Словник фразеологізмів

[аж] і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т. ін.). 1. Дуже сильно. Шість чоловік беремось і «бараном» таранимо, б’ємо, б’ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар); Іде [Гаврило] вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник); Злий [Антосьо] іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький); Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини..).

2. Уживається для підкреслення чийогось гніву, обурення, злості і т. ін. [4-й повстанець:] Чудний той Степан. Як говорить, то аж іскри з очей сиплються (Мирослав Ірчан); А пані як гляне на його [пана], — аж іскри з очей скакнули, на місці міниться (Марко Вовчок); І мовила [Марія].. — Йому я стану за дитину.— І кинула кругом очима, Аж іскри сипнули з очей (Т. Шевченко).

3. Відчувати запаморочення від гострого фізичного болю, від напливу сильних непередбачених почуттів і т. ін. І вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки хіба ж він уміє так, як отець Олександр? Щоб аж іскри з очей посипались (І. Микитенко); Розсердився [Ентел] і роз’ярився .. В висок Дареса затопив: З очей аж іскри полетіли (І. Котляревський). і́скорки поси́палися з оче́й. Пилипко .. затих, наче заснув. Що се таке? Він почув, наче що стрільнуло..; голова ходором заходила, посипались іскорки з очей (Панас Мирний).

аж і́скри летя́ть. Дуже енергійно, завзято, запально, докладаючи всіх зусиль. [Бабуся:] Ну, вже коли й заведуться за що, то аж іскри летять (І. Микитенко). і́скри з рук летя́ть. Не може не бути [медалі “Золота зірка”], бо і Катя-ланкова, і вся її ланка працюють так, що “іскри з рук летять” (Остап Вишня).

[аж] ми́ло па́дає ([клубка́ми] ко́титься, лети́ть і т. ін.) з кого. Хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т. ін. — Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д. Ткач); [Кирило:] Як почну хвайдою маніжити [відьму], аж мило з неї клубками котиться. (М. Кропивницький). аж ми́ло вста́ло на кому. Він одно поганяв свого Гнідка, на котрому аж мило устало (Панас Мирний).

аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т. ін.). Дуже сильно, у великій мірі. Кортіло .. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів).

ду́мкою (мрі́ями, се́рцем і т. ін.) ли́нути (леті́ти) до кого—чого, куди. Пориватися, прагнути до кого-, чого-небудь, кудись. Добру хвилину стояли вони мовчазні .. і линули думкою в майбутнє (О. Довженко); Хоч де б він був, чи з цього, чи з протилежного боку земної кулі, він і звідти линув думками сюди (О. Гончар); Думкою лине до сина (М. Стельмах); Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Ю. Збанацький); Кожне дитя Мріями лине в широке життя! (С. Олійник); А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну (Т. Шевченко). всіма́ ду́мами леті́ти. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летячи до Уляни (М. Стельмах). в ду́мці ли́нути. Летіть, хмари, в край південний, Там у мене рідна хата; ..Сам туди я в думці лину, Хоч мене там і забули (П. Грабовський).

леті́ти / полеті́ти ві́тром (як ві́тер), перев. куди. Дуже швидко бігти, їхати, йти (перев. нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. [Михайло:] Куди ж ти, мов вітер. Іванко справді вітром летів в оселище (А. Хижняк); — Я, як зачула, то й полетіла вітром, не тямлячись, тільки одна молитва у серці стояла — тебе застати, тебе рятувати (М. Старицький).

леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.). Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі [за допомогою] двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов).

леті́ти (іти́) / полеті́ти (піти́) догори́ дном (дри́ґом, нога́ми і т. ін.). Зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу і т. ін.; рушитися. Усі плани летіли догори дном (З газети); — Коли б і зовсім всі наші наміри не полетіли догори дриґом (А. Головко); — А приїхав оцей заводський [Заруба], і все пішло догори дном (В. Кучер).

іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати [керувати] дадуть; .. Прощайсь навік тогді [тоді] з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський).

