Сорти огірків для відкритого ґрунту

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 07 серпня 2023 Опубліковано: 26 лютого 2019 Перша редакція: 29 березня 2017 🕒 21 хвилина 👀 92404 рази 💬 4 коментарі

Наприкінці зими в садових павільйонах, крамницях і на базарах з’являється у продажу насіння всіх вирощуваних на городі культур, серед яких одне з найпочесніших місць займають огірки. Кількість пропонованих сортів може поставити в глухий кут навіть досвідчених городників.

Характеристика сортів огірків

Щоб визначити, яким сортам віддати перевагу, необхідно правильно розставити для себе пріоритети, а для цього слід розібратися в тому, які сорти взагалі існують у культурі. Не вдаючись у професійні тонкощі, на яких заснована класифікація сортів огірків, ми спробуємо познайомити вас із найважливішими характеристиками цих овочів. Отже, сорти огірків поділяються за такими категоріями:

• регіон вирощування: для кожного регіону існують районовані сорти, які краще за інші справляються з погодними умовами й поширеними в певній місцевості хворобами та шкідниками;
• місце посадки: розрізняють сорти огірків для відкритого ґрунту й для захищеного – теплиць, парників і для вирощування на підвіконні чи на балконі;
• швидкість дозрівання: за цією ознакою сорти поділяються на ранні, середні (середньостиглі) і пізні, а також проміжні – середньоранні та середньопізні;
• тип запилення: з цього погляду сорти бувають партенокарпічні, себто взагалі не потребують запилення, бджолозапильні й самозапильні;
• призначення: є огірки, придатні тільки для вживання в свіжому вигляді, є призначені для переробки, тобто для засолювання та маринування, а є сорти універсальні, що вживаються як у свіжому, так і в переробленому вигляді;
• селекція культури: розрізняють сорти й гібриди огірків. Переваги сортів у тому, що вони зберігають свої чесноти в декількох поколіннях і годяться для переробки, а недоліками можна вважати малу кількість зав’язей, завеликі плоди, які швидко жовтіють і переростають. Переваги гібридів (F1) – невеликі плоди, кілька зав’язей в одній пазусі (розташування пучком), ранній початок плодоношення, яскраве забарвлення, а крім того, гібридний зеленець довго зберігає гарний вигляд і не жовтіє. Вадами гібридних огірків є вища вартість насіння й збереження властивостей тільки в одному поколінні;
• тип цвітіння: він буває змішаний, жіночий або переважно жіночий;
• величина плодів: за цією ознакою огірки поділяються на корнішони, у яких довжина зеленця не більше 8 см, і салатні огірки, довжина яких сягає 20-25 і більше см;
• колір плодів: переважна більшість огірків має зелене забарвлення плоду, але є сорти білих огірків, причому від зелених вони відрізняються виключно кольором та абсолютною відсутністю гіркоти. Зустрічаються й червоні огірки, проте на наших городах вони ростуть як бур’яни;
• характер поверхні зеленця: огірки бувають великогорбкуваті й дрібногорбкуваті, а колючки на них – білі або чорні. Є і безколючкові сорти огірків;
• спосіб вирощування: кущовий, короткоплетистий (зазвичай це ознака ранніх сортів), середньоплетистий, більш характерний для середньостиглих сортів, і довгоплетистий – представлений, як правило, пізніми сортами. Існують сорти з так званим пучковим утворенням зав’язі, у яких в одній пазусі може утворитися до 7 огірочків. Спосіб вирощування огірків залежить також від формування прищипки куща;
• продуктивність: існують менш, більш і дуже врожайні сорти огірків;
• стійкість до хвороб і шкідників: це дуже важлива характеристика. Закономірність така: що раніше дозрівають огірки, то нижча їхня стійкість до захворювань, тобто у ранніх огірків вона однозначно буде нижчою, ніж у огірків пізніх сортів.

Сорти огірків для відкритого ґрунту

Ранні сорти огірків

Ранніми сортами вважаються ті, у яких з моменту появи сходів до першого збору зеленців минає від 32 до 44 днів. До відомих ранніх сортів належать:

• Маша – найраніший універсальний партенокарпічний гібридний сорт, стійкий до кладоспоріозу, вірусної мозаїки й борошнистої роси. Зеленці цього сорту сягають у довжину від 8 до 11 см;
• Джерельце – бджолозапильний засолювальний сорт із позбавленими гіркоти плодами масою до 120 г;
• Конні – стійкий до хвороб урожайний партенокарпічний гібридний сорт універсального призначення з білоколючковими циліндричними зеленцями, позбавленими гіркоти;
• Чемпіон – теж урожайний гібридний партенокарпічний сорт, стійкий до захворювань, із великими горбкуватими плодами, призначеними для переробки;
• Герман – один із найбільш затребуваних універсальних партенокарпічних гібридів, стійкий до кладоспоріозу і пероноспорозу, є сильнорослою рослиною з темно-зеленими білоколючковими циліндричними великогорбкуватими плодами завдовжки до 12 см.

Окрім описаних, до ранніх сортів і гібридів належать Кураж, Новий Ніжинський, Кущовий, В’язниковський 37, Конкурент, Міранда, Іра, Смарагдовий потік, Делікатесний, Корінна, Корнішон Мадам, Алігатор, Карельський та інші.

