Підготовка насіння до сівби на розсаду: етапи та способи

Терміни дозрівання врожаю і його кількісні показники безпосередньо залежать від якості насіннєвого матеріалу. Якісь насіння легко і без проблем дають дружні сходи, інші в обов’язковому порядку необхідно підготувати, і чим ретельніше Ви підготуєте насіння, тим буде вище схожість.

Відразу потрібно зазначити, що посів квіткових, а також городніх культур слід проводити свіжим насінням. У кожного виду рослин схожість змінюється по різному і може зберігатися в межах норми в діапазоні від одного до п’яти років. Так айстри зберігають схожість тільки протягом року, а ось рудбекії — всі п’ять років.

Як правильно провести підготовку насіння до сівби

Зрозуміло що, схожість залежить і від умов в яких зберігається насіннєвий матеріал — скачки температури і вологість знижують показники схожості з кожним наступним роком. У зв’язку з цим переважно використовувати для посіву свіже насіння. Правда є винятки, наприклад, у випадку з огірками кращі результати спостерігаються при висадці 2-3-річного насіння. Це пов’язано з тим, що кущі огірків, пророслі з однорічного насіння, як правило утворюють велику кількість чоловічих квітів (пустоцвітів), внаслідок чого знижується врожайність.

У свіжозібраного насіння більшості городніх і квіткових культур низька схожість, їм необхідно післязбирального дозрівання, тривалість процесу просушування залежить від сорту і виду.

Головне правило, якого потрібно дотримуватися при зберіганні насіння — найнижчий показник вологості, від якого залежать процеси дихання — чим насіння сухіше, тим сильніше знижується дихання. Якщо ж поріг критичної вологості буде перевищено, то різко зросте інтенсивність дихання. В результаті відбудеться пробудження насіння і його проростання або ж воно згниє і загине.

Тому при підготовчій обробці насіння потрібно враховувати необхідні умови для проростання насіння — тепло, вологу і кількість кисню. Тепер розглянемо методи передпосівної підготовки насіння, найчастіше застосовуються в домашніх умовах.

Калібрування насіння

Насіння овочевих культур за розміром ділять на наступні групи: дуже великі (кабачки, гарбуз, квасоля, горох), великі (буряк, диня, огірок, редька), середні (баклажани, капуста, томати) і дрібні (ріпа і морква). Але навіть насіння однієї культури часто відрізняються за розміром, а отримати рівномірні сходи можна тільки використовуючи посівний матеріал однаковий за розміром і масою. Тому перед проведенням посадки насіння необхідно калібрувати — розділяти на великі і дрібніші, щоб висівати їх на окремих ділянках.

Насіння поміщають на 5 хвилин в 3-5% розчин кухонної солі або просто в воду, інтенсивно перемішують і хвилин п’ять відстоюють. Розчин з насінням, яке спливло зливають, а ті, що залишилися на дні посуду, промивають і сушать в темному місці. Також не можна сушити біля печі або на радіаторі.

Дрібнонасінні культури сортують пластмасовою наелектризованою паличкою. Для цього їх розсипають тонким шаром на аркуш паперу, після чого паличкою, попередньо натертою вовняною тканиною, проводять над ними на відстані приблизно два сантиметри. В результаті до палички прилипають невиконані і порожне насіння.

Замочування насіння при підготовці до сівби

Початківці садівники, як правило, задаються питанням — чи варто перед посівом здійснювати замочування насіння? Зрозуміло, що можна посіяти і сухими, але якщо провести зазначену процедуру, сходи можна чекати на пару-трійку днів раніше, що мінімізує ризик загибелі насіння в ґрунті. Дуже ефективний цей агроприйом ранньою весною, коли холодно. Тим більше, що замочувати можна, за рідкісним винятком, все насіння. Особливо помітний результат у випадках з довго проростаючим насінням, насінням теплолюбних культур, зеленим великим насінням, насінням, яке потребує під час проростання достатку вологи (бобові, цибулинні).

Є два основних способи замочування насіння:

• Насіння культур з нормальною схожістю замочують на 24 години в теплій воді (25-30 С), далі підсушують (або можна протравити) і відразу висівають.

