Вирощування баштанних в Україні

У багатьох людей літо перш за все асоціюється з неповторним смаком солодкого кавуна та соковитої дині. Прийнято вважати, що вирощування баштанних в Україні можливе лише у південних областях та у Криму. Проте з кожним роком все більше аграріїв, фермерів, дачників та городників намагаються виправляти цю несправедливість, і варто відзначити, що в них це зовсім непогано виходить.

Звичайно ж, не зовсім сприятливі кліматичні умови викликають цілком викликаний сумнів, а чи проростуть баштанні? Адже витрачати даремно час, сили та гроші нікому не хочеться. У даному матеріалу, ми спробуємо довести, що при правильному підході кавун на власному городі, в центральній частині України, – реальність.

Перший важливий фактор вирощування баштанних на городі – термін посіву. Аби плоди нормально виросли та дозріли потрібно здійснювати посів в кінці квітня на початку травня. Якщо синоптики передають нетривале і нетепле літо (а кавуни та дині, як ми знаємо, дуже люблять сонечко та спеку), не слід марно нервуватись, краще приступити до роботи – створити ідеальні умови для вирощування баштанних на власному городі.

У кожні лунку слід сіяти по три насінини, і аби захиститись від заморозків накривати подвійним шаром плівки. Коли з’являються сходи рослину треба максимально забезпечити теплом, і якщо на півдні це відбувається цілком природно, то в центральних регіонах є свій ефективний метод. На рослину надівається літрова пластикова пляшка з обрізаним дном. Полив при цьому здійснюється через горличко пляшки, теплою водою. Наверх таким самим чином встановлюється п’ятилітровий бутель (також без дна). Така конструкція мінімізує втрати тепла, і баштанні отримують сприятливі умови для росту і розвитку.

Як тільки з’являється перший повноцінний лист, саджанці необхідно прорідити, залишивши найкраще розвинений з трьох. Після цього літрову пляшку можна прибрати і лишити лише один шар захисту тепла. Прибирати бутель варто аж у середині червня, коли баштанні досягають відповідної стадії розвитку.

Враховуючи морфологічні особливості баштанних культур дуже важливо вибрати найбільш сонячну ділянку на городі, з мінімальним рівнем затемнення. Але тут також є один невеличкий нюанс: якщо у фазі дозрівання плоди потрапляють під постійний потік сонячних променів, існує ймовірність перезрівання або як в народі кажуть «спечення». Тому у найжаркіші дні бажано створювати тінь, за допомогою картону чи простої газети.

Враховуючи, що найчастіше вирощування баштанних проходить у регіонах з жарким, сухим кліматом дані культури навчились поглинати вологу з дуже глибоких шарів ґрунту. А ось у центральних регіонах доступ до ґрунтових вод лежить «на поверхні», тому існує великий ризик перегнивання. Аби його уникнути необхідно стимулювати ріст рослини у ширину. Між рядами посівів роблять борозни для поливу, і таким чином мінімалізують полив кавунів і динь під корінь.

Ще один дуже важливий момент вирощування баштанних в Україні – рослина не в змозі в умовах помірного клімату, за короткий вегетаційний період виростити багато плодів. Тому на кожному кущі варто залишати не більше п’яти плодів.

Як бачимо, кавун та дина на власному городі це не казка, а дуже навіть реальна задача.

Сучасна технологія вирощування баштанних культур — кавунів, дині

Хороший урожай кавунів отримати не так просто, як здається. Для того щоб отримати прибуток від промислового вирощування кавунів потрібен хороший менеджмент посівів, облік всіх важливих факторів, що лімітують врожайність і найголовніше — своєчасне виконання всіх вимог технології вирощування кавунів! Ця стаття допоможе Вам досягти відмінного врожаю кавунів!

Сорти кавунів з жовтою м’якоттю мають велику популярність

Технології вирощування кавунів

У південних регіонах кавуни прекрасно ростуть у відкритому грунті, в північних регіонах краще вирощувати розсадою і висаджувати її в укриття з агроволокна (спанбонду).

Зазвичай кавуни і баштанні культури вирощують за такими технологіями:

• в польових умовах без зрошення (в регіонах, де достатньо вологи для вирощування баштану)
• в польових умовах зi зрошенням
• в польових умовах з крапельним зрошенням
• в польових умовах з крапельним зрошенням і закриттям грунту полімерними матеріалами
• в польових умовах з крапельним зрошенням і закриттям грунту соломою або іншою рослинною мульчею
• в тунелях з плівки
• в тунелях з спанбонду
• в плівкових парниках
• в парниках зi спанбонду (агроволокно)
• в скляних теплицях
• в високотехнологічних теплицях з гідропонікою і повністю контрольованим кліматом та автоматизацією всіх процесів

Вимоги кавунів і баштанних культур до ґрунтово-кліматичних умов

Грунт для кавунів

Вирощування кавунів в теплицях в Японії, тут в теплицях найчастіше використовують щеплення розсади кавунів і спеціальну технологію. Кавуни можна вирощувати не тільки на грунті, а й на різних субстратах і на гідропоніці!

Кавуни, дині і кабачки — це ті культури, які вирощують у відкритому грунті і в різних теплицях у всьому Світу. Під час вирощування кавунів, динь і кабачків, величезне значення має гарне планування бізнесу, з урахуванням самого передового світового досвіду, правильний розрахунок системи добрив і застосування засобів захисту рослин, а також регулярний моніторинг плантацій — тільки в цьому разі можна отримувати високий прибуток від вирощування кавунів, динь і кабачків.

Кавун не вимогливий до рівня родючості поля. Він може рости як на бідних піщаних, важких і кам’янистих грунтах, так і на родючих чорноземах. Слід уникати холодних глинистих ділянок з надлишком вологи. Кращі результати виходять при вирощуванні кавуна на грунтах з рН 6-6,5. Кавуни не люблять кислих і засолених грунтів. З огляду на те, що кавуни часто висівають на піщаних ґрунтах, які зазвичай мають підвищену кислотність, тому треба проводити вапнування таких грунтів.

Кавун надає перевагу піщаним, добре аерованим грунтам. На важких щільних грунтах важливу роль в підвищенні врожайності культури відіграє якісна їх підготовка, що включає глибоку оранку. Необхідно уникати глинистих, затоплюваних ділянок, що погано прогріваються.

Кавун помірно чутливий до засолення грунтів. На наступній діаграмі наведена оцінка середньої втрати врожаю залежно від засоленості ґрунту.

Для розробки правильної системи харчування і попереднього визначення можливих проблем, пов’язаних з грунтом, рекомендується провести аналіз грунту в хорошій лабораторії.

Аналіз грунту — один з важливих моментів у вирощуванні кавуна, особливо, якщо ви орендуєте поле і не знаєте його історію або стикалися з грунтовими проблемами в минулому.

Якщо ви плануєте використовувати зрошення, фертигацію або позакореневе підживлення, то грунтовий аналіз дасть змогу вам заощадити кошти без втрати врожайності і більш якісно управляти розвитком культури.

Важливу роль в тому, наскільки корисними виявляться результати аналізу, відіграє правильний відбір зразків грунту.

Зразки з поля, на якому буде рости кавун, треба відбирати ранньою весною, обов’язково до внесення будь-яких добрив і агрохімікатів, але після проведення обробки грунту, пiд час якої може відбутися переміщення або вимивання елементів живлення.

Вирощування кавунів на піщаних грунтах і сухому кліматі в Техасі, США

Спочатку необхідно досліджувати рівень однорідності поля за такими показниками:

Якщо ділянка за розміром невелика, рівна, на нiй немає видимих ​​відмінностей за типом ґрунту, ступенем засмічення бур’янами або пожнивними залишками, то можна відбирати один середній грунтовий зразок на 10-20 га.

Для нерівних в агрономічному сенсі полів кількість зразків збільшується. Бажано, щоб кожен зразок представляв конкретну ділянку поля з його особливостями.

Для підготовки грунтового зразка, на обраній ділянці відбирають проби (найкраще спеціальним буром) до глибини 20-25 см. Ділянку проходять по діагоналі, відбираючи проби кожні 5-15 м, так, щоб в кінцевому підсумку вийшло 10-20 проб загальною вагою близько 10 кг. Грунт з усіх проб висипають на паперовий мішок або поліетиленову плівку, ретельно перемішують і з середньої частини відбирають середній грунтовий зразок вагою 1-2 кг, який поміщають в чистий новий паперовий мішок, підписують і якомога швидше передають в лабораторію.

Зразок грунту можна поміщати в пластиковий пакет або герметично закриту коробку, оскільки брак кисню може спричинити хімічні реакції, які ускладнять хімічний тест. Зразок

втрачати вологу в період очікування аналізу.

Результат правильно проведеного аналізу повинен включати наступні показники:

• гранулометричний / механічний склад
• кислотність (рН)
• гумус, органічна речовина грунту
• засоленість (ЄС)
• обмінні катіони (грунтовий поглинаючий комплекс)
• макроелементи (N, P, К)
• макро- і мікроелементи (Ca, Mg, Fe, Cu, Mo, Mn, Zn і т.п.)

Варто звернути увагу на кислотність, оскiльки занадто лужний (рН> 9) або кислий (рН <4) грунт токсичний для коренів рослин і в цілому непридатний для вирощування.

На кислих грунтах (pH 4,0-5,5) буде ускладнено поглинання рослинами фосфору, калію, кальцію, магнію, сірки, навіть якщо формально в грунті їх достатня кількість. Одночасно існує ризик отруєння рослин алюмінієм, залізом і марганцем.

На лужних грунтах (pH 7,5-8,5) залізо, марганець, фосфор, мідь, цинк, бор і більшість мікроелементів стають менш доступними для рослин.

Температура

Кавун — теплолюбна, жаростійка рослина.

Насіння починає проростати за температури грунту 15-17 ° C. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин — 30-45 ° C. При зниженні температури до + 15 ° C ріст і розвиток затримуються, а тривалий вплив температури + 5 … + 10 ° C призводить до загибелі рослини.