Середні сорти огірків

До середньостиглих сортів огірків належать ті, що дозрівають від 45 до 50 днів. Найпопулярніші з них:

• Ніжинський 12 – один із найкращих засолювальних бджолозапильних сортів, що вирізняється невибагливістю у догляді та стійкістю до бактеріозу й оливкової плямистості. Зеленці цього сорту короткі, чорноколючкові, з великими горбиками, чудового смаку, масою від 80 до 110 г і завдовжки 10-12 см, зріють на довгоплетистих кущах;
• Син полку – універсальний бджолозапильний гібрид, стійкий до мозаїки, пархів та борошнистої роси. Це середньогілляста середньоросла рослина з переважно жіночим типом цвітіння. Огірочки овальні, білоколючкові, велико- і рідкогорбкуваті, завдовжки до 8 см, з короткими світлими смужками, довго не жовтіють і не переростають. Їх збирають для консервування пікулів і корнішонів. Сорт має високі смакові якості й характеризується здатністю довго плодоносити;
• Далекосхідний 27 – середньогіллястий урожайний і стійкий до посухи засолювальний сорт універсального призначення з подовженими світло-зеленими з білими смугами великогорбкуватими зеленцями чудового смаку, завдовжки 11-15 см, діаметром 4-5 см і масою 100-200 г. На огірочках густі чорні колючки;
• Ніжинський місцевий – один із найкращих засолювальних сортів, бджолозапильний, стійкий до вірусу огіркової мозаїки та до оливкової плямистості, сильногіллястий і сильнорослий, змішаного типу цвітіння. Великогорбкуваті, яйцеподібні, з рідкісними чорними колючками зеленці чудового смаку сягають маси 80-110 г і використовуються не тільки для консервування, а й для салатів;
• Новий фенікс – холодостійкий бджолозапильний сорт, стійкий до борошнистої роси, пероноспорозу й несприятливих погодних умов. Огірочки темно-зелені з короткими розмитими смугами.

Окрім описаних, відомі такі середньостиглі сорти огірків, як Малюк, Пивниця, Метелик, Фенікс плюс, Сонячний, Степовий, Левадний, Білий делікатес, Високоврожайний 86, Фермер, Самородок, Руслан 95, Неросимий 40 і гібриди Моравський корнішон, Російський стиль, Пікас, Білий ангел, Рафаель та інші.

Пізні сорти огірків

Пізні сорти огірків дозрівають понад 50 днів. Серед найвідоміших пізньостиглих сортів:

• Китайський плетистий – середньогілляста й довгоплетиста рослина змішаного типу цвітіння з циліндричної форми зеленцями завдовжки 10-12 см і масою 100-130 г. Серед переваг сорту стабільна врожайність, стійкість до пероноспорозу й низьких температур, висока засолювальна якість;
• Китайське диво – сорт універсального призначення, що дозріває до 70 днів, з циліндричними тонкошкірими, рідкогорбкуватими і злегка вигнутими зеленцями завдовжки до 59 см;
• Хрускіт – високоврожайний гібридний сорт універсального призначення, що вирізняється тривалим плодоношенням і стійкістю до хвороб. У зеленців цього сорту завдовжки 8-10 см і масою 60-80 г хрустка соковита м’якоть без гіркоти чудових смакових якостей;
• Ніжинський – бджолозапильний урожайний засолювальний сорт, стійкий до посухи та хвороб і вирізняється тривалим плодоношенням. У чорноколючкових зеленців цього сорту вагою 90-110 г і завдовжки 9-13 см чудовий смак і аромат, однак якщо їх залишити на кущі, вони швидко переростають;
• Естафета – бджолозапильний гібридний урожайний салатний сорт, який у відкритому ґрунті вирощують тільки в теплих регіонах. Зеленці чудового смаку з ніжною глянсовою шкіркою виростають завдовжки від 14 до 23 см і масою від 140 до 230 г.

Найкращі сорти огірків

Із ранньостиглих сортів найкращими вважаються Кущовий, Алтайський ранній, В’язниковський 37, Джерельце, гібриди Маша, Ластівка, Новий Ніжинський, Конні, Чемпіон, Кураж і Герман.

Із середньостиглих – Адам, Директор, Кібріт, Китайський жаростійкий, Клавдія, Теща, Бочковий засіл, Далекосхідний 27, Фенікс плюс, гібриди Амур, Лібелле, Моравський корнішон, Російський стиль.

Серед пізніх сортів добрі Фенікс 640, Крапелька, Водолій, Переможець, Донський 175, Бригадний, Владивостоцький, Ніжинський місцевий, Китайське диво, гібрид Естафета.

Самозапильні сорти огірків

Статистика стверджує, що городники воліють вирощувати саме самозапильні сорти огірків для відкритого ґрунту, оскільки вони, порівняно з партенокарпічними, мають більш яскравий смак і аромат, до того ж ранні, найбільш цінні огірочки належать саме до цього типу запилення. Партенокарпічні сорти частіше висаджують у теплицях, в яких немає комах, що запилюють квітки огірків, оскільки цим огіркам для успішного плодоносіння запилення не потрібне. Однак плоди партенокарпічних огірків не утворюють насіння.

Самозапильними ж вважаються ті огірки, на квітках яких є як чоловічі, так і жіночі репродуктивні органи – і маточки, і тичинки, тому запилення відбувається самостійно в межах однієї рослини, і в результаті утворюються плоди з насінням.

Найкращими самозапильними сортами можна вважати такі:

• Герда – середньоранній універсальний корнішонний сорт, що вирізняється високою прорісністю та стійкістю до хвороб. Його зеленці чудових смакових якостей виростають до 10 см завдовжки;
• Дружна сімейка – теж середньоранній, універсальний, невибагливий і стійкий до захворювань сорт зі щільними зеленцями завдовжки до 12 см, яким не притаманний гіркуватий присмак;
• Білий ангел – універсальний урожайний гібридний сорт із білими огірочками завдовжки 6-8 см і масою 60-70 г. Горбки рідкісні, гіркота відсутня;
• Задавака – універсальний корнішонний пучковий гібрид із великогорбкуватими зеленцями гарної форми темно-зеленого кольору з білими розмитими смужками. Колючки чорні, без гіркоти. Плодоносить цей сорт до самих заморозків;
• Весна – універсальний середньогіллястий сорт, стійкий до хвороб, із короткими зеленцями солодкуватого смаку.

Зазвичай самозапильні сорти огірків, як і партенокарпічні, вирощують у теплицях, але не тому, що вони не можуть рости й плодоносити на грядці під сонечком, а тому, що в теплицях немає комах-запилювачів. Є, звичайно, самозапильні сорти виключно для теплиць, але більшість цих огірків з таким же успіхом ростуть і у відкритому ґрунті.