• Насіння з товстою оболонкою або ж низькою схожістю замочують на більш тривалий період — до декількох діб (поки не набубнявіє насіннєва оболонка). Воду при цьому потрібно міняти не рідше ніж через 4-6 годин. Далі насіння потрібно протравити і можна висівати.

Терміни замочування насіння при підготовці до сівби:

• рослини з родин капустяних, гарбузових і бобових — від 12 до 20 годин
• лободових, пасльонових і айстрових — від 24 до 40 годин
• цибульних, гречаних, селерових — від 50 до 70 годин

Підготовка насіння перців і баклажанів до посадки

Протруювання насіння перед сівбою

Це обов’язковий, а значить найважливіший прийом підготовки до посадки насіннєвого матеріалу. З його допомогою відбувається знезараження від збудників небезпечних хвороб. Протруювання можна зробити вологим і сухим способами.

При сухому — відбувається опудрювання насіння порошком фунгіциду з широким спектром впливу, наприклад, фундазолом. Якщо насіння не дуже багато, тоді процес опудрювання можна виконати звичайним пензликом для малювання. При великих обсягах, фунгіцид потрібно додати в тару з насінням, закрити і енергійно струснути достатню кількість разів. На один кілограм насіння потрібно 3-5 грам фундазола. Цей спосіб більше підходить для промислових масштабів, так як зробити точний відмір для 50 грам насіння в домашніх умовах досить складно, до того ж всі роботи з хімпрепаратами потрібно проводити тільки на відкритому повітрі.

Протруювання вологим способом роблять 1% -ним розчином марганцівки. Час витримки: 20-30 хвилин, але перед цим насіння на добу замочують у чистій воді. Якщо це не зробити, то, обробивши сухе насіння марганцівкою, можна їх спалити.

Після протруювання в розчині марганцівки, насіння промивають чистою проточною водою. Якщо марганцівки не виявилося під рукою, замість неї можна застосовувати розчин перекису водню (2-3%), підігрів його до температури 38-40 С. Витримати приблизно 7-10 хвилин. Ще можна обробляти насіння розчином фунгіцидів, наприклад, фундазолом, препаратом «максим» і іншими, при цьому всі маніпуляції виконувати згідно з інструкцією.

Закінчивши протруювання, насіння підсушують і висаджують в ґрунт. Зберігати їх не рекомендується. Термін висадки — максимум через два дні після сухої обробки, і не більше п’яти днів після вологого.

Обробка насіння мікроелементами

Обробка мікроелементами необхідна насінню солодкого перцю, гороху, томатів, моркви. Вона підвищує урожай і прискорює дозрівання. Процедуру проводять за 12-24 години перед посівом. Мікроелементи розводять теплою водою (+ 45 С). Після закінчення замочування насіння промивати не потрібно, тільки підсушити.

Мікродобрива можна замінити деревною золою, для цього 20 грам золи потрібно розвести в 1 літрі води і настоювати 1-2 діб, потім в цьому розчині замочити на 6 годин насіння.
Така обробка насіння дає гарний старт рослинам, при цьому вони отримують достатню кількість азотних добрив, в результаті такі овочі накопичують менше нітратів.

Прогрівання в гарячій воді

Проводиться в профілактичних цілях, щоб уникнути бактеріальних хвороб, наприклад, судинного бактеріозу при вирощуванні капусти. Обробляють гарячою водою (50 С) протягом 20 хвилин. Температура води поступово знижується, тому потрібно потроху підливати гарячу воду. Після завершення процесу насіння охолоджують холодною водою і розкладають для просушування. Висаджувати потрібно в той же день, в крайньому випадку — на наступний.

Подібним чином прогрівають насіння і інших овочів, так, цибулю-чорнушки потрібно витримати протягом 6-8 годин у воді з температурою 40 С.

