Як вирощувати перепелів у домашніх умовах з нуля: докладна інструкція та поради початківцям

Перепілки – це відмінне джерело дієтичних яєць і смачного м’яса. Мініатюрні розміри пернатих можуть відлякати багатьох заводчиків, однак досвідчені птахівники знають, що ці птахи дають досить непоганий прибуток. Вирішили почати вирощувати перепелів у домашніх умовах, але не знаєте, як правильно доглядати за цими маленькими птахами? У нашій статті ви знайдете кілька порад для початківців фермерів, а також багато іншої корисної інформації, що стосується розведення перепелів.

Характеристика порід

Тим, хто вирішив почати вирощувати перепелів на дачі, для початку рекомендується ознайомитися з невеликою теоретичною інформацією, що стосується характеристик даної різновиду пернатих. У нашій країні здебільшого зустрічаються японські підвиди, яких одомашнюють на острові вже протягом багатьох десятиліть. Як правило, вирощують перепелів з метою отримання дієтичного м’яса або яєчної продукції, яка вважається справжнім делікатесом і володіє рядом корисних властивостей. Для цього перепілок вирощують не тільки на приватних подвір’ях, але і промислових господарствах.

Що стосується різновидів пернатих, то селекціонери вивели дві основні породи, які ідеально підходять для домашнього вирощування – м’ясна і яєчна. Як неважко здогадатися, остання приносить досить непогане кількість яєць – близько 200 штук за рік, у той час як м’ясна може похвалитися максимум однією сотнею. Зате маса яєчної породи становить усього 150 грамів, а м’ясний – від 200 і вище. Також для отримання перепелиного м’яса селекціонери вивели особливу породу бройлерів. Представники даного напрямку важать в середньому від 250 до 500 грам.

Математика агробізнесу: вирощування перепілок — частина 1

Вирощування перепілок на м’ясо чи яйця не є надто поширеним в Україні. Переважно цим напрямком займаються дрібні господарства, а великих промислових підприємств вкрай обмаль. Як причиною, так і наслідком слабкого поширення виробництва перепелиного м’яса і яєць є невисокий попит серед населення. Переважно купують їх у великих містах. І, попри всю свою корисність, ці продукти не входять до базового набору українця, а частіше є делікатесом на нашому столі.

У цій статті ми дослідимо ключові аспекти утримання перепілок: від догляду за ними та створення оптимальних умов для їхнього розвитку до економічної рентабельності виробництва.

Переваги вирощування перепілок

Тримання перепілок має декілька потенційних переваг:

• Висока інтенсивність виробництва. Перепілки є дуже продуктивними птахами. Вони рано починають нестися (вже від 6-8 тижнів віку) і приносять до 300 яєць на рік на одну самку. Це означає, що перепілки можуть забезпечити стабільний потік яєць для продажу або споживання.
• Малий простір для утримання. Перепілки потребують набагато менше простору, порівняно з іншими свійськими птахами. Їм властива висока щільність посадки. А утримання в клітках у 2-3 яруси додатково збільшує кількість поголів’я.
• Швидка окупність. Перепілки досягають статевої зрілості відносно швидко і починають нестися раніше, ніж багато інших птахів. М’ясні породи та кроси швидко набирають вагу і готові до забою у 42-60 днів.
• Низькі витрати на утримання. Перепілки харчуються невеликою кількістю корму, порівняно з іншими птахами. Вони також мають короткий період інкубації (лише 17-18 днів), тому витрати на інкубацію та вирощування пташенят також є невеликими, порівняно з іншими видами птиці.
• Диверсифікація виробництва. Перепілки не тільки несуть яйця. Самців після оцінки молодняку, а також всіх перепілок після використання в селекційних цілях чи для отримання яєць, відгодовують протягом кількох тижнів для отримання м’яса. Крім яєць і м’яса, перепілки можуть також бути використані для отримання пуху, який використовується в текстильній промисловості, а також для вирощування пташенят на продаж.
• Менші інвестиції. Тримання перепілок зазвичай пов’язано з меншими ризиками та витратами порівняно з великими сільськогосподарськими тваринами, такими як корови або свині. Ви можете почати з невеликого стада перепілок та поступово розширювати свій бізнес за мірою необхідності. Ціна помилки тут є значно нижчою, а виправити її можна за короткий час.
• Легкість утримання. Перепілки не вимагають багато уваги та догляду, що робить їх відмінним варіантом для початківців у птахівництві.

