Безготівкові розрахунки: як українці поступово відмовляються від готівки

Протягом 2023 року кількість карток, які мають українці зросла на 12,60%. Кінцево цей показник склав 52,12 мільйона одиниць.

У 2022 році це значення було 46,30 мільйона штук. Найбільше зросла кількість карток торік з жовтня по грудень. Тоді показник збільшення склав 4,30% або 2,16 мільйона штук.

Найбільше зросла кількість карток у приватних банках України – на 29,20%. Тобто до 11,30 мільйона штук.

При цьому, ситуація з іноземними фінансовими установами зворотна. Кількість карток у цих баках зменшилась до 28,20 мільйона штук або на 15,70%.

Чому так відбулося

Частково показник зростання пов’язаний з націоналізацією “Сенс Банку”. Внаслідок цієї зміни, за 2023 рік кількість карток державних банків, без урахування результатів “Приватбанку”, зросла на 24,40%. Тобто до 8,65 мільйона штук. Безпосередньо у “Приватбанку” показник зростання склав 8,90% – до 28,20 мільйона одиниць.

Загалом за 2023 рік державні банки майже змогли втримати колишні позиції. Кількість карток таких фінансових установ за тогорічними результатами склала 70,30% від загального обсягу. Для порівняння, у 2022 році цей показник був 70,90%.

Цікаво, що статистика НБУ повідомляє про зростання кількості карток від NovaPay протягом 2023 року до 8,20 тисячі штук.

Хто і скільки заробляє на карткових платежах в Україні?

За даними НБУ, на кінець минулого року в Україні діяло 68,9 млн банківських карт (зростання на рік на 16%), з яких дві третини були в активному використанні, повідомляє “Бізнес.Цензор”.

При цьому якщо ще 2-3 роки тому українці використовували платіжні картки здебільшого для того, аби зняти готівку в найближчому банкоматі, то за результатами 2019 р. обсяг безготівкових операцій з картами вперше перевищив 50% за сумою і 80% за кількістю усіх операцій з картками і склав майже 1,8 трлн грн.

А цього року, незважаючи на кризу, обсяги будуть ще вищими. Адже через коронавірус і карантин, за даними Нацбанку, обсяги безготівкових платежів з використанням карток тільки за І квартал 2020 р. зросли ще на чверть.

За минулий рік інфраструктура використання карт також активно розвивалася – кількість POS-терминалів за рік зросла майже на 20% до 334 тис. одиниць. Загалом через термінали за минулий рік пройшло понад 2,1 млрд операцій на загальну суму 513,4 млрд грн.

Українські банки і міжнародні платіжні системи (в Україні більш популярна Mastercard, на неї минулого року припадало 68,5% усіх карт) непогано заробляли на карткових платежах. Тільки за перші 9 місяців 2019 р. дохід банків від обслуговування карткових платежів склав близько 10 млрд грн. Стільки фінансові організації отримали від підприємців у якості комісії за обслуговування кожної оплати банківською карткою.

Торгові точки, у свою чергу, збільшують вартість товарів, перекладаючи навантаження на кінцевого споживача. Причому платити підвищену ціну доводиться і тим, хто розраховується готівкою. За підрахунками експертів, через комісії банків і платіжних систем, у середньому, українці переплачують з кожної купівлі близько 5 грн.

Копійка до копійки

При здійсненні платіжної операції за допомоги банківської карти, крім підприємця, у якого ви купуєте товар, заробляють ще три особи (іноді дві).

Це, по-перше, банк, який надає торговій організації POS-термінали і здійснює підтримку і обслуговування кожної покупки з використанням карти. Такий банк називається еквайєром, а його підтримка – послугою еквайрінгу. Саме еквайєр зараховує на рахунки торгової точки грошові кошти від кожної угоди, проведеної за допомогою карти. За це банк бере свою комісію – т.зв. merchant fees.

В Україні ця комісія в середньому складає для великих компаній від 1,7%, для малого і середнього бізнесу – від 2 до 2,5% від суми кожної оплати.

До 60% усіх POS-терміналів у нашій країні належать Приватбанку, ще близько 25% сумарно – Ощадбанку і Райффайзен Банку Аваль. І залишок приблизно у 15% ділять Альфа-Банк, Укрексимбанк, ПУМБ, Південний та інші.

Друга сторона, яка заробляє на картковій операції – банк-емітент платіжної карти, якою покупець розраховується з продавцем. З ним банк-еквайєр ділиться частиною прибутку за операцією – і ця комісія, т.зв. interchange, складає від 1,4 до 2,2%. У разі, якщо платіжна картка належить самому банку-еквайєру, жодної interchange нікому ніхто не платить.

