10 обов’язкових нюансів, які потрібно знати про лікарняний

З приходом великих холодів збільшилась і кількість українців, хворих на застуди, ангіни, бронхіти. Не секрет, що керівництво компаній не любить, коли їх працівники хворіють, тому такі або змушені приходити на роботу та «страждати і ділитись мікробами» з колегами, або залишаються та працюють удома. Причому кількість днів, які робітник може працювати вдома, дуже обмежена. Тому більшість українців намагається якомога швидше вилікуватись чи хоча б збити температуру і потім уже доліковуватись в офісі. Щоправда, інколи таке доліковування коштує людині дуже дорого, адже з’являється купа хронічних хвороб. Проте навіть у компаніях, де з розумінням ставляться до того, що працівники хворіють, вимагають надати правильно оформлений лікарняний. Хто, кому і на який термін має право видавати листок непрацездатності, дізнавався «Урядовий кур’єр».

Особливо не люблять відправляти на лікарняний своїх працівників керівники приватних підприємств. У деяких фірмах узагалі впевнені, що їх співробітники мало не роботи, які просто не повинні хворіти.

— У нашому офісі не заведено хворіти, — зауважує менеджер однієї зі столичних компаній Наталія Подупайко. — Тому, коли відчуваю слабкість, то максимум, що можу зробити, — відпроситись і піти додому. Якщо вже дуже погано, то побути вдома кілька днів. Потім ці дні потрібно відпрацювати. Ні, нас не змушують виходити на роботу у вихідні, але у кожного є певний обсяг робіт, які потрібно виконати, а коли це буде зроблено — керівництво не цікавить. А от чоловік працює в державній установі, у них ситуація кардинально інша: якщо захворів — сиди вдома і лікуйся. Головне, аби лікар видав листок непрацездатності.

Натомість Сергій Мишкін, який працює в одному зі столичних ресторанів офіціантом, розповідає, що в них немає ні відпусток, ні лікарняних. Адже персонал офіційно не оформлений у ресторані, а працює за договором.

— Якщо я захворів або потрібно кудись поїхати, то ми з колегами домовляємось і міняємось змінами, — розповідає Сергій Мишкін. — Хтось працює за мене, а я потім за цю людину. Тому в нас так виходить, що ніхто з персоналу не хворіє. А в поліклініку я не ходжу ще й тому, що не прописаний у столиці, тож щоб потрапити до лікаря, потрібно платити якісь внески, стояти у чергах. Це дуже незручно.

Проте навіть якщо в компанії готові прийняти лікарняний від свого співробітника, то лише за умови, що документ буде правильно оформлений.

1 Яким має бути лікарняний, щоб його оплатили?

— Відповідно до наказу МОЗ України №532 листок непрацездатності — це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, — роз’яснює заступник директора департаменту охорони здоров’я КМДА Олександр Курмишов.

Для пред’явлення листка непрацездатності до оплати лицьовий бік бланка цього документа має бути належним чином заповнений лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з профільною освітою, відповідно до вимог вищезазначеного наказу. Тобто там має бути вказана повна назва підприємства, юридична адреса, діагноз, дати звернення хворого до лікаря.

Але для того, щоб листок непрацездатності було відкрито, потрібно в перший же день нездужання звернутись до лікаря за місцем проживання.

2 Хто має право видавати листок непрацездатності?

Таке право надається: лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров’я; лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; лікуючим лікарям туберкульозних санаторіїв; фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів щороку затверджується органами охорони здоров’я; лікуючим лікарям закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи-підприємці.

3 Чи вважається виклик ескулапа додому офіційним приводом не виходити на роботу?

Дільничний лікар, який прийшов додому за викликом, повинен зробити відповідний запис в картку пацієнта, а листок непрацездатності потрібно відкривати лише завітавши до поліклініки. Лікар призначить наступну дату прийому, коли необхідно буде прийти до нього на огляд і паралельно переконатись, що листок непрацездатності відкрито.

«Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лише після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного хворого (форма №025/о), медичній карті стаціонарного хворого (форма №003/о) з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності», — нагадує Олександр Курмишов.

4 Як офіційно оформлюється перебування в стаціонарі?

— Якщо хворого покладуть у медичний заклад, тоді йому відкриють листок непрацездатності, який має підписати головний лікар. Цей документ подається на роботу і оплачується.

5 Швидка допомога може видати документ, який засвідчить візит лікаря?

— Згідно з наказом МОЗ України №455, Правилами виклику бригади швидкої медичної допомоги Київської міської станції швидкої медичної допомоги, лікарі станцій (відділень) швидкої медичної допомоги не мають права видачі листка непрацездатності, — наголошує Олександр Курмишов.

Проте лікар швидкої допомоги може виписати довідку, яка підтвердить його візит. Крім дати, в цьому документі обов’язково має бути ім’я лікаря, час приїзду бригади, покази тонометра (або іншого приладу в залежності від процедур), попередній діагноз і препарати, які давали хворому.

Після цього потрібно звертатись до поліклініки, де вже лікар випише листок непрацездатності. Адже довідка від швидкої не звільняє від роботи.

Така довідка може вважатись приводом для відкриття лікарняного лише у разі госпіталізації.

6 Лікарняний обчислюється в календарнихчи робочих днях?

На весь період тимчасової непрацездатності до відновлення хворого або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається лікарняний, що обраховується в календарних днях.

До речі, лікарняний можна отримати навіть на один день. Його має право видати отоларинголог, гінеколог та інші вузькопрофільні спеціалісти. Проте лікарняний дадуть лише тоді, коли після проведення певних процедур виконання трудових обов’язків належним чином буде неможливим.

7 Як довго людина має право відновлювати свої сили поза офісом?

Відповідно до п.2.2 «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», — при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми, лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах особисто може видати листок непрацездатності терміном до 5 календарних днів з наступним подовженням його до 10 календарних днів, залежно від тяжкості захворювання.

8 В який термін роботодавець повинен оплатити лікарняний?

— Є затверджена форма заяви-розрахунку, яка подається страхувальниками до робочих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності та є підставою для здійснення фінансування матеріального забезпечення за розрахунок коштів вищезазначеного фонду.

Страхувальник-роботодавець на підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок.

Враховуючи, що законодавством не встановлено термінів подання страхувальниками заяв-розрахунків, такі документи подаються до органів фонду в міру їх опрацювання, поданих застрахованими особами, — зауважує заступник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Тамара Нагорна.

На багатьох підприємствах, установах, організаціях існують централізовані бухгалтерії, які здійснюють збір листків непрацездатності та оформлення документів на виплату матеріального забезпечення. Як правило, це робиться один-два рази на місяць, що в окремих випадках призводить до суттєвої затримки виплат матеріального забезпечення.

Станом на 17 січня 2014 року кошти Фонду на фінансування страхувальників для виплати ними матеріального забезпечення застрахованими особами перераховуються своєчасно та в повному обсязі.

9 Що робити, якщо пацієнт розуміє, що попри те, що вживає ліки, виписані дільничним лікарем, йому стає гірше?

— Перш за все, не потрібно мовчати. В цій ситуації все залежить від самого хворого. Якщо гостре респіраторне захворювання (ГРЗ) не проходить більше тижня — це не ГРЗ, а щось інше. І це свідчить про те, що помилково встановлено діагноз або лікування призначено неправильно, — зауважує президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. — Адже є діагноз і є відповідний протокол лікування. Якщо щось відбувається не так, тоді потрібно звертатись до адміністрації медичного закладу, вимагати консиліум, додатковий огляд. До цієї справи потрібно залучати близьких, родичів. У таких випадках не можна мовчати!

10 Де шукати медичну допомогу хворому, прописаному в іншому місті?

Медична допомога за терміновими та невідкладними показниками надається будь-якому громадянину, без урахування місця проживання.