Під час посіву насіння у відкритий грунт температура грунту на глибині загортання повинна бути не менше 12 ° C, але хороше проростання насіння спостерігається при 15 ° C. Більш низька температура призводить до слабкого розвитку кореневої системи і недобору врожаю. Крім того, такі температурні умови (і особливо заморозки) часто сприяють розвитку хвороб — фузаріозного в’янення та інших.

Для нормального зав’язування плодів середньодобова температура повинна перевищувати 18 ° C.

На ранніх стадіях розвитку кавун більш стійкий до низьких температур. У міні-тунелях за умови високої вологості повітря молоді рослини кавуна можуть витримувати дуже великі перепади температури (від 2 до 50 ° C).

При вирощуванні розсади, від моменту посіву до появи сім’ядольних листочків над грунтом, температура повинна становити 23-27 ° C. Водночас сходи виходять дружними і рівномірними. Потім, температура знижується до 18-22 ° C. Перед висадкою розсади дуже важливо провести її загартовування: за три дні до посадки рослин на постійне місце слід підтримувати вдень ​​таку ж температуру, як на вулиці, обігріваючи розсадник тільки вночі, при низькій температурі або взагалі відмовившись від опалення, якщо нічна температура вище 10 ° C .

За високої вологості повітря (наприклад, під плівковими укриттями) молоді рослини кавуна здатні витримувати великі перепади температур (від 2 до 50 ° C) протягом короткого часу. Однак, тривалий вплив температури нижче 5-7 ° C призводить до масової загибелі сходів.

Для хорошого зав’язування плодів в період цвітіння температура повинна бути 18-20 ° C.

Оптимальна температура в період дозрівання плодів кавунів — 25-30 ° C. При такій температурі цукри накопичуються найбільш активно і плоди кавунів будуть солодкими.

У разі вирощування у відкритому грунті, необхідна сума активних температур для хорошого розвитку і отримання високого врожаю кавуна становить 2000- 3000 ° C за весь вегетаційний період.

Світло

Кавун — це південна культура, яка любить багато сонця і тепло, потребує великої кількості світла, тому не здатна нормально розвиватися і давати високі врожаї в умовах затінення. У разі затінення рослини (через загущений посів, засміченняі поля бур’янами або в разі тривалої похмурої погоди) розвиток батогів і налив плодів проходить гірше, ніж при достатньому освітленні. Похмура погода або ущільнення посівів призводить до збільшення термінів дозрівання, зниження вмісту цукру і врожаю. Особливо важливо забезпечити гарне освітлення в фазі 4-5 справжніх листків і в період плодоношення. Плоди рослин, які не отримали достатньо світла, дозрівають пізніше і довше; вони дрібніші і менш солодкі.

Волога

Рослина кавуна формує потужну кореневу систему, тому має високу посухостійкість. Особливість кореневої системи кавуна — велика сила всмоктування, він здатний використовувати вологу за вологості грунту 6%. Всмоктувальна сила водночас досягає 10 атмосфер. Головний корінь проникає в грунт на глибину більше 1 м. Навколо нього формується потужна коренева система, що охоплює 7-10 куб.м ґрунту на глибині від 15 до 30 см.

Щоб отримати з 1 м2 близько 5 кг плодів кавуна, потрібно 160 літрів доступної води на 1 м2 посіву (при оптимальному мінеральному живленні).

Надмірне зрошення до моменту формування плодів призводить до слабкого розвитку кореневої системи і подальшого зниження врожаю, тому, для отримання високих врожаїв він потребує зрошенні. Рекомендується передпосівне зрошення (в разі, якщо вологи в грунті недостатньо). Також рекомендується полив розсади, відразу після її висадки в грунт (одночасно з висадкою розсади).

Якщо немає явних симптомів нестачі вологи в грунті, зрошення кавуна потрібно починати тільки в період наливу плодів. Для оптимального розвитку рослин вміст доступної вологи в грунті має становити 75-80% грунтової вологоємності.

Потреба кавуна в грунтовій волозі залежить від фази розвитку культури. Найбільша кількість вологи необхідна в період цвітіння і утворення плодів. Дані про коефіцієнт транспірації (кількості води, яку рослина витрачає для формування 1 гр сухої речовини) наведені в таблиці нижче.

Надмірне зволоження грунту і повітря також негативно впливають на рослину і якість продукції, призводячи до уповільнення зростання батогів, затримки цвітіння і зниження цукристості плодів.

Найбільш шкідливим у виробництві кавуна є різке коливання вологозабезпечення, оскільки воно призводить до істотного зниження якості плодів і втрати товарного вигляду (див. «Верхівкова гниль», «Порожнечі і волокнистість»).

Тому необхідно підтримувати вологість орного шару на рівні 75-80% НВ, і, якщо це можливо, підтримувати вологість повітря на рівні 50-60% (провітрюванням, застосовуючи плівкові укриття, і системами дрібнокрапельного зрошення або туманоутворення на полі).

Попередники для баштанних культур, розміщення баштанних культур в сівозміні

Отримати високий врожай кавунів не просто. Основна вимога — дотримання сівозміни. Якщо на полі, де заплановане висівання баштанних, протягом останніх 4х років вже були баштанні або овочі, то отримати високий врожай кавунів буде досить проблемно. Найкращi попередники — цілинні землі або зернові культури. Не можна висівати кавун після олійних або широколистяних культур. Найкраще висівати кавуни пiсля інших баштанних та овочів не раніше, ніж через 7 років.

Агротехніка вирощування кавунів і баштанних культур

Кавуни та дині зазвичай вирощують декількома методами:

1. у відкритому грунті безрозсадним методом
2. розсадою з висадкою розсади у відкритий грунт
3. розсадою з висадкою розсади в плівкові укриття

Найчастіше кавуни вирощують у відкритому грунті.

Іноді кавуни вирощують у тимчасових теплицях / укриттях зі спанбонду

Підготовка ґрунту під кавуни

Сучасна система обробітку грунту під кавуни, при розсадному методі їх вирощування не передбачає таких понять, як основна і передпосівна обробка грунту. Обробку грунту проводять за допомогою фрези за один прохід.

Або ж використовують No-Till і покривні культури

Але все ж ми розглянемо нижче методи класичної підготовки грунту, оскільки вони досі використовуються під час вирощування кавунів та інших баштанних культур.

Для нормального росту і розвитку кореневої системи необхідно забезпечити хорошу структуру і аерацію грунту. Тому з осені важливо провести оранку на глибину 22-27 см на легких, і на 30-37 см на важких суглинних грунтах.

Оскільки застосовувати гербіциди на кавуні складно , а рослини змикаються пізно, то бажано вибирати ділянки з малою кількістю бур’янів, особливо багаторічних, або проводити знищення бур’янів з осені після збирання попередньої культури.

Цікава система вирощування кавунів і боротьби з бур’янами — за допомогою методу пластикультури, повного покриття грунту спеціальними матеріалами

Основний обробіток грунту під кавуни

Поле під кавуни починають готувати в кінці літа. Після збирання попередника проводять дискування, дають час відрости бур’янам. Якщо на полі є багаторічні бур’яни, проводять обприскування гербіцидами суцільної дії (Раундап, Ураган).

Використовуючи гербіциди загальної дії даної групи слід дотримуватися наступного:

• дати відрости бур’янам до висоти 10-15 см
• не використовувати препарат, якщо посуха або заморозки пошкодили більше 40% зеленої маси бур’янів
• норма витрати повинна відповідати рекомендаціям виробника і рівню засміченості поля бур’янами
• дія гербіциду посилюється при застосуванні в бакових сумішах з сурфактантами

Наступну механічну обробку грунту слід провести через 3-4 тижні після використання препарату, коли ефект від гербіциду вже добре видно і почалося відростання нових непошкоджених бур’янів.

Після закінчення дії гербіциду проводять оранку на глибину 25-30 см. У міру проростання бур’янів здійснюють культивації. Підготовка ґрунту методом напівпару дає можливість посіяти озиму пшеницю або жито для куліс .

Передпосівна обробка грунту під кавуни

Навесні, як тільки дозволить погода і стиглість грунту, проводять закриття вологи боронуванням. Надалі до посіву кавуна всі заходи спрямовані на знищення бур’янів. Найкраще застосовувати гербіциди суцільної дії, але не пізніше ніж за 10-15 днів до посіву. Це дає можливість не тільки знищити бур’яни, але і зберегти вологу в ґрунті, оскільки будь-яка механічна обробка поля призводить до втрати вологи. Якщо кількості вологи в грунті достатня, то можна проводити боронування або культивації у міру появи бур’янів.

При використанні мульчі за місяць до посіву розкладають плівку для мульчування.

Часто для передпосівної обробки грунту використовують різні фрези.

Міжрядні обробки під час вирощування кавунів

Кавун дуже чутливий до пошкодження кореневої системи. Навіть незначні травми кореневої системи, можуть призвести до спалаху фузаріозу і загибелі рослин.

Тому міжрядні обробки при догляді за кавунами, повинні проводитися обережно . Бажано знищити основну масу бур’янів, провівши перші дві культивації протягом 10 днів після появи сходів, як тільки визначаться грядки (на глибину 10-12 см).

Друга культивація під час вирощування кавунів проводиться — через 8-10 днів після першої, на глибину 10 см.

В особливо важких випадках, у разі спалаху чисельності бур’янів, можна провести 3-ю культивацію на глибину 5 см, коли батоги досягнуть довжини 60-100 см — на глибину 5 см, адже коріння вже розрослися, і їх не варто травмувати.

Також часто проводять міжрядні обробки за допомогою фрези або вносять гербіцид в міжряддя, використовуючи спеціальні обприскувачі, які не дозволяють гербіциду потрапити на рослини в рядах.