І третя особа, яка з радістю заробляє свій відсоток від кожної транзакції – платіжна система, до якої належить карта – Visa або Mastercard. Їхній дохід складає приблизно 0,3% від кожної операції.

Для розширення ринку карткових платежів банки активної “підсаджують” клієнтів на різноманітні “золоті” і “платинові” карти, знижки і кешбеки, які, фактично, власник карти “оплачує” сам собі, розраховуючись за завищеною ціною за товари і послуги.

Така ситуація суттєво гальмує розвиток ринку безготівкових послуг. Адже для підприємців набагато вигідніше працювати з готівкою. Оскільки послуги інкасації коштують бізнесу приблизно в 100 разів дешевше, аніж за картковими платежами.

Через це частина бізнесу не поспішає розвивати в себе можливість оплати за допомогою платіжних карт, що стимулює зокрема і додаткову тінізацію економіки.

Держава не поспішає втручатися

Обсяги карткових платежів (1,8 трлн грн) вже перевищують обсяги державного бюджету України (1,27 трлн грн – за видатками у 2020 р.).

Здавалося б, такі значні обсяги операцій, монопольне становище двох міжнародних платіжних систем і доволі високі комісії з платежів вже давно мали б звернути на себе увагу з боку державних органів і передовсім, увагу Антимонопольного комітету.

Але держава поки не поспішає втручатися. На відміну від країн Євросоюзу – де ще п’ять років тому було прийнято спеціальний регламент 2015/751, у якому чітко прописано максимальні відсотки комісії за обслуговування платіжних карт – не більше 0,2% для дебетних і 0,3% для кредитних карт.

Самостійно ж вирішити проблему високих комісій банків і платіжних систем не можуть навіть великі компанії – що вже казати про малий бізнес.

Щоправда, перший крок, аби зруйнувати цю “банківсько-платіжну монополію” Верховна Рада Україна вже зробила на початку жовтня 2020 р. Законопроєкт №4178 передбачає поступове зниження загальної комісії за проведення платежу, еквайрінгу – до 1,5% з початку наступного року, до 1% з липня 2021 р., і максимум 0,5% з початку 2022 р.

Прийняття цього законопроєкту, по-перше, допоможе знизити навантаження на підприємців. Все ж таки розмір банківської комісії майже співставний з розмірами єдиного податку, який платять суб’єкти спрощеної системи оподаткування (а за деякими групами ФОП комісія навіть перевищує єдиний податок).

По-друге, це може створити певний антиінфляційний стимул – адже підприємцям треба буде закладати в фінальну ціну товару значно меншу комісію банків і платіжних систем.

І, по-третє, парадоксально, але від зниження комісії можуть виграти також банки і платіжні системи. Адже, по суті, тут може спрацювати той же принцип, що вже спрацював на інших високотехнологічних ринках – наприклад, на ринку мобільних телефонів і мобільного зв’язку. Нагадаємо, мобільні оператори і виробники мобільних телефонів в довгостроковій перспективі стратегічно виграли від серйозного зниження цін, зростання доступності мобільного зв’язку і, як результат, від різкого розширення ринку. Той же принцип може допомогти банкам і платіжним системам різко збільшити ринок безготівкових платежів і збільшити їхній дохід – не за рахунок величезних комісій, а за завдяки суттєвому зростанню кількості операцій платіжними картками.

Український бізнес: “Це ненормально, коли в Україні комісія за обробку банківських карток в 2-3 рази вища, аніж в РФ і в 4-5 разів вища, ніж в ЄС”.

Владислав Чечоткін, співвласник інтернет-магазину Rozetka.ua:

За діючим законодавством, торгове підприємство не може відмовити в прийомі оплати банківською картою і не може змінювати ціну при різних способах оплати. При цьому Нацбанк і держава роблять усе, аби покупці максимально відмовлялися від готівки. А отже, у бізнесу просто не залишається альтернативи. Ми маємо сплачувати банкам за переказ грошей наших покупців 2-3% з кожного продажу. У 2020 р. Rozetka.ua заплатить за ці послуги банків 250 млн грн.

Самостійно домовитися з банками неможливо, тому що у бізнесу немає альтернативи. По суті в нас діє прихований податок у 2-3% від обороту. Адже понад 70% всіх еквайрінгових платежів проходять через державні банки.

Без законодавчого врегулювання тарифів не обійтися. Впевнений, що це ненормально, коли в Україні комісія за обробку банківських карт в 2-3 рази вища, аніж в РФ і в 4-5 разів вища, аніж в ЄС. Зниження комісії покращить конкурентне становище українського бізнесу і допоможе знизити ціни для кінцевого покупця.

