Вирощування гусей в Україні має перспективи для розвитку

Гусівництво є перспективною підгалуззю птахівництва. У цьому переконаний керівник господарства «Сила життя» (Рівненська область) Денис Шеремет, яке займається вирощуванням гусей.

«Гусівництво не конкурує ні з якою іншою галуззю – ані зі свинарством, ані з вирощуванням бройлерів, – пояснює Денис Шеремет. – Ба більше, якщо всі види птахівничої та тваринницької галузі потребують високоякісних кормів, то гуси на 80% добре почуваються за годівлі на пасовищах і тільки з підгодівлею один раз на добу відходами від кормо виробництва».

Гуси, за його словами, цілком продуктивно можуть використовувати землі, непридатні для оранки й випасання худоби.

«На таких пасовищах гуси можуть перетворювати траву на м’ясо, пух, неймовірно цінний гусячий жир, – підкреслює Денис Шеремет. – До того ж послід є хорошим добривом, наприклад, для тих самих культурних пасовищ, на яких випасаються гуси».

Керівник господарства «Сила життя» зазначає, що займатися вирощуванням гусей реально навіть без державної підтримки. «Одне тільки було б непогано – створити спілку гусівництва, щоб відродити цей напрям й об’єднати виробників, – говорить він. – От у створенні цієї спілки могла б допомогти держава».

Довідка

Господарство «Сила життя» вирощує гусей без застосування антибіотиків, реалізує продукцію гусівництва. Має 2 тис. гусей батьківського поголів’я одночасного утримання великої білої та великої сірої порід. Потужність виробництва – 50-70 тис. інкубаційного гусячого яйця на рік.

Вирощування гусей в домашніх умовах для початківців (+ відео матеріал)

Гуси в якості домашньої птиці завжди стоять у фермерів на особливому місці. На відміну від курей і перепелів їх розводять нема на харчові яйця, а з метою отримати смачне м’ясо. За властивостями вихідний продукт далекий від дієтичного, але все одно високо цінується за соковитість і багатство мікроелементами. У гусячої туше накопичується велика кількість B12, цинку, заліза, амінокислот, важливих в боротьбі з вірусами.

Щоб м’ясо не втратило користі, птахів потрібно утримувати правильно. Питання щодо облаштування пташника, годівлі, вибору породи і розведення особливо актуальні для початківців заводчиків.

Яка порода краще підійде для початківців

Зазвичай на старті «гусячого» справи привертають увагу гібриди невибагливі, скоростиглі і мало хворіють. Фабрики рекомендують набирати поголів’я з одного виду або порід, здатних до схрещування без втрат показників.

Гусей розводять з метою одержання смачного м’яса.

На підставі цих ознак сформований список рекомендованих гусей для новачків:

1. Лінда (Горьковские) – гусячі лідери. Виростають до 8 кг (іноді зустрічаються самці до 12 кг), невибагливі до корму, скоростиглі. Несучість -40-50 штук по 140 г. Багато їдять, що подобається не всім, але окупається продажем м’яса.
2. холмогорские – вважаються одними з найкрасивіших гусей. Доброзичливі і спокійні за характером, швидко ростуть в будь-якому кліматі. По масі досягають 8-10 кг. Несуть до 40 яєць в рік по 200-220 г.
3. Китайські – витривала м’ясо-яєчна порода. Несучість підвищена до 60 штук по 130-170 г. Маса до 5 кг, але м’ясо менш жирне, ніж у більш масивних порід. Бувають агресивні до інших видів, тому їх рекомендують заводити тим, хто хоче почати з однієї породи.
4. Великі сірі – гуси з найжирнішої печінкою. Саме з їх печінки роблять делікатеси. Гуски – відмінні квочки. Можуть жити без водойми. Вага м’яса – близько 6-7 кг. Несучість від 40 до 50 штук по 160-200 г. Холмогорський гуси – одна з найкрасивіших порід.
5. Італійські – продуктивні по м’ясу (від 6 до 7 кг) і яйцям (50 штук). У догляді невибагливі.
6. Тулузькі – одна з найбільших порід. Жива вага – понад 10 кг. Несучість середня – близько 35-40 штук в рік, але яйця великі – від 190 до 210 г. Мало рухаються, вимагають небагато місця і швидко відгодовуються на забій.
7. Кубанські – підійдуть тим, хто шукає крос дешевше. При низькій ціні несуть до 90 яєць на рік. Маса середня – близько 5 кг.
8. Легарт датський – найвигідніша порода за витратами на корм. Їдять на 20% менше багатьох інших гусей, але добре набирають масу (в 60 днів важать вже 5-6 кг). Яєць дають рідко більше 40 штук.

