Горобина чорноплідна; догляд восени та підготовка до зими обрізка та укриття

Чорноплідна горобина — плодовий чагарник, що швидко розростається, родом з Північної Америки. Невибаглива рослина, що плодоносить корисними ягодами, вирощують по всій території України як одиничні або групові посадки.

Щоб кущ залишався компактним та родючим протягом багатьох років, йому потрібно приділити трохи турботи. Особливо важливо виконати правильний догляд за чорноплідною горобиною восени для підготовки до зими.

Коли дозріває чорноплідна горобина і коли краще її збирати?

Плоди чагарника починають дозрівати вже до кінця серпня. Але в цей час плоди дуже терпкі, тому заготовку відкладають на пізніші терміни. Врожай, що встиг, тримається на гілочках дуже добре і спокійно може провисіти 1 – 2 місяці. Згодом плоди стають менш терпкими, приємнішими на смак.

Поради щодо саду, городу та квітника

Як правило, збирають урожай у вересні-листопаді місяці. Терміни збирання, звичайно, залежать від погодних умов, клімату регіону зростання. Як правило, в Україні, південній частині України до кінця вересня, плоди вже можна збирати. У середній смузі України збір починають не раніше середини жовтня. На Уралі, в Скандинавії, ​​чорні плоди аронії збирають ближче до кінця листопада. При зборі важливо орієнтуватися не так на календарний термін, але в фактичні показники стиглості. Стигла ягода:

• пружна, але дуже тверда;
• чорного кольору із синьо-фіолетовим відтінком;
• при натисканні виділяє фіолетовий сік;
• має солодкуватий, трохи терпкий смак.

При збиранні врожаю будь-якого ступеня стиглості намагайтеся дотримуватися простих правил:

• Збирайте врожай в екологічно чистій зоні зі здорових рослин за сухої погоди. Найкраще в першій половині дня після висихання роси (мокрі ягоди можуть швидко згнити).
• Не використовуйте для збирання алюмінієву та оцинковану тару.
• Зрізайте плоди разом із щитками секатором чи гострими ножицями. Так швидше і плоди менше ушкоджуються.
• Зібраний урожай переберіть, видаліть погані ягідки та сміття.
• Не зберігайте довго за кімнатної температури. Постарайтеся якнайшвидше переробити, щоб зберегти вітаміни.

До морозів свіжі плоди кислі, терпкі та гіркуваті. Після перших заморозків гіркота пропадає, вони стають кисло-солодкими і вживаються в їжу птахами, білками та іншими тваринами. Різновид Sorbus aucuparia, відомий під назвою «Невежинська», плоди солодкі і до морозів. Цікавим є кримський сорт Sorbus domestica, з великими (до 3 см), приємними на смак плодами.

Корисні властивості та протипоказання червоної горобини

Ця рослина поширена практично у всіх регіонах Європи. Червона горобина, лікувальні властивості та протипоказання якої взаємопов’язані, часто не привертає увагу людей. Її вважають красивим деревом, від якого немає практичної користі. Через це лікувальні властивості горобини часто недооцінюють, що є великою помилкою. Отже, користь горобини червоної полягає у таких її якостях:

