Правильно зберігати зерно вдома

Щоб ваше зерно під час зберігання не запліснявіло, важливо заздалегідь видалити залишки вологи із зерен. Це має бути нижче 14%. Щоб просушити зерно, виконайте наступне:

1. Розкладіть зерна на великій площі на поверхні.
2. Це ні в якому разі не повинна бути пластиковою плівкою.
3. Сушіть зерна в темному місці без запаху.
4. Наносити зерна кожні два дні.
5. Через три-чотири тижні викладайте зерно в герметичну тару.

також читайте

упаковка

Щоб зерно знову не вбирало вологу, слід добре упакувати зерна. Борошняна моль також любить атакувати відкриті пачки. Однак він також може харчуватися через непридатний матеріал. Якщо ви купуєте своє зерно на органічному ринку, воно, як правило, вже зберігається у захисному папері та додатковій плівці. Свіже зерно з ферми спочатку потрібно висушити відповідно до інструкцій вище та перекласти у герметичну каністру. Слід струшувати його через рівні проміжки часу.

Місце зберігання

Зберігати зерно найкраще в сухому, захищеному від запаху та темному місці. Підвал пропонує оптимальні умови.

Види злаків та термін їх зберігання

• Пшениця: якщо залишковий вміст вологи нижче 12%, до 20 років
• Жито: до 6 років
• Пишеться: див. Пшениця
• Ячмінь: до 10 років
• Зелена спельта: утворює підвид спельти, але не придатна для зберігання
• Овес: приблизно від 3 до 5 років, найкраще зберігати як голий овес
• Рис: до 12 років
• Цільнозерновий рис: вимагає особливого дотримання умов зберігання

Садовий журнал свіжості ABC

Як можна правильно зберігати фрукти та овочі, щоб вони залишались свіжими якомога довше?

Садовий журнал свіжості ABC як плакат:

• Замовте тут дешево як принт формату А3 для вашої кухні
• як безкоштовний PDF-файл для роздрукування самостійно

Сезонні переселення гризунів. Як захистити оселю.

Гризуни, в першу чергу синантропні тісно пов’язані з людьми і часто заселяють житлові будинки та господарські будівлі. Від гризунів не сховатися. Особливо з приходом осені, коли вони, втративши їжу на полях, пробираються в будинки в пошуках їжі та тепла.

Гризунам, зокрема мишам, властиві сезонні переселення. Наприкінці літа та восени вони починають масово переселятися у кормові місця: житлові будинки, овоче- та зерносховища, склади тощо. А з приходом весни миші залишають місця, де вони зимували і повертаються в природні місцеперебування, на поля, городи, сади тощо. Дальність таких міграцій може досягати 3-5 км.

Чисельність гризунів, зокрема домової миші схильна до сезонних коливань, нерідко досягає 3-5 – кратних значень. У природі найменша чисельність відзначається наприкінці зими – на початку весни. З початком вегетації рослин миші приступають до розмноження та їх кількість поступово зростає. З другої половини літа, коли у розмноження вступає молодняк першого покоління, кількість мишей починає стрімко збільшуватися, восени досягаючи максимуму.

Проте у населених пунктах, де гризуни розмножуються цілий рік, стрибкоподібного зростання чисельності немає. У теплу пору року мешканців багатоквартирних будинків не турбує присутність гризунів. Влітку у них досить комфортні умови для проживання на природі, де тепло і є необхідна кількість їжі. Але зовсім інша ситуація розгортається з настанням перших холодів – з вологих, вогких підвалів, покинутих людиною приміщень, гризуни переміщаються ближче до тепла, і, відповідно, до місця проживання людини.

Агрокліматичні умови можуть негативно впливати на розвиток гризунів.

В усіх природо-кліматичних зонах країни на 3-60% обстежених площ зернових триває розселення мишоподібних гризунів, на 22-100% площ садів, ягідників, полів заселені 1-5 колоніями гризунів з 2-6 жилими норами, на 12-100% неугіддь, лісосмуг, неорних землях ураховують 1-6 жилих колоній на гектарі з 2-10 норами. Надалі загроза пошкодження перерахованих площ зберігатиметься повсюди.

Проте гризуни не тільки створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, не тільки спричиняють незручності людині, забруднюючи харчові продукти і псуючи господарські та житлові споруди, головне, що вони завдають значної шкоди здоров’ю людини.

Проблема полягає в тому, що щури, миші, полівки та інші гризуни є джерелами та переносниками багатьох інфекційних та паразитарних хвороб, в тому числі особливо небезпечних. Епідеміологічне значення гризунів обумовлено головним чином тим, що в їх норах і гніздах живуть членистоногі (ектопаразити). У цих місцях відбувається контакт та обмін ектопаразитами великої кількості тварин. Кров’ю гризунів харчуються блохи, іксодові, гамазоїдні та червонотілкові кліщі, комарі, гілки – переносники та носії збудників багатьох інфекційних хвороб людини та тварин.