Фінансування амбулаторно-поліклінічних закладів здійснюється з розрахунку населення, яке зареєстровано на території медичного обслуговування кожного конкретного закладу.

Враховуючи велику кількість незареєстрованого населення в м. Києві та внутрішню міграцію, для того щоб поставити громадян на облік для медичного обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах Києва, за умови відсутності реєстрації в районі обслуговування певного закладу, обов’язково потрібно оформити заяву-клопотання від людини. В цій заяві потрібно вказати причину звернення та інформацію про місце фактичної та документованої реєстрації.

Шановні читачі! Звертаємо вашу увагу на правила коментування матеріалів на сайті видання «Урядовий кур’єр».
Коментарі з’являються на сайті тільки після їх перевірки модератором, а не відразу після того, як ви їх розмістили.
У коментарях заборонено антисемітські висловлювання, спонукання до расизму, заклики до насильства, тероризму, збройного повалення чинної конституційної влади.
Просимо вас утриматися від нецензурних слів та виразів, лайок тощо, які ображають людську честь і гідність, а також від комерційних пропозицій, реклами, посилань на інші сайти та ін.
Редакція видання не несе відповідальності за образи, висловлені на адресу інших осіб.

Оформлення догляду за особами, які його потребують.

Законодавством України передбачено один із видів соціальних послуг- постійний догляд за особами які його потребують. До числа таких осіб входять: особи з інвалідністю I групи; діти з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 9, ст. 306). Оформити догляд над вказаною вище категорією осіб може фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг, особа із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Для оформлення постійного догляду за особою яка його потребує потрібно звернутися до органу опіки та надати наступний перелік документів: – заява про те, що особа хоче здійснювати постійний догляд за особою, яка потребує догляду; – копії паспорту особи яка буде здійснювати догляд та особи щодо якої буде здійснюватися догляд; – медичка довідка особи яка буде здійснювати догляд; – довідка щодо реєстрації місця проживання; – документи щодо права власності на майно або право користування ним; -довідка лікарської комісії, яка підтверджує те, що особа потребує постійного стороннього догляду іншої особи. Якщо догляду потребує дієздатна особа, яка усвідомлює свої дії але у зв’язку зі станом здоров’я потребує стороннього догляду то в такому випадку потрібна обов’язкова згода про отримання догляду. Тому коли мова йде про людину літнього віку/пенсіонера з когнітивними порушеннями він також має написати заяву про те, аби йому призначили особу, яка буде здійснювати постійний догляд за ним. Держаною забезпечено порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Постановою Кабінету Міністрів України затверджено порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#n32) Також повідомляємо, що рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку. Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, Ви можете звернутися до системи безоплатної правової допомоги, зателефонувавши за єдиним телефонним номером системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні), або відвідати наш сайт – https://www.legalaid.gov.ua/ чи самостійно знайти правову інформацію, що Вас цікавить на сайті правових консультацій – https://wiki.legalaid.gov.ua/. Консультацію підготувала в.о. завідувача Хустського бюро правової допомоги Яна Буковецька.

Стягнення аліментів з військовослужбовців. На які виплати поширюється 02.02.23

Судові повістки, повідомлення і виклики учасникам судового процесу надсилатимуть в електронній формі 03.02.23

Виплати та пільги членам сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України 07.03.24

• Клієнтам
  • Про безоплатну правничу допомогу (БПД)
  • Як отримати безоплатну правничу допомогу
  • Чи маю я право на безоплатну вторинну правничу допомогу
  • Мені до 18 років
  • Доступ до публічної інформації
  • Реєстр адвокатів
  • Конкурс адвокатів
  • Оперативна інформація щодо видання доручень адвокатам
  • Стандарти якості надання правничої допомоги
  • Координаційний центр
  • Всі Центри
  • Анонси
  • Мультимедіа
  • Новини

  Веб-сайт розроблено в межах проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії

  © 2012-2023 Координаційний центр з надання правничої допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов’язкове