Хвороби та шкідники троянд

Троянда є дуже популярною декоративною рослиною. Її вирощуванням займаються багато квітникарів. Перш ніж садити декоративний кущ, треба ознайомитися з усіма хворобами та паразитами, які можуть його вразити, а також засобами, що дозволяють його захистити.

1. Захворювання та їх лікування
2. Грибкові
3. Бактеріальні
4. Вірусні
5. Неінфекційні
6. Поширені шкідники
7. Заходи профілактики

Захворювання та їх лікування

Більшість захворювань, яким піддаються троянди, не розвиваються миттєво. Багато симптомів можна виявити на ранніх стадіях, щоб своєчасно приступити до ефективного лікування та захисту. На щастя, сьогодні випускається велика кількість хороших препаратів, які мають виражену дію. Саме відстежуючи конкретні симптоми, вдасться з високою точністю визначити, які препарати підійдуть для лікування декоративної рослини.

Грибкові

Грибкові недуги вважаються найнебезпечнішими. Такі хвороби часто торкаються домашніх, кімнатних, плетистих, кущових та інших видів троянд. Грибкові захворювання викликають фітопатогенні суперечки. Вони починають активно розмножуватися при підвищеній вологості та при температурах від +15 до +28 градусів Цельсія. Квітучі багаторічники часто страждають на грибкові хвороби через пошкодження стебел, листових пластин, корінців. Хвороби швидко поширюються, якщо задіяти необроблені садові інструменти, які раніше стосувалися хворих культур.

Існує багато небезпечних хвороб грибкової природи. Найпоширенішими є такі.

• Чорна плямистість. Поширене захворювання, яке може вразити кущі троянд із середини весни, як тільки повітря прогріється до +15 градусів. З моменту безпосереднього зараження до помітних симптомів недуги зазвичай проходить більше 2 місяців. З’являються коричневі плями, які потім стають темно-сірими або чорними. Їх характерні «зіркові» краю. Поступово захворювання вражає весь кущ троянди, через що загальмовується її розвиток, слабшає цвітіння. Продуктивне лікування має на увазі комплексний підхід. Потрібно вносити якісні добрива на основі калію, а також застосовувати фунгіциди та тріазол. Уражені посадки слід спалити.

• Борошниста роса. Грибний міцелій здатний спокійно переживати зимовий сезон, ховаючись у внутрішній частині нирок. Також він легко потрапляє на троянди з вітром чи необробленими інструментами. При нестачі калію та тривалій вологій погоді ризик розвитку небезпечного захворювання різко зростає. Головною ознакою наявності борошнистої роси є помітний наліт на поверхні бутонів, пагонах і листі. Спочатку він має біле забарвлення. Поступово покриває практично всю декоративну рослину.

Профілактика та лікування борошнистої роси полягають у регулярній обробці троянд фунгіцидами.

• Сіра гнилизна. Головним симптомом захворювання є формування бутонів, які не розкриваються та гниють зсередини. Найчастіше такі бутони формуються на тепличних екземплярах, які ростуть у закритих конструкціях без провітрювання. Грибок може активно поширюватися і під час зимівлі кущиків, якщо вони знаходяться в приміщенні з температурним режимом +10 градусів, покриваючи пагони та листові пластини сіруватим нальотом. Лікування захворювання укладено у зрізанні потерпілих пагонів до 2-ї нирки від лінії появи перших ознак недуги. Також слід обробити стебла та області поруч із корінням, застосовуючи фунгіциди.

• Пероноспороз. Так називають хибну борошнисту росу. При цьому недузі теж з’являється білястий наліт, але тільки його можна побачити на звороті листових пластин. На лицьовій частині та стеблах проявляються темніші плями бурого відтінку. Їх форма є незграбною. Захворювання поширюється до центральної листової прожилки, та був провокує його опадение. Грибкові суперечки не бояться морозів. Для їх знищення доведеться вдатися до серйозних фунгіцидних обробок. У багатьох випадках не залишається нічого, як знищити заражені кущі троянд.

