Кукурудза — найдавніша хлібна рослина Землі, найбільша із зернових. 1954 у Мехіко під час археологічних розкопок на глибині 70 метрів знайшли незвичайну знахідку — шар скам'янілого пилка дикої кукурудзи. За допомогою радіоактивного аналізу визначили вік знахідки — 60000 років.

З'явилася в Україні порівняно пізно, спочатку вирощували переважно на півдні та заході, а на Київщині, Полтавщині, Харківщині її довго сприймали як ласощі (варили качани в підсоленій воді і їли), тож сіяли обмаль. Оцінили кукурудзу після засухи 1891 р., коли вона постраждала менше, ніж інші зернові.

Найбільш ранні посилання про солодку кукурудзу наведенні з 1779 року. У більш широкому масштабі виробництво солодкої кукурудзи почалося на початку 20-го століття в Європі після Другої світової війни. В Україні солодка кукурудза почала інтенсивно вирощуватися на великих площах в кінці 20-го століття.

Нібито на питання радянського очільника – “чим годуєш?” Гарст відповів – “кукурудзою”. Тому, повернувшись додому, авторитарний та швидкий на рішення Хрущов і наказав сіяти кукурудзу по всьому Союзу, від пустель Каракумів до тундри Сибіру. Результат був відомим.

Оптимальні терміни для збору кукурудзи – протягом серпня. Поспішати зі збором не потрібно, але і затягувати до осені не варто, оскільки ніжні зерна кукурудзи не переносять заморозки.

Після другої подорожі Христофора Колумба вона з’явилася в Іспанії, потім в Італії, відтіля рушила на Схід. 1511 року П’єтро Матьєре видав у Севільї книжку «De Orbo Novo» («Про Новий світ»), в якій з …