Варіанти утримання

Існує декілька варіантів утримання перепілок, залежно від масштабу бізнесу і доступних ресурсів.

• Кліткове утримання. Цей метод передбачає тримання перепілок в спеціальних клітках або вольєрах. Вони можуть розташовуватися на підлозі або підвищеннях. Таке утримання дозволяє зберігати простір, полегшує догляд за птахами й зменшує ризик зараження хворобами. Кількість птахів залежить від конструкції клітки. Своєю чергою клітки можуть бути одноярусні чи багатоярусні.
• Вільне утримання. Цей варіант передбачає тримання перепілок на відкритій території без обмежень. Птахи мають вільний доступ до годувальних місць, води, гнізд та сховищ. Вільне утримання притаманне екстенсивним фермерським господарствам або домогосподарствам.
• Комбіноване утримання. Воно поєднує кліткове та вигульне утримання. Перепілок тримають в клітках під час яйцекладки, а потім випускають на вигул для активного руху та природного харчування. Це дозволяє забезпечити комфорт та продуктивність перепілок, а також використовувати переваги природного корму.
• Батарейне утримання. Цей метод утримання є більш промисловим і використовується в комерційних масштабах. Перепілок утримують в спеціальних батареях, де кожна клітка має свої годівниці, поїлку та місце для гніздування. Батарейне утримання дозволяє максимально ефективно використовувати простір і забезпечує контрольовані умови для птахів. Якщо дотримуватися зоотехнічних норм, для утримання 1000 голів перепелів в клітках батарейного типу, потрібен пташник площею мінімум 25 м².
• Підлогове утримання. Варіант, коли птахів утримують на підлозі у приміщенні. За таким методом на 1 голову потрібно не менше 90 см 2 .

При утриманні дорослих перепелів у більшості країн використовується тільки кліткова система. Однак, при вирощуванні перепелят застосовується ще комбінована та підлогова системи.

Умови утримання

Облаштування приміщень для перепілок є важливою складовою успішного розведення птахів. Ось декілька ключових аспектів, які варто врахувати:

• Площа приміщення. На 1 м 2 клітки можна утримувати 80-120 голів птиці (приблизно 85 см 2 на особину). При виробництві інкубаційних яєць — не більше 70 голів (125 см 2 на голову). Однак, в одній клітці не повинно бути більше, ніж 25-30 перепелів. Надмірна щільність посадки призводить до бійок, травматизму та канібалізму. Формування продуктивних груп проводять з молодняку в 4-6 тижневому віці, більш пізні перегрупування не бажані, оскільки провокують підвищення смертності.

Рекомендовані норми щільності посадки, залежно від віку

• Температура. Оптимальна температура для дорослої птиці у межах 20-22 ៰ С. Перепели дуже чутливі до різких перепадів температури, протягів та холоду. При виникненні холоду птиці інтенсивно скупчуються, спричиняючи задавлювання і загибель. Перепілки чутливі до холоду: при протягах випадає пір’я, знижується яйценосність. Тому протягів у приміщеннях краще не допускати.
• Вологість. Оптимальний показник — 60-70%. При показниках нижче 50% перепели більше споживають води й менше з’їдають корму. Небажаним є і підвищення вологості понад 75%.
• Освітлення. Для дорослої птиці оптимальна тривалість світлового дня – 12–17 год. Взимку необхідно застосовувати електричне освітлення. При виробництві харчових яєць тривалість світлового дня має сягати 20 год, у режимі 18 год світла — 2 год темряви — 2 год світла — 2 год темряви. При отриманні ж племінного яйця тривалість світлового дня не перевищує 17 год на добу. При промисловому вирощуванні поєднують природне освітлення зі штучним. Інтенсивність освітлення має бути помірною, у межах 20 лк на рівні годівниць, або ж близько 4 Вт на м 2 . Освітлення не повинно бути надто яскравим, вимикати світло бажано в одні й ті ж години. Світло спрямовують на годівниці й напувалки.
• Вентиляція. Повітрообмін потрібно підтримувати в розрахунку на 1 кг живої маси птиці не менше 1,5 м3/год в холодну пору року та 5 м 3 /год — в теплу.