• Септоріоз. Хвороба, що відноситься до групи плямистостей. Ті зони, які вразив септоріоз, спочатку покриваються дрібними точками, а трохи пізніше і світлими виразками, що активно розростаються, з бордовою облямівкою. Поступово симптоматика септоріозу проявляється і на черешках, і молодих пагонах. Вилікувати хвору троянду вдасться лише за допомогою систематичних фунгіцидних обробок. Найдієвішим препаратом є трихопол.

• Іржа. Ця недуга в більшості випадків з’являється у фазі формування бутонів на кущових або плетистих рослинах в останніх квітневих числах. Грибок проявляє себе у форматі жовтих здуття. Вони з’являються не тільки на листових пластинах, а й на черешках, бутонах. У запущених випадках виявляються коричнюваті горбки. Листя теж змінює забарвлення, буріє, а потім обсипається. Якщо троянда заразилася іржею, вилікувати її вже не вдасться. Уражені хворобою пагони потрібно відразу видаляти і спалювати. Якщо цього не зробити, інфекція поширюватиметься далі.

Бактеріальні

Існує кілька бактеріальних захворювань, які вражають троянди найчастіше.

• Стебловий рак. Зазвичай хвороба вражає лише квіткові пагони, створюючи ними округлі плями бурого чи чорного кольору. Також з’являються ущільнення, горбики, довкола яких розростаються виразки. У ході розвитку захворювання пагони висихають, з них опадає кора.

Найнебезпечнішим вважається саме цей вид бактеріальної інфекції, особливо якщо він вражає чайно-гібридні або плетисті сорти.

• Трахеомікозне в’янення. Недуга провокується грибком фузаріум. Він може роками ховатися в товщі ґрунту, ніяк себе не проявляючи, доки не буде комфортних умов. Зазвичай хвороба провокується наявністю тіні та високою вологістю. Небезпека трахеомікозного в’янення полягає в тому, що воно вражає судинну систему культури цілком, забираючи в неї харчування. Найчастіше доводиться вдаватися до радикальних методів боротьби із захворюванням, що передбачає викопування куща, дезінфекцію кореневищ розчином марганцівки.

• Бактеріальний рак коріння. Захворювання діагностується тяжко. Його збудником є Rhizobium. Зовнішні симптоми хвороби полягають у затримці розвитку та зростання троянд. Достовірно встановити діагноз можливо виключно за станом коренів, на яких формуються горби, що поступово наливаються чорним забарвленням. Навіть при ліквідації заражених рослин бактерія залишається активною до 4 років. Висаджувати те саме місце інші квіткові кущі годі було.

• Біла склероціальна гнилизна. Розвиток інфекції вдасться помітити лише на кореневій шийці. Тут бактерія формує товстий та щільний наліт, схожий на вату. Загальні симптоми поразки троянди у разі є стандартними: в’януть листові пластини, відбувається слабке цвітіння, повільно ростуть пагони. При дуже сильному зараженні білястий наліт поступово перебирається на стебло.

Єдиний ефективний спосіб боротьби з недугою полягає у викопуванні та подальшому спалюванні куща, доки він не інфікував інші рослини в саду.

• Коренева гнилизна. Хвороба розвивається через бактерії, що формують грибниці на корінцях квітів. Як правило, гнилизна починає активно розвиватися через неправильний догляд, перезволоження, поширення бур’янів. Перенесення часто відбувається і при неякісному осінньому прибиранні розаріїв. Ця інфекція особливо небезпечна тим, що в короткі терміни встигає охопити всі посадки, розташовані на одній території.

• Некрози. У більшості випадків некрози розвиваються одночасно з грибковими ураженнями. Некроз у будь-якому форматі має на увазі відмирання рослинних тканин. Хвороба піддається лікуванню, якщо її виявити. До некрозів, наприклад, відносять таке захворювання, як цитоспороз. Якщо він розвивається, стебла троянд висихають частково або цілком. Перед цим ними проявляються бурі включення, що покривають кору.

Запобігти недузі допоможе своєчасна обробка фунгіцидами, допоки не розпустилися нирки.

Вірусні

Кущі та батоги троянд вразливі до більшості вірусних хвороб. У деяких підвидів розвинений стійкий імунітет до окремих штамів. Однак діагностувати безпосереднє джерело зараження завжди важко. Більше того, при вірусній природі хвороби можливо лише на якийсь час обмежити її поширення. Врятувати троянди на 100% не вдасться.