При використанні мульчі культивувати міжряддя можна і раніше. Під час культивації знищуються всі нитки і паростки бур’янів. Одночасно слід знищити бур’яни в лунках, щоб забезпечити швидкий старт для сходів. Під час мульчування особливо необхідно ретельно прополювати лунки, оскільки в сприятливих умовах, створених плівкою, бур’яни проростають в лунках інтенсивніше, ніж в міжряддях.

Мульчування кавунів плівкою

Хорошим методом зберегти посіви в чистому стані, зберегти вологу в ґрунті і отримати урожай на 5-7 днів раніше є мульчування плівкою.

Незважаючи на додаткові витрати на плівку і збільшення трудовитрат , дана технологія вирощування кавунів окупається завдяки таким перевагам як:

1. захист рослин кавуна від бур’янів на ранніх етапах росту і розвитку
2. накопичення тепла і зменшення перепадів температури грунту в денний і нічний періоди
3. накопичення і збереження вологи
4. отримання продукції на 7-10 днів раніше

Залежно від того, які цілі для вас найбільш важливі, можна застосовувати різні типи плівок.

Важливо пам’ятати, що межі отворів в плівці навколо рослин, повинні бути ретельно присипані землею, інакше гаряче повітря, що виходить з-пiд плівки, може спричинити опіки і загибель рослин.

При застосуванні плівки для мульчування потрібно пам’ятати, що під нею створюється кращий температурний режим і довше зберігається волога. Це призводить до переміщення шкідників сходів і грунтових шкідників з міжрядь в ряди, під плівку.

Тому разом з посівом насіння кавунів обов’язково потрібно застосовувати ґрунтові інсектициди (гранульованi).

Використання плівки під час вирощування кавунів: зліва — плівкові тунелі для захисту від заморозків, праворуч — мульчування плівкою міжрядь

Зазвичай застосування пластикової мульчі (плівки) поєднується з штучним зрошенням.

Також часто, замість плівки , використовують спанбонд.

При нестачі площі або при високій сумі орендної плати за землю, для вирощування кавунів та інших баштанних культур, часто використовують теплиці, криті агроволокном / спанбондом.

Мінеральне живлення, внесення добрив і зрошування баштанних культур

Основою отримання якісних плодів кавуна є застосування правильної схеми мінерального живлення і своєчасне зрошення.

Застосування мінеральних добрив повинно грунтуватися на результатах грунтового аналізу.

Потреби кавунів в мінеральному живленні

Рослини кавунів вимогливі до мінерального живлення, але водночас , завдяки добре розвиненій кореневій системі, здатні використовувати елементи мінерального живлення з великої глибини. В середньому, для отримання 50 тонн плодів з гектара потрібно:

Кавун дуже добре реагує на внесення мінеральних добрив, використання яких може збільшити врожайність на 25-50% і цукристість на 2-3%.

Доза внесення добрив залежить від результатів аналізу грунту, клімату, періоду посіву, особливостей гібриду.

Правильне і збалансоване живлення кавуна дає змогу отримати не просто високі, але й якісні врожаї.

Деякі виробники збільшують врожайність через збільшення розміру плодів завдяки надмірному підживленню азотом. Це призводить до збільшення розмірів самих клітин, а не їх кількості. Такі збільшені клітини накопичують велику кількість води, стінки стають тонкими, що призводить до зниження імунітету рослини, а також втрати смакових якостей, лежкості і транспортабельність плодів.

Важливо пам’ятати, що кавун чутливий до надлишку хлору, тому весь калій бажано вносити у вигляді калійної селітри або сульфату калію. Використання KCl небажане, найкращою формою є К2SO4.

Незважаючи на те, що 70% елементів мінерального живлення кавун споживає протягом останніх 3-4 тижнів до дозрівання, внесення їх в цей період практично неможливо (при вирощуванні без зрошення) або дорого (якщо вносити їх зі зрошувальною водою). Тому, найчастіше основна маса мінеральних добрив вноситься під основний обробіток грунту (2/3 від норми фосфору і калію) і перед посівом (2/3 норми азоту). Останню третину NPK вносять як підживлення, зазвичай разом або відразу після останньої культивації.

У разі вирощування кавунів в богарних умовах, мінеральні добрива вносять під ранньовесняну обробку грунту.

Внесення будь-яких добрив під кавуни і баштанні культури, на піщаних грунтах і на грунтах з підвищеним рівнем кислотності, слід проводити тільки навесні. Осіннє внесення будь-яких добрив в таких умовах не виправдано економічно.

Підживлення після зав’язування плодів завдяки фертигації найбільш ефективна, але потребує додаткових інвестицій в крапельне зрошення.

Внесення добрив стрічковим способом в рядки дає змогу скоротити витрату добрив на 20-40%. Якщо ви орієнтуєтеся на отримання ранньої продукції та впевнені, що зможете реалізувати її за високою ціною, в такому разі до 25% загальної потреби калію і азоту можна внести в формі листкових підживлень.

Хорошим способом підвищення врожайності є також внесення гною.

Дуже важливо дотримуватися сумарного співвідношення N: P: K, внесеного під культуру, на рівні 3: 2: 5,5. Застосування підвищених доз азоту призводить до отримання великих, але не солодких плодів.

Зрошення кавунів

Незважаючи на те, що багато виробників впевнені в тому, що зрошення для кавунів не потрібне, для отримання високого врожаю плодів кавуна все ж потрібне зрошення. Брак вологи не має значного впливу на кількість плодів на рослині, але впливає на їх розмір, форму, вагу і якість, а також на врожайність, а отже і на прибутковість інвестицій.

Незважаючи на потужну кореневу систему і посухостійкість, для отримання високих врожаїв та якісних плодів кавуна потрібне додаткове зрошення. Брак вологи практично не позначається на кількості зав’язі, але, за нестачі води, нормально розвинутися здатний тільки перший плід на батоги. Наступні будуть дрібними або неякісними. У деяких випадках зав’язі просто набувають коричневого забарвлення, засихають і опадають.

Існують три основні методи зрошення, які застосовують на посівах кавуна:

Полив кавунів вздовж борозни

Метод поливу вздовж борозни використовують тільки там, де немає обмежень у водних ресурсах. Ефективність цього способу є низькою і залежить від структури ґрунту і не забезпечує рівномірного розподілу води. Крім того, даний метод потребує великих витрат людської праці.

Полив вздовж борозни широко використовувався в минулому і також, як й дощування, спричиняв засолення грунтів.

• можливість подати велику кількість води за короткий період
• вода не контактує з листям
• різкі коливання вологозабезпечення
• нерівномірність зволоженняпо довжині борозни
• високі витрати на підготовку грунту і планування поля
• дуже великі витрати води та робочої сили
• сприяє засоленню грунтів
• неможливість внесення добрив і пестицидів з поливною водою

Дощування кавунів

Цей метод також застосовують там, де немає обмежень у водних ресурсах. Він забезпечує рівномірний розподіл води на полі, але потребує значних витрат і може стимулювати розвиток хвороб, оскільки вода контактує з листям рослин.

Використовується у разі відсутності обмежень в кількості води. Під час зрошення цим методом використовують ряди спринклерів, водні пістолети, мобільні дощувальні машини.

• рівномірне поширення води
• менші витрати робочої сили
• необхідні високі капітальні інвестиції для закупівлі дощувальних машин та їх охорону
• витрати на енергію (паливо або електроенергія), і обслуговування техніки
• листя рослин контактують з водою
• різкі коливання вологозабезпечення
• високі витрати на підготовку грунту і планування поля
• дуже великі витрати води та робочої сили
• сприяє засоленню грунтів
• неможливість внесення добрив і пестицидів з поливної водою

Крапельне зрошення кавунів

Це найпростіший, популярний, недорогий і найпоширеніший метод, що не потребує великих капітальних витрат.

Цей метод, особливо ефективний у поєднанні з мульчуванням пластиковою плівкою, є найбільш ефективним.

Він забезпечує високий рівень рівномірності розподілу води і зниження її витрати, внесення елементів мінерального живлення і засобів захисту рослин разом з зрошенням та їх точний контроль.

З іншого боку, цей метод потребує витрат на придбання обладнання, а також на щорічний монтаж і демонтаж крапельної системи на полі. Але витрати не такі великі, порівнюючи з придбанням дощувальних машин.

Крапельний метод зрошення оптимальний при використанні мульчування. Однак для максимальної ефективності використання даної системи необхідні спеціальні знання для кожного окремого поля.

Особливу увагу слід звертати на якість води, особливо на вміст солей, структуру ґрунту, на те, чи буде закопана поливна стрічка в грунт.

Відомо, наприклад, що закопування трубки на глибину 5-10 см дає змогу отримати кращі результати. Цей метод називається підземним крапельним зрошенням — SDI.

• ефективне використання води
• точне управління водним режимом
• внесення добрив в період наливу плодів, коли вони особливо потрібні
• внесення засобів захисту рослин
• відсутність контакту води з листям
• мінімальні витрати всіх ресурсів
• витрати на енергію (паливо або електроенергія) та обслуговування техніки
• додаткові витрати на розкладання і прибирання крапельної лінії та підвідних трубопроводів
• ризик засолення грунту у разі неправильного застосування технології

Фертигація кавунів

Фертигація — це поширений і ефективний спосіб підживлення рослин розчинними мінеральними добривами одночасно з поливною водою під час крапельного зрошення. Хоча даний метод внесення добрив є перспективним і забезпечує рослину мінеральним живленням саме в момент найбільшої потреби, він у багатьох випадках економічно виправданий, особливо при отриманні ранньої продукції, яка реалізується за високими цінами.

Переваги фертигації кавунів:

• внесення збалансованого співвідношення NPK
• своєчасне забезпечення рослин необхідними елементами живлення
• внесення добрив невеликими дозами
• більший коефіцієнт засвоєння добрив
• можливість вирощувати культуру на бідних ґрунтах
• не потрібні інвестиції в машини для розкидання добрив
• економія часу і коштів
• можливість внесення інсектицидів з поливною водою
• скорочення витрат на добрива
• більш високе засвоєння і окупність добрив
• значне збільшення врожайності при скороченні витрат і економії часу

Позакореневе підживлення кавунів в період вегетації

Позакореневе живлення забезпечує рослину необхідними макро- і мікроелементами в найбільш вразливі фази їхнього розвитку. Даний вид харчування здійснюють обприскуванням рослин спеціальними мінеральними добривами з мікроелементами.

