У Кабміні хочуть провести перепис населення в 2023 році

За попередніми розрахунками, на перепис населення необхідно близько 7,3 мільярда гривень.

70% грошей піде на зарплату тимчасовим працівникам / ілюстрація REUTERS

Кабінет міністрів планує у 2023 році провести всеукраїнський перепис населення.

Проект розпорядження уряду винесено на засідання 9 грудня. Документ підготувала Державна служба статистики.

“Погодитися з пропозицією Державної служби статистики щодо проведення у 2023 році Всеукраїнського перепису населення”, – йдеться в документі.

За попередніми розрахунками, на перепис населення необхідно 7260000000 гривень. З них близько 70% піде на заробітну плату тимчасового переписного персоналу і нарахування на неї. Для підготовки та проведення перепису населення передбачається залучити понад 98 тисяч тимчасових працівників.

Як наголошується в пояснювальній записці до розпорядження, в Україні останній Всеукраїнський перепис населення відбувся у 2001 році, і за цей час в країні відбулися значні економічні, демографічні та міграційні процеси, які істотно вплинули на кількісний і якісний склад населення.

Перепис населення України

• 23 січня екс-міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет повідомив результати оцінки чисельності населення, проведеної за даними операторів мобільного зв’язку, Держстату та електронних реєстрів, Пенсійного фонду та Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Згідно з цими результатами, станом на 1 грудня 2019 року в Україні проживало 37 млн 289 тис. осіб. Це дані без урахування жителів окупованих територій.
• У червні 2020 року Кабінет міністрів у доопрацьованій Програмі діяльності уряду поставив завдання провести всеукраїнський перепис населення.
• У липні стало відомо, що в Кабміні відстрочили проведення перепису населення в найближчі два роки через пандемію коронавірусу.

Що варто знати про перепис населення в 2023 році?

Днями країну облетіла новина – Всеукраїнському перепису населення бути в 2023 році.

Це вже не просто очікування – 8 вересня бюджетний комітет Верховної Ради погодив суму у 82 млн грн на початкову підготовку до процесу.

Після цього стало очевидним, що у суспільства є запит на роз’яснення подробиць “аудиту”, який стосується кожного українця.

Як член бюджетного комітету отримала багато схожих запитань від багатьох людей. Тож постаралася зібрати разом найпоширеніші з них та надати лаконічні відповіді.

Навіщо взагалі проводити перепис населення?

ООН рекомендує проводити дослідження щодо кількості та інших параметрів населення раз на 10 років.

Ці дані мають бути постійно актуальними, адже на інформацію про вік, стать, трудову зайнятість, рівень освіти, національність населення спирається культурна, соціальна та економічна політика держави.

В Україні перший та на сьогоднішній день єдиний повноцінний “аудит” населення відбувся в 2001 році. Наступного разу рахувати українців планували в 2011 році, однак перепис постійно переносили: спершу на 2012-й, потім на 2013-й, далі на 2016-й і востаннє – на 2020 рік, коли плани порушив карантин.

За цей час ми мали дві революції, світову економічну кризу, трудову міграцію, анексію Криму, окупацію східних територій та пандемію. Усі ці події, безумовно, вплинули на кількісний і якісний склад нашого суспільства.

Зрештою маємо ситуацію, що органи держвлади формують свою політику щодо освіти, праці, соціальних потреб, макроекономічні прогнози на основі даних 20-річної давнини, які не мають нічого спільного з реальністю.

Тож ми повинні їх оновити, щоб мати більш якісне планування діяльності держави, більш точно розраховувати фінансові витрати та складати стратегію дій, яка відповідає сучасним умовам.

Які дані збиратимуть під час перепису?

Насамперед, будуть рахувати безпосередньо кількість мешканців країни – це ключовий, але далеко не єдиний параметр.