Пучкові сорти огірків

Пучкові огірки мають одну особливість, яка відрізняє їх від інших сортів: в одному вузлі у них утворюється кілька зав’язей, причому їхня кількість залежить від таких факторів, як умови вирощування (скільки рослина одержує сонячного світла), місце вирощування (теплиця чи відкритий ґрунт) і загальний стан рослини. В останні роки пучкові сорти стрімко завойовують популярність, і найвідомішими з них є:

• Завірюха – високоврожайний партенокарпічний гібрид із жіночим типом цвітіння, швидко дозріває, формує в одній зав’язі до 4-5 еліптичних плодів темно-зеленого кольору з жовтими смугами, що виростають до 8 см завдовжки й набирають у масі 60-70 г. Поверхня зеленців вкрита великими горбками і бурим опушенням;
• Дитинець – скоростиглий високопродуктивний партенокарпічний гібридний сорт переважно жіночого типу цвітіння, у всіх пазухах якого, крім першої, формується до п’яти зав’язей. Циліндричні зелені плоди Дитинця зі світло-жовтими смугами сягають у довжину 10-12 см, набирають у масі 90-120 г і вирізняються чудовим смаком. Їхня шкірка вкрита невеликими горбками і світло-коричневими колючками;
• Хлопчик-мізинчик – стійкий до оливкової плямистості, борошнистої роси й пероноспорозу урожайний універсальний партенокарпічний сорт, який утворює в пазухах по 3-6 зав’язей. Зеленці цього сорту, завдовжки 8-10 см, яскраво-зеленого кольору з білими колючками й великими горбками, вирізняються гарним смаком;
• Майстер – гібридний партенокарпик корнішонного типу з жіночим типом цвітіння, стійкий до коливань температури, утворює в одному вузлі до 6 зав’язей. Щільні еліптичні плоди з хрусткою смачною м’якоттю завдовжки не більше 12 см і масою від 80 до 110 г вкриті темно-зеленою шкіркою з білими колючками й частими горбками. Гіркоти не відчувається ні в м’якоті, ні в шкірці;
• Мисливський ряд – універсальний гібридний партенокарпик корнішонного типу з жіночим типом цвітіння, стійкий до всіх хвороб, окрім борошнистої роси, утворює в пазухах від 2 до 6 зав’язей. Огірочки у цього сорту циліндричні, горбкуваті, білоколючкові, завдовжки 8-11 см, чудового смаку.

Добре зарекомендували себе і такі пучкові сорти огірків, як Робін Гуд, Король грядки, гібриди Молодший лейтенант, Три танкісти, Буян, Чисті ставки, Мар’їна роща, Махаон, Лабіринт, Календар та інші.

Найбільш урожайні сорти огірків

Урожайність – ознака відносна, оскільки залежить не тільки від сорту, а й від інших чинників – погодних умов, складу ґрунту, якості догляду. Однак є сорти, які навіть не в ідеальних умовах дають гарні врожаї, і найчастіше це гібриди. У городній культурі відомі такі високоврожайні сорти огірків:

• Дачник – ранньостиглий гібридний середньорослий і середньогіллястий сорт із переважно жіночим типом цвітіння. У нього зелені циліндричні плоди масою до 90 г. З 1 м² ділянки можна отримати 13-14 кг плодів;
• Даша – стійкий до бактеріозу й борошнистої роси бджолозапильний гібрид із темно-зеленими білоколючковими подовжено-циліндровими горбкуватими зеленцями завдовжки до 10 см і масою до 115 г;
• Здоровань – стійкий до борошнистої роси й пероноспорозу бджолозапильний гібрид із коротенькими горбкуватими огірочками масою 70-100 г із білим опушенням. Із 1 м² грядки можна зібрати до 12 кг зеленців;
• Дворянський – стійкий до бактеріозу, антракнозу, аскохітозу, вірусної інфекції й оливкової плямистості середньоранній бджолозапильний гібрид із переважно жіночим типом цвітіння. Світло-зелені дрібногорбкуваті й білоколючкові зеленці сягають у довжину 10-13 см, а в масі 100-110 г. Із 1 м² збирають до 14 кг плодів;
• Буратіно – холодостійкий партенокарпічний гібрид із переважно жіночим типом цвітіння й букетним (пучковим) розташуванням зав’язей, яких в одній пазусі формується до 6 штук. Темно-зелені подовжено-циліндричні великогорбкуваті зеленці, що сягають у довжину 8-9 см при масі близько 100 г, позбавлені гіркоти. Урожайність становить до 13 кг із 1 м² площі.

Окрім описаних, відомі такі врожайні сорти огірків для відкритого ґрунту, як Сюзанна, Алтайський ранній 166, Муромський 36, Воронезький, Хрусткий, Витончений, Кущовий, гібриди Спарта, Різносол, Мурашка, Джерельце й інші.

Стійкі сорти огірків

Іноді в дощове прохолодне літо городники можуть залишитися без огірків, оскільки холод і вогкість сприяють розвитку грибкових інфекцій – гнилей, антракнозу, бактеріозу, борошнистої роси, пероноспорозу та інших хвороб. Але якщо ви вирощуватимете сорти, здатні протистояти цим захворюванням, ризик втрати врожаю буде значно меншим. Наразі завдяки роботі селекціонерів виведено багато сортів і гібридів, стійких до захворювань, серед яких найбільш відомі:

• Пасадена – середньоранній засолювальний партенокарпик жіночого типу цвітіння, стійкий до борошнистої роси, кладоспоріозу й мозаїки, з білоколючковими циліндричними плодами зеленого кольору завдовжки 6-9 см і масою 60-80 г чудового смаку;
• Октопус – бджолозапильний засолювальний гібрид, стійкий до оливкової плямистості, борошнистої роси, пероноспорозу та вірусної мозаїки. Насичено-зелені великогорбкуваті й білоколючкові плоди циліндричної форми завдовжки до 9 см позбавлені гіркоти;
• Бенефіс – універсальний скоростиглий самозапильний гібрид із жіночим типом цвітіння і букетним розташуванням зав’язей, яких в одній пазусі може бути до 8. Сорт дуже стійкий до пероноспорозу, борошнистої роси й кореневих гнилей. Хрусткі, чудового смаку плоди позбавлені гіркоти;
• Китайський хворобостійкий – стійкий до всіх типових хвороб огірків і до слабкої освітленості середньоранній високоврожайний гібрид із темно-зеленими великогорбкуватими циліндричними плодами завдовжки до 35 см чудових смакових якостей;
• Ібн-Сіна – середньостиглий партенокарпик жіночого типу цвітіння, нечутливий до кореневих гнилей та борошнистої роси. У кожному вузлі формується по 2-4 зав’язі. Циліндричної форми темно-зелені гладенькі зеленці завдовжки по 15-17 см і масою до 180 г вживаються в їжу в свіжому вигляді.