Найкритичніші наступні фази розвитку рослин кавуна:

• початок цвітіння
• початок утворення зав’язі
• формування плодів (за місяць до збирання врожаю)

Для захисту кавунів від хвороб і шкідників вносять інсектициди і фунгіциди. Деякі з цих обробок можна поєднувати з позакореневим підживленням.

Для подолання стресів, спричинених несприятливими погодними умовами або застосуванням гербіцидів, можна використовувати стимулятори росту, біологічні препарати, використовувати добрива, наприклад, Гумати, ізабіон та інші.

Крім прямого позитивного антистресового ефекту, під час таких обробок також поліпшується проникнення мікроелементів і діючих речовин пестицидів в тканину листка, що робить позакореневе підживлення або хімічні обробки більш ефективними.

Внесення калімагнезії під час вирощування кавунів та інших баштанних культур

Калімаг гранульований — одне з кращих добрив для кавунів, навіть на чорноземних грунтах. Завдки внесенню калімагнезії плоди стають дуже солодкими і великими

Калімагнезія (сульфат калію-магнію, K2SO4 • MgSO4) — калійно-магнієве безхлорне добриво. Калімагнезія слабо гігроскопічна, не злежується, добре розсіюється. Хороша розчинність калімагнезії обумовлена ​​наявністю в її складі розчинних у воді солей — сірчанокислого калію і сульфату магнію (допускається наявність незначного осаду з нерозчинних у воді домішок). Випускається у вигляді суміші гранул і порошку сіро-цегляного кольору. Процентне співвідношення сірчанокислого калію і магнію може незначно змінюватися. Під маркою Калімаг (Калій маг) випускається гранульоване або порошкоподібне добриво з рожевим або сіруватим відтінком. Калімаг містить в перерахунку на суху речовину: K2O — 26-30%, MgO — 4-6%.

Суміш гранул або порошок калімагнезії біло-сірого або сіро-цегляного кольору легко розчиняється у воді та містить: K2O — 24 … 26%; MgO — 11 … 18%.

Калімагнезія ефективна для культур чутливих до хлору і позитивно реагує на магній (картоплю, гречку, бобові, плодові та ягідні) на всіх типах грунтів, особливо на легких (піщаних і супіщаних). Відомо, що сульфат калію є цінним безхлорних добривом, ефективність якого краще проявляється на бідних калієм дерново-підзолистих грунтах гранулометричного складу і торф’яних ґрунтах. На кислих грунтах дія сульфату калію підвищується на тлі використання вапна. Наявність в добриві сульфат-аніону позитивно впливає на врожай рослин родини хрестоцвітних (капуста, бруква, турнепс та інших), а також бобових, які споживають багато сірки.

Калімагнезія (як мінеральне добриво) застосовується для основного внесення і підживлення, особливо під хлорофобні культури (кавуни, картопля, томати, тютюн та інші) на всіх типах ґрунту, особливо легких піщаних і супіщаних. Залежно від вмісту поживних речовин в грунті, вирощуваної культури і планованої врожайності, доза внесення калімагнезії становить від 100-150 кг / га до 300-350 кг / га у фізичній вазі або 10-40 г / м2. Крім того, застосовують як кореневе підживлення (10 г / м2) при низькому вмісті в грунті рухомого магнію. Під час основного внесення норма становить 40 г / м2.

Час зрошення кавунів

У більшості випадків, якщо немає посухи, зрошення кавуна починають тільки після зав’язування плодів. При явних ознаках посухи також необхідно поливати кавун в період цвітіння, оскільки в цей час брак вологи призводить до зменшення кількості зав’язі.

Потреба рослини кавуна у воді залежить від типу і структури грунту, температури повітря, ступеня розвитку кореневої системи і застосовуваної технології, і коливається від одного до восьми літрів на рослину в день від моменту утворення зав’язі і до дозрівання плодів. З огляду на це, частота поливу змінюється від щоденного до одного поливу в 5 днів. Більш важливим є не обсяг поливу, а його рівномірність.

Різкі коливання вологості грунту можуть стати причиною деформації плодів, утворення верхівкової гнилі і появи порожнин.

Водний стрес найбільш згубний до появи сходів, на початку цвітіння і в останні 15 днів до збору врожаю. Недостатня кількість вологи під час сівби негативно впливає на густоту стояння і однорідність сходів. Нестача води під час цвітіння призводить до зниження зав’язування плодів і збільшення кількості знівечених плодів. Неповноцінний полив в період дозрівання може спровокувати просідання батогів, що призводить до зменшення розмірів плодів. Брак вологи в цей період також може бути причиною розтріскування і викривлення плодів. Водночас , надмірний полив під час дозрівання може спричинити появу порожнеч і волокнистості м’якоті, зменшити вміст цукру, негативно вплинути на смакові якості.

Для отримання високого і якісного врожаю кавунів необхідно:

• у разі недостатньої вологості грунту в період посіву (висадки розсади) провести вологозарядковий полив до 90% ПВ
• дати можливість рослині сформувати сильну кореневу систему (тому систематичні поливи починають після утворення зав’язі)
• забезпечити регулярність поливів (періодичність від 1 до 5 днів). Період між поливами залежить від грунту і погодних умов, але зазвичай частіше — отже краще
• припинити полив за 3-5 днів до збору врожаю на важких грунтах, на піщаних грунтах полив треба продовжувати до самого збору врожаю

На важких грунтах потрібно припинити полив за 7-10 днів до запланованої дати збирання. На піщаних грунтах полив повинен тривати аж до збирання для зниження ризику сонячних опіків.

Вибір технології вирощування кавунів і баштанних культур

Залежно від наявних у вас ресурсів і того періоду, коли ви хочете вийти з плодами на ринок, можуть застосовуватися різні технології вирощування кавунів.

Вирощування кавунів з розсади

• отримання продукції на 1-2 тижні раніше порівнюючи з прямим посівом
• більш ефективне використання насіння, що особливо важливо при роботі з дорогим насінням
• випрівання, що трапляється зі сходами кавуна, можна зменшити завдяки розсадному способу
• однорідна глибина посадки розсади сприяє однорідному розвитку рослини і дружності достигання врожаю
• це єдиний економічно доцільний спосіб вирощування безнасінного кавуна
• необхідні інвестиції і додаткові витрати
• утримання розсади, якщо висадка неможлива через погодні умови
• ламкі рослини розсади, легко ламаються під час пересадки
• у розсади коренева система слабкіша, ніж у рослин при прямому посіві, тому потрібне зрошення

Технологія розсадного методу вирощування відома протягом декількох століть. У неї є безліч переваг і недоліків.

Для отримання якісної розсади кавунів та інших баштанних культур, необхідно враховувати наступне:

• субстрат для розсади повинен бути очищений від бур’янів, шкідників і захворювань
• необхідно стежити за правильним температурним і водним режимами
• бажано забезпечити інтенсивне і якісне освітлення
• потрібно провести температурне і водне загартовування перед посадкою у відкритий грунт

Касети для розсади кавунів і умови вирощування розсади

Хоча розсаду кавуна можна вирощувати в пластикових стаканчиках, найкраще використовувати для цього спеціальні касети.

Молоді рослини кавуна переживають шок, якщо під час пересадки коріння травмується навіть мінімально, в зв’язку з цим кавун висівають безпосередньо в касети, які потім транспортують в поле. Зазвичай розмір касети важливіший, ніж її тип.

Характеристика касет для вирощування розсади кавуна

Розмір секцій касети може бути від 100 до 200 мл. У невеликих касетах рослини швидше формують хороший грунтовий блок і готові до висадки приблизно через 40 днів після посіву. При використанні великих секцій є можливість потримати розсаду в касетах, якщо температурні умови не дозволяють винести її в поле, але хороший грунтовий блок можна отримати через 60-70 днів.

У касетах з великими секціями вирощують розсаду до більш зрілого віку або їх використовують, коли складно передбачити терміни висадки. Якщо посадку необхідно відкласти через погодні умови, в секції розміром 68 х 68 мм коріння розсади не відчуває стрес, адже обсяг субстрату великий. Посів насіння проводиться у вологий субстрат по одному зерну в одну секцію . Після закінчення посіву касети поливають невеликою кількістю води. Наступний полив проводять після появи сходів. Під час росту розсади полив проводять у міру висихання субстрату. Щоденні поливи можуть знадобитися, коли розсада досягне потрібного віку для пересадки. Касети поливають до витікання води через нижні отвори в секціях . Поливи краще проводити зранку, щоб до ночі листя підсохло.

Субстрати для вирощування розсади кавунів

Молоді рослини кавуна дуже чутливі до наявності грунтових грибів, особливо фузаріуму. Тому для вирощування розсади потрібно використовувати готові грунтові суміші на основі торфу з рН 6-6,5.

Наполегливо не рекомендується використовувати грунт з поля або з інших неперевірених джерел.

Загартовування розсади кавунів

Починати загартовування розсади кавуна треба за 3-4 дні до висадки в грунт. Загартовування здійснюється через зниження температури в теплиці і зменшення поливів. Загартовані рослини більш стійкі до низьких температур, посух і суховіїв; крім того, нові коріння у них розвиваються набагато швидше, ніж у незагартованих. Однак занадто загартовані рослини ростуть повільніше, а в деяких випадках і зовсім повністю не відновлюються.

Висаджування розсади кавунів

Розсаду кавуна треба садити в грунт трохи глибше, ніж вона росла в теплиці для уникнення пошкоджень кореневої шийки вітрами. Жодна з частин торф’яного стаканчика не повинна перебувати на поверхні грунту, інакше торф починає працювати як тампон, що вбирає вологу з ґрунту, і може стати причиною водних стресів для розсади. Після висадки розсаду необхідно якомога швидше полити, щоб знищити повітряні кишені, що виникли під час висадки, і зволожити грунт, що сприятиме швидкому розвитку кореневої системи.