Сергій Бадритдинов, керуючий директор INTERTOP Ukraine:

Ця комісія дуже негативно впливає на бізнес. Якщо в Європі вона обмежена на рівні 0,5%, то в нас і малий і середній бізнес сплачує 2-3% з кожної транзакції. Саме тому доволі часто в дрібних торгових точках кажуть: “У нас не працює термінал”. Ця комісія стримує розвиток системи безготівкового розрахунку і розширює частку тіньової економіки.

Думаю, наша мережа, як і деякі інші великі ритейлери України, завершать цей рік майже без прибутку. Причина – карантинні заходи проти COVID-19. А ця комісія додатково і боляче б’є і по великому, і дуже сильно – по малому бізнесу.

Поступове зниження відсоткових ставок комісії буде вигідне і банкам, і малому бізнесу, і ритейлу. Не доведеться закладати її в ціну, зменшиться розмір тіньової економіки в результаті збільшення оплат через POS-термінали. Виграють усі.

Прийняття законопроєкту №4178 я вважаю не тільки своєчасним, але навіть трохи спізнілим кроком. Адже регулювання розміру комісії банків і платіжних систем – це світовий тренд, це європейський досвід.

Ми намагалися самостійно домовлятися з банками про зниження комісії вже багато років. Але є 2 платіжні системи і 3 банки, які “тримають” 80% усіх карт, і, зрозуміло, що вони з нами не хочуть домовлятися. З мого досвіду, платежі з кожним роком стають все вищими. Без змін на законодавчому рівні позитивної динаміки в цьому питанні не буде.

Олеся Оленицька, директор з питань співпраці з державною владою “МЕТРО Кеш енд Керрі Україна“:

Парадоксально, але при діючих зараз технологіях, розрахунок готівкою для українського підприємця в 100-150 разів більш вигідний, ніж розрахунок карткою. Так, вартість інкасації банком готівкової гривні в середньому коштує 0,02% від суми. А комісія за проведення карткових платежів коливається від 1,8 до 3%. При цьому якщо ми, великі мережі, ще можемо виторгувати трохи менший відсоток завдяки серйозним оборотам, то малий бізнес змушений платити по повній – 2-3% з кожного платежу плюс 300-400 грн за кожний POS-термінал щомісяця.

А для нашої компанії саме малий бізнес – зокрема готелі, ресторани, кафе, виробники продовольчої продукції – є основними клієнтами.

Комісія за розрахунок платіжними картками в Україні в рази вища, аніж в країнах Євросоюзу. За кожні 100 грн, сплачені карткою, підприємець має 2,5-3 грн віддати банку. Враховуючи, що український бізнес, особливо малий і середній бізнес, переживає зараз надзвичайно важку кризу, ми закликаємо банки і міжнародні платіжні системи зробити крок на зустріч бізнесу і зменшити комісії по платежах.

Олександр Богородов, фінансовий директор МакДональдз в Україні:

Частка cashless продажів у нашій компанії з 2018 року зросла майже вдвічі і сьогодні складає 42% від усіх платежів. При цьому, зростання частки таких платежів збільшує тиск на бізнес, адже ця комісія – це стаття видатків, яка зростає найбільше у нашому бюджеті. Наприклад, з березня по вересень 2020 р. через кризу кількість транзакцій в МакДональдз значно впала, але відрахування за безконтактні платежі зросли на 9%. Тобто при менших обсягах продажів ми все одно сплачуємо більше. Сума комісії склала понад 1 млн доларів.

За кількістю проведених платежів і переказів лідирують карткові платіжні системи — 84,7% всього обсягу трансакцій

Найбільшу кількість платежів та переказів здійснено в карткових системах — майже 6 млрд шт., або 84,7% всього обсягу. Про це повідомляється у Щорічному звіті з оверсайту фінансового ринку, оприлюдненому на сайті регулятора.

Підписуйтеся на сторінку «Мінфіну» на фейсбуку:
головні фінансові новин

Динаміка трансакцій у карткових платіжних системах

Незважаючи на карантинні та обмежувальні заходи, запроваджені у квітні 2020 року, які дещо пригальмували розвиток ринку платіжних карток, торік продовжував збільшуватися обсяг операцій (безготівкових та отримання готівки) з використанням платіжних карток. Так, кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, досягла 5 997,1 млн шт., що на 18,6% більше, ніж у 2019 році, а їх сума становить 3 957,3 млрд грн (збільшення на 10,6% порівняно з попереднім періодом).

Розподіл операцій, здійснених з використанням платіжних карток

Більшість здійснених операцій проведено у власній мережі українських банків-емітентів — 58,1% від кількості та 77,2% від суми всіх операцій з платіжними картками. У мережі інших банків-резидентів виконано 38,5% від кількості та 19,6% від суми операцій з платіжними картками.