Заражені посадки слід прибрати з території та спалити.

• Вірусна мозаїка резухи. Квіти найчастіше заражаються цією хворобою від шкідливих комах. Насамперед страждають троянди з ослабленим імунітетом, а також старі та екземпляри, уражені холодом або ультрафіолетом. На квітах, що вразила мозаїка, проявляються хаотичні мозаїчні візерунки світлого відтінку. Зупинити поширення вірусної хвороби можна, займаючись обробкою садових інструментів, що застосовуються. Також треба замінити землю на торкнутому ділянці. Рекомендується здійснити комплексну обробку інсектицидними хімікатами.

• Вірусне в’янення. Щоб вчасно помітити цю хворобу, слід розглянути її детальний опис. Вірусне в’янення проявляється у вигляді деформування листових пластин. Пізніше вони стають бурими та опадають. Сама рослина при цьому може сильно відставати в зростанні та розвитку. Головна проблема у тому, що своєчасна діагностика недуги неймовірно складна. Часто хвороба протікає без симптомів. Боротися з симптоматикою вірусного в’янення варто радикально, вдаючись до вирубування або сильної обрізки чагарників.

Неінфекційні

До неінфекційних відносяться такі хвороби троянд, які проявляються з природних причин. Найчастіше мають місце такі порушення.

• Сонячний опік. З’являється особливо спекотні і сонячні періоди, коли активність сонця підтримується високими температурними режимами. Виявити проблему можна, помітивши зміну кольору та щільності листових пластин. Вони стають червоно-бурими, твердими.

Головний метод захисту декоративних рослин полягає у їх затіненні.

• Хлороз листя. Зміну забарвлення листя, пожовтіння та опадання можна лікувати за допомогою елементарних заходів агротехніки. Достатньо привести в норму показники кислотності ґрунту, відрегулювати схему підживлення, не забувати про повноцінне поливання.

• Фізіологічне старіння. Йому схильні абсолютно всі декоративні рослини, особливо щеплені. Помітити недугу можна з потовщення і відмирання стебел, зменшення кількості бутонів. Культуру можна омолодити, зрізавши старі пагони. Якщо вони теж вражені якимись хворобами, то краще відмовитися від цієї витівки.

Поширені шкідники

Кущі троянд часто атакуються великою кількістю шкідників та паразитів. Обробляти декоративні рослини буває складно через те, що жуки, метелики та інші комахи часто просто не видно на листових пластинах або стеблах. Незважаючи на це, якщо шкідник пожирає пагони, псує зелену частину куща, його обов’язково потрібно зупинити. У домашніх умовах вдаються до профілактичних обприскування хімікатами чи певними народними засобами.

Найчастіше квітникарам доводиться боротися з такими шкідниками.

• Розанна листовійка. Гусениці цих шкідливих метеликів можуть вражати молоді пагони, а також листя. Найчастіше листовійка з’являється навесні, коли починають розпускатися нирки. При незначному зараженні гусениць можна зібрати вручну. В інших випадках треба обприскати посадки інсектицидними препаратами.

• Павутинний кліщ. Атаки цього небезпечного шкідника складно переглянути, оскільки він залишає тонку та дрібну сітку, яка покриває квіти та бутони троянд. Сухим та спекотним літом комаха може буквально висмоктати з рослин усі соки. Боротьба з кліщами має починатися з обробки хімікатами, такими як “Фуфанон”, “Іскра-М”. Лікування виявляється тривалим. Обробляти троянди слід багаторазово, кожні 10 днів, доки повністю не пропаде вся симптоматика.

• Щитівки. Поширений паразит, який особливо небезпечний для троянд. Щитівку приваблюють і садові, і кімнатні рослини. Через її атаки стебла і листя покриваються липким нальотом, який виділяють комахи. Також з’являються тверді лусочки.

• Трипси. Крихітний шкідник із групи сисунів. Харчується соками з пагонів, бутонів, листя та квіток. Комаха має світле жовте забарвлення, тулуб не більше 1 мм у довжину. У зонах харчування трипсів пагони троянд покриваються цятками червоного кольору.