Висаджування розсади кавунів здійснюється за допомогою спеціальних машин,

Також є машини для висадки одночасно двох рядків розсади кавунів.

Насіння кавунів — запорука високого врожаю

Хороше і чисте від вірусів насіння кавуна це гарантія високого врожаю

Головними показниками, що характеризують придатність насіння до посіву і їхню якість, є:

• Отримання насіння хорошого виробника і з надійного джерела
• При вирощуванні гібридів треба підбирати найкращі гібриди для даної грунтово-кліматичної зони і насіння повинно мати високий рівень гибридности і вирощене в хороших умовах
• Відсутність зараження вірусами
• гарне протруювання
• Схожість — кількість нормально пророслого насіння за певний термін при оптимальних умовах пророщування
• Сортова чистота — вміст у відсотках в посівному матеріалі насіння, що мають всі ознаки, властивi даному сорту
• Калібрування насіння — однаковий розмір насіння при використанні сівалок точного висіву дає можливість отримати задану густоту культури

Покривні культури (куліси ) під час вирощування кавунів

Вітрові навантаження сповільнюють розвиток рослини, що призводить до збільшення періоду вегетації кавуна. Сама рослина відчуває механічні пошкодження. Куліси — це ефективний спосіб зменшити вплив вітру і прискорити розвиток рослини.

Пошкодження від вітру і піску спостерігаються в районах з піщаними грунтами і сильними вітрами, де є загроза піщаних бурь. Зі сторони переважаючих вітрів на рослинах з’являються мертві ділянки тканини. Більш потужні вітри перекидають батоги кавунів, розкриваючи плоди, які стають доступні для прямих сонячних променів. Піщинки, пошкоджують епідерміс, утворюючи дрібні здуття. Уникнути таких пошкоджень можна у разі правильного розміщення куліс .

Збереження куліс до періоду цвітіння покращує зав’язування плодів завдяки зменшенню втрат вологи в критичний період. Куліси висівають заздалегідь, до посіву кавуна, щоб до появи культури на полі у ​​них вже був значний розмір (висота і ширина), що дозволяє істотно знизити швидкість вітру. Захист від вітру особливо потрібен в початковий період, коли рослина кавуна найбільш вразлива. Тому одночасна висадка куліс з кавуном не дає відчутного захисного ефекту. Найкращими рослинами для куліс вважаються озима пшениця або озиме жито, посіяні восени.

Ширина і відстань між кулісами можуть бути різними, від 7 до 15 м. Схема розміщення залежить від схеми посіву і кратності проходів техніки між кулісами . Надалі куліси можна використовувати як технологічні колії під час збору. Коли батоги досягнуть куліс , останні можна прибрати механічно або за допомогою відповідного гербіциду.

Посів кавунів насінням в полі

Прямий посів — це найдешевший спосіб вирощування кавуна. Рослини, отримані прямим посівом, мають більшу стійкість до посухи та інших стресів, але дозрівання врожаю завжди буде довше порівнюючи з розсадною культурою.

Прямий посів кавунів і баштанних культур потребує ідеальної підготовки грунту, в основну задачу якої входить забезпечення таких умов, як:

• збереження вологи для отримання однорідних сходів
• створення ідеальної структури грунту, що дозволяє забезпечити однорідність глибини загортання насіння

Прямий посів насінням в полі застосовується, якщо вам потрібно отримати більш адаптивні рослини, які здатні переносити стреси навіть без зрошення. Водночас необхідно розуміти, що отримання сходів буде сильно залежати від температури, наявності вологи в брунці і опадів.

Терміни посіву кавунів

Необхідно починати посів, коли грунт на глибині загортання насіння прогріється до 12 ° С. Сходи зазвичай з’являються на 8-10-й день. Якщо температура грунту нижча, проростання насіння значно сповільниться, що вплине на однорідність рослин і призведе до економічних втрат, оскільки за неоднорідним посівом важко доглядати, збирати урожай, а неоднорідну продукцію складно продавати. При температурі грунту 16-18 ° С сходи з’являються на 12-14 день, при температурі 25-30 ° С — на 7-8 день.

Глибина посіву насіння кавунів

Глибина висіву насіння коливається від 1 до 6 см і залежить від:

• розміру насіння (чим дрібніше насіння, тим менша глибина)
• типу грунту (на легких ґрунтах глибше, на важких — мілкіше )
• вологості грунту і технології обробітку (на богарі сіють на глибину 3-6 см, де є волога, але не глибше 6 см)
• при крапельному зрошенні на глибину 1-3 см.

Схеми посіву кавунів в полі: густота стояння, норми висіву і ширина міжрядь

Залежно від ваших уподобань і наявних у вас сільськогосподарських машин та робочих органів ви можете застосовувати різні схеми посіву і розміщувати на одному гектарі від 3 до 10 тисяч рослин.

Схеми з найменшою густотою застосовуються на богарі, коли ви хочете отримати великі плоди, не застосовуючи зрошення.

При густоті понад 8 тисяч рослин на гектар зрошення зазвичай є обов’язковим.

При розміщенні на гектар 5-6 тисяч рослин у вас є можливість отримати хороший 2 і 3-й збір, оскільки батоги менше затоптуються під час збирання.

Густота стояння рослин кавуна (шт. / га) залежно від схеми посіву

Дані схеми застосовуються як під час посіву насінням в полі, так і при вирощуванні розсадою.

Існує дуже багато різних схем посіву. На вибір оптимальної схеми впливає наступне:

• спосіб вирощування (прямий посів або розсада, полив або без зрошення)
• тип кавуна (ранній чи пізній, насіннєвий або безнасінний)
• бажаний розмір (маса) плодів (більше 8 кг або 3-5 кг).

Спеціальна машина для знищення сходів бур’янів в міжряддях кавунів

Зазвичай для знищення сходів бур’янів в міжряддях кавунів використовують міжрядні культивації

Вирощування розсади кавунів

Посів насіння кавуна проводиться у вологий субстрат. Після закінчення посіву касети поливають невеликою кількістю води. Наступний полив проводять після появи сходів.

Дата посіву розраховується на підставі очікуваного терміну розвитку розсади та бажаної дати її висадки в поле (приблизно 40 днів для касет обсягом 100 мл і 70 днів для касет обсягом 200 мл).

Температурний режим для розсади кавунів

Оптимальні умови для отримання хороших сходів 25-30 ° С. Протягом тижня після отримання сходів температура повинна бути 18-20 ° С цілодобово. Потім — 15-17 ° С вночі та 22-27 ° С вдень.

За 5 днів до дати висадки розсади в грунт необхідно почати її загартовування, встановивши нічну температуру на рівні близько 15 ° С і денну на рівні 20-30 ° С.

Полив розсади кавунів

Для отримання гарної кореневої системи краще проводити рясні, але рідкісні поливи. Касети поливають, поки вода не почне витікати через нижні отвори в секціях . Полив краще проводити зранку, щоб до ночі листя розсади вже підсохло.

У період загартовування норма поливу знижується.

Висаджування розсади кавунів в грунт

Розсаду кавуна треба саджати трохи глибше, ніж вона росла в теплиці для уникнення пошкоджень кореневої шийки вітрами. Жодна з частин торф’яного контейнера не повинна перебувати на поверхні грунту. Після висадки розсади під кожну рослину необхідно вилити 0,2-0,5 л води для забезпечення гарного контакту коренів з грунтом.

Управління ростом рослин кавунів

Міні-тунелі при вирощуванні кавунів

Дана технологія широко застосовується в усьому світі для отримання ранньої продукції. Ця технологія дає можливість розпочати збір врожаю на 1-2 тижні раніше. Міні-тунелі найчастіше застосовують разом з плівками для мульчування. Подвійне використання плівки (одна в ролі мульчі, інша — укриття) отримало назву «термос».

Для створення тунелю над рядами встановлюють металеві дуги довжиною 150-160 см на відстані 1,5-2,0 м одна від одної. Накривають дуги плівкою шириною 140 см і присипають краї землею.

Оскільки температурний і водний режими під міні-тунелями можуть змінюватися дуже швидко, тому такі посіви потребують підвищеної уваги. Бажано, щоб температура всередині міні-тунелю не перевищувала 28OС. У міру зростання середньодобової температури необхідно прорізати вентиляційні отвори, поступово збільшуючи їх розміри.

Міні-тунель забирається, коли середньодобова температура повітря складе 18-20OС. Знімати плівку треба в похмуру погоду або ввечері.

Запилення кавунів

Кавун запилюється комахами. Тому використання комах-запилювачів або створення сприятливих умов для їхньої появи на полі під час цвітіння — це важливий агротехнічний захід у процесі вирощування кавуна. Ефективне запилення підвищує врожайність і якість продукції. Чоловічі і жіночі квітки на рослинах відділені.

Чоловічі квітки дрібніші, ніж жіночі, мають 5 тичинок (4 тичинки зростаються попарно, одна залишається вільною). Жіночі квітки мають опушену зав’язь з п’ятикутним рильцем.