• Горобина – це природна криниця вітамінів. Особливо вона багата на вітамін С, якого в ягодах набагато більше, ніж у лимонах. Тому при простудних захворюваннях горобиновий чай буде дуже корисним. Крім того, ніякий фармацевтичний засіб не вилікує авітаміноз так, як це зробить горобина.
• Макроелементами ця рослина також не скривджена. Лікувальні властивості горобини полягають ще й у тому, що в ній можна знайти цинк, марганець, магній, мідь, калій. До речі, заліза ця рослина містить набагато більше, ніж яблука.
• Люди з повільним обміном речовин можуть вживати страви з горобини, щоб прискорити її. Це стосується і пацієнтів, які перенесли тяжкі операції. Лікувальні властивості плодів горобини червоної насичують клітини та тканини організму великою кількістю енергії, необхідної для відновлення організму.
• Червона горобина значно посилює лікувальну дію на організм кропиви. При анемії корисно вживати настій із цих рослин.
• Якщо у вас проблеми з судинами, використовуйте горобину як лікувальну рослину.
• Червона горобина відмінно стимулює роботу серцево-судинної системи. Важко переоцінити цю властивість.
• Такі органи, як печінка та шлунок, щодня піддаються впливу шкідливих факторів. Лікувальні властивості горобини захищають їхню відмінність від негативного впливу.
• Якщо у вас проблеми з нирками, то вживайте в їжу горобину, яка має сечогінну дію.
• При необхідності за допомогою горобини можна лікувати запори, оскільки вона має невелику проносну дію.
• Якщо у вас погана згортання крові, то вам, напевно, потрібно знати, що горобина здатна зупиняти кровотечу при різних травмах.
• Ягоди також здатні придушити газоутворення.
• Горобина уповільнює зростання будь-яких хвороботворних бактерій.
• Лікувальні властивості горобини здатні запобігати будь-яким грибковим захворюванням, включаючи молочницю.
• Також корисна і кора горобини, лікувальні властивості якої у тому, що відвар здатний значно знизити рівень холестерину у крові.
• При цукровому діабеті горобина значно знижує ризик усіляких ускладнень.
• Навіть у косметології застосовується ця ягода. Вона сприяє омолодженню шкіри, розгладжуючи зморшки та усуваючи дефекти шкіри.

Існують також протипоказання до застосування цієї рослини. До них відносяться:

• Підвищена кислотність шлунка.
• Виразкова хвороба.
• Вагітність на ранніх термінах.
• Тромбофлебіт та схильність до цієї хвороби.
• Підвищена згортання крові.

Поради щодо саду, городу та квітника

Хвороби та шкідники

Щоб чорноплідна горобина з настанням весни швидко почала рости, восени рекомендується провести профілактику хвороб і шкідників.

• З метою профілактики моніліозу, септоріозу та периферичної гнилі деревини, горобину обприскують одновідсотковою бордоською сумішшю або оксихлоридом міді.
• У боротьбі з грибковим захворюванням іменованим гребінником, рослина обприскують все тією ж бордоською сумішшю і обрізають сильно уражені гілки.
• Горобинова міль і вишневий слизовий обпилювач — комахи, які завдають шкоди плодам і листям горобини. Уберегти рослину від нападу шкідників наступного року допоможе ретельне прибирання: біля горобини згрібають засохлі листя і спалюють їх. Разом з органічним сміттям знищується і більшість лялечок, що сховалися на зимівлю.
• Позбутися бурих або червоних кліщів можна за допомогою обприскування горобини Карбофосом, Тедіоном, Клещевітом або іншими препаратами, призначеними для боротьби з комахами.

Сушіння горобини на відкритому повітрі

Це найдовший спосіб у домашніх умовах, який завжди закінчується успіхом. Якщо ви вибрали його, розкладіть ягоди тонким шаром на підносах або дерев’яних дощечках. Можна підвісити пензлики з плодами на мотузці та висушити у підвішеному стані.

Вибирати слід лише непошкоджені екземпляри, інакше є ризик появи цвілі під час сушіння. Підноси або грати з чорноплідкою необхідно розмістити в місці, що провітрюється, куди не потрапляють прямі промені сонця. При сушінні на відкритому повітрі все-таки бажано перед упаковкою в тару зробити контрольне просушування в духовці протягом 15-20 хвилин.

Сушіння горобини в духовці

Це популярніший і ефективніший спосіб. Для цього духову шафу включають на мінімальну температуру (близько 40 градусів) і ставлять у неї листи з розсипаними в один ряд ягодами чорноплідної горобини. При необхідності можна трохи відкрити дверцята духовки, щоб з неї могли виходити зайві пари вологи. Це також захистить ягоди від перегріву та прилипання до листа.

