Жителька Кіровоградщини відтворює традиційні для регіону воскові весільні вінки

Олена Мітюріна із селища Олександрійське Олександрійсього району Кіровоградської області за старими світлинами, які знаходить у старожилів, відтворює традиційні для регіону воскові вінки. Суспільному жінка розповіла, якими були весільні вінки на Кіровоградщині та показала, як їх робить.

Традиція виготовлення вінків з воску прийшла в Україну з Європи в середині ХІХ століття від королеви Великої Британії Вікторії. Вона на весілля вдягнула вінок з квітів мандарину. Його почали копіювати, роблячи з перлів, воску та інших матеріалів.

Вінками зацікавилась три роки тому

Майстриня розповіла, що виготовленням воскових вінків зацікавилась 2019 року, побачивши знайдені учасниками етнопроєкту “Баба Єлька” у селі Хайнівка Олександрівської громади фрагменти вінка. Вирішила його відтворити: “Восковий вінок, вважаю – це останній бастіон нашої народної традиції, яка зберігалася й донині. Він міг змінювати свій вигляд, змінювались матеріали, з яких він виконувався, але традиція носіння вінка саме на весілля зберігається і зараз”.

Зі слів Олени Мітюріної, восковий вінок – крихкий, його часто одягали один раз, а потім зберігали в іконах: “Це був оберіг для дівчини і, взагалі, для родини”.

Процес виготовлення

“Перед тим, як почати робити вінок, запалюємо свічку. І поки робитимемо заготовки, віск буде грітися”,– пояснила. Олена Мітюріна.

Для виготовлення потрібні гофропапір, нарізаний вузькими смужками і дріт, довжиною 10-12 сантиметрів: “Важлива складова віночків – це восковичка. Вінок тому і називається восковим, бо нарощується цей елемент з воску на дріт, обмотаний папером”.

Форми восковичок залежали від вподобань майстрині та місцевої традиції, сказала жінка. Вінки різних регіонів різняться між собою: “Техніка одна – вощення квітів, а різновидів багато. На Кіровоградщині велике різноманіття видів і форм. Немає сенсу придумувати свої. Якби дослідити те розмаїття, яке нам лишилося на світлинах, було б круто. Я це і намагаюся робити”.

Майстриня не підраховувала кількість вінків, які зробила. Більшість нині мають власників. Скільки часу витрачає на виготовлення одного також не рахує. Все, сказала, залежить від складності елементів виробу.

Авторка відеосюжету – Вікторія Колосова.

Читайте також

• “Фотографія – це частина мого життя”. Кропивничанин оцифровує фотографії Кіровоградщини, яким понад сто років.
• Дуб “Вартовий” у Новій Празі на Кіровоградщині визнали ботанічною пам’яткою. Що спонукало та звідки назва.

Вінницькі воскові вінки внесли до Національного переліку об’єктів культурної спадщини

Відтепер технологія виготовлення воскових весільних вінків, які свого часу побутували на Вінниччині, занесена до Національного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини України. Про йдеться на Фейсбук-сторінці ГО «Етномайстерня Коло», яка, власне, готувала і подавала матеріали до Мінкульту. Про це інформує видання «День».

Згідно з повідомленням, одним із носієм цього елемента є дослідниця і майстриня з виготовлення воскових весільних вінків вінничанка Юлія Васюк, член ГО «Етномайстерня Коло». За її словами, восковий вінок з’явився на Вінниччині в кінці ХІХ − на початку ХХ ст. і побутував до кінця 80-х років ХХ ст. як незмінний атрибут вбрання молодої.

Восковий вінок знали як незмінний атрибут вбрання молодої.

«Зазвичай, в селі були одна-дві жінки, які робили віночки на замовлення чи на продаж, але траплялися села, де їх взагалі не було. Тоді доводилося купувати на базарі, ходити в інше село або їздили до міста, – йдеться у дописі «Етномайтерні «Коло». – Виготовляли вінки з різних матеріалів: віск, парафін, стеарин, лой, тобто сам термін «восковий» – узагальнений. За кольоровою гамою вінки були кольоровими і однотонними (від жовто-коричневого, залежно від природнього кольору воску, стеарину, лою) до білого (парафін). Часто ці матеріали змішувалися у пропорціях, на смак і стиль майстрині. Також вінки могли відрізнятися за формою, зовнішнім виглядом, розміром, але технологія виготовлення у всіх майстринь на Вінниччині була подібна».

У описі елемента нематеріальної культурної спадщини «Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині» на сайті Міністерства культури та інформаційної політики йдеться, що наразі воскові вінки не є широко вживаними у весільних церемоніях, натомість, їх часто використовують у тематичних фотосесіях, показах, відеороликах, реконструкціях традиційних строїв, відтворенні весільних обрядів, як елемент відтвореного строю у фольклорних гуртах чи стилізованого сценічного костюму. Термін «восковий» є узагальненим − так називають вінки з таких матеріалів, як стеарин, парафін, лой, віск та їх суміші в різних пропорціях за рецептами майстринь.

Термін «восковий» є узагальненим − так називають вінки з таких матеріалів, як стеарин, парафін, лой, віск та їх суміші в різних пропорціях за рецептами майстринь.

На Вінниччині «воскові» вінки виготовляють за допомогою дроту, паперу (кольорового, білого), флористичної стрічки, фольги, ниток, намистин, тканини. Зазвичай вінки невеликі за розміром, побудовані на одній основі, з «квітковими» елементами, вирізняються великою кількістю восковиць, вишуканістю, простотою форм, естетикою компонентів та кольорової гами. Технологія виготовлення у всіх майстринь на Вінниччині спільна.

Як писав «День» у матеріалі «Просили мама і тато» вперше масштабну експозицію весільних воскових вінків презентували у Вінниці у березні цього року. Її організувала співробітниця Центру історії Вінниці, магістранка історичного факультету Марія Куряча. Вона вже кілька років відтворює весільні воскові вінки, які, як виявилося, поєднують нас із старою Європою і є свідченням того, що українки переймали загальноєвропейські модні тренди.

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця

Воскові віночки, в яких на Поділлі йшли до шлюбу, визнані об’єктом нематеріальної культурної спадщини

“Восковий” вінок з’являється на Вінниччині в кінці ХІХ − на початку ХХ ст. і побутує до кінця 80-х років ХХ ст.

Технологію виготовлення воскових вінків внесено до Обласного переліку нематеріальної культурної спадщини Вінницької області, передає Depo.Вінниця.

Облікову картку подано Громадською організацією “Етномайстерня Коло”. Ареал сучасного побутування технології: м.Вінниця, м.Тульчин Вінницької області, с.Чагів Оратівського району Вінницької області.

“Восковий” вінок з’являється на Вінниччині в кінці ХІХ − на початку ХХ ст. і побутує до кінця 80-х років ХХ ст. Термін “восковий” є узагальненим − так називають вінки з таких матеріалів, як стеарин, парафін, лой, віск та інші подібні суміші. Зазвичай вінки невеликі за розміром, побудовані на одній основі, з небагатьма елементами, вирізняються великою кількістю восковиць, простотою форм, вишуканістю елементів та кольорової гами. Також бувають вінки з кількох поєднаних основ.

Нагадаємо, вінницька співачка взялася за відродження цього забутого мистецтва. Ще одна майстриня, яка опанувала виготовлення воскових вінків, підготувала виставку, щоб показати, в чому на Поділлі йшли до шлюбу.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook