Приголосні звуки: м’які й тверді
Приголосні звуки поділяють на м’які та тверді. В українській мові є:
• 10 м’яких звуків: [д’] [з’] [дз’] [л’] [н’] [р’] [с’] [т’] [ц’] [й] , для їх позначення використовують знак’. Звук [й] завжди м’який
Запам’ятати їх можна за висловом: з о л о т ий д е н ь у с е рц і дз
Запам’ятати їх можна за висловом: у доні золоте серце дз й
• 22 твердих звуків: [б] [в] [г] [ґ] [д] [ж] [з] [дж] [дз] [к] [л] [м] [н] [п] [р] [с] [т] [ф] [х] [ц] [ч] [ш]
Таблиця парності м’яких і твердих приголосних звуків
Парні м’які звуки (9)
Непарний м’який звук (1)
М’які приголосні звуки
Тверді приголосні звуки
Парні тверді звуки (9)
Непарні тверді приголосні звуки (13)
На письмі м’якість приголосних звуків позначається буквами:
• я, ю, є (сяйво, людина, синє).
При певному розміщенні у слові тверді приголосні, що не мають для себе парного м’якого приголосного звуку, можуть ставати по м’якшеними. Такими бувають 13 твердих приголосних звуків, що не мають для себе парного м’якого: [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ч], [ш], [дж], [ґ], [к], [х], [г]. Для позначення пом’якшення після твердого приголосного звуку ставлять знак пом’якшення ´ (верхня похилена риска)
Букви я, ю, є, і, ь позначають м’якість попередніх приголосних звуків. Якщо після приголосного звуку ідуть букви Я, Ю, Є, І, Ь, тоді попередній приголосний звук буде м’яким ( [л ‘ і с ] ) або пом’якшеним твердим звуком : [п а п´ і р]).
Буква «знак м’якшення» (ь) разом із попередньою буквою позначає на письмі м’який приголосний звук : [д е н ‘ ] .
Буква й завжди позначає м’який приголосний звук [й].
Якщо приголосний звук стоїть в кінці слова або після нього ідуть букви А, Е, И, О, У, апостроф чи інші приголосні, тоді він завжди твердий.
Деякі приголосні звуки за твердістю – м’якістю утворюють пари:
Скільки приголосних звуків у слові ясен
II. Повідомлення теми і мети
— Сьогодні на уроці ми дізнаємось, на які дві групи поділяються приголосні звуки; будемо записувати слова за допомогою умовних знаків.
III. Вправляння у практичному застосуванні набутих знань
1. Робота з реченням
Учні складають речення до моделей, поданих на дошці або в Букварі.
Приклади речень
Ліс. Звірі відпочивають. Орел сидить на горі.
Літо. Гарний день. Сова спить на дереві.
Повторюють: «Речення складається зі слів. Речення слугує для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».
2. Робота зі словом
1) Учні називають у реченнях слова-назви предметів, дій, ознак.
2) Двоскладові слова ділять на склади, визначають наголошений склад.
3) Повторюють:
Голосні звуки — це звуки [а], [о], [у], [и], [і], [е]. Вони вимовляються вільно, без перешкод. У звуковій схемі позначаємо їх кружечком.
Приголосні звуки — це звуки, які протяжно вимовити чи проспівати не можна, утворюються завдяки різним перешкодам за допомогою голосу й шуму або тільки шуму. У звуковій схемі позначаємо їх рискою.
Скільки у слові голосних, стільки в ньому і складів.
4) Запис на дошці і в зошитах звукових схем слів сова, орел, гора. Роботу учні виконують у такій послідовності:
а) називають слово, поділяють на склади, визначають наголошений склад;
б) вимовляють кожен звук по черзі, дають йому характеристику, позначають умовним знаком.
IV. Звукові спостереження
— Діти, назвіть звуки, які на схемах позначені рисками. (Учні називають тверді приголосні.)