З метою отримання м’яса початківцям рекомендується заводити Легарт, Лінда або Тулузских гусей. Для змішаного виробництва, великої продажу поголів’я годяться Китайські і Великі сірі особини. Обидві ці породи часто схрещують з Італійської для кращого приросту молодняку.

Окремо варто відзначити породи Арзамаська і Тульська. Дані гуси є дуже агресивними і витривалими. Їх беруть фермери, які займаються організацією пташиних боїв. Для м’яса і яєць їх розводять рідко, але в змаганнях їм немає рівних.

Часто початківці фермери тримають в господарстві помісних гусей.

Як вибрати молодняк

Вирощування гусей в домашніх умовах найчастіше починають з придбання молодняка. За пташенятам легше, ніж по яйцях, визначити стан здоров’я і породу. До покупки варто готуватися ретельно, щоб не нарватися на виверти недобросовісних продавців.

Спочатку необхідно вивчити інформацію про обраний кросі, дізнатися, як повинен виглядати чистокровний гусеня, як відрізнити самочка від самця.

На другому етапі спостерігають за поведінкою. Повноцінний гусеня твердо стоїть на лапках, поводиться активно, реагує на звуки, руху. Очки блищать, стежать за предметами. Звертати увагу краще на трохи підрощених особин (5-7 днів від народження). Занадто малі швидко лякаються, гірше переносять переїзд, можуть загинути з більшою ймовірністю.

Повноцінний гусеня твердо стоїть на лапках, поводиться активно, реагує на звуки, руху.

Третім кроком стане візуальне знайомство. Пушок пташеня повинен кольором відповідати стандарту породи, відрізнятися м’якістю, рівністю. Виключені лисини, залишки прилип шкаралупи і вологість пір’їнок.

Місце пуповини у здорового пташеняти повністю зажівшее, без кірочок і гною. Клоака чиста, без виділень і бруду. Живіт не провислий, дзьобик без виділень і відколів, ніздрі чисті, повітря проходить вільно.

Останнім важливим кроком стане консультація про щеплення за віком і документована перевірка даного факту. Якщо за всіма пунктами проблем немає, гусенят транспортують в новий будинок в коробці з підстилкою. Для першого разу достатньо купити 3, 5 або 10 голів.

Гусенят перевозять в коробці з підстилкою.

Де придбати гусенят

Вибирати для покупки краще ферми, клуби або заводчиків за рекомендаціями. На ринках ризик обзавестися хворим і непородистим пташеням чи не тим яйцем набагато вище. Багато продавців охоче відправляють пташенят і інкубаційні яйця залізничним транспортом.

Вимоги до умов утримання гусенят

Простір для побуту нових мешканців варто підготувати завчасно. Перші 2-3 дні їх можна притримати в коробках, але далі буде потрібно переселити в невеликій сарай або виділити їм ізольований загін в загальному пташнику.

Місце має бути віддалене від домашніх тварин і захищене від проникнення гризунів. Територію проживання вистилають соломою. Годівниці і поїлки ставлять на решітки з піддоном, щоб уникнути згубної вогкості.

Гусенята обов’язково ставлять годівниці і поїлки з чистою водою.

Температурний режим дотримуються в залежності від віку:

• до 5 днів – 28С;
• з 6 по 15 день – 26С з поступовим зниженням до 24С;
• з 16 по 20 день – 23С;
• з 21 дня – 18-20С.

З 40 дня при літньому сезоні і гарній погоді намагаються переводити до природних умов на вигул.

Харчування перших днів – кожні 3 години з поступовим переходом до 4-5 разам. До 21 дня гусенята дають розсипчасті зернові каші з малою кількістю води. Додають подрібнену зелень, рубані яйця, протерту моркву.

Потім відбувається поступове переведення на дорослий раціон. Добре надавати можливість харчуватися пашею з 3 тижні життя. Якщо вигул розпочато раніше 40 дня, він обмежується півгодиною і присутність людини обов’язково, щоб забезпечити захист від великих птахів, хижаків.

З 30-40 днів гусенят виводять на вуличні прогулянки в літні місяці.

Вимоги до приміщення

Підстилка змінюється щодня. Шар – 10-15 см.

Перед заселенням пташник дезінфікують, білять його стіни. До 2 тижнів може згодитися обгороджений теплий кут на літній кухні або в кімнаті.

