Зверніться до лікаря знову, якщо НПЗП не дали бажаного ефекту, не продовжуйте приймати самостійно. Дотримуйтеся лімітів прийому НПЗП: для комбінованих анальгетиків до 10 днів на місяць, для однокомпонентних препаратів до 15 днів на місяць.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) діють на синтез медіаторів запалення похідних ліпідів, а саме метаболітів арахідонової кислоти через пригнічення активності циклооксигенази. До медіаторів похідних арахідонової кислоти відносять ейкозаноїди: простагландини, резольвіни, ліпоксини, тромбоксани та лейкотрієни.

Для шлунково-кишкового тракту, за даними ЕMА, найбезпечнішим вважається німесулід, який вдвічі безпечніший ніж ібупрофен, диклофенак, мелоксикам. Серцево-судинна безпека німесуліду вища, ніж мелоксикаму, кептопрофену, диклофенаку, індометацину, піроксикаму (EMA, 2012).

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — група різних за хімічною структурою ЛП (переважно похідні кислот), що мають протизапальну (див. Запалення), анальгезивну, жарознижувальну й антиагрегантну дії.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — аспірин, німесил, диклофенак — негативно впливають на шлунково-кишковий тракт, подразнюючи слизову шлунка. При тривалому прийомі препаратів можливі болі в животі, діарея, нудота, газоутворення.

Чому не можна довго приймати НПЗЗ? При тривалому прийомі НПЗЗ підвищується ризик гематологічних ускладнень, таких як лейкопенія та агранулоцитоз, тромбоцитопенія [20, 21].