Спаржа: вирощування з насіння на городі, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 18 лютого 2019 Перша редакція: 18 травня 2016 🕒 10 хвилин 👀 66460 разів 💬 1 коментар

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за спаржею
• Рослина спаржа – опис
• Вирощування спаржі з насіння
  • Посів насіння спаржі
  • Пікірування спаржі
  • Вирощування спаржі в домашніх умовах
  • Коли садити спаржу у відкритий ґрунт
  • Ґрунт для спаржі
  • Як садити спаржу у відкритий ґрунт
  • Догляд за спаржею
  • Полив спаржі
  • Підживлення спаржі
  • Хвороби спаржі
  • Шкідники спаржі
  • Обробка спаржі
  • Корисні властивості спаржі
  • Спаржа – протипокази
  • Коментарі

  Рослина спаржа (лат. Asparagus), або аспарагус, належить до роду рослин родини Спаржеві, яка налічує близько 200 видів, що зростають у сухому кліматі по всьому світу. Найбільш поширений вид спаржа лікарська. Спаржа може бути травою або напівчагарником із розвиненим кореневищем і гіллястими, часто повзучими стеблами. Делікатесними вважаються верхні частини паростків деяких видів спаржі лікарської, мільчастої і коротколистої.

  Овоч спаржа – одна з найбільш корисних, смачних і дорогих культур.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за спаржею

  • Посадка: посів насіння на розсаду – у середині квітня, висадка сіянців на грядку – на початку червня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: багатий, родючий, супіщаний.
  • Полив: перші півтора тижні після посадки – частий і рясний, у посушливий період – щоденний, у решту часу – у міру необхідності: ґрунт на ділянці весь час має бути злегка вологим.
  • Підживлення: через тиждень-півтора після посадки в ґрунт уносять розчин гною, через три тижні після цього – розчин пташиного посліду (1:10), перед настанням заморозків – повне мінеральне добриво.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: спаржеві мухи, попелиці, спаржеві листоїди, щитівки, спаржеві тріщалки, оранжерейні трипси.
  • Хвороби: коренева й сіра гнилі, іржа, фомоз, церкоспороз.

  Рослина спаржа – опис

  Спаржа овочева – рослина багаторічна. Кореневище у неї потужне, розвинене, стебла розгалужені. На гілках зібрані пучками численні голкоподібні гілочки, що ростуть із пазух дрібних, недорозвинених колючкуватих або лускатих листків, в основі яких утворюються тверді шпорці. Дрібні квітки спаржі, поодинокі чи зібрані в гроноподібні або щитоподібні суцвіття, теж перебувають здебільшого в пазухах листків. Плід спаржі – ягода з одним або декількома насінинами, одягненими в товсту темну шкірку.

  У їжу вживають молоді пагони спаржі, що тільки-но з’явилися з-під землі. Якщо на пагоні вже почали розпускатися листові бруньки, він стає жорстким і вже непридатний в їжу. Спаржа в період піку плодоношення приносить від 9 до 12 пагонів за сезон – це лише дві повноцінні порції гарніру. Саме такою скромною врожайністю і пояснюється висока ціна цього овочу. У наших городах, де ми з року в рік вирощуємо такі звичні і корисні овочеві культури, як морква, буряк, горох, квасоля, огірки, помідори, кабачки, патисони та гарбузи, спаржа поки ще рідкісний гість. Тим, хто вирішив вирощувати на своїй ділянці цей корисний і смачний овоч, ми пропонуємо скористатися зібраною в нашій статті інформацією про те, як виростити спаржу з насіння, як садити спаржу у відкритий ґрунт, які умови вирощування спаржі і чи можна спаржу вирощувати в домашніх умовах.

  Вирощування спаржі з насіння

  Посів насіння спаржі

  Оскільки у відкритому ґрунті насіння спаржі проростає дуже довго, пропонуємо вам спочатку виростити з нього розсаду. Перед тим, як посадити спаржу, насіння протягом 3-4 днів витримують у теплій воді, яку міняють двічі на день. Потім набубнявілі насінини викладають на вологу тканину і чекають, поки з них проклюнуться паростки. В середині квітня насіння з росточками завдовжки 1-3 мм висаджують у ящики на відстані 6 см один від одного або в горщики ємністю 100-200 мл із ґрунтовою сумішшю такого складу: 2 частини піску та по 1 частини городньої землі, торфу і перепрілого гною. Закладають насіння на глибину 1,5-2 мм і ставлять посуд у добре освітлене місце. Температуру в приміщенні необхідно підтримувати в межах 25 ºC. Ґрунт потребує щоденного зволоження. При дотриманні цих умов за 7-10 днів ви вже зможете побачити перші сходи. Паростки злегка присипають торфом. Тижнів за два сходи підживлюють комплексним мінеральним добривом у слабкій консистенції.

  Пікірування спаржі

  Пікірування розсади потрібне, тільки якщо ви вирощуєте її в загальному ящику. Коли вона витягнеться у висоту до 15 см, пересадіть сіянці в більшу посудину, дотримуючись між ними відстані 10 см і злегка вкорочуючи при пересадці корінь спаржі. Підживлюють розсаду тільки через кілька днів після пікірування. Ще за тиждень починають проводити гартувальні процедури, і як тільки спаржа зможе перебувати на свіжому повітрі цілу добу, її висаджують у відкритий ґрунт.

  Вирощування спаржі в домашніх умовах

  Вирощувати в домашніх умовах можна тільки розсаду спаржі, яку потім пересаджують у відритий ґрунт. Утримувати в будинку придатну в їжу рослину з таким довгим і потужним коренем дуже незручно. Аспарагус можна вирощувати в квартирі як декоративну рослину, а овочам місце на городі.

  Посадка спаржі у відкритий ґрунт

  Коли садити спаржу у відкритий ґрунт

  Посадка спаржі у відкритий ґрунт здійснюється на початку червня. Де росте спаржа найкраще? На добре освітлених тихих місцях, бажано недалеко від стіни або паркану. Оскільки спаржа не зносить перезволоження ґрунту, не висаджуйте її в місцях, де високо залягають ґрунтові води. Поставтеся до вибору ділянки для спаржі відповідально, адже ця культура може рости на одному місці 20-25 років.

  Ґрунт для спаржі

  Оптимальний для спаржі багатий, родючий супіщаний ґрунт. Ділянку для спаржі починають готувати ще з осені: очищають від бур’янів і перекопують на глибину 40-50 см із внесенням на 1 м² 15-20 кг компосту, 70 г суперфосфату і 40 г сульфату калію. Після того, як зійде сніг, ділянку боронують з одночасним внесенням на кожен м² по 20 г аміачної селітри і по 60 г деревної золи.

  Як садити спаржу у відкритий ґрунт

  Перед посадкою на ділянці роблять ямки завглибшки 30 і завширшки 40 см на відстані метра одна від одної. Дно в борозні розпушують на глибину 15-20 см. Потім на дно насипають гірку пухкого ґрунту такої висоти, щоб вона досягала краю ямки. На горбок встановлюють саджанець, попередньо вкоротивши його корінь до 3-4 см, засипають ямку ґрунтом, ущільнюють його і поливають. Після того, як вода вбереться, ямку мульчують сухою землею.

  Як виростити спаржу

  Догляд за спаржею

  Спаржа – рослина непримхлива. Догляд за нею складається з процедур, звичних для будь-якого садівника-городника: поливань, розпушування ґрунту навколо рослин і в міжряддях, прополювання, підживлення добривами. Розпушування проводять на глибину 6-8 см, намагаючись не пошкодити коріння рослини. А в міжряддях перші два роки бажано вирощувати зеленні культури.

  Полив спаржі

  Перші півтора-два тижні після посадки спаржу поливають часто і рясно, в подальшому кількість води зменшують і поливати починають рідше. У посушливу погоду може знадобитися щоденний полив ділянки – ґрунт має бути весь час злегка вологим, інакше пагони стануть волокнистими, і в їхньому смаку з’явиться гіркота.