Особливо важлива роль гризунів у виникненні природних осередках хвороб, так званих природно-вогнищевих інфекцій. Усі види гризунів є носіями та переносниками багатьох захворювань людини й тварин. Гризуни, як теплокровні тварини, що живуть у різноманітних умовах, можуть довгостроково зберігати у своєму організмі збудників багатьох хвороб, особливо в природних вогнищах.

До природно-вогнищевих інфекцій, що передаються дрібними гризунами відносяться лептоспіроз, лістеріоз, ієрсиніоз, туляремія, псевдотуберкульоз, чума тощо.

Найбільше поширеним і небезпечним серед природно-осередкових зоонозних інфекцій, як у світі, так і в Україні є лептоспіроз з досить високим показником летальності. Небезпека захворювання на лептоспіроз найбільш гостро виникає в літньо-осінній період, що пов’язано з масовими виїздами населення в природні вогнища. (Більш докладно розкриємо цю тему в наступній статті.)

У зниженні чисельності гризунів важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження в першу чергу досягається вчасною та якісною оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу. Але наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу пошкоджень рослин та необхідність захисту шляхом застосування родентицидів.

У вогнищах розвитку гризунів повинні систематично здійснюватись обробки, компаніями що спеціалізуються на роботах з проведення дератизації.

При цьому треба враховувати, що за середньодобової температури +5ºС відновиться розмноження та переселення гризунів. Тому необхідно постійно стежити за розвитком та розселенням гризунів. З настанням холодів щури і миші підтягуються ближче до людського житла. Щоб цього запобігти потрібно виконати кілька простих правил:

• правильно організувати житловий простір, підтримувати чистоту навколо будівлі;
• ​максимально використовувати захисні конструкції захистити фундаменти, двері.

Якщо гризун потрапив в оселю, позбутися його вкрай складно. Хіба що зловити. Але краще не ловити мишей в будинку, а перешкоджати їх проникненню в будівлю. Тобто не чекати, поки проблема створиться сама собою, а запобігти їй – провести профілактику.

Якщо в будівлі вже з’явилися сліди проживання гризунів, то існують два перевірених способи боротьби: пастки і родентициди. Який би метод ви не вибрали, необхідно дотримуватися техніки безпеки та проводити затруєння дозволеними до використання препаратами, дотримуючи санітарних вимог.

Талон — надзвичайно привабливий для споживання родентицид, навіть за наявності альтернативних джерел харчування, що забезпечує поїдання такої кількості засобу, якої достатньо для загибелі після одного споживання.
Універсальний високоефективний препарат, що легко дозується та ідеально підходить для застосування в місцях загального харчування й у більшості житлових, громадських і комерційних приміщень.

Як зберегти зерно в домашніх умовах?

Тільки вдумайтеся: близько 75% зерна псується через неправильне висушування та зберігання, не кажучи вже про втрату маси та кормових властивостей решти 25%.

Це бич як приватних господарств, і великих агропромислових комплексів. Як уникнути катастрофи? Вихід – грамотно організувати процес заощадження зернових.

Вибирайте правильну тару та приміщення

1. Місце. Зберігайте силос у добре провітрюваному та попередньо продезінфікованому приміщенні з оббитими жерстю стінами. Краще, якщо це буде спеціально обладнаний елеватор чи склад. Так ви вбережете свої запаси від грибка, гризунів та комах.
2. Режим Не допускайте стеження та намокання сіна, регулярно провіюйте його, використовуючи навісне обладнання. Наприклад, ворошильні граблі на мотоблок або мінітрактор.
3. Спосіб зберігання. Залежно від обсягів запасів, виділимо дві прийнятні методики:

• Насипом.
• У спеціальній тарі – полотняних або поліетиленових мішках, ящиках, бляшанках.

Перший спосіб підходить для промислових масштабів, господарського зерна і тільки в елеваторах, зате ви заощаджуєте на покупці мішків. Другим краще зберігати продовольчі культури на складі. У мішках зернові зберігаються довше та якісніше, займають менше місця, їх легше завантажити на мототрактор та перевозити на продаж.

Висновки робіть самі

Вибирайте спосіб зберігання зерна, виходячи зі своїх ресурсів та потреб. Тобто, якщо у вас багато худоби і є можливість орендувати комору, зберігайте насипом, але для торгівлі набагато перспективніше і зручніше придбати тару.