Кімнатна герань

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 19 березня 2021 Опубліковано: 03 лютого 2019 Перша редакція: 04 вересня 2012 🕒 4 хвилини 👀 97790 разів 💬 11 коментарів

Певний час я працювала в школі. Як і у всіх закладах подібного типу, в кабінетах всюди були квіти. Різні. У тому числі і герань. І ось в один прекрасний день я звернула увагу, що всі горщики з геранню кудись поділися.

Колеги мені по секрету розповіли, що директор десь почув, що герань (вона ж пеларгонія) сприятливо діє на здоров’я, очищає повітря і іонізує його. І дійсно, на одному з чергових засідань в кабінеті директора я побачила там всі шкільні екземпляри пеларгонії.

Хоча у моєї мами і росли кілька примірників цієї квітки, але я на нього не звертала особливої уваги. Просто запах його листя мені не дуже подобався. Але після розповідей про цілющі властивості, я більш детально зацікавилася геранню.

Отже, герань. Вона ж пеларгонія

Герань – це багаторічник, так що цілком підходить для кімнатного розведення. В залежності від виду, це трав’яниста або напівчагарникова рослина. Взагалі фахівці-ботаніки нараховують більше 250 видів герані. У дикій природі ця рослина росте на півдні Африки. У нас – це кімнатна рослина. Хоча є і дикорослий вид.

Усі домашні герані ділять на 2 групи: запашні і квітучі. Їх відмінність у тому, що квітучі, як зрозуміло з назви, мають дуже гарні квіти. А ось квіти запашних пеларгоній непримітні. Зате листя має неповторний дуже яскравий аромат. Причому, для кожного підвиду свій.

Наприклад, листя Герані сильнопахучої (Pelargonium graveolens) мають аромат троянди. А запах, який видає Герань ароматна (Pelargonium odoratissimum) нагадує аромат яблука. Одним словом, видів герані багато, і всі по-різному пахнуть. Втім, запах, який видають деякі екземпляри досить неприємний.

Але саме з запахом пов’язано благотворний вплив герані на здоров’я. Адже листя виділяє особливі фітонциди, які вбивають хвороботворні мікроорганізми і очищають повітря.

Догляд за геранню

Герань – це південна квітка, вона дуже любить сонце. Взимку вона повинна стояти на самому світлому місці в будинку. Влітку герань (якщо є можливість) потрібно висаджувати в грунт. Вона після перебування на свіжому повітрі немов розквітає. З’являється багато нових листочків, квітів.

Пеларгонія добре росте при температурі близько 20°C. Але якщо почне холоднішати і настануть холодні ночі (то 5-7°C), головне, що Ви повинні будете зробити – вберегти квітку від протягів, інакше вона може захворіти.

Поливають герань не дуже рясно, але постійно. Грунт повинен бути завжди злегка вологим. Взимку полив потрібно ще скоротити.

Для того щоб квітучі герані рясно і яскраво цвіли, Ви можете їх підгодувати. Для цього використовується рідке добриво, розведене в поливній воді для рослин. Підгодовувати потрібно кожні 2 тижні в літню пору року. Взимку підгодовувати не потрібно.

Пересадка герані

Наскільки я пам’ятаю, моя мама герань в домашніх умовах пересаджувала кожен рік. При цьому старий кущ висаджувався на літо на вулицю для оздоровлення. Бувало так, що в кінці літа ми забирали в будинок по-справжньому прекрасну відновлену квітку.

Якщо немає можливості висаджувати в грунт, можна герань пересадити в інший вазон (більшого розміру). Можна пересаджувати і рідше ніж раз на рік.

Грунт для герані мама купувала в магазині. Є суміш землі, яка підготовлена спеціально для гераней. Це повинен бути пухкий, легкий, але при цьому родючий грунт. Для деяких видів гераней потрібні кислі, слабокислі або нейтральні грунти.

Якщо Ви навіть не пересаджували пеларгонію, то місцеве оновлення квітки точно не завадить – обріжте старі гілочки і засохлі квітконоси.

Розмноження герані

Під час обрізки старих, ви можете відокремити і кілька нових живців для того щоб висадити нові кущики.

Ми вдома розмножували герань стебловими живцями. Як? Дивіться.