  Підживлення спаржі

  Щоб прискорити ріст пагонів, після першого прополювання внесіть у ґрунт на ділянці розчин гною – 1 частина рідини на 6 частин води. Через три тижні спаржу підживлюють розчином пташиного посліду – 1 частина посліду на 10 частин води. Останнє підживлення вносять перед початком заморозків, і складається воно з комплексного мінерального добрива. Якщо ви перед посадкою спаржі удобрили ділянку, підживлення починають вносити тільки на другий рік росту.

  Хвороби і шкідники спаржі

  Хвороби спаржі

  Спаржа досить стійка до захворювань, але іноді бувають проблеми і з нею. Найчастіше її вражають:

  Іржа – грибкове захворювання, що розвивається на спаржі в чотири етапи. В результаті уражені екземпляри відстають у розвитку і майже не дають пагонів, а в кінці літа передчасно жовтіють і припиняють вегетацію раніше, ніж сформують кореневу систему і закладуть у основи стебел бруньки, що обов’язково знизить урожай наступного року. Зазвичай хвороба вражає спаржу, що росте на ділянках із вологонепроникним ґрунтом і з близьким заляганням ґрунтових вод. Сприяють розвитку хвороби і часті дощі;

  Ризоктонія – захворювання, що зустрічається зазвичай на коренеплодах, особливо на моркві. Спаржу уражає ризоктонія нечасто, проте такі випадки бували;

  Коренева гниль, або фузаріоз – захворювання, що вражає багато рослин. Виникає вона на спаржі при тих же умовах, що й іржа – при дуже високій вологості ґрунту.

  Шкідники спаржі

  Спаржа на городі не зазнає навали шкідників, але два недруги в світі комах у неї є:

  Cпаржевий листоїд, завезений із Західної Європи разом зі спаржею. Це темно-синій жук із червоною облямівкою по спинці, який живиться ягодами, квітками і бадиллям спаржі. З’являється він навесні, але максимальну кількість жуків можна спостерігати із середини літа;

  Cпаржева муха – дрібна бура комаха з жовтими кінцівками, голівкою і вусиками, що харчується пагонами спаржі і проробляє в них ходи. В результаті пагони викривлюються, в’януть і відмирають.

  Обробка спаржі

  Захистити спаржу від хвороб вам допоможе весняне й осіннє профілактичне обприскування рослин бордоською рідиною або іншими фунгіцидами – Фітоспорином, Топазом, Топсином М.

  У боротьбі з комахами надійні результати дає обробка спаржі Карбофосом – малотоксичним препаратом без запаху або якимсь іншим засобом із цього ряду, який можна придбати в крамницях. Обробіть спаржу, як тільки помітите появу шкідників. Однак цього недостатньо: необхідно регулярно оглядати грядки і при виявленні яйцекладок видаляти і спалювати їх. Не допускайте появи на ділянці бур’янів і знищуйте омертвілі частини спаржі.

  Збір і зберігання спаржі

  Зрізати пагони можна тільки з третього року вирощування спаржі – два роки знадобляться на те, щоб дати зміцніти кореневій системі. Зрізають їстівні пагони в травні, до того, як у них розкриються головки, обережно відгрібаючи від них землю там, де в ґрунті утворилася тріщина, і залишаючи на місці пеньки заввишки 1-2 см. Роблять це вранці або ввечері, через день або щодня. Не рекомендується в перший рік зрізання знімати з однієї рослини більше 5 пагонів, оскільки це може послабити кущ. У міру дорослішання кущів спаржі можна буде знімати з кожного щорічно до 30 пагонів.

  Зберігають спаржу в холодильнику загорнутою у вологу тканину від двох тижнів до чотирьох місяців залежно від сорту й умов зберігання. Не тримайте в цей час у холодильнику продукти з сильним запахом, інакше спаржа швидко його вбере. Пагони укладають вертикально, оскільки при зберіганні в горизонтальному положенні вони деформуються.