Побризкати атаковані рослини можна будь-якими інсектицидними засобами.

• Попелиця. Та попелиця, яка вражає троянди, має великі розміри та забарвлення зеленого або бурого відтінку. Шкідник максимально активний у червні чи липні. Він пожирає молоденькі бутони та пагони. Помітивши поширення личинок, треба приступати до обприскування троянд препаратами “Інта-Вір”, “Командор”, “Конфідор”, “Біотлін”, “Фуфанон”. Кошти застосовують по черзі. Лікувальні процедури треба проводити до завершення сезону кожні 10 діб.

• Пилувальник. Троянди можуть атакувати слизові або гребінчастовусі пильщики. Цей шкідник робить у листі та пагонах тунелі, порушуючи цим нормальний обмін речовин. Щоб знищити шкідника, застосовують ті ж препарати, що й у випадку попелиці.

• Слинявка-пінниця. Її ще називають всеїдною цикадкою. Виділення, що нагадують слину, створюють личинки, які живуть на троянди, харчуючись її соками. Боротися зі шкідником потрібно стандартно – обприскувати посадки інсектицидами, доки проблема не буде усунена.

Заходи профілактики

Проблеми троянд легше попередити, ніж вирішувати після їхнього виникнення. Розберемо основні профілактичні заходи.

• Кущі треба обробляти в ранньовесняний період комплексними імуностимулюючими препаратами, а також протигрибковими складами. Процедуру повторюють за 2 тижні.
• Будь-які садові інструменти потрібно добре стерилізувати і до, і після будь-яких робіт. Найчастіше інфекції передаються саме через заражені пристрої.
• Ґрунт на ділянці треба дезінфікувати, ретельно перекопувати. Завжди важливо видаляти личинки комах.
• Рекомендується підбирати більш стійкі сорти троянд із гарним імунітетом.
• У всіх випадках треба дотримуватись правил агротехніки. Важливо дотримуватися норм поливу, схем підживлення, регулярно займатися прополюванням.

Шкідники троянд і методи боротьби з ними

Вирощувати квіти і рано чи пізно не посадити хоч кущ троянд, неможливо. Спочатку один, потім – два, а там, дивись, вже й з десяток їх росте… Цвіте і пахне, а ж поки ти не помічаєш, що щось не так з твоїми королевнами. І тут є два варіанти – або ти перевіряєш їх на міцність, не втручаючись в природній процес хвороби рослини чи її боротьби за життя з шкідниками, або допомагаєш їй вижити і одужати. Поки я вибрала другий варіант, пару моїх троянд таки попрощалися з життям, але потім я порахувала, скільки вони коштують, і почала цікавитися, як боротися з такою проблемою як хвороби і шкідники троянд. Про останніх і методи боротьби з ними – в цій публікації, про хвороби – в наступній.

Шкідники троянд і методи боротьби з ними

Зміст:

• Шкідники-гризуни – найбільша напасть для троянд;
• Трояндова тля;
• Троянядова цикадка;
• Слинява пінниця, або всеядна цикадка;
• Павутинний кліщ;
• Листокрутки;
• Трояндовий низхідний пильщик;
• Бронзовка і оленка волохата.

Найбільш небезпечні шкідники троянд в весняний період, коли на кущах розвиваються бруньки, листки, нові пагони і квіти. Шкідники, пожираючи молоду поросль троянд, наносять тим величезну шкоду і часто, якщо садівник вчасно не втрутиться, «відміняють» цвітіння рослин або приводять до їх повної загибелі.

Шкідники-гризуни – найбільша напасть для троянд

Найбільш небезпечними для троянд серед шкідників-гризунів є жуки, гусінь та личинки пильщиків. Ця зараза порушує цілістність органів рослин (не тільки троянд), помітно вповільнює їх ріст, розвиток, зменшує тривалість і яскравість цвітіння.

Зрозуміти, що троянду пошкодив пильщик, просто – вони виїдають м’якоть, не зачіпаючи жилок:

• обїдають листя з країв;
• виїдають ходи всередині тканини листя;
• прогризають в стеблах ходи;
• знищують тичинки і маточки;
• пошкоджують квіти і бутони зверху.