Зрізаємо 10-сантиметровий живець, нижнє листя видаляємо. Все, можна відразу висаджувати у землю. Чимало гераней добре вкорінюються навіть без спеціально відрощеного кореневища. Але якщо Вам звичніше, поставте на кілька днів у воду, нехай пустять коріння. Потім живець встромляємо в легку суміш (торф з піском), ставимо в напівтемне прохолодне місце (щоб рослина пустила всі свої сили не на ріст, а на укорінення), регулярно поливаємо, чекаємо. Через місяць-другий у Вас з’явиться новий екземпляр пеларгонії. Ще можна герань розмножувати насінням. Також існує такий спосіб, як поділ на частини кореневища (з пагонами або нирками).

Хвороби герані

Герань вважається невибагливою квіткою, але її схильність до різних хвороб може ускладнити догляд. Найбільш поширені такі хвороби: сіра і коренева гниль, іржа. Не дивлячись на те, що герань використовують для відлякування комах, деякі з них успішно живуть на самій рослині. Тому стежте, щоб не завелися білокрилки, довгоносики, щитівка і, звичайно ж, попелиця.

Незвичне застосування герані

На жаль, я не маю особистого досвіду, але знаю цікавий спосіб застосування листя пеларгонії запашної. Їх вживають у їжу: у салатах, у випічці, в якості приправи. Ну і звичайно – листя і витяжку з них використовують для ароматизації приміщень, шаф, білизни. Ефірне масло герані вважається одним із самих цілющих. З його допомогою лікують грип, кашель та інші респіраторні захворювання. Розділи: Герань: все про вирощування

Раніше не дуже подобався цю квітку, у мене не виходило за ним доглядати. Натрапила на вашу статтю, зрозуміла що були помилки в догляді ( герань стояла в темному місці, витягувалася і не цвіла). Виправила помилки, і отримала прекрасний результат. Рослина набрало колір, дало відростки. Прищипують верхівки, воно кущиться і набуває дуже гарний вигляд. Тепер я розмножую цей прекрасний квітка в різних видах.

Герань не тільки красиво цвіте, але ще й дуже корисна в лікуванні застуди. Мама колись лікувала мене соком герані і це дійсно допомагало. Дякую за поради по догляду за рослиною.

Зовсім нещодавно переїхала до нової квартири та вирішила озеленити оселю) От і придбала у магазині герань) Порадьте, будь-ласка, чим найкраще підгодовувати квітку? Адже я новачок))

Ніколи б не подумала що це рослина настільки корисна. Якось не дуже воно мені подобається, відштовхує своїм запахом, а тут стільки користі. Дякую за корисну вам інформацію!

Кущ герані формується методом прищипування. Стебло прищипують на восьмому-десято му листі, якщо герань вирощується з живця. Якщо з насіння, то на шостому-восьмом у листі. Також убирається точка росту пагону і таким чином зупиняється його зростання в довжину, після чого він починає гілкуватися. Найбільш оптимальний для прищипки час – це кінець зими та початок весни.

Хочеться додати, що прищипувати бажано герань час від часу, якщо ж вона у вас сильно витягнулася, її можна підстригти кардинально, але завжди слід залишати зелений відросток не доходячи до задерев’янілого . Ще новачки іноді плутають гілку з квітконосом, так що будьте уважні, вони трохи відрізняються один від одного. До того ж відрізані гілочки відмінно живцюються не викидайте їх.

Сама маю багато квіток герані і добре все знаю про формування. Перше з чим потрібно визначитись це – який саме кущик ви хочете сформувати. Якщо хочете більш коротші кущики то відразу як бачите пагін що зростає відрізаєте його на потрібній довщині ( не нижче 6 листочків ) . Якщо вищий хочете сформувати то і відповідно підбираєте довжину. Особисто я лише таким методом і користуюсь.

Раніше не дуже подобався цю квітку, у мене не виходило за ним доглядати. Натрапила на вашу статтю, зрозуміла що були помилки в догляді ( герань стояла в темному місці, витягувалася і не цвіла). Виправила помилки, і отримала прекрасний результат. Рослина набрало колір, дало відростки. Прищипують верхівки, воно кущиться і набуває дуже гарний вигляд. Тепер я розмножую цей прекрасний квітка в різних видах.