  Види і сорти спаржі

  Існують три різновиди спаржі:

  • зелена спаржа – найпоширеніший різновид, який у лікувальних цілях культивували ще в Стародавньому Римі;
  • біла спаржа, або білена, або етіолована, або безхлорофільна, з’явилася на початку XIX століття. У той час центром вигонки і вирощування білої спаржі вважалася Москва;
  • фіолетова або червона спаржа – найрідкісніший різновид із незвичайним, трохи гіркуватим смаком. При термічній обробці ця спаржа набуває зеленого кольору.

  Сорти спаржі розрізняються також за термінами дозрівання. Пропонуємо вам на вибір кілька сортів, які ви можете посадити у себе на городі, бодай для того, щоб побачити, як росте спаржа:

  • Рання жовта – урожайний і стійкий до захворювань ранньостиглий сорт російської селекції з ніжними пагонами зі щільною головкою жовтого кольору і білою м’якоттю;
  • Гайнлім – ранній зарубіжний сорт, що відрізняється великою кількістю рослих пагонів чудової якості;
  • Мері Вашингтон – середньоранній сорт американської селекції, прекрасно пристосований до вирощування в наших умовах, з товстими великими пагонами різних відтінків червоного і фіолетового. На яскравому світлі колір головок може ставати зеленим;
  • Аржентельська – зарубіжний середньоранній сорт, доопрацьований вітчизняними селекціонерами, з біло-рожевими пагонами, що здобувають на світлі зеленувато-фіолетовий відтінок. М’якоть жовтувато-біла, соковита і ніжна;
  • Царська – майже не уражається хворобами і шкідниками, зимостійкий, посухостійкий, середньостиглий сорт із голкоподібними зеленими паростками;
  • Слава Брауншвейга – пізній сорт, що вирізняється великою кількістю пагонів із соковитою білою м’якоттю, призначених переважно для консервування.

  Властивості спаржі – шкода і користь

  Корисні властивості спаржі

  Спаржа на дачі – не тільки делікатесний продукт, а й джерело вітамінів K, A, C, E, PP, групи B, а також фолієвої кислоти, харчової клітковини, міді, натрію, заліза, фосфору, магнію, селену, калію, марганцю та інших елементів.

  Чим корисна спаржа? Це ідеальний, низькокалорійний продукт для розвантажувальних днів. Речовини, що їх містить спаржа, формують сполучну тканину, зміцнюють кістки, беруть участь у кровотворному процесі, допомагають роботі нирок, печінки і серця. За рахунок вмісту в спаржі фолієвої кислоти це незамінний продукт для вагітних. Хворим, які перенесли інфаркт, рекомендована спаржева дієта, оскільки аспарагін, що входить до складу продукту, розширює судини, стимулює роботу серцевого м’яза і знижує кров’яний тиск. Користь спаржі також у кумаринах, що містяться в ній, – вони стимулюють серцеву діяльність, очищають кров і перешкоджають утворенню тромбів у судинах.

  Корисні властивості спаржі стимулюють процеси, що звільняють організм від шлаків і токсинів – фосфатів, хлоридів і сечовини. Вони тонізуюче діють на сечовий міхур, нирки і всю видільну систему.

  Спаржа є чудовим косметичним засобом: її сік очищає, живить і пом’якшує шкіру, а також видаляє мозолі і дрібні бородавки.

  Спаржа – протипокази

  Наскільки безперечні цілющі властивості спаржі, настільки ж суперечливі і сумнівні свідчення про її шкоду. Стверджують, що при тривалому вживанні спаржі в організмі накопичуються солі щавлевої кислоти, і це нібито може за наявності генетичної схильності спровокувати сечокам’яну хворобу. Інші фахівці вважають, що спаржа, бувши сечогінним засобом, сечокам’яній хворобі якраз запобігає. Крім того, сапонін, що міститься в спаржі, може подразнювати слизову шлунка і кишечника у хворих із загостренням захворювань шлунково-кишкового тракту. Не рекомендується спаржа при суглобовому ревматизмі, циститі, простатиті й індивідуальній незносності продукту.