Чоловічі квітки утворюють пилок, який за допомогою комах (в основному бджіл) потрапляє на жіночі квітки. Щоб відбулося повноцінне запилення , бджола повинна відвідати жіночу квітку вісім або більше разів. Поширення пилку вітром неефективне

Існує низка факторів, що впливають на ефективність запилення кавунів — чим краще запилення, тим більше якісної зав’язі, вищий урожай:

1. Погода: похмурість, температура нижче + 15 ° С і вітер зі швидкістю більше 15 км / год знижують активність бджіл. Якщо така погода зберігається в період цвітіння, то бажано організувати додаткове запилення, встановивши на полі вулики з бджолами
2. Конкурентне цвітіння: квітки кавуна не надто привабливі для бджіл порівнюючи з квітками інших культур або бур’янів. Треба уникати сусідства полів кавунів з рослинами-медоносами, а бур’яни-медоноси знищувати на період цвітіння кавуна
3. Квітки кавуна відкриваються на один день. Чоловічі квітки з’являються першими, утворюють пилок і обпадають. Жіночі квітки, якщо не запилились, також опадають. Тому слід розміщувати вулики навколо поля (якщо поле менше 20 га) або в полі, як тільки з’явилися перші квітки. Бджоли найбільш активні вранці (в літній період) і збирають в основному пилок, а в післяобідній час — нектар
4. Розміщення вуликів: зазвичай бджоли підлітають до квіток, які розташовані найближче до вулика і знаходяться на відстані не більше 90 м.
5. Інсектициди можуть знищити як диких, так і домашніх бджіл, а також їхні личинки. Тому їхнє використання необхідно закінчити до моменту цвітіння. Якщо ж виникає необхідність у використанні засобів захисту рослин в період цвітіння, обприскування варто проводити в вечірній період, коли квітки закриті, а активність бджіл мінімальна
6. Зрошення: дощування може зменшити запилення. Квітки кавуна наповнюються водою і менше приваблюють бджіл. Слід уникати поливу дощуванням в період активного цвітіння кавуна

Для повноцінного запилення на рильце маточки має потрапити від 500 до 1000 зерен пилку. Якщо на рильце потрапить менша кількість пилку, можуть утворитися викривлені (деформовані) плоди, так у подовжених кавунів плоди будуть завужені внаслідок утворення насіння в одній їхній частині і повної відсутності в інший.

Хвороби кавунів і баштанних культур

Верхівкова гниль кавунів

Це не інфекційне захворювання, спричинене неправильними умовами вирощування кавунів, їх зрошення та підживлення , а також грунтовими умовами і поєднанням всіх цих факторів.

Симптоми верхівкової гнилі кавунів: на вершині плода (в місці прикріплення квітки) кора стає м’якшою, потім на цьому місці виникає темна пляма, що поступово збільшується і розтріскується. На ураженій ділянці можуть селитися різні патогени (грибки, бактерії), що спричиняють процес гниття. Плоди, уражені цим захворюванням, втрачають товарний вигляд

Причини розвитку верхівкової гнилі кавунів:

• брак кальцію
• водні стреси (недостатній або надмірний полив)
• засоленість ґрунту або води
• брак кальцію
• високі норми азотних добрив
• високий вміст карбонатів у грунті

Заходи запобігання та захисту кавунів від верхівкової гнилі:

• внесення кальцію — нітрату кальцію (але необхідно стежити за рівнем рН (6,0-6,5))
• рівномірні та достатні поливи
• мульчування для утримання вологості грунту на постійному рівні
• недопущення надмірного живлення азотом

Порожнечі та волокнистість кавунів

Захворювання, обумовлене агротехнічними прийомами.

Під час розрізання плода можна помітити пухку структуру м’якоті (порожнечі) або чітко окреслені жили білого кольору (волокнистість).

Причини розвитку пустот і волокнистості:

• генетична нестійкість сортів і гібридів до утворення пустот
• знижені температури в період дозрівання плоду
• неправильне підживлення: надлишок азоту, брак бору, дисбаланс елементів живлення
• нерегулярні поливи в період дозрівання плоду
• неправильне застосування стимуляторів росту

Заходи запобігання та захисту від утворення пустот в м’якоті кавунів:

• забезпечення оптимальних умов живлення і поливу
• вибір стійких сортів і гібридів
• оптимальне мінеральне живлення і фертигація
• дотримання регламентів застосування стимуляторів росту

Обприскування кавунів проти хвороб або шкідників — необхідний захід . Після того, як батоги змикаються використовують або ручну праця (на невеликих плантаціях), або обприскування авіаційним методом (на промислових плантаціях).

Фузаріозне в’янення кавунів (Fusarium oxysporum)

Фузаріозне в’янення — одне з найбільш шкідливих і поширених грибних захворювань кавунів. Воно вражає рослини у всіх фазах розвитку. Ураження насіння, висіяного в заражений грунт, призводить до низької польової схожості. Підсім’ядольні коліна таких паростків загнивають, і вони гинуть до виходу на поверхню грунту. Часто вражає розсаду кавунів, при використанні для вирощування розсади, вже зараженого грунту.

На сходах хвороба проявляється у формі в’янення і гнилі кореневої шийки. При першій формі сім’ядольні листочки набувають блідо-зеленого забарвлення, втрачають тургор, в’януть і засихають протягом 2-3 днів. Гниль кореневої шийки найчастіше спостерігається при надмірній вологості і низькій температурі грунту. Коренева шийка рослини тоншає і загниває, стебло стає водянистим і просвічується. Такі сходи підламуються і падають.

У дорослих рослин також зустрічаються дві форми захворювання — в’янення і пригнічення. Дорослі рослини в’януть так само, як і сходи. Часто в’януть окремі батоги. Іноді уражені рослини не гинуть, а залишаються карликовими, мають короткі міжвузля, дрібні листки. Плоди на таких рослинах дрібні або зовсім не утворюються.

Поширюється хвороба через заражений грунт, рослинними залишками, внаслідок переміщення зараженого грунту сільськогосподарською технікою. У несприятливих умовах гриб утворює хламідоспори, які можуть зберігатися в грунті кілька років. Тому особливо великої шкоди дане захворювання завдає у разі беззмінного вирощування баштанних культур.

Заходи боротьби з фузаріозом баштанних культур:

• протруювання насіння фунгіцидними протруйниками
• вирощування стійких гібридів
• дотримання сівозміни
• знищення бур’янів та заходи щодо поліпшення фітосанітарних умов
• дотримання рекомендованих термінів посіву

Антракноз кавунів (Colletotrichum lаgеnаrіum)

Хвороба поширена на огірках, кавунах і динях у вологі роки, особливо при рясних росах.

Рослини можуть уражатися захворюванням протягом усього вегетаційного періоду. На листках з’являються світло-бурі або жовті круглі плями, які можуть зливатися. Уражені листки буріють, стають ламкими.

Найбільш сильне ураження рослин кавунів антракозом, відбувається у вологі роки.

На плодах, стеблах і черешках листка плями бурі або чорні, вдавлені, у вигляді виразок. У вологу погоду вони покриваються рожевими або червоно-жовтими подушечками, які розміщуються концентричними колами. При сильному розвитку захворювання листя і стебла засихають, а плоди загнивають. Часто уражається коренева шийка, внаслідок чого рослина в’яне і засихає.

Оптимальна для розвитку захворювання вологість повітря становить 85-90%, температура — 25-27 ОС. Інкубаційний період хвороби в таких умовах триває 3 дні, а за вологості повітря 65-70% — 6 днів.

Захворювання передається через заражені залишки врожаю, де гриб зберігається у вигляді склероціїв. У період вегетації спори збудника розносяться вітром, дощем і комахами. У листя вони проникають через продихи, в плоди і стебла — в основному через механічні пошкодження.

Заходи боротьби з антракозом кавунів:

• протруювання насіння фунгіцидними протруйниками
• вирощування стійких гібридів
• дотримання сівозміни
• видалення з поля і знищення залишків врожаю та уражених плодів
• обприскування посівів фунгіцидами

Симптоми ураження кавуна борошнистою росою Erysiphe cichoracearum

Перші ознаки захворювання борошнистою росою проявляються у вигляді блідо-жовтих плям на стеблах, черешках і листі. Поступово плями збільшуються в розмірі і покриваються білим нальотом спороношення гриба. Уражені листки поступово набувають жовтого, а потім — коричневого забарвлення і стають «паперовими». Ураження плодів спостерігається рідко.

Гриб зазвичай зимує на бур’янах. Спори поширюються потоками вітру на великі відстані.

Зараження може відбуватися у разі відсутності води на поверхні рослини, проте для інфікування потрібна висока вологість повітря (90-90%). Розвитку хвороби сприяє потужна вегетативна рослина, помірні температури, недостатнє освітлення і роса.

Заходи боротьби з борошнистою росою кавунів:

• дотримання сівозміни
• дотримання рекомендованих термінів посіву
• знищення бур’янів та заходи щодо поліпшення фітосанітарних умов
• обробка фунгіцидами

Бактеріальна гниль плодів кавуна

Бактеріальна гниль вражає плоди кавунів в полі та під час їхнього транспортування і зберігання

Зазвичай зустрічаються два види бактеріальної гнилі:

Мокра гниль, яку спричиняє збудник Erwinia carotovora pv. Carotovora. Хвороба проявляється у вигляді м’яких, насичених водою ділянок, які дуже швидко збільшуються в розмірах і призводять до повного розм’якшення і водянистого розкладання плоду. Мокра гниль найчастіше є результатом ненормального розвитку плодів в умовах жаркої і вологої погоди. Пошкодження, які кавун отримує під час збору, транспортування і пакування також можуть бути місцями утоворення мокрої гнилі.

Бактеріальний некроз шкірки спричиняє бактерія Erwinia carnegieana. Хвороба проявляється у вигляді некротичних (відмерлих), твердих, сухих плям або у вигляді ділянок шкірки плоду різного забарвлення від червоно-коричневого до коричневого. Хвороба вивчена недостатньо. Однак вважається, що причиною є стреси рослини, спричинені несприятливими умовами зовнішнього середовища і недотримання сівозмін.

Заходи від бактеріальної гнилі плодів кавунів:

• найкращий метод боротьби — це дотримання сівозмін при вирощуванні кавунів
• фунгіциди або будь-які інші обробки безсилі проти цієї хвороби
• створення оптимальних умов в період вегетації для уникнення стресів рослини
• обережний збір плодів
• уникати тиску, биття, проколів і нагрівання плодів під час сортування, транспортування, реалізації

Віруси мозаїки кавуна

Симптоми ураження вірусами мозаїки кавуна

Збудником цього захворювання є вірус мозаїки кавуна (WMV-1, WMV-2), вірус кільцевої плямистості динного дерева (PRSV-W). На ураженому листку перші ознаки проявляються у вигляді пожовтіння міжжилкових тканин. Пізніше листок викривляється, і тканина листка навколо жилок може набути вусикоподібний вигляд . Нові листки з’являються з плямами , покриті бульбашками і викривлені.