При отите или лёгком воспелении уха, берут листик герани.. хорошенько мнут в руках и засовывают в ушную раковину. Очень хорошо снимает воспаление и даже температуру.. ПРОВЕРЕНО !
Будьте здоровы!

Як мати красиву герань: хитрощі, як цього досягти

Якщо ви любите герань, напевно є у вас вдома. Проблема в тому, що може статися так, що зовнішній вигляд, який вони мають зараз, не такий, як ви його купили. І Можливо, вам цікаво, як мати гарну герань.

Якщо так, і ви хочете знати ці маленькі експертні хитрощі, щоб відновити життєві сили рослин, окрім того, щоб вони виглядали набагато краще, зверніть увагу, оскільки ми збираємося розкрити їх вам.

Як мати гарну герань

Мати гарну герань не складно. Проблема полягає в тому, що іноді ми не усвідомлюємо потреб цих типових іспанських (точніше, андалузьких) рослин. Але якщо ви це зробите, все зміниться.

А на що варто звернути увагу? У наступному:

Світло

Для герані світло є основною складовою. Їм потрібне хороше освітлення, і для цього їх потрібно розмістити в місці, де вони отримують найбільше світла.

Тепер проблема виникає влітку. Багато разів вважається, що тримати рослини на сонці влітку, від чого воно обпікає, не найкраще і врешті-решт вони ставлять їх у тінь.

Ну а у випадку з геранню це буде дуже погано. Він адаптований для того, щоб витримувати високі температури та повне сонце. Тому не варто прибирати його з того місця, де воно є, якщо воно сонячне. Майте на увазі, що ми обговорювали, що це типова іспанська рослина, і ми згадали Андалусію, яка характеризується тим, що в Іспанії найбільш сонячно та жарко.

Ми рекомендуємо залишити його в місці, де він отримує принаймні 8-10 годин світла. І з них найбільше прямого сонця. Звичайно, це не означає, що ви не стежите за ним і не контролюєте його, якщо листя або квіти спалять. Якщо це станеться, це тому, що він не повністю адаптований і його доведеться трохи прикрити.

Пам’ятайте, що коли ви купуєте рослини, вони походять із розплідників або з місць, де на них не потрапляє пряме сонце. А отже, не пристосовані. Вам доведеться дати їм витратити деякий час, щоб досягти цього.

Квітковий горщик

В основному герань містять в горщиках. Рідко можна зустріти їх посадженими в садах, хоча це теж буває. Але коли ми маємо їх у горщиках, одна з поширених помилок полягає в тому, що ми не думаємо про горщик і рослину, яку ви садите.

І це те, що, щоб мати дорогоцінну герань, необхідно, щоб ви дали рослині відповідний горщик. Ви коли-небудь думали про це?

Герані потрібна глибина в горщику, але не ширина. Тому, якщо ви шукаєте хороший горщик, постарайтеся зробити його вузьким, але глибоким. Таким чином ви дасте можливість коріння правильно розвиватися і тим самим сприятимете цвітінню рослини. Наприклад, для них може підійти горщик діаметром 30-40 сантиметрів, але з деякою глибиною (мінімум 20 сантиметрів).

Крім того, іноді їх зручно підвісити, щоб, коли вони відростуть, гілки не вдарялися об землю.

Riego

Безсумнівно, полив завжди є одним із найважливіших заходів догляду за рослинами. Якщо ви заходите занадто далеко, вони гинуть; якщо ви програєте, вони помруть. І Знайти золоту середину іноді буває нелегко.

Тому, якщо ви хочете мати гарну герань, полив потрібно контролювати, наскільки це можливо. І це рослини, які люблять воду. Але якщо промахнутися, то дуже легко загнить. Більше того, потрапляння води на листя чи квіти – це найгірше, що може статися, тому що це призведе до того, що ви залишитеся без рослини.

Тож як поливати? Ось багато факторів, які слід взяти до уваги, щоб мати можливість дати вам точну частоту у вашому конкретному випадку.. Погода, сезон, місце розташування, температура. багато факторів, які впливають на зрошення.

Загалом можна сказати, що навесні її поливають 1-2 рази на тиждень, як і восени; влітку полив збільшують до 2-3 разів на тиждень. І взимку його розподіляють частіше, можливо, 1 раз на тиждень або кожні 10 днів.