вали́тися (леті́ти, па́дати) з рук у кого, рідко кому і без додатка. Не виходити, не вдаватися через відсутність відповідного настрою, через втому, хворобу і т. ін. (про роботу, завдання і под.). — Щось і в мене робота з рук валиться,— уверне батько (Панас Мирний); — Ноги підламуються з голоду! — Робота з рук валиться (З. Тулуб); Така вже була у Савки вдача, що все в нього з рук валилося (В. Козаченко); А в Поночівни усе з рук валилося. Сиділа біля згаслого вогнища, втупивши погляд у попіл, а перед очима,— обличчя баби Марійки, це її, Поночівни, смерть баба Марійка на себе взяла (В. Дрозд); Семен .. домолочував своє жито. Все чомусь летіло з рук. Вранці косив люцерну коровині до удою — коса тріснула посередині. Тепер оце вже другий раз билень з ціпа злітає (Р. Іваничук); Робота не клеїлася: йому все падало з рук — невдача сильно хвилювала його (Г. Епік). випада́ти з рук. Тепер, слава Богу, я повеселішав, а все-таки за що не возьмуся [візьмуся], із рук випадає (Т. Шевченко).

леті́ти / полеті́ти сторчака́ (сторч, сторч голово́ю і т. ін.), ірон. 1. до кого—чого, куди. Дуже швидко бігти, йти (перев. нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. Сторчака летів додому (П. Куліш). Сторч головою лечу до хатини.. і, розпашілий, зупиняюсь на порозі (М. Стельмах). вліта́ти сторч голово́ю. Беру листа і вже сторч головою.. влітаю в хату (М. Стельмах).

2. Падати. — Геть мені з очей, бо матимеш таку виправу, що через поріг сторчака летітимеш (М. Стельмах); Він перекидався, орав носом сніг, летів сторч (І. Сенченко); Наткнувся [чоловік] на Івася. поточився і сторчака полетів через хлопця (Панас Мирний); Хуліган не дав Любчику відповісти, шарпонув його і так штовхнув, що той полетів сторчака (А. Хижняк).

леті́ти / полеті́ти стріло́ю (як стріла́). Дуже швидко бігти, їхати (перев. прямо, нікуди не звертаючи). Тоненьким голоском він понукає собаку, і той летить стрілою (В. Гжицький); Кінь летить стрілою з-за гори в село (С. Голованівський); Собаки аж за п’яти хапають, а Кирило Іванович як стріла летить (Панас Мирний).

леті́ти / полеті́ти у прі́рву. Зазнавати повного краху, невдачі; рушитися. [Терлецький:] Ні, Ірино! Не можу я, щоб всі мої надії, Майбутнє наше через цей обрубок Дірявої якоїсь каменюки Летіли в прірву (Л. Дмитерко).

леті́ти / полеті́ти шкере́бе́рть. Зазнавати краху; рушитися, пропадати і т. ін. — Все летіло шкереберть, все на очах мінялося, і тільки твоя любов ні? (О. Гончар); Думалось, ось вона прийшла пора, і раптом полетіло все шкереберть… (І. Цюпа); — Це ж твої плани полетять шкереберть? (П. Автомонов); // Не давати результату; не виходити. — Отак здається, наче все знаю і вмію, а почну щось робити — шкереберть летить (М. Тарновський).

леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед. Охоче поспішати кудись з намірами одержати задоволення, насолоду і т. ін. Летять, як мухи на мед (Укр.. присл..); Курити хочеться. Кращої принади не вигадаєш. Налетять, як мухи на мед (З газети).

як (мов, немо́в і т. ін.) на кри́лах леті́ти. Швидко, легко йти, бігти (перев. у стані збудження). Люда немов на крилах летіла по сходах (М. Зарудний). на кри́лах леті́ти. Не йшла Оленка — на крилах летіла (П. Куліш). ні́би на кри́лах літа́ти. Дівчина як вогонь палахкотливий — усе в неї в руках горить, і сама вона ніби на крилах літає (П. Гуріненко); // до кого, куди. З радістю поспішати. — Хоч круть-верть, хоч верть-круть, а кореспонденти до нас як на крилах летять (В. Большак); І Настя летіла до своєї крихітки як на крилах (З газети).

усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову] на кого, на чию. Хто-небудь змушений відповідати за провини, промахи інших. Такі, як Кумов, Багнюк, Овчаренко, завалюють одну справу за другою, а ти відповідай за них… А всі шишки на твою голову падають… (І. Рябокляч). усі́ ши́шки́ на кого. — Просто жаль Сиромолотного. Величко розвалив бригаду й утік. А на Сашка — тепер усі шишки (І. Муратов).

чу́тно (чуть), як (коли́) [і] му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний). му́ха пролети́ть — чу́тно. Григорій Павлович говорить. А всі слухають… Муха пролетить — чутно (Ю. Яновський); // Уживається для підкреслення надзвичайної тиші; дуже. У хаті стало так тихо, що чуть, коли муха пролетить (Панас Мирний).

