Цетиризин показаний для лікування таких алергійних захворювань, як алергійний риніт і хронічна ідіопатична кропив'янка в дорослих і дітей. Левоцетиризин – селективний Н1-антигістамінний препарат нового покоління, схвалений для лікування алергійного риніту і хронічної ідіопатичної кропив'янки.
Також вважається, що левоцетиризин діє ефективніше, оскільки є більш спорідненим і вибірковим до Н1-гістамінорецепторів, ніж цетиризин. Крім цього лівоцетиризин у дозі 5 мг приймається 1 раз на добу, а цетиризин у дозі 5 мг – 2 рази на добу.
Алерон (левоцетиризин) та цетрин (цетиризин) є дуже схожими за структурою та дією препаратами. Вони обидва пригнічують дію гістаміну і тим самим знімають симптоми алергічної реакції. Однак алерон вважається більш селективним препаратом, ніж цетрин, що означає, що він точніше діє на певні рецептори в організмі.
Що краще лоратадин або л-цет Він зазвичай приймається раз на день і має тривалий ефект. Л-цет (левоцетиризин) також використовується для лікування алергічних реакцій, але може бути більш ефективним для зменшення симптомів, таких як свербіж та шкірні висипання.
Лоратадин — безпечний та ефективний блокатор гістамінових рецепторів. Препарат містить відмінну від Цетрину діючу речовину — лоратадин, але терапевтична дія цих ліків є аналогічною. Вирішувати, що краще – Цетрин або Лоратадин, має лікар на підставі відомостей про здоров'я пацієнта та його чутливість до лікування.
Застосовувати внутрішньо, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дорослим та дітям від 6 років: 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу. Можлива початкова доза 5 мг (1/2 таблетки) залежно від тяжкості симптомів та ефекту лікування. Максимальна добова доза для дорослих становить 20 мг.
Чим відрізняється Дезлоратадін від Еріуса? ЕРІУС — ТРІЙНА ДІЯ Спорідненість дезлоратадіна до Н1-рецепторів у 15-50 разів вище, ніж до Н2-рецепторів та до М-холінорецепторів (Bonini S., 2001).