Окрім описаних, стійкими до хвороб є гібридні сорти Княжна, Леандро, Примадонна, Сестричка Оленка, Соловей, Государ, Джерельце, Фенікс плюс, Журавленя, Голубчик, Ластівка, Мурашка, Олексійович, Секрет фірми, Мураха, Хлопчик-мізинчик, Дворянський та інші.

Кущові сорти огірків

Варто відзначити, що кущові огірки виглядають дуже привабливо: компактний облистяний кущик заввишки близько півметра з численними зав’язями. Як правило, всі кущові сорти скоростиглі, за ними зручно доглядати і з них легко знімати урожай. Найвідомішими кущовими сортами вважаються:

• Малюк – кущ заввишки 30-40 см з еліпсоїдної форми темно-зеленими великогорбкуватими білоколючковими плодами універсального призначення завдовжки 8-9 см. Сорт стійкий до борошнистої роси й мозаїки;
• Кущовий – бджолозапильний сорт із висотою куща 50-70 см і подовженими темно-зеленими огірками завдовжки 9-12 см чудових смакових якостей, плоди довго залишаються свіжими й зеленими;
• Коротун – універсальний бджолозапильний сорт заввишки до 45 см з овальними або циліндричними світло-зеленими плодами з ситцевим малюнком або дрібними смужками. Зеленці сягають у довжину 9-10 см, у них ніжна шкірка, і вони довго не жовтіють;
• Гектор – компактний гібридний сорт із пучковими зав’язями й ароматними, хрусткими великогорбкуватими зеленцями циліндричної форми з білим опушенням;
• Малючок – ранньостиглий сорт із темно-зеленими огірками вагою до 80-90 г у формі яйця з білим опушенням і великими горбиками.

Також до кущових сортів належать Витончений, Неросимий 40, Конкурент, В’язниковський, Ніжинський та інші.

Сорти огірків для засолювання і консервування

Сорти огірків для засолювання

Як вибрати огірки для засолювання, і чим вони відрізняються від салатних огірків? По-перше, розміром – для засолювання плоди беруть завдовжки не більше 10 см. По-друге, вони мають бути сильногорбкуватими й чорноколючковими, оскільки зеленці з білими колючками для засолювання не годяться – у них груба шкірка, непроникна для розсолу. Найкращими засолювальними сортами можна вважати такі:

• Хрусткий – середньостиглий партенокарпічний сорт жіночого типу цвітіння з поодинокими зав’язями. Зеленці у цього сорту сильногорбкуваті, чорноколючкові, завдовжки до 15 см;
• Мурашка – універсальний скоростиглий гібридний самозапильний сорт із жіночим типом цвітіння й букетним (пучковим) формуванням зав’язі. Плоди у цього сорту завдовжки до 15 см, темно-зелені, сильногорбкуваті;
• Різносол – середньоранній гібридний партенокарпик із жіночим типом цвітіння. Зеленці завдовжки до 15 см, сильногорбкуваті, зеленого кольору;
• Паризький корнішон – ранньостиглий бджолозапильний сорт із великогорбкуватими і чорноколючковими зеленцями завдовжки 6-10 см, масою 60-90 г чудового смаку без гіркоти;
• Засолювальний – ранньостиглий бджолозапильний сорт стабільної врожайності змішаного типу цвітіння, стійкий до борошнистої роси. Зеленці великогорбкуваті, з чорним опушенням, зелені зі світлими смужками, циліндричні, завдовжки 10-11 см і масою 100-125 г.

Окрім описаних, добре себе зарекомендували засолювальні сорти огірків Ніжинський 12, Муромський, Мовір, Чудовий, Завзяття, Альянс, Конкурент, Каскад, Єрофій, а також гібриди Секрет фірми, Підмосковні вечори, Аванс, Юліан, Ластівка, Кураж, Мурашка та інші.

Сорти огірків для маринування (консервування)

Усі засолювальні сорти огірків годяться також для консервування в маринаді, однак є такі огірки, які солити не можна, а маринувати можна. Такі сорти називають консервними – речовини, що забезпечує правильний процес бродіння при солінні, ці огірки не містять. Вони ще меншого розміру, ніж засолювальні, їхня м’якоть ще щільніша, а шкірка така сама тонка, як і у засолювальних огірочків. Їхні основні ознаки – сильна горбкуватість і білі колючки. До консервних сортів огірків належать:

• Улюбленець – ранньостиглий бджолозапильний сорт із циліндричної форми темно-зеленими огірками масою до 100 г і довжиною до 10 см у коротких світлих смужках, великих горбках і білих колючках;
• Сонячний – високоврожайний середньостиглий бджолозапильний сорт із циліндричними білоколючковими і великогорбкуватими зеленцями завдовжки 9-11 см і масою до 130 г;
• Московський піжон – скоростиглий бджолозапильний і стійкий до бактеріозу та кладоспоріозу гібрид переважно жіночого типу цвітіння з зеленими в білу смужку горбкуватими огірочками з білими колючками. Довжина зеленців 10-12 см, маса 90-100 г;
• Адам – ранньостиглий гібридний патренокарпик із циліндричними огірочками темно-зеленого кольору зі світлими смужками й плямами, дрібними, густо розташованими горбиками та білими колючками. Маса зеленців 90-95 см, довжина 9-10 см;
• Вояж – партенокарпічний гібридний сорт із жіночим типом цвітіння. Овальні зеленці з нечіткими світлими смужками мають горбкувату текстуру й вкриті білими колючками. Довжина плодів 10-12 см, маса 90-110 г.

Окрім описаних, до консервних сортів огірків належать Фермер, Універсальний, а також гібриди Амур, Гінга, Альянс, Брейк та інші.