Розробки уроків – Українська мова 5 клас І семестр – 2018

Мета: навчальна — навчити учнів розрізняти спільнокореневі слова й форми слова; розуміти роль і значення частин слова; розвивальна — розвивати логічне та образне мовлення, культуру мовлення, прагнення до точного та грамотного слововживання; виховна — виховувати громадянську відповідальність, прагнення опанувати всі багатства української мови й активно нею користуватися в усіх сферах життя.

Обладнання: природна карта України, словник географічних назв.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Очікувані результати: учні розрізняють спільнокореневі слова й форми слова; розуміють роль і значення частин слова; прагнуть до точного та грамотного слововживання; розвивають у собі почуття громадянської відповідальності, прагнення опанувати всі багатствами української мови й активно нею користуватися в усіх сферах життя.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Звернення вчителя до учнів

— Розрізнення спільнокореневих слів та форм слова дуже важливе для розуміння природи слова, його лексичного значення, правильного слововживання. Тому сьогодні ми закріпимо ці поняття практично і поміркуємо про нашу природу.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

III. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

— Запишіть у два стовпчики спільнокореневі слова та форми слова.

Саджанець, садовий, сад, садочок, саду, садівник, садити, садах, садами; зіронька, зоря, зоряний, зорю, зорями, зореліт, зорепад, зір; радіти, радісно, радість, радіють, радіє, радісний, радіємо, радощі.

I група: доберіть до поданих слів споріднені слова.

II група: утворіть від поданих слів їхні форми.

Море, квітка, мова, казка, ліс, відповідь.

— У кожній групі поданих слів знайдіть таке, що не належить до спільнокореневих.

1) Будувати, будильник, будова, будинок; 2) підводник, водолаз, підводка, вода, водяний; 3) гірський, міжгір’я, гора, гіркий; 4) нічого, нічний, нічка, вночі.

— Подивіться на природну карту України. Що означають блакитні стрічечки — товсті та зовсім тоненькі? Згадайте назви українських річок.

— Розкажіть про річку, озеро (якщо є) вашої місцевості.

Подивишся на карту України — побачиш багато тоненьких блакитних «ниточок». Це маленькі річки. Колись вони були повноводними. Біля них і тепер улаштовують гнізда птахи, ростуть різні, серед них і рідкісні, рослини. Але сьогодні життя цих річок під загрозою. Зникають вони внаслідок непродуманої діяльності людей: з них забирають надмірну кількість води для господарських потреб, несумлінні підприємці спускають у них шкідливі відходи, браконьєри влаштовують загати й у варварський спосіб виловлюють рибу. Береги річок заростають очеретом.

Які наслідки пересихання маленьких річок? Невдовзі забрудняться поверхневі та ґрунтові води, коливання рівня води у річках призведе до зникнення деяких рослин і змусить птахів шукати нових місць гніздування, загине риба.

Запобігти цьому лихові можна, якщо зупинити тих, хто забруднює воду, збагачується за рахунок вирубування лісів. Крім того, треба припинити не- контрольований забір води з річки. Відповідальність за те, чи побачать наші нащадки ці маленькі річки, лежить на нас самих.

— Яке враження справив на вас цей текст?

— Якою мірою вас хвилює питання збереження природи, зокрема річок і річечок?

— Розкажіть про свою річку, озеро або ставок. Чи загрожує їм зникнення?

— Що, на вашу думку, слід робити, щоб зберегти природу?

— Що особисто ви можете для цього зробити і робите?

Виконання граматичного завдання

— Запишіть із тексту два останні речення. Випишіть із них слова, що відповідають схемам: корінь + закінчення; корінь + суфікс + закінчення; префікс + корінь + закінчення; префікс + корінь + суфікс + закінчення; префікс + корінь + закінчення.

Написати твір-мініатюру «Річка мого дитинства» (або, якщо поблизу немає водойми, — «Улюблена місцина»). Розібрати за будовою слова першого речення.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

— Я вважаю, що збереження малих річок, охорона довкілля від руйнування та знищення — це справа лише дорослих і держави.

Спільнокореневі слова до слова летіти

Словник фразеологізмів

Розробки уроків – Українська мова 5 клас І семестр – 2018

Related Post

Як приготувати куряче добривоЯк приготувати куряче добриво

Хто жив до греківХто жив до греків

Які дивізії буваютьЯкі дивізії бувають