Сухе прогрівання насіння

Прогрівання підходить для підвищення схожості помідорів і огірків. Ще прогрівання активізує утворення жіночих квіток на огірках. На деку розстеляється пергамент і на нього висипають насіння. Потім деко відправляють на 2-3 години в духовку, попередньо прогріте до температури 50-60 С. Весь цей час потрібно стежити щоб температура знаходилася в заданому діапазоні.

Є й більш простий спосіб — включіть над тарілкою з насінням лампу розжарювання. Вона виділяє достатньо тепла, тому змінюючи відстань до насіння, можна отримати оптимальну температуру.
Ще один спосіб — помістіть насіння в марлевий мішечок, повісьте над опалювальним радіатором. Процес повинен тривати протягом двох місяців. Це прискорить дозрівання насіння, збільшить кількість жіночих квіток, а значить, і врожайність.

Як підготувати насіння до посіву

Загартовування насіння перед посівом

Для захисту сходів овочів і окремих квіткових культур від нетривалих весняних похолодань, насіння потрібно загартувати. Для цього розкладіть їх між кількома шарами марлі, залийте теплою водою і розмістіть на батареї, щоб отримати температуру на рівні 20-25 С. Дочекайтеся повного набухання насінної оболонки. Для кожної культури час набухання індивідуальне — огірки витримують приблизно 24 години, а томати — близько трьох діб.

Читайте також: Зберігання насіння

Щоб визначити, що насіння готове, простежте коли наклюнеться перше насіннячко. Після цього помістіть насіння в холодне середовище (винесіть на балкон або поставте в холодильник), температура повинна бути від 0 до + 3 С. Насіння томатів можна витримувати і при температурі до -2 С. Потримайте насіння на холоді 18-20 годин, після чого знову занесіть в тепле приміщення (+ 20 С) і залиште на 6 годин, після чого цикл повторюється. І так протягом 5-7 днів. Розсаду, вирощену з цього насіння, також Загартовуйте розміщенням в теплому і холодному середовищі. Загартовану таким чином розсаду можна висадити в теплицю на тиждень-півтора раніше стандартного терміну.

Сподіваємося наша стаття «Підготовка насіння до сівби: Як підготувати насіння овочів та зернових культур до посіву?» була корисна Вам. Залишайтеся з нашим сайтом, у нас ще багато цікавого!

Читайте також:

Підгодовуємо розсаду правильно

Кожен городник знає, що саме якісна розсада – це запорука багатого врожаю, і якщо розсада вийшла чахла і млява, то про гарний урожай в поточному році можна просто забути. Будь-які відхилення від зміни нормального росту та розвитку розсади потрібно припиняти тим чи іншим способом – поливати, підсвічувати, регулювати температуру і вологість в приміщенні або вносити ті чи інші добрива.

Ось саме про підгодівлю розсади ми сьогодні і поговоримо. Розповімо про найбільш важливі поживні елементи для культур і про способи підживлення тих рослин, які зазвичай саме за допомогою розсади і вирощуються.

Чим краще підгодовувати розсаду і в який час

Городниками прийнято вважати, що найбільш підходящі добрива для розсади комплексні, тобто містять всі три найважливіших і всім нам знайомих компонента, однак це не завжди виправдано, адже в грунті, особливо придбаному, втім, і в городньому теж, один або пара цих елементів вже може бути, а як ви знаєте, надлишок добрив не менш небезпечно, ніж його недолік.

Тому ми радимо годувати рослини підгодівлями, що містять у своєму складі лише одну важливу речовину.

Безпосередньо внесення добрив під розсаду, що містять калій, фосфор або азот слід здійснювати рано вранці, коли за вікном і в кімнаті досить прохолодно.

При додаванні живлення в ґрунт під час додаткового підживлення рослин вкрай важливо, щоб добрива не залишали крапель на листках розсади або на її стеблах, тому що під впливом променів сонця в подальшому на цих місцях, тобто стеблах і листках, можуть утворитися опіки, що негативно позначиться потім на загальному розвитку рослини.

Кращі азотні добрива для підживлення розсади

Як ви знаєте, завдяки азоту відбувається синтез білка в рослині, розсада виробляє хлорофіл. При нестачі азоту нижні листи розсадної рослини зазвичай набувають жовтувате забарвлення, а сама рослина гальмується в рості і розвитку.