Але, як ми вам казали, це не завжди так. Можливо, ви живете в дуже жаркому районі влітку і потребуєте щоденного поливу. А інші, де достатньо лише двох разів на тиждень.

Щоб допомогти вам, найкраще перевірити грунт, не тільки верхній шар, але також середній і нижній шари. І як би це було зроблено? Спробуйте мати палицю, яку можна встромити в землю, і подивіться, чи стане вона мокрою чи вологою. Якщо так, то поливати його не потрібно. Якщо воно вийде досить сухим, то так.

Ви також можете скористатися деякими пристроями, які допомагають поливати, або навіть самою рослиною, яка поливає сама себе.

Компост

Навесні і влітку важливо давати герані компост. Особливо для того, щоб рости й бути красивим, йому потрібно багато поживних речовин, які допоможуть йому процвітати, а також підтримувати своє здоров’я.

Помилково думати, що хімічним добривом (спеціальним добривом для герані) він покритий. І правда в тому, що ні. Це лише допоможе йому розквітнути, але не дасть поживних речовин для здоров’я та здорового росту.

Таким чином, При оплаті майте на увазі, що вам знадобиться:

• Органічне добриво, такі як перегній, гній, компост. Щороку навесні буде достатньо додавати трохи.
• Хімічне добриво, розчинний у поливній воді. Його вносять навесні та влітку відповідно до інструкцій виробника (хоча ми рекомендуємо не повну дозу добрива, а трохи менше).

Якщо ви не хочете вносити занадто багато добрив у той самий сезон, ви можете додати органічні добрива восени, щоб захистити їх перед зимою, а решту добрив навесні та влітку, щоб стимулювати їх цвітіння на вас.

Як бачите, це прості трюки, щоб мати гарну герань. Спробуйте їх, щоб побачити, чи помітили ви, що ваша рослина реагує, і з часом ви побачите, як вона росте та стає більш листяною. Чи можете ви дати нам ще якісь фокуси?

Повний шлях до статті: Садівництво на » Квіти » Як мати красиву герань: хитрощі, як цього досягти

Будьте першим, щоб коментувати

Метод Сократа: практичне керівництво

Дайджест бестселера Уорда Фарнсворта «The Socratic Method».

Про те, в чому полягає сократівський метод, чому люди часто неправильно розуміють його і як його використовувати на практиці.

Широко поширена думка, що метод Сократа означає техніку навчання за допомогою питань, що наводять. Дійсно, цей метод може успішно використовуватися в навчанні. Однак, на думку автора книги, відомого юриста, фахівця з риторики та письменника Уорда Фарнсфорта, сократівський метод означає насамперед особливий спосіб мислити. Це інструмент для допомоги мисленню, антидот від дурниці.

Автор вказує, що Сократ ставив питання не для того, щоби навчити людей ставити питання, а для того, щоби навчити їх думати. Його метод — це набір ідей не про те, що думати, а про те, як думати. Тому метод Сократа підходить для всіх, а не лише для фахівців із риторики та філософів. сократівський метод автор називає шляхом мудрості. Мудрості, не обмеженої рамками абстрактних міркувань, а тієї, яку ми можемо використати в повсякденному житті.

Попри величезний вплив Сократа на західну думку, про нього відомо не дуже багато. Його знають із кількох афоризмів, з любові дошкуляти співрозмовникам питаннями та з історії його несправедливого засудження та смерті, яку він мужньо прийняв, відмовившись тікати. Сам Сократ не залишив письмових робіт, здебільшого його інтелектуальна спадщина збереглася завдяки діалогам, записаним його учнями, — Платоном та Ксенофонтом. Відомо, що обидва учні не дуже ладнали між собою, проте в їх описах Сократа багато спільного.

У діалогах Сократ розмовляє з людьми на різні теми та ставить їм питання, відповіді на які, як вони гадають знають. У процесі діалогу Сократ уважно слухає співрозмовників, аналізує їхні твердження та показує їм, що вони не так добре розуміють тему, як їм здається. Читачі, зазвичай, приходять до такого ж враження про себе. Ведення Сократом діалогу — це хороша модель для роздумів про різні речі. Саме її автор називає сократівським методом — метод може використовуватись у всіх ситуаціях, де є потреба дійти обґрунтованого судження. Метод Сократа в загальному сенсі — це спосіб вивчення реальності.