  Спаржа: як садити, вирощування та догляд

  Спаржа – одна з найсмачніших та корисних овочевих культур. Спаржа – багаторічна рослина, вирощувати її нескладно, але перший врожай можна збирати тільки на третій рік.

  Спаржа також є одним з найбільш ранніх овочів. Збирати врожай молодих пагонів спаржі можна вже в квітні-травні.

  Спаржа це давно нам відомий аспарагус, який росте в наших квітниках. Гілки аспарагуса ставили у букети. А також аспарагус зустрічається в квартирах, як декоративна рослина .

  Молоді паростки спаржі дуже ніжні, і їх можна їсти сирими або швидко приготованими на пару, у воді, в духовці або на грилі. Спаржа буває білою, зеленою, рожево-зеленою або фіолетовою. Паростки спаржі насичені вітамінами, мінералами і клітковиною.

  Колір паростків залежить від способу вирощування та часу збору. Зелена спаржа росте, як звичайний овоч, на грядці; паростки білої спаржі підгортають так, щоб на них не потрапляло світло; а фіолетовими паростки стають після «сонячних ванн» – її підгортають не відразу, дозволяючи ніжним паросткам поніжитися на сонці.

  Спаржа належить до роду рослин з сімейства спаржевих. Всього відомо 100 видів спаржі. Одні види спаржі – трави, інші – напівчагарники, розвиваючи підземне кореневище і надземні більш-менш гіллясті стебла, у багатьох видів – повзучі. Найбільш поширений вид в світі – Спаржа лікарська, або Спаржа звичайна, або Спаржа аптечна, або Аспарагус (Asparagus officinalis).

  Як садити спаржу

  Ділянку під спаржу готують восени, а саме: очищають її від бур’янів; додають 15-20 кг / м2 органічного добрива і глибоко перекопують. Весною на підготовленій ділянці висаджують рядками розсаду, або сіють насіння спаржі, а потім розсаджують. Ряди розміщують на відстані 70 см один від одного. У рядках викопують лунки глибиною 30 см і діаметром 40 см. На дно лунки насипають горбком перегній, на якому і висаджують розсаду. Горбок по висоті повинен досягати країв лунки. Якщо грунт восени був добре підживлений органічним добривом, то перегній в лунки можна не насипати.

  Вирощування розсади спаржі

  Насіння спаржі висівають у відкритий грунт або розсадні горщики. Доглядати за розсадою спаржі потрібно, так, як за розсадою салату чи будь якою іншою культурою: своєчасні поливи; розпушування грунту; видаленні бур’янів. При гарному догляді до осені формуються здорові рослини, що мають потужне коріння і 3-5 пагонів висотою 25-40 см. Перед настанням заморозків, в жовтні, надземні пагони спаржі зрізують на 10 см вище поверхні грунту. У такому вигляді рослини зимують. Навесні розсаду викопують і пересаджують на постійне місце. При виборі місця необхідно враховувати, що це багаторічна рослина. Краще розташувати спаржу біля стіни або вздовж паркану.

  Як висаджувати розсаду спаржі. Догляд за спаржею

  Висаджуючи розсаду спаржі на постійне місце, їй потрібно обрізати коріння, залишаючи їх довжиною 3-4 см. Коріння рівномірно розподіляють по пагорбу, присипають шаром землі товщиною 5-7 см, ущільнюють і поливають. Коли вода вбереться, лунку мульчують землею. За літо можна робити одну-дві підгодівлі азотними добривами (25 г на м2).

  Восени міжряддя перекопують, а висохлі стебла зрізують на 10 см вище рівня грунту. На другий рік спаржу доглядають так само, як і в перший рік. Протягом перших двох років міжряддям на ділянці спаржі можна засівати такими культурами, як редис, крес-салат, салат.

  Розпушування грунту

  На другий рік потрібно внести мінеральні добрива, потім грунт уздовж рядів рослин потрібно якомога раніше розпушити, намагаючись не пошкодити коріння.