В цієї зарази такий ротовий отвір, який дає їй змогу висмоктувати у вигляді рідини клітинний сік троянд, викликаючи порушення фізіологічних процесів у рослині. Від діяльності шкідників-гризунів листя троянд жовтіють, скручуються, всихають і осипаються.

Найбільш поширені серед шкідників-гризунів троянд, або пильщиків, як їх ще називають, наступні тварюки: тля, цикадка, слинява пінниця, павутинний кліщ, листокрутки, трояндовий низхідний пильщик, бронзовка і оленка волохата.

Ці шкідники можуть орудувати як в захищеному грунті, так і у відкритому. Чесно кажучи, з усіма ними я не знайома особисто. Але добре вивчила це питання, перш ніж кілька разів визначала, яка зараза жере мої троянди. То ж далі поділюся з вами детальною інформацією, як виглядають шкідники троянд і як з ними боротися.

Трояндова тля

Ця зараза мені відома дуже добре. І не тільки по трояндам. І така підступна вона! Здається, ще вчора кущ троянди був ідеальний, а сьогодні, дивися, її обсіли маленкі зелененькі тварючки, які ледь шевеляться, не відриваючись ні на секунду від своєї трапези.

Оселяється тля спочатку на нижній частині листочків. Її личинки малесенькі, їх важко помітити. Але вони швидко перетворюються на безкрилих самок, які одразу приносять на світ божий близько ста личинок. Останні днів через десять принесуть своє потомство і ваша троянда просто всіяна шкідником, тля скрізь – на стеблах, листі, квітах і бутонах.

Трояндова тля дуже виснажує навіть дорослі рослини, а молоді може швидко загубити. Якщо листя троянди скручується і осипається, пагони викривляються, бутони не відкриваються, або дають квіти неправильної форми – значить, ви не захистили свою троянду від тлі. Треба зробити це негайно!

Методи боротьби з тлею на трояндах

Насправді, я вже давно перестала боятися тлі на трояндах. Бо знаю, як з нею боротися без всілякої хімії. Вже кілька разів мої троянди рятував розчин господарського мила. А точніше, обприскування цим розчином троянд.

Процедуру проводжу так:

• Відрізаю від бруска мила грамів 20-25 (ділю на око – це десь 1/8-1/10 частина стандартного бруска);
• Натираю його на тертушці;
• В гарячій воді розчинаю натерте мило (швидше за все це можна зробити, взявши якусь чисту ганчірку і ніби випрати її руками у мильному розчині);
• Коли розчин охолоне і всядеться піна, заливаю його в звичайний пульверизатор і обприскую свої троянди.

Поки ніякої хімії проти тлі (не тільки на трояндах, але і на інших рослинах) мені не доводилося використовувати. Одного разу я навіть купила якусь ампулу, бо тлі на плетючій троянді було стільки, що я не була впевнена в чудодійній силі господарського мила. Але вже після першого обприскування від тлі залишилися неприємні чорні малесенькі цяточки, які змилися після першого ж дощу. Правда, в тому випадку другий раз троянду я все-таки обприскувала милом, бо вона величезна і були місця, які я першого разу просто залишила поза увагою.

В принципі, сучасний ринок пропонує величезну кількість різноманітних хімічних засобів-інсектицидів для боротьби з тлею. Їх назви вам порадять в будь-якому магазині, що їх продає. Мабуть, всі вони дієві, але я віддаю перевагу старому доброму милу.

З народних методів, кажуть, гарно ще допомагає розчин гасу (керосин) у пропорції 2 грами на 10 літрів води.

Трояндова цикадка

Також дуже поширений шкідник троянд. Її легко розпізнати – листя рослини вкриваються дрібними білими крапочками, стають ніби мармуровими і втрачають свою декоративність. Якщо цикадок багато листя швидко жовтіє і опадає.

Восени самки цикадок відкладають яйця на кінцях пагонів троянд. Весною з перезимувавших яєць вилазять личинки (їх легко помітити на нижній стороні листя). Вони маленькі малорухливі, а харчуються соком листків. Тіло цієї зарази біле чи блідо-жовте, подовжене.