Про те, що таке метод Сократа і як його використовувати, автор має кілька важливих ідей.

Зміст дайджесту

У всіх діалогах за участю Сократа можна виявити кілька основних елементів

Фарнсворт пояснює мету методу Сократа за допомогою аналогії. Метод виконує ту ж функцію для розуму, що й окуляри для очей, що коригують поганий зір, або рентген, що дає змогу заглянути всередину тіла. Мета сократівського методу — побачити зсередини роботу розуму, його недоліки та помилки. Коли розум наданий сам собі, він схиляється до ірраціоналізму та дурості. Метод Сократа коригує наші ірраціональні нахили, виправляє помилки нашого розуму. Філософ, економіст та соціолог Джон Стюарт Мілль писав, що основна помилка, з якою боровся Сократ, «була не софістика, ні в стародавньому, ні в сучасному значенні цього терміна, а Повсякденність». Повсякденність, у розумінні Мілля, це «прийняття традиційних думок та поточних настроїв як остаточного факту». Ми часто використовуємо такі визначення, як «хороше» та «погане», «справедливе» та «несправедливе» та впевнені, що чудово розуміємо, що вони означають. Однак мета методу Сократа, як і людського інтелекту, полягає в тому, щоби перевірити, наскільки людина розуміє ці визначення та те, що за ними стоїть, знайти істину. А якщо це не вдасться, то хоча б позбутися хибної впевненості в знанні.

У діалогах Платона спосіб Сократа лише ілюструється, але не розбирається. Фарнсворт бере це на себе. У приклад, він наводить діалог Платона «Лахет», на початку якого двоє батьків запитують двох генералів, чи потрібне військове навчання їхнім синам. Не знайшовши відповіді, співрозмовники звертаються до Сократа. Сократ, питаючи в тому, якої мети вони хочуть досягти з допомогою навчання, отримує відповідь, що вони прагнуть мужності, після чого філософ вирішує прояснити значення мужності. У цьому діалозі можна спостерігати основний сценарій, за яким працює метод Сократа, та його основні елементи.

Перше. Методу характерна форма питань та відповідей. Сократ використовує як відкриті, так і закриті питання. Так він просить полководця Лахета дати визначення мужності — це відкрите питання. Закриті він використовує, коли запитує, чи згоден його співрозмовник із висловом. Діалог — не лекція й не суперечка, в його процесі Сократ домагається від своїх партнерів згоди на наступний свій крок.

Другий елемент — еленхос. Цей прийом використовується для того, щоби перевірити узгодженість тверджень партнерів щодо діалогу. Після вислуховування тверджень та аргументів Сократ змушує співрозмовників погодитися з іншими аргументами та твердженнями, які виявляються несумісними з тими, про які вони заявляли раніше. У результаті партнери Сократа з розмови змушені уточнити свої твердження чи відмовитися від них. Щоби змусити опонента визнати неправоту, Сократ не стверджує прямо, що його партнер не має рації, а змушує того побачити розбіжності в переконаннях. Наприклад, Сократ використовує запитання: «Чи можемо погодитися, що ця ідея правильна?».

Третє. За допомогою питань Сократ виявляє принцип, що лежить в основі тверджень опонентів. Потім він показує, що принцип не охоплює те, що має, або що він охоплює те, що не повинен. Так, у діалозі Лахет визначає мужність як «стійкість душі». Сократ змушує Лахета погодитися з тим, що це визначення не включає деякі випадки, які варто було б додати, наприклад, мужність, що виявляється при відступі. Далі Сократ вказує, що завзятість може бути дурною, а мужність не може бути дурною.

Четверте. Сократ використовує у своїх міркуваннях конкретні приклади для ілюстрації — аналогії, які допомагають легше уявляти ідеї.

П’яте. Сократ не намагається виставити себе всезнайкою й сам зізнається у своєму невігластві. Діалог не закінчується знаходженням простої відповіді. Найчастіше наприкінці діалогу співрозмовники Сократа приходять до усвідомлення свого невігластва.