Світла має бути багато. Поруч краще мати вікно для денного освітлення, ввечері ставлять лампи. Перші 10 днів потрібно практично цілодобове освітлення. Потім його знижують до 18 годин.

У пташнику неприйнятні протяги і задуха. Гусенята можуть застудитися чи передавити один одного в спробах зігрітися. Спека не менш шкідлива незміцнілий організм. Прийнятною щільністю заселення до 21 дня є 10 голів на 1 кв.м, після 21 дня – 5 або 6 особин на 1 кв.м.

Гусенят містять в сухому і чистому приміщенні на підстилці.

Важливо. Клітини для гусенят заборонені. Для здорового розвитку великої фізичної активності.

Домашні гуси: утримання та догляд

У дорослих гусей в місці проживання так само не повинно бути протягів, зайвої вологи і духоти. Пол пташника можна вистилати не так рясно, але товста підстилка стане плюсом в період несучості. Для несучок слід організувати гнізда на дошках в 30 см від підлоги.

Вони можуть бути з кошика, коробки, дерев’яної рамки. Розмір 40 на 60 см, дно вкривають соломою і тирсою, для зручного підйому мами прислоняют похилу дошку.

Всі щілини в приміщенні повинні бути закладені, двері щільно закриті, дах захищена від протікання. Бажано підняти підлогу на 20 см від землі. Настил соломи замінюється 1-2 рази в тиждень по стану. Температура в пташнику – 10-16С. Світловий день – 14 годин.

Дорослих гусей містять в приміщеннях, де немає протягів.

Регулярно проводяться провітрювання, за потребою використовується штучний обігрів і світло. Щільність заселення – максимум 2 голови на 1 кв.м.

Рекомендації до інвентарю

У гусятник організують спеціальний простір під поїлки, годівниці і ванни. Їх роль зазвичай грають дерев’яні корита різного об’єму. Дошки-сідала з гніздами розташовують біля протилежної стіни, щоб птахи не плуталися.

Корита не повинні мати задирок і щербин. Їх необхідно регулярно чистити, дезинфікувати. Поїлки наповнені постійно, вода змінюється 2 рази в день або по мірі попадання посліду. Чи не менше 3 разів на тиждень ванни засипають сумішшю піску і золи для обробки від паразитів. Годівниці наповнюються безпосередньо перед їжею і очищаються через 1 годину.

Миски і корита для гусей регулярно чистять і миють.

Для огляду яєць бажано придбати овоскоп. На загальній території можна організувати бурдер. Бурдер являє собою великий дерев’яний шафа з сіткою, окремої підсвічуванням і обігрівом. Він хороший тим, що маленьким гусенята не треба шукати додаткове місце для розміщення, але правильні умови будуть забезпечені.

Вигул для гусей

Вигул починається з досягнення особин ваги в 2 кг. При використанні обмеженого загону на 1 особину доводиться не менше 8 погонних метрів. Дорослі гуси можуть пастися на волі, оскільки легко знаходять дорогу додому. Площадка повинна бути густо засіяна травою, луговими квітами.

Добре мати поруч водойму, але його можна замінити декількома вуличними баняками з водою або штучно виритої канавкою. Крила особинам злегка підрізають, щоб гуси не відлітали. У теплу погоду птахи можуть спати на вулиці.

На ділянці у гусей повинні бути водойму або корита з водою.

Специфіка догляду за гусьми взимку і влітку

Взимку в підстилку додається торф, для кращого збереження тепла під лапами. Якщо температура в приміщенні опускається нижче + 5С – ставлять обігрівачі. Настил утолщают. Вікна та двері бажано утеплити.

Фермери зі стажем рекомендують робити тамбури, щоб птахи виходили подихати, якщо їм стало душно, і при занесенні корми холодне повітря не влаштовував протяг. Так само потрібно вішати віники з распаренной сушеної трави для підгодівлі. Воду і їжу дають теплими.

Влітку в підстилку пташника додають пісок і камінчики для кращого очищення лап. Птахи більше часу знаходяться на вулиці, тому буде потрібно навіс від дощу і сонця на території загону. Вода повинна стояти і для купання і питна в різних точках вулиці.

Взимку підлогу пташника і вигулу вистилають соломою.

Воду в приміщенні міняють частіше, щоб не вщухла. Годують вранці і ввечері. Днем птиці добувають їжу самі.

Чим і як годувати гусей

Основний корм гусей будь-якої породи – зерно ячменю, пшениці, пшоно, горох, кукурудза, висівки в сухому вигляді і у вигляді вологих мешанок. До каш обов’язково додаються відварені подрібнені буряк, картопля, морква, трохи капусти.