Сорти огірків для Підмосков’я

У середній смузі рекомендується вирощувати на одній грядці водночас 3-7 сортів огірків, причому як партенокарпічних, так і бджолозапильних. Традиційно найкращі сорти огірків для відкритого ґрунту в Підмосков’ї – В’язниковський, Алтайський ранній, Конкурент, Ніжинський місцевий, Урожайний 86, Союз, Неросимий 40, ВІР 85 та гібриди Радгоспний, Круїз, Квітневий, Водолій, Погляд, Мовір і Чудовий.

• Мовір – універсальний пізньостиглий високоврожайний гібрид із великогорбкуватими зеленцями завдовжки до 12 см і масою 65-75 г, які гарні як у свіжому, так і в маринованому вигляді;
• Урожайний 86 – високоврожайний середньостиглий довгоплетистий засолювальний сорт із циліндричної форми великогорбкуватими зеленцями темно-зеленого кольору зі світлими смугами;
• Радгоспний – високоврожайний скоростиглий короткоплетистий гібрид із невеликими еліпсоїдними дрібногорбкуватими зеленцями, придатними для засолювання;
• Неросимий 40 – середньостиглий салатний сорт, відносно стійкий до кладоспоріозу, з подовжено-яйцеподібними великогорбкуватими зеленцями світло-зеленого забарвлення;
• Погляд – ранньостиглий середньоплетистий бджолозапильний засолювальний гібрид жіночого типу цвітіння, стійкий до бактеріозу й пероноспорозу. Зеленці цього сорту циліндричні, темно-зелені, з рідкісним чорним опушенням, масою до 110 г і довжиною 9-11 см. М’якоть у них соковита, ніжна й солодка, чудового смаку.

Із успіхом вирощують у Підмосков’ї і такі врожайні сорти огірків, як Кущовий, ВІР 505, Ржевський місцевий, Завзяття, гібриди Петербурзький експрес, Пасалімо, Компоніст, Ексельсіор та інші.

Сорти огірків для Сибіру

Незважаючи на те, що огірки культура теплолюбна, існують адаптовані до суворих сибірських умов сорти, які дають гарні врожаї салатних, консервних і засолювальних огірків. Ось деякі з них:

• Алтай – універсальний, холодостійкий і високоврожайний бджолозапильний консервний сорт, стійкий до хвороб, з яскраво-зеленими білоколючковими плодами овальної форми завдовжки до 10 см і масою 75-80 г;
• Серпантин – ранній короткоплетистий високопродуктивний сорт, стійкий до захворювань огірків, із дрібними великогорбкуватими плодами корнішонного типу;
• Клавдія – самозапильний високопродуктивний універсальний гібрид раннього терміну дозрівання з дрібногорбкуватими витонченої циліндричної форми зеленцями завдовжки 12-15 см, позбавленими гіркуватого присмаку;
• Каскад – середньостиглий високопродуктивний сорт із жіночим типом цвітіння, стійкий до хвороб, із горбкуватими еліпсоподібними темно-зеленими плодами завдовжки 13-15 см і масою до 100 г;
• Міранда – ранній універсальний стійкий до морозів і борошнистої роси гібрид із середнього розміру (11-12 см) циліндричними дрібногорбкуватими запашними зеленцями масою до 120 г. Забарвлення плодів насичено-зелене з білим крапом і жовтими смужками, що доходять до середини зеленця.

Добре ростуть і плодоносять в умовах Сибіру також сорти огірків Манул, Водолій, Засолювальний, Чарівник, Кущовий, Надійний і гібриди Кумир, Афоня, Актор, Ціпок, Апетитний, Аладдін, Катюша, Салтан, Циган, День та інші.

Сорти огірків для України

Аби зібрати високий урожай огірків в умовах відносно м’якого й теплого українського клімату, слід вирощувати відповідні цим умовам сорти. Великим попитом в українських городників користуються гібриди Анюта, Амур, Малюк, Катюша, Дебют, сорти Самородок, Степовий, Слобожанський, Витончений, Водолій, Джерело, Кущовий, Гейм, Ніжинський 13 та багато інших.

• Ніжинський 13 – середньостиглий бджолозапильний урожайний засолювальний сорт із яскраво-зеленими великогорбкуватими й чорноколючковими плодами з запашною, хрусткою щільною м’якоттю чудових смакових якостей;
• Слобожанський – один із найбільш врожайних зі скоростиглих тіньовитривалих сортів української селекції гібрид із цвітінням переважно жіночого типу й циліндричними, позбавленими гіркоти великогорбкуватими зеленцями темного забарвлення завдовжки до 8 см;
• Джерело – ранньостиглий, стійкий до бактеріозу, пероноспорозу і низьких температур бджолозапильний засольний сорт української селекції з зеленцями циліндричної форми, горбкуватою поверхнею й світлими смужками до середини довжини, яка в середньому становить 10-12 см при масі плодів 60-70 г;
• Мірабелла – ранньостиглий партенокарпічний корнішонний гібрид голландської селекції з дуже високою продуктивністю й букетним типом формування зав’язі. Сорт стійкий до оливкової плямистості та борошнистої роси. Плоди позбавлені гіркоти;
• Гейм – високопродуктивний середньостиглий холодостійкий бджолозапильний засолювальний сорт, стійкий до пероноспорозу й бактеріозу, з подовжено-овальними слабоопушеними зеленцями завдовжки 10-11 см, позбавленими гіркуватого присмаку.

Китайські сорти огірків

«Китайський огірок» – це не сорт, а цілий підвид огірків, що має такі особливості, як химерна форма і значна довжина. До найкращих сортів китайських огірків належать Китайське диво, Китайські змії, Білий делікатес, Смарагдовий потік, Китайський жаростійкий, Китайський холодостійкий, Китайський хворобостійкий, Китайський фермерський, Алігатор, Крокодил Гена, Китайський всепогодний, Китайський довгоплідний та інші.