• Клітки або вольєри. Клітки повинні бути комфортними для перепілок, забезпечуючи достатній простір, доступ до корму та води, а також гніздування. Вони повинні бути виготовлені з міцного матеріалу, легко чиститися та забезпечувати належну вентиляцію. Клітки для молодняку (до 3-4 тижнів) мають містити електрообігрівачі або лампи інфрачервоного випромінювання.
• Покриття. При підлоговому утриманні перепелят підлогу покривають чистою торфʼяною підстилкою у 2 см. Торф додають за потреби протягом 30 днів приблизно у 2,5-кратній кількості. Перепелят до 7-денного віку утримують або на підлозі під обігрівальними лампами, або в обігрівальних ящиках. Для дорослої птиці, покриття у клітках не потрібне.
• Годівниці та поїлки. Фронт годівлі на дорослу птицю становить 2,5 см, а фронт напування при жолобкових поїлках має сягати не менше 3 см/гол. При використанні ж ніпельних поїлок на один ніпель повинно припадати не більше 10 голів птиці. В поїлках завжди має бути чиста вода, тому бажано міняти її 2-3 рази на день, оскільки вона дуже швидко забруднюється.

Гігієна та профілактика хвороб перепілок

При утриманні перепілок надзвичайно важливо підтримувати чистоту, оскільки тільки так можна уникнути хвороб. Тож базові правила задля підтримання гігієни на фермі:

1. Перепелів утримують у приміщеннях ізольованих від птиці інших видів. Також слід ділити їх за віковими групами: інкубаційна зона, молодняк, дорослі птахи.
2. Приміщення для перепілок мають бути безпечними. Убезпечте приміщення від гострих країв або предметів, які можуть спричинити травми.
3. Слідкуйте за чистотою кліток: своєчасно очищайте підлогу від посліду, регулярно мийте клітки, годівниці, поїлки та інший інвентар. Знезараження годівниць, поїлок проводиться не рідше одного разу на 6 днів. Для цього застосовують 2%-ний розчин креоліну або 0,5%-ний розчин формаліну.
4. Підтримуйте в чистоті територію ферми. При вході у всі виробничі приміщення птахоферми поміщають дезінфекційні бар’єри з килимками з пінопласту або пористої гуми, регулярно поливаючи їх 2%-ним розчином формаліну або 1%-им розчином їдкого натру.
5. Не допускайте контакту персоналу ферми з працівниками, які обслуговують інші види птиці. За кожним приміщенням потрібно закріпити власний інвентар. Весь персонал і відвідувачі забезпечуються халатами, спецвзуттям та шапоч Дотримуйтеся санітарних перерв між здачею поголів’я на м’ясо і прийманням нової партії. При заміні дорослої птиці — 15 днів, молодняку — 10 і один раз на рік — 20 днів. Під час санітарних перерв потрібно робити дворазову дезінфекцію приміщень. Перша — волога, методом поливу (зрошення) 5% розчином кальцинованої соди або 2-3% гарячим (70°С) розчином їдкого натру з розрахунку 1-2 мл на 1 м3. Друга — аерозольна, формальдегідом з розрахунку 15-20 мл/м3 приміщення. Дрібні предмети та інвентар дезінфікують зануренням в гарячий розчин, а спецодяг кип’ятять.
6. Перед кожною закладкою перепелиних яєць на інкубацію потрібно проводити дезінфекцію приміщення інкубаторію парами формаліну. Можна використовувати також аерозолі гексахлорофену в триетиленгліколі. При дезінфекції приміщення та обладнання замість марганцевокислого калію можна використовувати хлорне вапно, що містить 20% активного хлору, у співвідношенні 1 частина формаліну та 1 частина хлорного вапна.
7. При використанні білкових і мінеральних добавок до комбікормів необхідно перевіряти їх на бактеріальну забрудненість.
8. Щодня спостерігайте стан перепелів, споживання ними корму і води.
9. Негайно відправляйте у ветеринарну клініку загиблу птицю, упаковану в непроникну тару. Діагностика проводиться на підставі лабораторних і патологоанатомічних досліджень. При підтвердженні діагнозу на заразне захворювання за вказівкою спеціаліста ветеринарної медицини потрібно проводити дезінфекцію. Під час епідемії гострих заразних захворювань загиблу птицю спалюють або закопують в землю на глибину 1,5 м.
10. Новопридбаних перепелів утримують окремо від інших птахів протягом місяця. У цей час стежать за поїданням кормів. Якщо у перепела хороший апетит і нормальний послід в останні 2 тижні місяця і він виглядає здоровим, то його можна підсаджувати до решти птиці. Бажано під час першого тижня карантину давати перепелам воду зі слабким розчином марганцевокислого калію. При можливості 2 рази протягом карантину (з проміжком в тиждень) потрібно проводити бактеріологічне та паразитологічні дослідження калу придбаних перепелів. Це дослідження проводиться в лабораторії ветеринарної поліклініки.
11. При виявленні ньюкаслської хвороби проводиться вакцинація сухою вірусвакциною штаму Ла-Сота і В1. В інших випадках вакцинація не потрібна.