У сухе зерно втручаються свіжу зелень, ягоди глоду, горобини і шипшини. До зими трави і овочі заготовляють в сушеному вигляді. Їжу трохи солять, посипають крейдою, черепашником, м’ясо-кістковим борошном. Також дають відварну дрібну рибу.

Гусей годують зерном, вологими мешанками, травою.

Для підвищення швидкості росту можуть використовуватися промислові комбікорми. Їх розмочують разом з кашами в обід або дають вранці в сухому вигляді з великою кількістю зелені і води. Увечері рекомендовано сухе зерно.

Інкубація для початківців

Для виведення пташенят з нуля або при заборі яєць з під несучок можна використовувати інкубатор. Апарат значно підвищує відсоток вилупляемості і нормального розвитку зародків.

Яйця забирають не пізніше 10 днів. Інкубатор прогрівають до 39С 3-4 години, потім опускають температуру до 37,8С і поміщають всередину яйця. Беруть яйця правильної форми, їх не миють, але обприскують дезинфектором із слабкого розчину марганцівки.

Гусенят виводять в інкубаторах.

Яйця перевертають від 6 до 8 разів на добу. Кожні 15 днів провітрюють інкубатор відкриттям кришки на 10 хвилин. Останні 2-3 дня до вилуплення температуру знижують до 37,5. Тривалість інкубації – 30 днів.

На що хворіють гуси

Бруд в годівницях і пташнику, паразити, контакт з дикою водою, деякими комахами і тваринами можуть викликати хвороби у гусей.

До найчастішим відносяться:

• Перитоніт жовтковий – запалення кишечника у гусок через сильного переляку, поганого харчування, перевищення протеїну в кормі.
• Паратиф – інфекція гусенят від перегріву, авітамінозу, бруду. Виражений поносом, млявістю, гноєм в очах.
• Рахіт – дефіцит вітаміну Д. Симптоми: млявість, слабке зростання, тендітні ніжки і шкаралупа у яєць.
• Отруєння зіпсованим і невідповідним кормом, отруйними рослинами, послідом.
• Ехіностоматідоз – паразитарне ураження після вживання в їжу жаб або пуголовків. Виражений поносом, слабкістю, відмовою від їжі.
• Аспергільоз – інфекція через цвілевих грибів в дихальних шляхах. Чи потрапить через цвілі на підстилці, в їжі і воді. Постійна спрага, слабкість, втрата апетиту – перші ознаки.
• Холера – інфекція, що передається від гризунів і птахів, з водою і повітрям. Хрипи, судоми, млявість, відмова від їжі, висока температура – наслідки зараження пастерелл.

Гуси можуть страждати від багатьох хвороб: рахіт, тиф, холера, жовтковий перетоніт.

Багато хвороб лікуються антибіотиками чи іншими препаратам. Але є такі, що ветеринарам непосильні. Профілактика будь-якої недуги – дотримання санітарії, своєчасні щеплення.

Поради від заводчиків початківцям

Знання рад від «досвідчених» допоможе зробити розведення гусей приємніше і продуктивніше:

• на 1 гусака не повинно бути більше 3-4 самок;
• гуски висиджують тільки від 5 яєць, тому менша кількість краще забирати на зберігання і підкладати після, або відразу поміщати в інкубатор;
• ідеальним вагою для забою вважаються 5-6 кг, інше надлишки жиру;
• часто гуси несуться з 2 року життя, лише деякі породи дають яйця з 5 місяців;
• відсутність вигулу – витратний варіант, так як кількість корму доведеться сильно збільшувати навіть в літню пору;
• молодняк підселюють щороку в розмірі 20-30% від поголів’я існуючого стада.

Пропонуємо до перегляду відеоролик, на якому фермер розповідає, з чого почати розведення і утримання гусей в домашніх умовах.

Вирощування гусей і качок: поради та рекомендації

Гуси і качки невибагливі в утриманні: їм достатньо невеликої території проживання, а вигул як такий не потрібен. Тому навіть новачкам займатися розведенням цих водоплавних птахів у домашніх умовах досить легко. У цій статті ми розповімо вам, як правильно вирощувати гусей і качок, щоб отримати максимально корисний продукт.

Поради з вирощування гусей фермерам-початківцям

• до 5 днів – 28 °С;
• 6-15 днів – 26-24 °С;
• 16-20 днів – 23 °С;
• старше 21 дня – 20-18 °С.