Рослини відстають у рості. Плоди стають горбкуватими і сильно викривленими, іноді змінюється забарвлення — симптоми ураження вірусами мозаїки кавуна. Джерелом інфекції найчастіше бувають гарбузові культури, іноді бобові та багаторічні бур’яни. Переносниками вірусу є попелиця і мінуюча міль. Якщо вірус потрапив на поле, то він може поширюватися також за допомогою техніки, людьми, які доглядають за рослинами або збирають урожай.

Заходи боротьби з вірусними захворюваннями кавуна:

• дотримання сівозміни,
• знищення бур’янів та заходи щодо поліпшення фітосанітарних умов
• боротьба з сосучими шкідниками (попелиця, цикадки, трипси)

Обприскування кавунів проти хвороб або шкідників — необхідний захід. Після того, як батоги змикаються використовують або ручну працю (на невеликих плантаціях), або обприскування авіаційним методом (на промислових плантаціях).

Шкідники кавунів і баштанних культур

Кавуни пошкоджують сосучі шкідники: павутинний кліщ, баштанна попелиця і трипс. З багатоїдних шкідників їм іноді шкодять гусениці капустяної, люцернової та інших совок, піщаний мідляк. Під час проростання насіння і появи молодих сходів кавунів для рослин небезпечні дротяники, несправжні дротяники, паросткова муха, підгризаючі совки.

Ковалики

Ковалики, або дротяники, різних видів — сильно шкодять кавунам, особливо при вирощуванні кавунів за технологією No-Till і при обробленні кавунів та інших баштанних культур на цілинних землях

Поширені всюди і пошкоджують різні сільськогосподарські культури. Жуки мають видовжене тіло (7-14 мм), зверху від жовто — до чоpнo-кopичнeвoгo кольору, і здатні підстрибувати, видаючи при цьому звук.

Шкоди посівам завдають личинки коваликів (дротяники). Пошкодження кавуна дротяником можливі в усі фази розвитку, починаючи від посіву насіння або висадки розсади в грунт і до збору врожаю. У насінні дротяники вигризають зародок, у сходів і розсади підгризають або перегризають підземну частину стебла, від чого молоді рослини гинуть. Дротяники пошкоджують стебло дорослих рослин, спричиняючи відставання в рості і зниження продуктивності. Пошкодження коренів дротяником часто призводить до зараження кавуна фузаріозом та іншими хворобами.

Ковалик смугастий та інші види коваликів поширені повсюдно. Пошкоджує різноманітні сільськогосподарські культури. У жуків подовжене тіло (7-14 мм), що має забарвлення від жовто-коричневого до чорно-коричневого. Вони здатні підстрибувати, видаючи при цьому специфічні звуки. Личинки (дротяники) мають вузьке червоподібне циліндричне або плоске тверде тіло від жовтого до червоно-бурого кольору, з трьома парами однаково розвинутих ніг. Зимують личинки різного віку в грунті на глибині від 25-35 до 70-90 см. Навесні, в період стиглості грунту, вони піднімаються в верхні шари (1-8 см), живляться набряклим насінням, паростками рослин, корінцями та підземною частиною стебла.

Шкідлива стадія коваликів — личинка. Дротяник завдає шкоди культурі в усі фази розвитку — від посіву насіння або висаджування розсади в грунт до збору врожаю. У посіяному насінні дротяник вигризає зародок, у сходів і розсади підгризає або перегризає підземну частину стебла, що призводить до загибелі молодих рослин. У дорослих рослин дротяники, вгризаючись в стебла, просувається всередину. Пошкоджені рослини відстають у рості, стають менш продуктивними. Характерна особливість дротяника — вертикальні міграції в грунті, тісно пов’язані з гідротермічним режимом орного шару, а також наявністю, видовим складом і станом рослинності. До червня — початок листопада личинки переважно знаходяться в шарі 3-20 см. Перетворюються в лялечок на глибині 10-14 см. Самки відкладають яйця в грунті на глибині 2-5 см, їх плодючість — 150-200 яєць. Повний цикл розвитку коваликів відбувається в грунті і триває 3-5 років, залежно від виду.

Заходи захисту кавунів і баштанів від дротяників:

• дотримання сівозміни
• неправильною є рекомендація уникати зернових попередників, адже незважаючи на те, що зернові попередники сприяють збільшенню чисельності коваликів, використання інших попередників дуже сильно знижує врожайність кавунів та інших культур
• знищення бур’янів (особливо пирію повзучого) і заходи щодо поліпшення фітосанітарних умов
• боротьба з дротяником на попередній культурі
• використання протруєного насіння
• внесення гранульованих інсектицидів в ґрунт

Обприскування кавунів до змикання рядків можна успішно проводити за допомогою будь-якого обприскувача

Мідляк піщаний (Opatrum sabulosum)

Мідляк піщаний поширений на сухих піщаних грунтах, як добре прогріваються сонцем. Багатоїдна комаха пошкоджує огірок, гарбуз, кавун, буряк, томат, капусту та інші культури

Жук завдовжки 7-8 мм, темно-сірого, землистого кольору, слабовипуклий, з широко заокругленними надкрилами, дуже рухливий, живе в верхньому шарі грунту. Личинка завдовжки 17 мм, зверху буро-коричнева, знизу жовта; голова коричнева, останній членик черевця тупо загострений і має 16-20 шипиків.

Жуки пошкоджують насіння, обгризають на сходах і розсаді сім’ядолі та молоді листочки, об’їдають коріння рослин, перегризають стебельця біля кореневої шийки, що призводить до загибелі молодих рослин. У сівозміні піщаний мiдляк концентрується і відкладає яйця в основному на просапних культурах, де грунт краще прогрівається. Зимують жуки в грунті. Самки відкладають яйця з весни і до середини літа. Личинки живуть у грунті, харчуючись підземними частинами рослин.

Заходи захисту від мідляків:

• ретельна обробка грунту на полях під баштанними культурами
• систематичний контроль бур’янів
• розкладання отруйних принад з висівок або зелені в місцях концентрації жуків
• внесення гранульованих інсектицидів в ґрунт — проти личинок
• обприскування посівів інсектицидами — проти дорослих жуків, які пошкоджують сходи

Паросткова муха (Hylemia cilicrura)

Паросткова муха поширена повсюдно. Крім кавунів і гарбузових культур, пошкоджує насіння і сходи квасолі, буряків, гороху, шпинату, кукурудзи, люпину, зернових та інших культур. Личинки паросткової мухи іноді зустрічаються на капусті, цибулі та картоплі

Це дрібна, завдовжки 3-5 мм, сіра мушка з трьома темно-коричневими смужками на спині та темною подовженою лінією на черевці. Яйця білі, довжиною близько 1 мм, подовжені. Личинки паросткової мухи брудно-білі, близько 7 мм завдовжки , з завуженим переднім і тупим заднім кінцями тіла, з численними зубчастими виростами, з яких чотири (найбільші) розташовані посередині.

Протягом літа розвивається в трьох поколіннях. Зимує в грунті в стадії лялечки в несправжньому коконі. Вилітає муха в другій половині квітня і відкладає яйця на вологих і багатих органічними речовинами полях, більш за все в місцях, де на поверхні грунту залишився лежати незапаханний гній.

На 5-10-й день з’являються личинки, які вгризаються в середину насіння кавуна і виїдають ямки і борозни на сім’ядолях. Пошкоджене насіння швидко загниває і здебільшого не проростає, внаслідок чого різко зріджуються сходи. Пізніше личинки вгризаються в корінці сходів і коріння більш розвинених рослин, проробляючи всередині ходи; як правило, такі рослини гинуть.

Заходи захисту від паросткової мухи:

• систематичний контроль бур’янів
• видалення з поля і подальша утилізація післяжнивних залишків
• обробка насіння перед посівом
• використання хімічних засобів захисту в період вегетації

Баштанна попелиця (Aphis gossypii)

Попелиця — один з найбільш поширених шкідників кавунів, крім прямого збитку, тля сприяє поширенню вірусних, мікоплазмових і бактеріальних захворювань

Трапляється на огірках, кавунах, динях, кабачках та інших гарбузових, а також на баклажанах, перці. Найбільшої шкоди завдає в помірно-вологу, теплу погоду. Часто, перше покоління попелиці розвивається на бур’янах, а в другій половині літа переміщається на баштанні. За сезон дає 12-15 поколінь.

Заселені попелицею листки набувають куполоподібну форму. При великій кількості шкідника листки в’януть і можуть засохнути.

Заходи захисту кавунів від попелиці:

• знищення бур’янів та заходи щодо поліпшення фітосанітарних умов, як на посівах баштанних культур, так і на інших полях сівозміни та на нерозораних землях біля полів
• дотримання сівозміни
• внесення інсектицидів
• боротьба з попелицею на сусідніх полях, що запобігає міграції шкідника

Павутинний кліщ (Tetranychus telarius)

Павутинний кліщ — багатоїдний шкідник, який пошкоджує більшість овочевих культур. Крім овочевих культур трапляється на бавовнику, сої, конюшині, багатьох видах бур’янів та інших трав’янистих рослинах.

Дуже сильно пошкоджує кавуни та інші баштанні в теплицях і під плівковими укриттями .

У відкритому грунті павутинний кліщ з’являється в квітні — на початку травня і протягом вегетаційного періоду дає 5-8 поколінь. Спалах розвитку шкідника спостерігається при високих температурах, частіше до кінця літа.

