Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 (РПГ-7Д)

Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 (індекс ГРАУ – 6Г3) призначений для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками та іншими броньовими засобами ворога. Крім цього, він може використовуватися для знищення живої сили ворога, що знаходиться в легких укріпленнях, а також у спорудах міського типу.

Додаткові літери у найменуванні гранатомета РПГ-7 означають наступні його різновиди: РПГ-7Д – десантний варіант; РПГ-7Н – з нічним прицілом; РПГ-7ДН – десантний варіант з нічним прицілом. Крім того, у гранатометів з відкоректованими кутами прицілювання, для різниці від раніше виготовлених, на кришці ударно-спускового механізму ставиться шифр РПГ-7В.

РПГ-7 був прийнятий на озброєння радянської армії в 1961 році. У 1963 році на озброєння було прийнято десантний варіант гранатомету РПГ-7Д (6Г5) з роз’ємним стволом і сошкою.

Стрільба із гранатомета проводиться пострілами ПГ-7В і ПГ-7ВМ з надкаліберною протитанковою гранатою кумулятивної дії.

Найефективніший вогонь з гранатомета по танках, САУ та іншим цілям, що мають висоту 2 м і більше, на відстані прямого пострілу (310-330 м).

Тактико-технічні характеристики (ТТХ)
гранатомета РПГ-7 (РПГ-7Д), пострілу ПГ-7В (ПГ-7ВМ), оптичного прицілу ПГО-7 (ПГО-7В)

Основні частини та механізми гранатомета, порядок їх роботи при стрільбі

Гранатомет РПГ-7 складається із наступних основних частин і механізмів:

• ствол з механічним (відкритим) прицілом;
• ударно-спусковий механізм із запобіжником;
• бойковий механізм;
• оптичний приціл.

У гранатомета РПГ–7Д, крім того, є механізм блокування, а у гранатомета з нічним прицілом – основа механізму світлоблокування.

Постріл до гранатомета складається із протитанкової гранати та порохового заряду.

Протитанкова граната складається з наступних основних частин:

• головна частина з вибуховою речовиною;
• підривник;
• реактивний двигун;
• стабілізатор (розміщується в пороховому заряді).

При пострілі із гранатомета від удару бойка по капсулю – запалювачу гранати запалюється пороховий заряд. Гази, які утворюються від згорання порохового заряду, надають гранаті обертального руху (за допомогою турбінки) і викидають її із каналу ствола зі швидкістю при стрільбі пострілами:ПГ-7В – 120 м/с, ПГ-7ВМ – 140 м/с.

Після вильоту гранати із каналу ствола відкриваються крила стабілізатора, відбувається зведення підривника і на відстані, що забезпечує безпеку стріляючого запалюється пороховий заряд реактивного двигуна.

При горінні порохового заряду реактивного двигуна внаслідок стікання порохових газів через соплові отвори утворюється реактивна сила і швидкість польоту гранати збільшується, досягаючи в кінці повного згоряння заряду 300 м/с. Надалі граната летить по інерції.

Внаслідок перерозподілу стартової (початкової) і маршової (від реактивного двигуна) швидкостей при стрільбі пострілом ПГ-7ВМ досягнуто покращання зовнішніх балістичних характеристик гранат.

При зустрічі гранати з перепоною (ціллю) п`єзоелемент підривника стискується, в результаті чого виникає електричний струм під дією якого вибухає електродетонатор підривника, а потім вибуховий заряд гранати. При вибухові гранати утворюється кумулятивний (зосереджений, спрямований) струмінь, який пробиває броню (перепону), вражаючи живу силу, руйнує озброєння та обладнання, а також запалює пальне.

При пострілі гранатомет віддачі не має. Це забезпечується витіканням порохових газів назад через сопло і розтруб патрубка ствола. Утворена в наслідок цього реактивна сила, направлена вперед, врівноважує силу віддачі, а дія порохових газів на передні стінки та на розширення труби викликає деякий рух гранатомета вперед (викачування), яке сприймається стріляючим малопомітно.