Чим годувати перепілок

Правильно підібраний корм — запорука успіху перепелиної ферми. Оскільки кормом можна скоригувати набір маси птиці та їхню несучість. При промисловому вирощуванні перепелів використовують комбіновані корми з різним наповненням. Про те, що повинно входити до складу корму, розповіла головний технолог виробництва натуральних комбікормів «Крамар» Оксана Яценко.

«Перепілка — скоростиглий птах. Має інтенсивний ріст і швидке дозрівання. Відповідно для такого птаха потрібен особливий корм — збагачений вітамінами, мінералами та з гарною поживністю. Якщо говорити про промислове вирощування, то тут є 2 напрямки: яєчний та м’ясний. Для обох груп корми діляться за віковими категоріями: старт і відгодівлю (м’ясний напрямок), або старт і корм для перепілки-несучки (яєчний напрямок)», — розповіла фахівчиня.

З її слів, до складу комбікорму повинні входити:

• зернова група (кукурудза, пшениця);
• білкова група (макуха соняшникова та соєва);
• амінокислоти;
• мінерали та мікроелементи;
• вітамінний комплекс;
• ферменти та ензими;
• кормові підкислювачі;
• гепатопротектори;
• антиоксидант;
• пробіотики.

«Ідеальний корм повинен містити всі ці складові. При годівлі перепілки баланс за поживністю має велике значення. Організм птиці розрахований на засвоюваність поживних речовин відповідно до генетики. Будь-який дисбаланс поживності має погані наслідки: відставання у зростанні, хвороби, неправильний розвиток птиці, втрата продуктивності тощо», — зазначила Оксана Яценко.

Важливо стежити за показником сирого протеїну (СП) в кормі. Зі слів представниці компанії «Крамар», комбікорм для молодняку перепелів повинен містити 25% СП, а для перепілки-несучки 19-20% СП.

Наповнювати годівниці слід не більше ніж на 2/3 їх глибини, позаяк перепілки сильно розкидають корм. Бажано на годівницях мати загнуті всередину бортики.

• для перепелів від 1 до 6 тижнів — 0,75 кг корму за період;
• перепілка-несучка (від 7 тижнів) — від 17 до 20 г корму на голову на добу.

Для утримання одного перепела на рік потрібно близько 8-9 кг корму. Продуктивність перепілки несучки складає 90-92%.