Якщо при огляді розсади ви помітили таку ситуацію з листям, то негайно здійсніть підгодівлю одним з азотних компонентів. В якості підгодівлі для забезпечення рослин з’єднанням «N» можна використовувати аміачну селітру (від 26% до 34,4% азоту), сульфат амонію або сірчанокислий амоній (до 21% азоту), сечовину (до 46% азоту) або аміачну воду (від 16% до 20% азоту).

Природно, що для розсади більш ефективні підживлення саме розчиненими у воді добривами, азотні – не виняток. При поливі (саме поливі, а не при внесенні добрив в сухому вигляді) необхідні розсаді речовини швидше надходять в рослини, і листи, і стовбур швидше стануть нормальними і за кольором, і по своєму розвитку.

Техніка підгодівлі розсади азотними добривами: за дві години до внесення добрив необхідно полити рослини, добре зволоживши грунт, потім внести добрива в розчиненому вигляді і через годину грунт злегка розпушити.

Найкращі добрива з калієм для підживлення розсади

Може, не кожен знає про те, що калій допомагає розсаді засвоювати вуглекислий газ з повітря, він стимулює виробництво цукрів, сприяє набуттю рослинами імунітету. При нестачі калію на самих нижніх листах розсади виникають хлоротичні плями, нові листи якщо і утворюються, то бувають набагато менші, ніж треба для культури, а їх краї навіть у молодих листів можуть вже мати пошкодження.

Для усунення калійного голодування розсади використовують такі добрива: сірчанокислий калій або сульфат калію (до 50% калію, калімагнезію або сульфат калію і магнію (до 30% калію), монофосфат калію (до 33% калію) та калійну селітру (до 44% калію).

Найбільш доречно перше підживлення рослин речовинами, що містять калій, здійснювати після того, як розсада сформує два або три листки. У цей період можна розвести приблизно 8-9г монофосфату у відрі води і цю кількість використовувати на квадратний метр розсадника.

Повторно внести калійні добрива можна через тиждень після пікіровки або навіть після посадки рослин на постійне місце в грунт або теплицю, норми підживлення допустимо на один або півтора грама збільшити.

Найкращі добрива для розсади, які містять фосфор

Як ми всі знаємо, цей елемент бере активну участь у виробництві цукру і без його наявності коріння рослин елементарно не зможуть нормально рости і розвиватися. При дефіциті фосфору в ґрунті, листки і стебло розсади стає більш темним, іноді червоніє. Через деякий час листя розсади скручуються або деформуються іншим чином і може навіть опадати.

Краще всього для розсади підходять такі фосфорні добрива: простий суперфосфат (від 14% до 20% фосфору), подвійний суперфосфат (від 46% до 48% фосфору), амофос (до 52% фосфору), діамофоска (до 46% фосфору), метафосфат калію (від 55% до 60% фосфору), фосфоритне борошно (від 19% до 30% фосфору), кісткове борошно (від 29% до 34% фосфору).

При нестачі фосфору, що відображається на листах і стеблах розсади можна підгодувати її простим суперфосфатом з розрахунку 3,5-4 г препарату на літр води, цього вистачить на квадратний метр розсадника.

Запам’ятайте, що фосфором розсаду краще підгодовувати тільки після пікіровки і коли вона вкорениться і буде помітне її зростання – тобто утворюються нові елементи вегетативної частини – наприклад, нові листи. До повного усунення дефіциту фосфору можна проводити кілька підгодівель, але між ними обов’язково потрібно робити інтервал, рівний одному тижню.

Що зробити, щоб розсада гармонійно розвивалася

Щоб розсада будь-якої культури розвивалася максимально гармонійно, і листи, і стебла виглядали так, як їм належить, були оптимальної довжини і товщини, необхідно проводити підживлення не тільки мінеральними, але і органічними добривами. Але не забувайте – при внесенні гною його потрібно розбавляти в десять разів водою, а якщо використовуєте курячий послід, то в 15-20 разів водою, інакше розсаді можна не допомогти, а знищити її, тобто спалити кореневу систему.