Доросла цикадка дуже рухлива. Як тільки ви зачепите рукою листок, де вона сидить, вона швидко перелітає на інше місце. В рік цикадки встигають змінити два-три покоління.

Методи боротьби з цикадкою на трондах

Боротьбу з цикадкою треба починати одразу, як помітили масове скупчення її личинок на кущах троянд. Народні методи тут не ефективні. Доведеться використовувати інсектицид. Їх також немало видів. Обрати є з чого. Рекомендується проведення двох обробок (обприскування) через 10-12 днів одне після одного.

Важливо! Обробляючи троянди хімічними засобами від цикадки треба обробити не тільки кущі безпосередньо, але і прикущову територію (до 1 метра).

Слинява пінниця, або всеядна цикадка

Тіло слинявої пінниці (дорослої комахи) жовто-сірого кольору. Личинки живуть в своїх пінистих виділеннях, які схожі на людську слину, і висмоктують сік з рослин. Розташовуються в пазухах листя і на їх нижній частині. Якщо ви візьмете паличку і зачепите їх поседення, ці тварюки швидко вистрибнуть зі своєї піни і заховаються.

Методи боротьби з слинявою пінницею

Тільки обприскування відповідними інсектицидами.

Павутинний кліщ на троянді

Павутинний кліщ на троянді

Один з найбльш небезпечних шкідників троянд – павутинний кліщ. Дорослі кліщи мають чотири пари ніг, тіло овальної форми довжиною 0.3-0.5 мм зеленовато-жовтого кольору з чорними плямами на спині. Взимку змінюють забарвлення на оранжеве чи червоне. В теплицях павутинний кліщ навіть дуже добре почувається і взимку.

Личинки – зеленуваті з трьома парами ніг. Яйця – малесенькі, діаметром всього до 1 мм, прозорі і круглі, розташовані під тонкою павутиною. Одна самка за життя (живе 18-35 днів) відкладає до 180 яєць. З них через 5-7 днів вилазять личинки. Весь цикл розвитку павутинних кліщів складає 10-25 днів.

Шкодять трояндам і дорослі кліщі, і їх личинки. Вони пошкоджують листя з нижньої частини, викликаючи різке порушення обміну речовин в рослині. Ця зараза висмоктує сок з листя, пошкоджене, воно жовтіє, вкривається маленькими світлими плямами в місцях проколів і передчасно осипається. Павутиння і екскременти павутинного кліща забруднюють троянди, затримують пилюку, що дуже негарно виглядає.

Небезпека цієї зарази, в першу чергу, полягає в тому, що помітити павутинний кліщ на стадії яєць і личинок без лупи неможливо. Пожовкле листя троянд через кліща недосвідчені садівники часто сприймають, як хворобу рослини, наприклад, хлороз. І лікують хворобу, поки кліщ продовжує занапащати рослину.

Методи боротьби з павутинним кліщем на трояндах

Допоможе обприскування препаратом «Акрекс» в концентрації 0,08% чи «Ізофеном» – 0,05%, або іншими акарицидами.

Важливо! Акарициди – отруто-хімікати, що використовуються для знищення кліщів, і які мають дуже високу токсичність. Використовувати їх можна тільки згідно рекомендацій інструкцій і дотримуючись правил особистої безпеки (рукавички і марлева пов’язка, мінімум).

Помічено, що розвиток кліщів стримує обприскування нижніх частин листя холодною водою – 3-4 рази на день. Але такий метод не знищить цих шкідників, то ж все-одно доведеться використовувати хімічні засоби боротьби.

В умовах закритого грунту для боротьби з павутинним кліщем краще використати більш безпечні для екології і здоров’я препарати – «Актофіт», «Фітоферм», «Вермітек». Але вони не діють на яйця кліща, то ж доведеться використати, як мінімум, 3 обробки з інтервалом 9-10 діб при температурі +20°С і 3-4 обприскування з інтервалом 3-4 доби при температурі повітря +30°С.

