Багато міді і в таких складових раціону, як листяна зелень, включаючи ріпу, шпинат, капусту та гірчицю. Не слід забувати також про кабачки і спаржу. Хороші джерела міді включають багато бобових, цільнозернові, горіхи та насіння. Наприклад, насіння льону, волоські горіхи та квасоля гарбанзо.

Мідь – важливий катіон, що входить до складу багатьох ферментів. Вони беруть активну участь у метаболізмі заліза, формуванні сполучної тканини, виробленню енергії на клітинному рівні, продукції меланіну (пігменту, що відповідає за колір шкіри) і в нормальному функціонуванні нервової системи.

За даними ВООЗ (1996), середня щоденна потреба у міді становить 12,5 мкг/кг маси тіла на добу для дорослих і близько 50 мкг/кг маси тіла на добу для дітей (WHO, 1996). Верхнім допустимим рівнем споживання міді рекомендовано вважати 10 мг/добу.

"Однією з ознак нестачі міді в організмі людини може бути рання поява сивини, часткове облисіння або остеопороз. Дефіцит міді може викликати анемію – зниження рівня гемоглобіну і кількості еритроцитів, появу шкірних змін, втрату апетиту і, відповідно, зниження ваги", – пояснює Фус.

Мідь можна знайти майже у всіх продуктах харчування. Найбільше її міститься в горіхах, шипшині, свіжих огірках, рослинних жирах. Також її джерелом може стати какао, печінка риби, пивні дріжджі, свиняча та яловича печінка, яблука, житній хліб.

Мідь є необхідною для утримання нормальної структури білків та ферментів. Вона сприяє формуванню та функціонуванню колагену, який відповідає за здоров'я суглобів, шкіри, судин та інших тканин. Функціонування імунної системи. Мідь має протизапальний ефект та впливає на функцію імунної системи.

Біологічна роль міді. Організм здорової людини повинен містити щонайменше 100 г мікроелемента міді. Він виконує важливу біологічну роль: Бере участь у засвоєнні та виробленні заліза. Компонент більшості ферментів, що беруть участь в окисно …