і дрібногрудкуватим. Кірка на такому ґрунті не утворюється.

Якщо внесення першої невеликої дози пройшло успішно, можна повторити процедуру. Поступове вапнування дає можливість уникнути значного зсуву pH ґрунту в лужну сторону, тоді як одноразове внесення великої кількісті розкислювача може зробити ваш ґрунт надмірно лужним.

Найкраще вапнувати ґрунт восени: негашене вапно погаситься дощовими та талими водами, до весни всі його частинки встигнуть розчинитися, і до наступного сезону ви отримаєте доступний рослинам кальцій. Але якщо ви восени внесли в ґрунт органіку, проведіть вапнування напровесні, за пару місяців до посадки і посіву.

Ми постаралися відповісти на всі ваші запитання з цієї важливої теми та розглянули різні матеріали і способи вапнування. Тепер у вас є інформація для роздумів.

Як правильно вносити попіл в ґрунт восени, та яких помилок слід уникати, щоб не зашкодити

Деревний попіл — це найпоширеніше натуральне добриво, яке часто використовують садівники та городники для насичення ґрунту поживними речовинами.

Пропонуємо дізнатися, чим корисний попіл та як правильно його вносити в ґрунт восени.

Він містить калій, кальцій, фосфор, магній та мідь, загалом близько 30 корисних елементів у легкодоступній формі.

Деревний попіл безпечний для рослин, оскільки не містить азоту та хлору й може застосовуватися в будь-яку пору року, в тому числі й восени.

Крім того, попіл розпушує ґрунт, який не люблять грибні спори, дротяники та деякі бур’яни.

Він нормалізує кислотність ґрунту, але на лужних ґрунтах це добриво слід застосовувати з обережністю.

Як правильно вносити попіл в ґрунт восени?

Сухий попіл потрібно вносити під час перекопування ґрунту на глибину 6-8 см. Проводити цю процедуру найкраще у вересні-жовтні.

В залежності від рівня кислотності ґрунту, знадобиться приблизно 1-2 л. попелу на 1 кв. м. Чим вища кислотність, тим більше потрібно добрива.

Змішувати його не рекомендується зі свіжим компостом, сечовиною та суперфосфатом.

Найбільш корисним для ґрунту вважається попіл, що залишається після спалювання листяних порід дерев. Такий містить до 30% кальцію й близько 8-10% калію та фосфору.

А ось попіл із соломи та бадилля містить приблизно 40% калію.

Пам’ятайте, що вносити в ґрунт попіл від спалювання вугілля та торфу не можна.