• Китайський фермерський – середньоранній універсальний гібрид, стійкий до хвороб і несприятливих умов, невибагливий у догляді, з потужними розгалуженим батогами, які вимагають підв’язування до шпалери. Плоди у цього сорту гладкі, тонкошкірі, позбавлені гіркоти, завдовжки 35-45 см;
• Китайський жаростійкий – високоврожайний середньоранній гібрид, стійкий не тільки до високих температур, а й до пероноспорозу, борошнистої роси та фузаріозу. Плоди у цього сорту рівні, темно-зелені, горбкуваті, завдовжки від 30 до 50 см, із прекрасним ароматом і високими смаковими якостями;
• Смарагдовий потік – середньостиглий високопродуктивний партенокарпічний слабкоплетистий гібрид російської селекції, стійкий до борошнистої роси й низької освітленості, з тонкошкірими темно-зеленими циліндричними великогорбкуватими плодами чудового смаку масою до 200 г;
• Алігатор – ранньостиглий бджолозапильний високоврожайний консервний гібрид, стійкий до оливкової плямистості, борошнистої роси й вірусної мозаїки, з соковито-зеленими горбкуватими тонкошкірими плодами циліндричної форми завдовжки до 40 см з ароматною соковитою й солодкуватою м’якоттю.

Голландські сорти огірків

Нечувану популярність голландських сортів огірків можна пояснити надійністю посівного матеріалу: якщо ви купили насіння голландських виробників, то можете бути впевнені, що огірки, котрі виростуть із нього, гарантовано захищені від хвороб. Притаманне голландським сортам ще й те, що вони зазвичай самозапильні або партенокарпічні, врожайні й не містять гіркоти. Найвідомішими сортами голландської селекції є:

• Сатіна – новий ранньостиглий партенокарпічний корнішонний сорт, що вже встиг здобути популярність завдяки своїй стійкості до пероноспорозу, кладоспоріозу й борошнистої роси, високій продуктивності й універсальності. Плоди у цього сорту зелені, хрусткі, з тонкою шкіркою;
• Меренга – надранній партенокарпічний гібрид універсального призначення з однорідними, позбавленими гіркоти зеленцями правильної циліндричної форми темно-зеленого кольору;
• Делпіна – ранній універсальний високопродуктивний і стійкий до високих температур та борошнистої роси гібрид зі світло-зеленими циліндричними плодами завдовжки 10-12 см зі щільною соковитою м’якоттю, позбавленою гіркоти;
• Беттіна – один із найбільш ранньостиглих партенокарпічних гібридів корнішонного типу, стійкий до низької освітленості, пероноспорозу, кладоспоріозу і борошнистої роси. Плоди цього сорту – великогорбкуваті, зелені, рівні, однорідні, циліндричної форми, завдовжки 10-12 см – мають ніжний смак;
• Афіна – ранньостиглий партенокарпічний гібрид корнішонного типу з зеленими великогорбкуватими зеленцями завдовжки 10-12 см циліндричної форми з ніжним смаком. Гібрид стійкий до оливкової плямистості, борошнистої роси й пероноспорозу.

Окрім описаних, у городній культурі успішно вирощують голландські гібриди Медія, Яні, Гравіна, Пучіні, Престо, Кібрія, Компоніст, Криспіна, Марінда, Ексельсіор, Сократес, Трістан і багато інших.

Сорт огірків Луховицькі f1: опис та характеристика, відгуки

Серед недоліків варто відзначити вимогливість до догляду, тож новачкам буде важко у перший рік отримати гідний урожай.

Опис та характеристика сорту

У підмосковному місті Луховиці вже майже сторіччя вирощують огірки різних сортів. Технології догляду та посадки, що використовуються місцевими жителями, зробили луховицькі врожаї еталонними за якістю та смаком зеленців. Продукція цього регіону навіть була запатентована. використовувала регіональні сорти, щоб створити гібрид з однойменною назвою – Луховицький F1, у якому поєднуються ознаки, властиві їм. Він був внесений до Держреєстру у 2007 році.
Вирощувати гібрид можна у відкритому або захищеному ґрунті. Його квітки не потребують запилення. Кущі високорослі, потужні, густо покриті середніх розмірів листям. Плоди ростуть пучками і дозрівають приблизно через 43 дні після проростання насіння. Довжина зеленців становить 10-13 см, середня маса 100-120 г. Шкірка темно-зелена, вкрита невеликими горбками та білими шипами. Помітні маленькі світлі смужки. М’якуш соковитий, хрумкий, щільний, позбавлений порожнеч. Смак дуже приємний, насичений аромат огірковий. Завдяки тонкій шкірці зеленці добре вбирають розсіл і підходять для засолювання, консервації, а також гарні у свіжому вигляді.

Плоди не переростають, зерна в них не визрівають. Тому насіння необхідно щороку заново купувати у виробника.

Навесні формуються теплі грядки, в які засіюють насіння або розсаду. Етапи робіт:
ошпарити окропом траншеї;

Терміни посадки

Коріння гібрида розташовується у поверхневих шарах землі. Саме тому використовується на дні траншів плівка. Якщо застосовується розсадний метод вирощування, то посів здійснюється приблизно у квітні, пікірування у відкритий ґрунт – після 20 травня або на початку червня. Посадка насіння на город проводиться наприкінці місяця травень.

Розсадний метод вирощування та особливості утримання в теплиці

Для розсади насіннєвий матеріал закладається в брикети з торфу, що мають розмір 10х10 см. Це необхідно для того, щоб не пошкодилася слабка коренева система при пікіруванні у відкритий ґрунт. Насіння вирощується у парникових умовах. Для цього потрібно зробити таке:

1. На дно теплиці укласти солому підтримки оптимального температурного режиму.
2. Зверху засипається земля, змішана з перегноєм та торфом.
3. Далі закладаються насіння в торф’яному брикеті або горщику на 5 см глибиною, що присипається ґрунтом.
4. Парник прикривається плівкою у 2 шари.

У таких умовах розсада має бути 30-45 діб, тому посадка насіннєвого матеріалу проводиться тоді, коли сніг ще повністю не розтанув.

• Коли температура на вулиці стабілізується, вдень плівка відкривається, на ніч знову закривається.
• Поливати розсаду потрібно в міру просихання землі. Занадто перезволожувати небажано.
• Температурний режим у теплиці не повинен перевищувати +25 градусів, але й нижче за +23 не опускатися.
• Поливати рослини лише теплою водою, бажано ввечері.
• Розсада обов’язково підгодовується. Перший раз звична концентрація зменшується у 2 рази, далі проводиться за стандартним дозуванням. Як добрива можна вносити жижу з гною, курячий послід або використовувати препарати Кеміра Універсал, Сударушка.
• Розсада при пересадці у відкритий ґрунт поглиблюється максимум на 20 см.

