Суть полягає у передачі своїх карток наступному гравцю «втемну», називаючи, що на ній зображено. Можна говорити правду або неправду. Наступний гравець може повірити чи ні. В залежності від того, чи відповідає зображення дійсності гравець бере картку собі, чи залишає попередньому гравцю.

Правила гри Кожному гравцеві роздаються по колу по одній карті і так до того, поки у всіх гравців не буде по 4 карти на руках. Гравці по черзі задають питання(у яких сказано масть карти та назву)своїм суперникам і, в разі ствердних відповідей, можуть забирати деякі їхні карти собі. Гравця, що питає, назвемо «активним».

У грі в п'яницю карточна колода роздаеться порівну двом гравцям. Далі вони відкривають по одній верхній карті, і той, чия карта старша, забирає собі обидві відкриті карти, які кладуться під низ його колоди. Той, хто залишається без карт – програє.

Картя́рська, картко́ва́ або картівна́ гра — гра, у якій використовують комплект гральних карт (колоду).

tuz — двійка) — історично, гральна карта вагою в два очки, згодом — синонім до ас — одне очко. У більшості сучасних карткових ігор — найстарша карта. Ця традиція існує з часів Французької революції, коли карта, що мала вагу в одне очко, била короля, що символізувало перемогу простого народу над монархією.

Вірю! Не вірю! Правила гри. Для дітей від 4 років. Кількість гравців: 2–4. Ігровий комплект: 40 карт у тому числі: 36 карт із зображеннями тварин (9 карт «шкіра» , …