Листокрутки

Комаха і гусінь трояндової листокрутки

Гусінь трьох видів трояндових листокруток і плодова листокрутка наносять величезну шкоду молодим пагонам і листям троянд. Перша гусінь з’являється рано навесні, пошкоджуючи бруньки, що тільки набухли, потім – молоді пагони і листочки.

Методи боротьби з листокрутками на трояндах

Якщо гусені не дуже багато, її збирають руками і знищують. Навесні, ще до того, як розпустяться бруньки, для профілактики можна обприскати кущі троянд якимось пестицидом.

Трояндовий низхідний пильщик

Трояндовий низхідний пильщик

Дуже поширена зараза. Личинки пильщика зимують в коконах у грунті. Весною з їх куколок вилітають дорослі комахи. Довжина дорослого пильщика до 6 мм, його спинка – блискуча, чорна, крила темнуваті, ноги чорні, гомілка жовтувата.

Низхідний пильщик за своєю будувою дещо нагадує бджолу. Самки відкладають яйця по одному на верхівках пагонів. Коли вилазить з яйця, личинка пильщика вгризається в молодий пагін, робить всередині його (зверху донизу) хід довжиною до 4 см і там живе собі, і паскудить. Пошкоджений пагін стає темним і всихає. Восени личинки спускаються на землю зимувати.

Методи боротьби з низхідним пильщиком на трояндах

Найкраща профілактика проти цієї зарази – перекопування грунту восени під кущами троянд, щоб личинки опинилися на поверхні і вимерзли. Весною гарно обдивляйтеся свої троянди. Якщо помітили пошкодження пагонів у верхній іхній частині, обрізайте і спалюйте їх, не вагаючись. Проти пильщика також використовують пестициди.

Бронзовка і оленка волохата

Жуки бронзовки – зверху золотисно-зелені в рідких волосинках, знизу – мідно-червоні. Довжина їх тіла 1,5-2 см. Літають з травня по серпень. Самки відкладають яйця в грунті, багатому на перегній, гумус. В кінці літа личинки бронзовки перетворюються на жуків, які там і зимують, а на початку наступного літа вилітають на світ божий.

Оленка волохата цього року наробила справжнього галасу серед українских садівників, які скаржилися на масове об’їдання нею квіток тюльпанів. Кажуть, що стільки оленки, як цього року, ще не було. Оленка волохата – це чорний жук, густо вкритий сіруватими волосинками з білими плямками. Довжина тіла оленки – 0,8-1,2 см.

І бронзовка, і оленка їдять пелюстки троянд, не менше за пелюстки тюльпанів, виїдають тичинки і маточки.

Методи боротьби з бронзовкою і оленкою волохатою

Цього року особисо перевірила ефективність синього тазику в боротьбі з оленкою волохатою. Про що мова? Про звичайну пластикову посудину яскравого синього кольору. При цьому синій має бути дуже насиченим. В посудину наливаєте воду і залишаєте поблизу кущів з трояндами. Я лишала біля тюльпанів. Оленка волохата дуже полюбляє синій колір. То ж тоді вся боротьба зводиться до збирання її в тазику і знищення.

Багато садівників стверджують, що цей метод не працює, але я думаю, що вони запропонували оленці не дуже синій колір посудини. Дехто радить для боротьби з оленкою і бронзовкою використовувати препарат «Каліпсо». Але я не пробувала, обійшлася тазиком.

Загалом, якщо забути про тазик, то можна просто збирати жуків рано вранці, коли вони не літають, а спокійно сидять на квітах, їх пожираючи.

P.S. Наразі про шкідників троянд у мене – все. Наступного разу напишу про хвороби.

Коли краще садити троянди, читайте тут.

Бо вони ще й люблять занедужати. Підсумовуючи, додам, що вирощування троянд без використання хімічних засобів для боротьби з шкідниками і хворобами практично не можливо. Принаймні, мені це не вдається. Хоч я й дуже не люблю і навіть боюся всіляких пестицидів і іншої токсичної хімії. Якщо ви знаєте, як обійтися без використання токсичних препаратів, вирощуючи троянди, поділіться цією інформацією в комментарях до статті. Буду вам дуже вдячна.

ЗЕЛЕНА САДИБА.