Безрозсадний метод вирощування та особливості утримання у відкритому ґрунті

Яких правил потрібно дотримуватись:

• Проміжок між кущами має становити 30-50 см.
• Огірки бажано підв’язувати на шпалери.
• Ґрунт повинен бути завжди зволоженим, але не мокрим. А після кожного поливання бажано проводити мульчування безпосередньо довкола куща.
• Ділянка повинна бути добре освітлюваною.
• Під час посадки в лунки засипається перегній, послід курей або гній.
• В одну лунку бажано закладати по два насінини.
• Оптимальна температура повітря та ґрунту +17-19 градусів.
• Грунт потребує розпушування.
• До того моменту, поки кущі повністю не зміцніють, їх накривають щільною плівкою. За нормальної денної температури здійснюють провітрювання.
• Коли рослина починає плодоносити, полив проводиться частіше, ніж під час формування паростків.
• У міру зростання куща необхідно вносити добрива (з калієм, фосфором та азотом). Досить часто цього використовується універсальний засіб Амофоска.

Розпушування грядок проводиться дуже акуратно, оскільки коренева система знаходиться поблизу поверхні землі, що сприяє ослабленню та загибелі рослини. Найкращим варіантом вважається мульчування органікою.

Боротьба з хворобами та шкідниками

Даний гібрид у дуже поодиноких випадках піддається хворобам огірка – тільки при недбалому ставленні до рослини. Єдина проблема, яка виникає – борошниста роса. Вона проявляється утворенням плям жовтого або білястого відтінку на нижньому листі. Виглядає за типом нальоту.

Як боротися зі шкідниками та хворобами дізнайтесь з відео:

Перше підживлення проводять на 8-10 день після перенесення рослин. Для цього використовують універсальні азотовмісні добрива.

Наступне підживлення проводять у період цвітіння та утворення плодів. Як добрива використовують препарати на основі калію та фосфору.

Останню підгодівлю проводять у період активного визрівання овочів, але не пізніше ніж за 10 днів до повного дозрівання врожаю.

Також, для кращого росту та плодоношення використовують трав’яні та органічні настої.

Формування

Формування огіркової ліани проводять із двох, рідше з трьох пагонів. Як тільки верхівка куща досягає найвищої позначки на опорній конструкції, її прищипують.

Бічні пагони огірка не схильні до розростання, тому вимагають додаткового формування. Виняток становлять пошкоджені чи уражені хворобою гілки. І тут пагони обрізають.

Також обривають і перші квіти, щоб дати час для формування стійкого стебла та листового покриву.

Агротехніка огірка Луховицький F1

Вирощувати огірки Луховицький F1 найсприятливіше на високих, теплих грядах. Органічні гряди роблять із шарів компосту та ґрунту з додаванням гною. Така грядка віддає багато азоту, що особливо важливий для вирощування культури. Теплу, удобрену гряду необхідно підготувати з попереднього сезону.

Посадка на розсаду

Вирощування огірка Луховицький F1 через розсаду дозволяє отримати більш ранній урожай, а у Північних регіонах є єдиним можливим способом вирощування.

Читайте також: Чим можна замінити оазис для квітів

Час посадки на розсаду залежить від клімату та місця, де вирощуватимуть культуру. У стадії розсади огірок Луховицький F1 має бути не більше місяця. Відраховують цей час у зворотному порядку від дати висадки у ґрунт, коли постійна температура у місці вирощування починає перевищувати +15°С.

Молоді сіянці огірків погано переносять пікіровку. Тому насіння не рекомендує садити в загальну ємність, де коріння рослин може переплутатися між собою і пошкодитися при пересадці.

Насіння вирощують спочатку в окремих касетах. А коли листя почне змикатися між собою, розсаду пересаджують у ємності, скручені з пакета. Так, їх буде зручно висаджувати у ґрунт, розгорнувши пакет.

Грунт для розсади готують з городньої землі з додаванням перегною і розпушувача у вигляді старої тирси або кокосового субстрату.

Насіння розкладають по ґрунту, заглиблюють на 1 см і засипають. Посіви накривають і залишають у темному, теплому місці за температури +22… +25°С. Час проростання – 4-7 днів. Посіви перевіряють щодня, провітрюють та поливають при необхідності. З появою сходів укриття знімають та виставляють на сонячне місце. Температуру знижують протягом тижня до +18°С.

У похмурі дні рослини обов’язково досвічують фітолампами, щоб кількість світла становила 10-12 годин на добу. На ніч лампи вимикають.

Розсаду огірків підгодовують двічі:

1. Вперше після появи одного справжнього листа. Вносять настій пташиного посліду у співвідношенні 1:20 або аміачну селітру у співвідношенні 1 ч. л. на відро води. Якщо грунт при посадці був високоживильний і рослини виглядають здоровими, перше підживлення можна пропустити.
2. Друге підживлення проводять за 3-4 дні до висадки розсади в ґрунт. В цей час використовують комплексні мінеральні добрива.

Поливають огірки частіше за інші розсадні культури. За один полив земляна грудка зволожують повністю. Наступний полив проводять після того, як поверхня ґрунту починає підсихати, але залишається злегка вологою. Температура води для поливу – 25°С.

Пересаджують розсаду при появі 5-6 справжніх листків. Висота готової до пересадки розсади досягає 20-25 см. Стебло при цьому має бути у вертикальному положенні. За тиждень до пересадки рослини гартують, поступово збільшуючи час перебування в умовах більшої кількості повітря та світла.

Посадка в ґрунт

Огірки Луховицький F1 підходять для вирощування прямим посівом у відкритий ґрунт чи теплицю. Для цього висівають по кілька насіння в одну лунку, а після сходів залишають одну найсильнішу рослину. Інші паростки не виривають, щоб не пошкодити коріння сіянця, що залишився. А підрізають на рівні ґрунту продезінфікованим інструментом.