Під час перепису населення в 2001 році, наприклад, з’ясувалось, що нас вже не 52 млн, як вважалося до того, а лише 48,5. При цьому 32 млн із них жили у містах, 15 млн – у селах, а жінок було на 3,5 млн більше, ніж чоловіків.

Також підрахували, що в країні проживають представники 130 національностей.

Тобто, перепис – це не про оновлення даних “Вікіпедії” у графі про чисельність населення. В першу чергу, це масштабне дослідження, яке демонструє, яким є наше суспільство, які економічні, соціальні та демографічні ознаки та в якій кількості у ньому відображені.

Зокрема, скільки людей де саме мешкає, де вони працюють та чи працюють взагалі, яку мають освіту, сімейний стан, етнічне походження, мовні ознаки тощо.

Загалом анонімні анкети можуть містити близько 50 різноманітних питань. Деякі з них стосуються навіть умов проживання, наприклад, чи є у людей в будинку зручності, газ, вода, опалення.

Також у 2023 році ми нарешті вирахуємо точну кількість внутрішньо переміщених осіб та тих, хто виїхав працювати за кордон.

Як збиратиметься інформація?

Більшість країн світу проводять перепис за класичною схемою – методом особистого опитування. Саме так у 2001 році робили й в Україні. Тоді до національного анкетування залучили близько 250 тисяч осіб – тих, хто опитував українців, та тих, хто обробляв зібрані дані.

Від початку підготовки до публікації результатів нам знадобилось майже п’ять років.

Є також цікавий закордонний досвід: наприклад, Данія, Фінляндія, Норвегія та Швеція проводять перепис населення виключно на основі реєстрів. Тобто, адміністративні онлайн-сервіси обмінюються інформацією з органами статистики. Це, як правило, швидше, зручніше та дешевше.

У 2023 році український уряд планує провести перепис комбінованим методом: для дослідження використають як електронні дані, так і інформацію з анкетування.

Опитування проводитимуть 100 тисяч переписувачів, які працюватимуть із планшетами.

На що підуть 82 млн грн, погоджені на старт підготовки?

З рішення бюджетного комітету щодо виділення цих коштів фактично стартувала офіційна підготовка до Всеукраїнського перепису населення у 2023 році.

82 млн грн – лише початок витрат на “аудит”. Ці кошти спрямують на удосконалення існуючих автоматизованих систем обліку даних та подальше створення сервісу для ідентифікації респондентів за допомогою номеру телефона.

Також частина цих грошей піде на розвиток системи електронної звітності органів державної статистики.

Скільки загалом коштуватиме перепис?

Організація та проведення перепису населення – доволі витратний процес з огляду на його масштабність. Але країни йдуть на це, адже розуміють, що без актуальної інформації про склад населення, народжуваність та смертність, зайнятість та безробіття не можна сформувати реалістичної стратегії на майбутнє.

Наприклад, Німеччина (населення – 83,2 млн) на проведення обрахунку комбінованим методом (опитування та дані з реєстрів) планує витратити у 2022 році 1,1 млрд доларів.

Сусідній Польщі (населення – 37,9 млн), де в ці дні і включно до 30 вересня проходить перепис громадян, це коштуватиме орієнтовно 98,9 млн доларів.

Цьогоріч також на перепис витратилась Чехія (населення – 10,6 млн), бюджет з урахуванням аналізу даних, який почався ще у 2018 році, склав 2,2 млрд крон – близько 102,5 млн доларів.

Україні перший перепис у 2001 році обійшовся у близько 135 млн грн (тоді – близько 25 млн доларів), у 2023 році, за оцінками уряду, він коштуватиме 7 млрд грн, або близько 262 млн доларів.

Безумовно, перепис населення – тривалий та трудомісткий процес. Водночас він вкрай важливий, а ми вже дуже довго відкладали його на потім.

Тож тепер маємо гідно провести “аудит”, щоб покращити ефективність державного управління, розподілу ресурсів та зрештою якість життя кожного українця.

Анна Пуртова

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.