What and which. В чому різниця і чи є вони взаємозамінні?

В даному випадку у нас є дві опції – два плаття різного кольору. І тут не обов’язково вказувати варіанти, головне, щоб вони були у Вас в голові, або зрозумілі співрозмовнику. Наприклад, Ваш друг вивчає три мови і Ви про це знаєте, тому Ваше питання буде звучати таким чином:

Як бачите, ми не вказували, які саме мови вивчає Ваш друг, чи не називали їхню кількість, адже про це знаєте Ви і Ваш друг, тому вживання which в даному випадку логічне.

А як же what? Коли його використовувати?

What ми вживаємо тоді, коли в нас є необмежена кількість опцій, тобто ми думаємо про щось, скажемо, глобальніше. Наприклад:

Уявіть, що Ви познайомилися з людиною і у вас пішла мова про музику. Ви не маєте уявлення про музичні вподобання людини і Вам цікаво дізнатися, що вона любить слухати найбільше. У Вас немає варіантів в голові, це може бути будь-яка пісня, яка тільки наразі існує. Тому ми вживаємо what.

Інша справа, коли ви щойно прослухали три пісні і Вам цікаво, яка пісня найбільше сподобалася співрозмовнику. Тому Ви запитаєте:

З цих прикладів, я думаю, стає зрозуміліше в чому полягає різниця між what і which. Але існують випадки, коли ці два слова є взаємозамінні.

Наприклад, коли ми вживаємо what або which перед іменником. Ми можемо вжити будь-яке з цих двох варіантів і це не вплине на значення речення:

Якщо ж Ви хочете вжити конструкцію which one або which of, замінити which на what неможливо. Як бачимо, в цих конструкціях є вказівка на те, що ми маємо вибрати один варіант з кількох. Наприклад:

• Which of these exercises have you done? (Яку з цих вправ ти зробив/ла?)
• Which one of your friends is the best for you?(Кого з твоїх друзів ти вважаєш найкращим другом?)

Who/what/which

Окремо хочу поговорити про who, what i which, коли після них немає іменника в реченні.

Who ми вживаємо відносно людей:

• Who will give these lessons if both teachers are ill? (Хто буде проводити ці заняття, коли обидва вчителі хворі?)
• Who has written that on the board?(Хто це написав на дошці?)

Знову ж таки, якщо ми хочемо вказати на певну людину, або виділити її з групи людей (наприклад, Ви розглядаєте фотографію), ми вживаємо which:

Або ж Ви вчитель і хочете дізнатися, хто чергує по класі (перед Вами учні, троє з яких не можуть визначитися, хто ж таки чергує сьогодні):

Якщо ж Ви хочете запитати про професію чи посаду людини, Ви можете використати як which, так і what.

• What/which would you like to become – a teacher or a psychologist? (Ким би ти хотів/ла стати, вчителем чи психологом?)

Сподіваюся, вам стало зрозуміліше, коли і як вживати which і what. Якщо ж виникнуть й інші питання щодо англійської, звертайтеся! З радістю допоможу 🙂

Чим відрізняється морозиво: різниця пломбіру, вершкового, молочного та інших видів

Пломбір, вершкове, сорбет, джелато — видів придумано багато. Як знайти своє улюблене морозиво? Ми радимо спробувати всі!

А щоб допомогти вам зорієнтуватися в асортименті прохолодного десерту — в цій статті опишемо відмінності між найпопулярнішими видами морозива.

• 1. Чим відрізняється пломбір і вершкове морозиво
• 2. Чим відрізняється пломбір від ванільного морозива
• 3. Чим відрізняється пломбір від крем-брюле
• 4. Чим відрізняється пломбір від ескімо
• 5. Чим відрізняється молочне морозиво від вершкового
• 6. Чим відрізняється морозиво від замороженого заварного крему
• 7. Чим відрізняється морозиво від парфе
• 8. Чим відрізняється морозиво від джелато
• 9. Чим відрізняється морозиво від сорбета
• 10. Чим відрізняється морозиво від щербета
• 11. Сорбет і щербет: в чому різниця
• 12. Підіб’ємо підсумки: порівняємо морозиво за жирністю

1. Чим відрізняється пломбір і вершкове морозиво

Пломбір — це найжирніший вид морозива з усіх присутніх. І тому воно вважається найсмачнішим. По суті, пломбір — це теж вершкове морозиво. Так чим же відрізняється пломбір від вершкового морозива?