Кліщі живуть на нижньому боці листків, обволікаючи їх тонким павутинням, і висмоктують сік. На пошкоджених листках спочатку з’являються світлі цятки, потім окремі ділянки знебарвлюються, і листки засихають. Це призводить до передчасного відмирання листя і квіток, затримує ріст рослин і плодоношення.

Заходи захисту кавунів і баштанів від кліщів:

• дотримання сівозміни
• знищення бур’янів та заходи щодо поліпшення фітосанітарних умов
• хімічні засоби захисту — внесення акарицидів
• при вирощуванні в теплицях — можливе використання біологічних заходів боротьби

Тютюновий, або цибульний трипс (Thrips tabaci)

Багатоїдний шкідник, який вражає більшість сільськогосподарських культур. Зимує в рослинних рештках, а також у верхньому шарі грунту, з місць зимівлі виходить в квітні-травні. На листках, пошкоджених трипсами, з’являються білуваті плями. Пошкоджені листки засихають, внаслідок чого рослини погано розвиваються або зовсім гинуть.

Заходи захисту кавунів від трипсів:

• дотримання сівозміни,
• знищення бур’янів та заходи щодо поліпшення фітосанітарних умов
• глибока зяблева оранка, із закладенням в грунт бур’янів
• хімічні засоби захисту, внесення інсектицидів
• боротьба з трипсами на сусідніх полях, що запобігає міграції шкідника
• при вирощуванні в теплицях — можливе використання біологічних заходів боротьби

Вирощування баштанних культур за технологією No-Till

Кавуни та інші баштанні культури, можна з успіхом вирощувати за технологією No-Till та Strip-Till.

Збирання врожаю баштанних культур

Існують різні методи збирання кавунів. На великих фермах використовують автоматизоване збирання кавунів. На невеликих фермах, кавуни збирають, використовуючи тільки ручну працю.

Польова стиглість плодів кавуна

• Кавун повинен дозріти в полі до початку збору. Плоди, зірвані раніше, ніколи не набудуть повноцінного кольору і не досягнуть максимальних смакових якостей
• Кавун можна вживати в їжу, коли м’якоть набуває солодкий смак, хрустку структуру і яскраво-червоний колір (існують деякі сорти і гібриди, які мають світло-червону і навіть жовту м’якоть). Не розрізавши плід і не спробувавши його на смак, визначити стиглість досить складно

Досвідчені фермери часто користуються зовнішніми показниками стиглості:

• сухий вусик або прилисток біля плодоніжки
• зміна забарвлення або поява воскового нальоту на шкірці
• грунтову пляма інтенсивного жовтого кольору
• звук при постукуванні

Необхідно пам’ятати, що всі ці ознаки залежать від гібрида, умов року, зрошення та, принаймні , при перших зборах, необхідно розрізати кілька плодів на полі, щоб переконатися в їхній якості.

Найкраще визначати момент польової стиглості за станом насіння. Плід кавуна готовий до збирання, якщо 85-95% насіння набуло характерний для гібрида колір (дозріло).

Оскільки споживачі надають перевагу солодким кавунам, загальний вміст цукру — це важливий показник якісної оцінки. Для визначення стиглості необхідно у довільному порядку вибрати кілька плодів на полі, спробувати м’якоть на смак або визначити вміст цукру за допомогою рефрактометра.

Придатність кавунів до масового вживання повинна становити 10% або більше, яка визначається пробою м’якоті з центру плода. Якщо обрані зразки стиглі, то й інші кавуни дозріли.

Збір плодів кавуна в полі

Збирати плоди в полі потрібно обережно , уникаючи ударів і пошкоджень шкірки. Найкраще відрізати кавун від стебла, а не обривати або відкручувати. Під час обривання велика ймовірність потрапляння деяких бактерій і грибів в плід, що призведе до гниття м’якоті. Відрізавши плід, його обережно укладають в транспортний засіб і вивозять з поля.

За необхідності короткочасного зберігання кавунів в полі перед завантаженням у транспортні засоби потрібно враховувати два моменти:

• бурти слід розміщувати в тіні близько лісосмуг або накривати шаром з батогів або інших рослин, зірваних поблизу поля
• зрізані плоди укладають жовтою плямою вниз, оскільки дана ділянка поверхні більш схильна до сонячних опіків

Збирати плоди кавунів в полі та транспортувати їх слід обережно

Мийка кавунів на спеціалізованій автоматичній лінії

В нинішній час прибирання і післязбиральна обробка кавунів может бути повністю автоматизована. Вміст нітратів в кавунах

Для визначення вмісту нітратів в кавунах, використовуються спеціальні прилади — нітрат-тестери. Високий вміст нітратів в кавунах призводить до отруєнь. Причиною високого вмісту нітратів є зловживання азотними добривами в процесі вирощування кавунів

Зберігання врожаю кавунів

Період між збором і споживанням кавунів — критичний фактор для визначення часу збору. Для найвіддаленіших ринків збуту кавун збирають, коли він ще не остаточно дозрів, щоб уникнути руйнування м’якоті плоду під час транспортування. Кавун потрібно вжити протягом 2-3 тижнів після збору, в іншому випадку він втрачає хрустку структуру м’якоті. Оптимальна температура для зберігання кавунів становить 10-15 ° С при відносній вологості повітря 85-90%.

Насінництво баштанних культур

Отримати якісне насіння, це дуже важливо для вирощування будь-яких культур, адже без насіння високої якості не отримаєш хорошого врожаю. Особливо це важливо для баштанних культур.

При вирощуванні поруч кількох сортів вони як правило перемішуються і рослини з одержуваного насіння не відповідатимуть батьківському сорту.

Для збереження чистоти сорту розроблені різні заходи агротехніки, способи розміщення посівів, методи отримання і зберігання сортового насіння. Всі вони спрямовані на запобігання механічного або біологічного засмічення сорту.

Для запобігання механічного забруднення сортового насіння дуже уважно стежать за чистотою сівалок та інших машин, що застосовуються. Вони повинні бути очищені від будь-якого іншого насіння щоб не відбулося потрапляння жодного насіння іншого сорту.

Всі бункери, а також інші механізми сівалок і молотарок бажано продути повітрям. Для запаковування насіння рекомендується використовувати нову тару, якщо доводиться використовувати старі мішки, їх необхідно вивернути навиворіт. Щоб уникнути біологічного засмічення потрібна просторова ізоляція сортових ділянок, а ще краще вирощувати на насіння тільки один сорт на агрофірму.

Рекомендують таку просторову ізоляцію для баштанних культур: на відкритому місці — понад 1000 метрів, а для кавунів більше 2000 метрів; за наявності природних перешкод (ліси, наприклад) — понад 500 метрів, для кавунів вдвічі більше.

При наявності на фермі пасіки, дистанція просторової ізоляції подвоюється.

Для посівів одного сорту, але різних категорій, допускається скорочення дистанції в половину. Якщо посаджена «еліта» і «перша репродукція» то між ними не встановлюється просторова ізоляція. Гарбуз має деякі несумісні для схрещування ботанічні види, тому між ними для ізоляції досить 50 метрів, а в захищеному грунті 20 метрів. Але часто під час вирощування гарбуза, він може перезапилюватися кабачками та іншими видами гарбузових, внаслідок якість насіння різко знижується.

У разі виявлення порушень просторової ізоляції, сортність знижується на одну категорію або дане поле зовсім бракується.

Технологія посіву сортових баштанних посівів така ж як для товарних цілей.

Наступним важливим агротехнічним прийомом, для збереження чистоти сортових посівів, є правильне розміщення в сівозміні. Насіння дині чи кавуна з неприбраних з поля плодів можуть перезимувати і дати добре розвинені рослини, тому не можна розміщувати сортові посіви за торішніми баштанами.

Ще один дуже важливий агрозахід — сортове прополювання, яке виконують не менше 3-4 разів за період вегетації. Перше прополювання виконують, коли у рослин з’явиться 1-2 справжніх листків — видаляють всі слабкі і хворі рослини. Також видаляють всі рослини, які опинилися поза посівними рядами. Період другого прополювання настає перед початком цвітіння — під видалення потрапляють рослини інших сортів, а також недостатньо розвинені.

Розрізняють сорти за морфологічними ознаками: формою бутонів, габітусом куща, формою листкової пластинки та іншими. При вирощуванні насіння на території Середньої Азії, треба розуміти, що там ростуть сорно-польові дині які необхідно видалити з поля до початку цвітіння — ці дині легко запилюють сортові посіви забруднюючи їх. Теж саме стосується і падалиці інших баштанних культур та їхніх гібридів, які утворюються під час перезапилення різних культур.

Третє сортове прополювання проходить після цвітіння і появи зав’язі. Під видалення потрапляють всі рослини з невідповідною для сорту формою або забарвленням. Перед збиранням проводять четверте сортове прополювання або не проводять у разі ручного збиранні. Видаляють хворі рослини і ті плоди, які нетипові для сорту. В процесі вилучення насіння, контролюють внутрішній стан плодів і насіння.

Вирощування кавунів потребує великої кількості ручної праці або використання сучасних машин або автоматизації, оскільки кавуни — важкі і робочі сильно втомлюються під час їхнього збирання та логістики

Основним методом оцінки сортності селекційних і насінницьких посівів є польова апробація. Її повинні проводити спеціально підготовлені агрономи-апробатора або фахівці установ — оригінаторів сортів і гібридів баштанних культур. Вона складається з перевірки документів посівів, агротехніки, просторової ізоляції, вимірювання розмірів поля, встановлення передбачуваної врожайності насіння, оцінки стану посівів, якості сортового прополювання.

Термін проведення сортовий апробації — після досягнення плодами фізіологічної зрілості. Підсумком апробації є акт апробації насінницького посіву — головний документ, що підтверджує сортову якість даного посіву. Виділяють три категорії сортової чистоти насіння. Для посівів еліти використовують насіння першої категорії, а на сортових посівах в насінницьких господарствах і на насіннєвих ділянках — не нижче другої категорії. За посівними якостями насіння баштанних культур поділяють на два класи. Для насінницьких посівів використовують насіння першого класу.