  Поливання спаржі

  У посушливу погоду стежте за тим, щоб грунт під рослинами залишалася вологим. У сухому грунті пагони спаржі стають волокнистими, твердими і набувають гіркого смаку.

  Читайте також:ОРХІДЕЇ – ДОГЛЯД ЗА ОРХІДЕЯМИ

  Догляд за спаржею осінь – зима

  У жовтні сухі пагони спаржі потрібно обережно зрізати біля самої землі, намагаючись не пошкодити кореневище, і спалити. Зрізати спаржу потрібно у випадку хвороби (іржа, спаржева муха), а якщо спаржа здорова її можна і не зрізувати. Розсаду спаржі в сильні морози при відсутності снігу або невеликому сніговому покриві потрібно вкрити листям, соломою або гноєм.

  Восени однорічні, дворічні грядки зі спаржею слід підживити суперфосфатом (0,3-0,5 кг на 10 м2) і 40% калійною сіллю (0,25-0,35 кг). Після внесення добрив, грунт в міжряддях глибоко розпушують. Робити цю процедуру потрібно обережно, щоб не пошкодити коріння і проростки спаржі.

  Мульчування спаржі

  Хороші результати дає осіннє мульчування спаржі торфом, шаром 8-10 см для кращої перезимівлі. Рано навесні мульчу розпушують і закладають в грунт як підгодівлю. Так робити потрібно щороку.

  Коли збирати врожай спаржі

  Перший врожай спаржі потрібно збирати аж на 3 рік після посадки, якщо рослини сильні і досить кущисті, можна збирати врожай. Якщо рослини слабкі, збір врожаю відкладають на наступний рік і доглядають за спаржею так само, як і на другий рік вирощування.

  Як збирати спаржу

  До збирання спаржі ранньою весною міжряддя глибоко розпушують, а рослини високо підгортають грунтом, перегноєм. У II-III декаді квітня над грунтом з’являються пагони. Коли вони досягнуть технічної стиглості (5-7 см у висоту і 0,7-1,0 см в діаметрі), грунт обережно відгортають і пагони спаржі зрізують біля поверхні грунту, потім заново підгортають. Пагони зрізують у міру їх утворення через кожні 3 дні протягом 20-25 днів. На 3-му році життя в однієї рослини зрізують до 5 пагонів. У наступні роки можна зрізувати до 15 пагонів протягом 30-40 днів.

  Після закінчення збирання врожаю у кожної рослини має залишатися не менше 3-5 пагонів, які, розвиваючись, утворюють потужні стебла з гілками 2-5-го порядку, покриті кладодіями, завдяки яким рослини накопичують поживні речовини.

  На четвертий рік і в подальший догляд за спаржею такий самий, як на третій рік.

  Догляд за спаржею після збирання врожаю

  Догляд за рослинами спаржі після збирання врожаю повинен бути особливо ретельним, оскільки саме в цей час закладається основа майбутнього врожаю. Рекомендується розсипати в міжряддя перегній, деревний попіл або удобрювальну суміш, закрити їх на 5-7 см в грунт, потім полити. Грунт треба рихлити після кожного поливу або дощу.

  Для сім’ї з трьох осіб достатньо мати на присадибній ділянці 15-20 кущів спаржі.

  Хвороби і шкідники спаржі

  Спаржа може хворіти на червона гниль коренів, яка викликається грибом Helicobasidium purpureum.

  У хворих рослин відмирають коренева шийка і коріння. Загибель коренів призводить до відмирання надземної частини рослини.

  Якщо зараження не дуже сильне, то місце скупчення інфекції необхідно обробити «фундазолом» та ізолювати товстою поліетиленовою плівкою. У разі сильного зараження рослини знищують і садять нову плантацію.

  Спаржевий листоїд з’являється на рослинах в середині літа. Невеликі жовті і чорні жучки, їх чорні личинки знищують листя. Для боротьби з шкідниками використовують спеціальні інсектициди.

  Загрожують спаржі і капустянки, слимаки, хрущі, дротяники і т.д.