Технологія виробництва цих двох видів однакова. Відмінність в рецепті — окрім вершків в пломбір додають ще й вершкове масло. Тому різниця між вершковим морозивом і пломбіром в жирності та калорійності:

Відмінності існують також між різними видами пломбіру. Його можна розділити на 2 види — класичний (12-15%) і підвищеної жирності (15-20%). Цікава особливість — чим нижче вміст молочних жирів, тим вище відсоток цукру. З цього випливає, що смак менш жирних сортів формується за рахунок солодощі, тоді як смак сортів морозива жирніше створюється, завдяки ніжній текстурі та кремовості.

2. Чим відрізняється пломбір від ванільного морозива

Різниця в складі інгредієнтів.

Основа приготування пломбіру — це вершки. А класичне ванільне морозиво готується на основі англійського крему — суміші молока, жовтків і цукру. Також є рецепти зі згущеним молоком. Але головне — у ванільному морозиві є ваніль, а в пломбірі немає. В цьому і різниця.

3. Чим відрізняється пломбір від крем-брюле

За складом крем-брюле схоже на звичайне морозиво, за одним винятком. В крем-брюле додатково додають карамель або палений цукор. Це надає яскравий карамельний присмак і бежевий колір.

Якщо в морозиві карамель не розмішана, а просто присутня як топінг або наповнювач — це буде вже не крем-брюле.

4. Чим відрізняється пломбір від ескімо

В першу чергу, пломбір — це вид морозива, а ескімо — його форма. Ескімо — це морозиво на паличці, покрите шоколадною глазур’ю. Пломбір на паличці в глазурі — це теж ескімо. Але домашнє ескімо можна зробити і з вершкового, і з молочного морозива.

5. Чим відрізняється молочне морозиво від вершкового

Головний інгредієнт вершкового морозива — жирні вершки. А в молочному морозиві — молоко. Тому різниця молочного і вершкового морозива також у відсотку жирності.

• Вершкове морозиво — 8-10% молочного жиру.
• Жирність молочного морозива від 0% (якщо готується зі знежиреного молока) і до 6%.

Вершкове морозиво набуває свою щільність і кремову текстуру шляхом збивання вершків. У молочному морозиві як загусник використовують яйця, крохмаль.

6. Чим відрізняється морозиво від замороженого заварного крему

Десерт схожий за смаком на звичайне морозиво, але відрізняється складом. Різниця морозива і заварного крему в кількості яєць, які й надають більш густу, однорідну текстуру. Наприклад, в рецептах морозива в середньому рекомендується додавати 2-3 яйця на 700 мл молочно-вершкової основи. А для заварного крему потрібно взяти від 6 яєць на 1 літр молочної суміші.

Додатково в заварний крем додається вершкове масло для додання ніжної текстури. А в рецептах морозива масло використовується тільки в пломбірі: молочне, вершкове та інші види готуються без масла.

7. Чим відрізняється морозиво від парфе

Парфе чимось схоже на смак морозива, але відрізняється за текстурою — парфе набагато ніжніше, легше і по консистенції нагадує заморожений мус. Готується десерт так: вершки збиваються з цукром і яєчними білками, а потім заморожуються. Вершки не гріються, білки не заварюються. Тому готується парфе в 3 рази швидше, ніж морозиво.

Через те, що в парфе не входить рідина (молоко, сік та ін.), а вершки використовуються тільки жирні — десерт тане набагато повільніше морозива, відрізняється більш стабільною консистенцією.

8. Чим відрізняється морозиво від джелато

Італійське Джелато відрізняється від звичного нам морозива — смаком, відсотком жирності, консистенцією і технологією приготування.

У виробництві звичайного морозива допускається використання рослинних жирів, сухого молока — жирність такого десерту досягає 20-25%. Джелато ж готується тільки на вершках і непастеризованому молоці, а загальна жирність становить до 10%. Також в джелато додаються різні наповнювачі: ягоди, фрукти, сиропи, шоколад, карамель тощо.

Ще одна відмінність джелато і звичайного морозива в щільності текстури. Під час заморожування, джелато збивається таким чином, що в ньому утворюється набагато менше бульбашок повітря. Завдяки цьому десерт має більш щільну, але пишну текстуру.

9. Чим відрізняється морозиво від сорбета

Сорбет готується з фруктово-ягідних пюре і соків. У складі немає молокопродуктів та інших жирів, тому сорбет менш калорійний, в порівнянні з морозивом.

Якщо морозиво — це десерт, то сорбети можуть також подаватися між стравами як аперитив. Вважається, що сорбет освіжає смакові рецептори, тому дозволяє повністю відчути смак наступних страв.