За межами України обсяг операцій з платіжними картками, емітованими банками-резидентами, залишався незначним та становив 3,4% від кількості та 3,3% від суми усіх операцій з картками. Операції з картками, емітованими банками- нерезидентами, на території України становили лише 1,2% від кількості та 1,5% від суми усіх таких операцій в мережах українських банків.

Майже всі операції з використанням платіжних карток — 99,8% кількості та 99,3% суми — торік було здійснено в міжнародних системах MasterCard та Visa.

Безготівкові платежі

У 2020 році порівняно з 2019 роком кількість безготівкових операцій з використанням платіжних карток зросла на 25,1% – до 5 211,2 млн шт. Це становить 86,9% від загальної кількості. Сума операцій збільшилася на 22,8% та досягла 2 208,7 млрд грн, що становить 55,8% від загальної суми операцій з картками).

Кількість операцій, здійснених з використанням платіжних карток, млн шт.

За сумою безготівкових операцій з використанням платіжних карток превалювали перекази з картки на картку (42,8%), їхня кількість становила 12,6%.

Водночас майже половину кількості безготівкових операцій з використанням платіжних карток (49,8%) здійснено в торговельній мережі – сума становила 26,9% усіх безготівкових операцій. Порівняно з 2019 роком розрахунки в торговельній мережі зросли на 21,8% за кількістю та 15,9% за сумою.

Структура безготівкових операцій з використанням карток у 2020 році

Понад половина безготівкових операцій – операції з використанням технології безконтактної оплати та NFC-технології. Кількість таких операцій за цей період зросла на 91,5% за кількістю та 84,2% за сумою

Загалом операції з використанням технології безконтактної оплати та NFC-технології перевищують операції з фізичним зчитуванням платіжної картки. В цілому, такі операції в торговельній мережі порівняно з 2019 роком зменшилися на 17,6% за кількістю та 22,3% за сумою.

Емісія платіжних карток та їх види

Кількість карток, емітованих українськими банками, станом становила 73,4 млн шт., що на 6,6% більше, ніж у попередньому році. З них більше половини (40,4 млн шт., або 55,1% емітованих платіжних карток) використовувалися в грудні 2020 року для здійснення видаткових операцій.

Кількість безконтактних платіжних карток, які використовували для здійснення видаткових операцій, за 2020 рік збільшилася майже вдвічі – з 7,6 млн у січні до 13,2 млн карток у грудні. Кількість токенізованих платіжних карток, які застосовувалися для здійснення видаткових операцій, за 2020 рік зросла на 76,6% до 3,9 млн шт. Це підтверджує основні характеристики безконтактних карток — безпека, швидкість та зручність.

Кількість платіжних карток, з використанням яких були здійснені видаткові операції, млн шт.

Найбільша кількість платіжних карток (47,6 млн шт., або 65%) емітовані в міжнародній платіжній системі MasterCard. Друге і третє місце за кількістю емітованих карток посідають міжнародна платіжна система Visa (25,2 млн шт., або 34%) та національна система Простір (0,6 млн шт., або 1%). Частка інших карткових систем, які здійснюють свою діяльність на території України, становила у 2020 році менше 0,01%.

Платіжна інфраструктура

Кількість платіжних терміналів у торговельній та сервісній мережі порівняно з 2019 роком зросла на 12,3% – до 375,0 тис. шт. З них 325,8 тис. шт., або 86,9% – безконтактні термінали.

Загалом кількість платіжних терміналів у торговельній та сервісній мережі за останні пʼять років зросла майже вдвічі – з 199,8 тис. шт. до 375,0 тис. шт.

Протягом останніх трьох років спостерігається поступове щорічне зменшення банківських пристроїв з видачи і приймання готівки (банкомати, ПТКС та банківські термінали) — з 56,6 тис. од. до 48,8 тис. од.

Платіжна інфраструктура, тис. од.

Кількість платіжних терміналів у розрахунку на 1 млн постійного населення України за рік зросла з 8,4 тис. од. до 9,4 тис. од. (на 11,9%).

Регіональний розподіл платіжних терміналів лишався доволі нерівномірним. Лідерами за цим показником були Київ (23,4 тис. терміналів на 1 млн населення), Київська (13,8 тис.) та Дніпропетровська (11,8 тис.) області. Найменша кількість терміналів у розрахунку на 1 млн населення — у Закарпатській (5,3 тис. терміналів), Донецькій (3,9 тис.) та Луганській (2,4 тис.) областях.

Серед банків найбільша кількість платіжних терміналів у Приватбанку (58,4% усіх платіжних терміналів), Ощадбанку (18,6%) та Райффайзен Банку Аваль (8,7%).