Ці п’ять елементів становлять суть сократівського методу. Він призначений не для того, щоби принизити партнера і використовується з дружніми намірами. Так само і вам потрібно бути готовим прийняти незгоду співрозмовників, потрібно навчитися цінувати вміння спростовувати ваші твердження. Сприймайте незгоду як частину пошуку істини, як допомогу у вашому мисленні. Сократ вважав, що так здобувається мудрість.

Другий важливий момент — у діалогах ми бачимо взаємодію двох чи кількох людей, вони є певними абстракціями ідеальних співрозмовників. У реальному житті, якщо ви почнете поводитися як Сократ, швидше за все, співрозмовники не будуть вас так само терпляче вислуховувати. Цілком ймовірно, що ви нарветеся на грубість. Навіть сама доля Сократа є наочним прикладом, до чого це може призвести. Автор вказує, що опис методу, як способу ведення бесіди між двома або декількома людьми, переважно зручно для того, щоби проілюструвати, як він працює. У реальному житті його краще розглядати, як спосіб роздумів над важкими питаннями. Ви кидаєте собі виклик, перевіряєте те, що думаєте, та спростовуєте те, що кажете. Застосовувати метод Сократа до себе навіть складніше, ніж використовувати його з іншими, але перевага в тому, що це менш небезпечно.

Метод Сократа використовується для перевірки послідовності тверджень. Сократ за допомогою питань вказує опонентам на їхню непослідовність. З цієї точки зору, не він їхній антагоніст, а вони самі є своїми антагоністами — вони вірять у взаємовиключні речі або речі, у які не повірили б, якби подумали про них серйозно.

Сила сократівського діалогу не в тому, наскільки переконливими є його аргументи, а в тому впливі, який діалог робить на читача. У різних діалогах Сократ використовує аргументи, що суперечать один одному, але вони допомагають дійти певного розуміння. Цінність полягає в самому сократівському способі думок.

Метод Сократа може стати втіхою для тих вдумливих людей, які ніколи не знаходять задовільних відповідей на їхні запитання і які не розуміють, як можна бути в чомусь впевненим. Вони можуть вважати, що з ними щось не так, що вони не знайшли сенсу життя й не виконали своє життєве покликання. Сократівський погляд на ситуацію може їх підбадьорити — з ними якраз усе гаразд. Незадоволеність відповідями, які ви собі даєте, це симптом хорошого психічного здоров’я. Комфорт однозначних відповідей завжди оманливий і небезпечний. Шлях Сократа означає розуміння, що невизначеність, помилки, зміна переконань не тимчасове явище, а постійне. З цього погляду хороше життя — це не результат, досягнутий у результаті перемоги в боротьбі. Боротьба — і є гарне життя.

Метод Сократа можна використовувати для самоаналізу

Сократ вказував, що «філософське життя» полягає в тому, щоби «дослідити себе та інших». Метод Сократа в багатьох випадках навіть краще практикувати наодинці, вести діалог із самим собою. Тоді він перетворюється на інструмент пізнання себе. Є думка, що діалоги, описані Платоном, являють собою спосіб самоаналізу, вони описують розмови, що не відбулися, а роздуми самого Платона, який використовує образ свого вчителя, щоби глибше зрозуміти ідеї, сперечаючись із самим собою, наводячи різні аргументи та ставлячи собі питання.

Діалоги Платона навчають, як думати про складні речі. Написання власних дрібних діалогів — хороший спосіб розібратися у своєму мисленні та розвинути здібності до сократівського методу. Це свого роду мислення вголос. Така здатність слабо розвинена в більшості людей.

Зазвичай філософією називають систему ідей, що дає відповіді на певний набір питань. Але філософія Сократа інша, суть її в прихильності до процесу, а не в результаті. Філософ не читає лекцій, а ставить запитання, перевіряє твердження й роздумує над відповідями в процесі діалогу. У діалогах Платона, Сократ та його партнери ніколи не приходять до остаточного висновку, важливим є сам процес просування. У цьому сенсі мета філософії Сократа оголити проблему: ми впевнені, коли не повинні бути впевнені, і думаємо, що знаємо те, чого насправді не знаємо. Філософія Сократа — це не набір переконань, а діяльність, яка допомагає змінювати наше ставлення до наших переконань.

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров’я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров’я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров’я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”