10. Чим відрізняється морозиво від щербета

Зовні щербет схожий на звичайне морозиво з наповнювачами, але різниця в інгредієнтах. Якщо основа морозива — це молокопродукти, то щербет готується на фруктово-ягідній основі. У його складі має бути не менше 50% фруктової складової, і всього 1-2% молочних жирів (молока, вершків).

Зовнішня схожість з морозивом полягає у світлому кольорі щербета. Спочатку, заготівля для щербета має яскравий колір ягід і фруктів. Але, в процесі заморожування, інтенсивно збивається, що і надає щербету білуватий відтінок.

11. Сорбет і щербет: в чому різниця

Щербет ближче до класичного морозива, а сорбет більше нагадує фруктовий лід. Обидва десерти готуються на основі фруктового або ягідного пюре. Якщо основа пюре недостатньо солодке — додають цукровий сироп або концентрований солодкий сік. А ось в щербет додатково додають невелику кількість молокопродуктів, тому його текстура більш кремова.

Підіб’ємо підсумки: порівняємо морозиво за жирністю

Вид морозива

Зміст молочного жиру

Тепер ви знаєте, чим відрізняється пломбір і вершкове морозиво і яка різниця між морозивом і сорбетом.

Пам’ятайте, яке б морозиво ви не вибрали — у ТМ «Ласунка» завжди є смачне рішення!

Більше цікавого про морозиво:

Чим відрізняються війна і воєнний стан – відповідь експертів

Воєнний стан в Україні було оголошено в день початку повномасштабного вторгнення Росії — 24 лютого 2022 року. Відтоді його продовжували вже дев’ять разів.

Чому Україна досі офіційно не оголосила війну Росії та в чому різниця між станом війни та воєнним станом – Факти ICTV дізнавалися у політолога Ігоря Рейтеровича та військового експерта Олексія Гетьмана .

Чим відрізняється воєнний стан від війни

Воєнний стан – це особливий правовий режим, який запроваджується в країні або в окремих її регіонах у разі збройної агресії іншої держави. Причиною введення воєнного стану також може бути небезпека для незалежності або територіальної цілісності України.

Воєнний стан запроваджує РНБО на основі української Конституції, відповідно до закону Про правовий режим воєнного стану. Також для цього необхідний відповідний указ президента. Щоб рішення РНБО почало діяти, його має підтримати Верховна Рада.

Відповідно до закону, запроваджується повністю або частково низка положень, які змінюють права і свободи громадян. Повний перелік обмежень прав і свобод громадян під час дії воєнного стану та строк їхньої дії визначаються указом президента.

Тобто воєнний стан – це чіткий правовий режим, який діє в разі загрози або фактичної агресії іншої країни для нормалізації ситуації у сфері політики, економіки та безпеки. А війна – це ведення бойових дій, підкреслює Гетьман.

– Початок війни фактично – це оголошення воєнного стану.

За міжнародними правилами, війну має оголосити країна, яка є агресором, тобто якщо одна країна нападає на іншу – вона оголошує війну. Країна, яка захищається, війну не оголошує.

Згідно з міжнародним законодавством, та країна, яка оголошує війну, вважається відповідальною за те, що війна відбувається, пояснює Гетьман.

Чому в Україні не оголошують війну

На запитання, чому Україна не оголошує війну, Гетьман відповідає так:

– Тому що нам повинні оголошувати війну, це на нас напали.

За його словами, Україні оголошувати війну проти Росії невигідно, тому що це підняло б питання, відповідно до правил оголошення війни, певних санкцій щодо нас. Тобто юридично Україна стала б ініціатором цієї війни і була б скута в діях на міжнародній арені.

З цією думкою згоден політолог Ігор Рейтерович. За його словами, якщо Україна оголосить війну, її вважатимуть ініціатором і агресором, на що і розраховувала Росія.

– Для Росії ж, якщо немає оголошеної війни, немає і поразки, бо немає критеріїв перемоги чи поразки.

До того ж, додає політолог, міжнародні компанії, які працюють в Україні, можуть вимагати компенсації збитків у разі оголошення війни, що не може статися під час введення воєнного стану.

– ООН та іже з нею мають засудити і розірвати відносини з країною, яка оголосила війну.

Є Гаазька конвенція про оголошення війни, яка прописує невигідні наслідки для держави, що оголосила війну, нагадує Рейтерович. Тому всі намагаються уникати цього.

– Востаннє війна оголошувалася в Ізраїлі – це була війна Судного дня. Відтоді використовують інші поняття і назви – “спеціальна військова операція”, воєнний стан тощо, тільки щоб не оголошувати війну, – підсумовує він.