— Так, це все — приголосні звуки. Пригадаємо, чим же приголосні відрізняються від голосних. Тепер вимовте за мною такі звуки: [л’], [д’], [т’], [н’], [с’]. (Учні вимовляють.) Які це звуки — голосні чи приголосні? Доведіть. (Учні називають перешкоди, що трапляються на шляху струменя видихуваного повітря під час вимови названих звуків.) Знову вимовте, будь ласка, звук [н’] і скажіть, на який інший приголосний звук він схожий. (На звук [н]) Вимовте звуки [н], [н’] і порівняйте, чи однаково вони утворюються, як створюється перешкода на їх шляху. (Учні з’ясовують, що під час вимови звука [н] кінчик язика притискується до верхніх зубів, а під час вимови звука [н’] до твердого піднебіння притискується середня частина язика. Причому, губи під час вимови звука [н’] більш напружені і розтягнуті в сторони.) Звук [н] — твердий, а [н’] — м’який. Ще раз вимовте [н] і [н’] і скажіть, у вимові якого звука перешкода сильніша. (Учні чітко артикулюють [н] і [н’] і роблять висновок, що за силою і за площею зімкнення перешкода сильніша під час вимови м’якого звука.)
— Перешкода ніби подвоюється, коли вимовляємо м’який приголосний після твердого, губи розходяться в сторони. Ось тому і будемо позначати м’який приголосний не однією рискою, як твердий приголосний, а двома.
— Таким умовним знаком будемо позначати м’які приголосні звуки [л’], [д’], [т’], [н’], [с’] тощо.
V. Закріплення в учнів одержаних знань про голосні, тверді та м’які приголосні звуки, формування вмінь розрізняти їх
1. Вимова голосних, твердих і м’яких приголосних
— Назвіть звуки, що позначаємо кружечком, ([а], [о], [у], [и], [і], [е]) Як називають ці звуки? Скільки їх в українській мові?
— Тепер назвіть звуки, які позначаємо однією рискою. (Учні називають тверді приголосні звуки.)
— Назвіть звуки, які будемо позначати двома рисками. (Учні називають м’які приголосні звуки.)
— Тільки той швидко і добре навчиться читати, без помилок писати, хто навчиться розрізняти тверді і м’які приголосні звуки.
2. Виділення звуків зі слів (на початку і в кінці слова): оси; Оля, Іра, акація, торт, льон, кінь, ліс
3. Утворення складів (злиття) із різних звуків: [л], [о] — ло; [с], [и] — си; [й], [у] — йу, [ж],[а] — жа; [з], [е] — зе
4. Добирання злиття до виставлених на дошці моделей: твердий приголосний + голосний; м’який приголосний + голосний
5. Позначення на дошці і в зошитах злиття ля, на
Учні коментують: [л’] — м’який приголосний, позначаємо двома рисками; [а] — голосний звук, позначаємо кружечком тощо.
6. Творча вправа
Чого нема у воді, а є в морі, річці, озері? (Звука [р’])
7. Упізнавання на слух м’яких приголосних звуків у словах: ліс — [л’]; день — [д’], [н’]; сіно — [с’]; чай — [й]; ходить — [т’]
8. Виділення зі слів складів із м’якими приголосними: літо (лі-); діти (ді-); вулиця (-ця); селяни (-ля-)
9. Добирання схожих складів із м’яким приголосним звуком до тих, що називає вчитель: та (тя); ло (льо); лу (лю); до (дьо) тощо
VI. Робота з реченням
Учні складають за сюжетним малюнком речення із двох, трьох слів, які відповідають моделям, що накреслені на дошці. Двоскладові слова ділять на склади, визначають наголошений склад.
VII. Підсумок
— Які звуки є в українській мові?
— Які бувають приголосні звуки?
— Я називатиму тверді приголосні звуки, а ви у відповідь — парні м’які: [л’], [д’], [т’], [н’], [с’], [з’], [ц’].
Тверді та м’які приголосні звуки. Умовне позначення твердих і м’яких приголосних, навчання грамоти
Повернутися на сторінку Навчання грамоти