Огірки не люблять загущених посадок. Між рослинами дотримуються відстані в 25-30 см, а між рядами – близько 1 м. У відкритому грунті огірки можна вирощувати без підв’язки, так їх зручніше вкривати у разі потреби. Як захист від вітру та опори поруч висаджують кукурудзу. Боротьби за вологу в такому сусідстві не відбувається, тому що кукурудза видобуває воду з глибших шарів ґрунту.

Розсаду пересаджують у похмурий день. Для пересадки рослин у попередньо розпушеному ґрунті роблять великі лунки – близько 30 см по кожній стороні. На дно насипають перегній та склянку золи, перемішують. Насипаний шар поливають до утворення кашки, в яку висаджують розсаду. Зверху рослини засипають сухим ґрунтом. Після висаджування під кожен кущ виливають близько 3-4 л води.

Полив та підживлення

Огірки вимогливі до вологості повітря та ґрунту. Полив здійснюють регулярно: 1 раз на 2-3 дні, залежно від стану ґрунту. Під час плодоношення полив збільшують. Вода повинна добре проходити крізь ґрунт. Листя та стебла при поливі не торкаються.

Для поливу використовують лише теплу воду. Коренева система огірків поширюється широко під поверхнею ґрунту, тому при поливі необхідно зволожувати всю площу гряди. При вирощуванні у відкритому ґрунті поливати і міжряддя.

Коренева система огірків розташовується у верхніх шарах ґрунту. При поливі або дощі грунтовий шар розмивається, коріння оголюється і стає незахищеним. Тому при вирощуванні огірків на ґрунт рекомендують накладати шар, що мульчує. Для цього скошену траву підсушують та розкладають по поверхні навколо кущів.

Мульча запобігає ґрунту від пересихання, зберігає поживні речовини. Грунт під мульчею залишається пухким і повітропроникним, не забивається бур’янами. Мульчу підкладають регулярно протягом усього періоду вирощування.

Огіркам необхідні регулярні підживлення. У теплиці кущі ростуть інтенсивніше, тому для них підживлення вносять більше, ніж у відкритому ґрунті. Але надлишок поживних елементів також негативно позначається на рослині. Наприклад, надлишок азоту знижує кількість зав’язей, а плодах накопичуються нітрати.

План кореневих підживлень:

• першу проводять через 10 днів після пересадки із використанням універсального добрива;
• вдруге добрива вносять під час плодоношення, з підвищеним вмістом калію та фосфору;
• третю можна вносити у другій половині плодоношення з додаванням кальцієвої селітри.

Для харчування огірків також застосовують листові підживлення з періодичністю 1 раз на місяць, залежно від стану кущів. Для добрива застосовують органічні компоненти, наприклад, зольні та трав’яні настої, а також розчини на основі курячого посліду. Різні добрива слід чергувати один з одним.

Формування

Огірки Луховицький F1 мають необмежене зростання, тому при досягненні верху шпалери їх прищипують. Так, сила рослини розподіляється по довжині, що залишилася, для формування більшої кількості плодів. Бокове розгалуження несильне, тому спеціального формування не вимагає.

Перші квітки, що утворюються в пазухах нижнього листя, обривають. Це необхідно для того, щоб рослина на початку свого зростання сформувала сильне стебло та листовий апарат.

Захист від хвороб та шкідників

Одним із шкідників огірків є баштанна попелиця. Для позбавлення від комахи застосовують обприскування зольно-мильним розчином. Щоб не з’являвся павутинний кліщ у суху та спекотну погоду, у місці вирощування підвищують вологість.

За описом, огірки Луховицькі F1 мають високу стійкість до:

• справжньої та хибної борошнистої роси;
• кореневої гнилі;
• оливкової плямистості;
• пероноспорозу.

Луховицькі огірки мають тривалий час плодоношення. Тому обробка під час зростання плодів не рекомендується або її проводять лише біологічними препаратами. Інші обробки проводять у фазі розсади.

Основні характеристики

Гібрид допущений до вирощування в 1-7-му регіонах: Північному, Північно-Західному, Центральному, Волго-Вятському, Центрально-Чорноземному, Північно-Кавказькому та Середньоволзькому в умовах захищеного ґрунту (під плівковими укриттями) в особистих підсобних господарствах.

Основні параметри	Опис
Терміни дозрівання	Суперранній – у плодоношення вступає через 38-40 днів після повного сходу.
Врожайність	Вихід порядка 9,7-10,5 кг/м 2 товарних плодів
Універсальність	Зеленці використовують як салатні, засолювальні, консервні
Стійкість до захворювань	Стійкий до оливкової плямистості та борошнистої роси; толерантний до ЛМР та кореневих гнилив

Розглянемо детально особливості та переваги даного гібрида.

Рекомендації щодо культивування

Як правильно вибрати грядку? Для посадки огірків сорту В’язниківські краще віддати перевагу ділянкам, що добре прогріваються сонячними променями і захищені від сильних вітрів. Ще з осені грядки, які призначені для посадки, потрібно удобрити. Ось оптимально підходять для сорту добрива:

• перегній (5-6 кг на 1 кв.м);
• деревна зола (літрова банка);
• суперфосфат (20 г) та калійна сіль (10 г).

Ці інгредієнти слід змішати та розбавити марганцівкою. Утеплення удобреного ґрунту плівкою вітається.

Розсаду огірків висаджують, коли ймовірність заморозків практично дорівнює нулю.

При висіванні насіння у відкритий ґрунт потрібно звернути увагу на температуру ґрунту, він повинен бути не нижче 15 градусів. Посів потрібно проводити на глибині приблизно 1-2 см

Ділянку краще накрити плівкою, щоб уникнути загрози замерзання.

Важливо! Вода для поливу обов’язково має бути теплою!

Поливають огірки двічі чи тричі на тиждень. Не варто забувати про розпушення ґрунту. Цю процедуру потрібно робити безпосередньо перед тим, як почнуть формуватися батоги і після опадів.

Формування кущів

Формувати кущі на відкритих грядках можна двома способами:

В останньому випадку рекомендується використовувати схему прищипування за допомогою лозин.

Огірок Вяземський за описом сорту можна назвати універсальним. Огірочки придатні для вживання у будь-якому вигляді: як свіжому, так і консервованому. Для засолювання врожай потрібно зібрати на пік плодоношення. Огірок, що трохи перезрів, можна маринувати.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.