Гранатомет РПГ-7

Один із методів захисту від подібної зброї – активна броня, яка фактично є «шкурою» з вибухівки. Коли заряд потрапляє в танк, активна броня вибухає, відштовхуючи заряд, що прилетів. Це допомагає уникнути пропалювання броні розплавленим металом. Але боєприпас ПГ-7ВР справляється з активною бронею. Він складається із двох частин, званих тандемною боєголовкою. Такий заряд вражає танк двічі через строго обчислені інтервали. Перша частина нейтралізує активну броню. Друга пробиває звичайний метал.

Осколковий заряд ОГ-7В розроблений спеціально для міського бою, де цілями зазвичай є будівлі з цегли та залізобетону. Тому необхідно потрапити у порівняно невеликий отвір, з якого стріляє супротивник. Точність ОГ-7В дуже близька до стрілецької зброї.

Боєприпаси

Спектр боєприпасів для нього дуже широкий, і включає, крім кумулятивних протитанкових гранат, ще й осколково-фугасні протипіхотні гранати, термобаричні (об’ємно-детонуючі), запальні, навчальні та інші типи. Якщо сам гранатомет за минулі 40 років змінився дуже незначно, то гранати до нього зазнали істотного зростання бойових характеристик. Так, перший варіант протитанкової гранати ПГ-7В мав калібр бойової частини 85 мм і бронебійність порядку 260 мм сталевої броні.

Прийнята на озброєння в 1977 граната ПГ-7ВЛ мала калібр БЧ 93 мм і заряд з більш потужної вибухової речовини, її бронебійність досягла 500 мм. Створена наприкінці 1980-х років граната ПГ-7ВР з тандемною БЧ калібру 65/105 мм здатна вражати понад 600 мм сталевої броні, додатково прикритого динамічним захистом або протикумулятивними екранами.

РПГ 7 є гладкоствольним однозарядним пусковим пристроєм безвідкатного типу, з відкритим ззаду стволом. Стрілянина ведеться з плеча, тому стовбур має в середній частині спеціальний теплоізолюючий кожух. У задній частині ствола розташоване сопло для викиду порохових газів, у передній – рукоятка управління вогнем у зборі з ударно-спусковим механізмом (УСМ), та задня рукоятка для утримання. УСМ з відкритим курком, несамовзводний.

Гранатомет оснащений відкритим прицілом, але зазвичай комплектується оптичним прицілом ПГО-7 кратністю 2.7Х. Приціл має далекомірну шкалу за метою висотою 2,7 м (танк), а також шкали дистанційних та бічних поправок. Спеціально для повітрянодесантних військ створено варіант гранатомета РПГ-7Д, що має роз’ємний ствол. Сучасні варіанти гранатомета РПГ-7В1 відрізняються удосконаленими прицілами, що мають додаткові шкали для стрільби більш важкими гранатами ПГ-7ВР та ТБГ-7В, а також оснащуються легкою складною сошкою.

Протитанкові гранати для РПГ-7 мають надкаліберні БЧ калібру 70-105 мм залежно від модифікації. Хвостова частина гранати має калібр 40 мм і заряджається в стовбур гранатомета спереду. У середній частині гранати розташований твердопаливний реактивний двигун, що здійснює розгін гранати на траєкторії. Сопла двигуна розташовані в його передній частині, радіально та під кутом до поздовжньої осі гранати, забезпечуючи додаткову стабілізацію на активній фазі польоту.

Застосування РПГ 7

Запуск гранати здійснюється за допомогою вишибного динамореактивного заряду, що знаходиться в картонній гільзі, що згорає, навколо хвостової частини гранати, що приєднується перед заряджанням. При пострілі частина порохових газів вишибного заряду спливає із сопла гранатомета ззаду, забезпечуючи компенсацію віддачі та створюючи позаду стрілка небезпечну зону завглибшки понад 20 метрів. Запуск ракетного двигуна гранати здійснюється автоматично, на відстані 10-20 метрів від стрілка.

Деякі варіанти гранат, наприклад осколкова ОГ-7В, не мають ракетного двигуна і використовують лише вишибний заряд. Стабілізація гранат на траєкторії здійснюється за допомогою розкладних стабілізаторів, а також завдяки обертанню гранати, викликаному спеціальною турбінкою у її хвостовій частині та скосами на стабілізаторах.

Якщо у вас виникнуть питання, пишіть нам на електронну пошту або у Facebook чи Telegram.

Наскільки корисна інформація?

Середній рейтинг 4.3 / 5. Кількість голосів: 49