Також не забувайте про такі чудові стимулятори ростової активності, як Корневін, Епін, Гетероауксин або Циркон, на практиці доведена їх надійність і ефективність, і в плані підвищення імунітету, і стимулювання росту і розвитку розсади, яка “відстає”, або тої, у якої при пікіровці або пересадці була пошкоджена коренева система. Головне – чітко слідувати інструкціям на упаковці.

Як вносити добрива під розсаду різних рослин

Тепер давайте поговоримо, якими найкраще добривами і в якій послідовності підгодовувати ті чи інші культури, що вирощують через розсаду. Ми вирішили виділити культури, найбільш часто вирощувані саме через розсаду, і дати приблизну схему внесення добрива, яка випробувана і яка працює, тобто ви можете сміливо її використовувати.

Підживлення розсади томатів

Першу підгодівлю потрібно проводити, як тільки рослина сформує третій справжній лист. Тут можна внести рідке добриво, наприклад, нітроамофоску в кількості 5 г на відро води – норма на квадратний метр розсадника.

Другу підгодівлю можна провести через два тижні після здійснення пікіровки, також можна внести нітроамофоску, але вже столову ложку нітроамофоски потрібно розвести у відрі води і витрачати по 100 мл під кожну рослину.

Третю підгодівлю можна провести через 14 днів після другої, також внісши нітроамофоску в тій же концентрації.

Четверту підгодівлю, коли розсада буде віком 60 днів, необхідно здійснити, використовуючи фосфорно-калійну підгодівлю, для чого столову ложку простого суперфосфату і дві столові ложки деревної сажі потрібно розчинити у відрі води, норма – приблизно склянку під кожну рослину.

Підживлення розсади болгарського перцю

Першу підгодівлю болгарського перцю можна проводити, коли рослина сформує перший справжній лист, тоді потрібно внести розчин сечовини, попередньо у відрі води розчинивши столову ложку цього добрива. Такої кількості вистачить на квадратний метр розсадника.

Другу підгодівлю можна провести через 20 днів, внісши те ж добриво в тій же кількості.

Третю підгодівлю зазвичай проводять за тиждень до посадки розсади на постійне місце, але тут краще використовувати подвійний суперфосфат в кількості столової ложки на відро води і норми в 100 мл під кожну рослину.

Підживлення розсади огірка

Зазвичай огірки при отриманні розсади підгодовують два рази. Перший раз підгодівлю вносять в той період, коли рослина утворює один справжній лист, а потім через 14 днів після першої підгодівлі. Для огірків краще використовувати комплексне добриво, що складається з чайної ложки сечовини, чайної ложки сульфату калію, чайної ложки простого суперфосфату і все це повинно бути розведено у відрі м’якої води – норма витрати на квадратний метр розсадника.

Через два тижні після другої підгодівлі розсаду можна пересаджувати на постійне місце і при посадці підгодувати її амофоскою, в кожну луночку додавши по чайній ложці добрива добре перемішавши з землею.

Підживлення розсади капусти

Першу підгодівлю розсади капусти зазвичай проводять через тиждень після пікіровки, використовуючи для цього пташиний послід, розведений в 20 разів водою.

Другу підгодівлю розсади капусти проводять за сім днів до посадки розсади на постійне місце, для цього зазвичай використовують суміш суперфосфату і деревної сажі, для чого беруть чайну ложку суперфосфату і дві чайних ложки деревної сажі і розчиняють у літрі води, цього вистачить на десять рослин капусти.

Безпосередньо при посадці розсади капусти не в лунки, а під перекопування грунту перед його приготуванням потрібно внести пару столових ложок суперфосфату, чайну ложку сечовини і 5-7 кг перегною або компосту на квадратний метр.

Підживлення розсади квіткових культур

Першу підгодівлю розсади квіткових культур здійснюють днів через сім після проведення пікіровки, для цього можна використовувати нітроамофоску (5 г на відро води, норма на квадратний метр розсадника), потім розсаду можна підгодовувати тим же складом кожні 10 днів.