ПК 22-1. Гроувер для водоплавающей птицы, 4-7 недель

Влітку у гарну погоду гусей у віці 40 днів можна привчати до вигулу у природних умовах. Пташенят молодшого віку дозволяється вигулювати із захисною метою лише по пів години і під наглядом людини. Раціон харчування. У перші дні життя гусенят годують кожні 3 години, поступово знижуючи частоту годувань до 4-5 разів на день. Основу раціону пташенят у віці до 21 дня складають зернові або у сухому вигляді, або у вигляді вологих мішанок – густих зернових каш з додаванням рубаних яєць, відварених овочів, подрібненої зелені. Щоб гуси швидше росли, до їхнього раціону мають входити комбікорми. Останні можна давати як у сухому вигляді вранці разом із зеленню і водою, так і розмочувати в кашах на обід. Увечері гусей рекомендується годувати сухим зерном. Також гусям відварюють дрібну рибу. Їжу і воду птаху дають теплими. У 3-тижневому віці гусенята вже можуть поїдати підніжний корм. Дорослих особин годують двічі на день – вранці і ввечері, а решту часу птах харчується самостійно.

Рекомендації з вирощування качок у домашніх умовах

Купівлі качок передує вибір оптимальної породи . Один із найвигідніших варіантів для вирощування у домашньому господарстві – пекінська качка. Ця порода демонструє не тільки хороші вагові показники (до 3-4 кг), але й має високу несучість. Однак м’ясо пекінської качки надто жирне. Пісніший продукт дає мускусна качка (індокачка), вага якої може досягати 6 кг. Існує ще гібридна порода Мулард, виведена шляхом схрещування пекінської і мускусної качок. Потомства ці качки не дають, проте дозволяють отримати м’ясо високої якості. Умови утримання. Пташенят краще купувати у тижневому віці і для першого разу – у малій кількості. На перших порах каченят розміщують у великій коробці з картону, фанери або пластику. За розміром коробка має бути такою, щоб на 1 кв. м площі в ній розміщувалося 20 каченят. У високих коробках з метою вентиляції повітря додатково проробляють отвори. А щоб пташенятам було тепло, дно коробки застеляють клейонкою або плівкою з поліетилену, а зверху насипають невеликий (до 3 см) шар тирси або кладуть солому чи сіно. Раз на добу підстилку змінюють, інакше у качиному житлі з’являється неприємний запах.

ПК 20-1. Продуктивный период

Дорослих качок розміщують у пташниках із розрахунку 2-3 особини на 1 кв. м площі. Приміщення для утримання качок необхідно утеплити. До качиних годівниць має бути забезпечений вільний доступ. Оскільки каченята часто п’ють воду, пташині напувалки потрібно своєчасно поповнювати. Каченят, яким вже виповнилося 5 днів, у теплу пору року можна вигулювати разом з качкою у світлий час доби, повертаючи на ночівлю в будиночок. На початковому етапі вирощування качиних порід обов’язковому контролю підлягають температурний і світловий режими. Протягом перших 3-х тижнів життя у приміщенні, де утримуються качки, температура повітря повинна бути не нижче +22 °С. Якщо пташенята знаходяться разом з качкою, то їх обігріває тепло її тіла. Новонародженим каченятам важливо забезпечити 20-годинний світловий режим, поступово скорочуючи його до 12-годинного до місячного віку. Особливості годування. Для нормального росту і розвитку качки мають отримувати їжу у достатній кількості. З продуктів дорослим птахам можна давати комбінований силос, зернові суміші, зелені корми та овочі. Комбікорм засипають у годівниці з розрахунку 200-250 г на особину. Під час вигулу качки із задоволенням харчуються соковитою травою, а також дрібною рибкою з водойми, якщо така є на місцевості. Профілактика захворювань. Поміж домашніх птахів качки найстійкіші до хвороб. Але профілактичні заходи зайвими не будуть. Для підвищення імунітету пташенятам у віці 7 днів і старше дають антибіотики (наприклад, гризин). Як джерело вітамінів у їжу качкам корисно додавати риб’ячий жир (тільки не до раціону запланованих на забій птахів). Щоб вирощування гусей і качок принесло вам гарні результати у вигляді м’яса і яєць з високими смаковими властивостями, радимо використовувати корм для качок та гусей «Фідлайф». З повного асортименту представленої у нашому інтернет-магазині продукції можна підібрати відповідні за віком водоплавної птиці комбікорми та вигідно замовити їх у необхідній кількості з доставкою у будь-який регіон України.