Через 30-40 хвилин, коли плоди трохи підвілять, температуру піднімають до 60 градусів (або закривають дверцята духовки). Після сушіння аронія має зберегти свій природний колір. Якщо ягоди стали червоними або побуріли, це означає, що ви пересушили сировину.

Обрізка восени

Регулярне обрізання – невід’ємна частина догляду за чорноплідною горобиною восени. Правильне проведення маніпуляції не тільки робить кущ компактним, а й підвищує його стійкість до захворювань та шкідників, яким подобається мешкати на рослині.

Навіщо обрізати

Деякі садівники, особливо любителі, цікавляться, чи можна обрізати чорноплідну горобину восени. Так, можна і потрібно, тому що обрізка – життєво необхідна маніпуляція для чагарника, що швидко розростається. Якщо зайві гілки регулярно не обрізати:

• плоди зав’язуватимуться тільки на крайніх гілках, оскільки центральна частина буде сильно густою і погано освітлюваною;
• гілки витягнуть у пошуках світла, і горобина остаточно втратить декоративність;
• рослина сильно розростеться і в короткий термін заповнить собою вільну територію.

Кожен садівник, що дбає про зовнішній вигляд ділянки і бажає зібрати хороший урожай цілющих ягід, повинен обов’язково обрізати кущ. В іншому випадку, він перетвориться на марні чагарники.

Коли краще обрізати — навесні чи восени

Варто відповісти і на ще одне важливе питання: коли краще обрізати чорноплідну горобину — навесні чи восени? На думку фахівців, формуючу та омолоджуючу обрізку краще проводити на початку весни . Усунення маніпуляцій покликане вберегти рослину від розтрачування сил перед зимою. Такі види обрізки можна проводити лише в регіонах із м’якими зимами. В інших частинах країни їх краще розтягувати на кілька сезонів, щоб кущ втрачав мінімальну кількість сил.

Санітарне обрізання горобини з рівнозначною користю можна проводити як навесні, так і восени . Видаляти зайву поросль можна протягом сезону: таке втручання не шкодить горобині.

Терміни обрізки восени

Важливо не забувати про терміни обрізання чорноплідної горобини восени. Горобину обрізають перед настанням стабільних заморозків. Залежно від регіону вирощування оптимальний час для окультурення куща настає у вересні-жовтні.

Як правильно обрізати – інструкція та схема

Щоб проведене обрізання чорноплідної горобини восени принесло кущу максимальну користь, потрібно виконувати всі роботи за встановленою схемою. Якщо ж стригти рослину як заманеться, позитивного ефекту чекати не варто. Більше того, неправильне обрізування тільки посилить стан рослини.

Горобина з цукром

Відносно простий і доступний спосіб збереження корисних горобинових ягід – це їхня консервація в цукрі. Горобину потрібно обірвати з грон, промити і укласти в попередньо простерилізовані банки шаром приблизно 1-1,5 сантиметра завтовшки. Потім зверху засипається така сама кількість цукру. Так шари чергуються доти, доки банку не заповниться. Верхнім шаром обов’язково виступає цукор. Виходячи зі способу заготівлі, обидва компоненти ягідно-цукрової суміші беруться приблизно в рівних пропорціях. Утрамбувати механічно шари при заповненні банки не можна, але її можна трохи струшувати, щоб ущільнити вміст.

Як варіант, можна в блендері подрібнити та перемішати перебрані та промиті ягоди та цукор, а потім суміш перекласти в банки. За відсутності блендера горобину можна перемолоти в м’ясорубці, а потім змішати з цукром. Зберігається корисна заготівля в холодильнику до півроку, якщо дотримується температура 0-6 градусів, при температурі до +9 градусів термін її зберігання скорочується вдвічі.

Особливості догляду восени та підготовки до зими – загальні поради та рекомендації

Як і будь-яка інша рослина, чорноплідна горобина потребує створення максимально комфортного середовища. До настання холодів потрібно встигнути зробити комплексний догляд, від якості якого залежить зовнішній вигляд і родючість наступного сезону. Догляд за горобиною восени повинен включати такі елементи:

Полив . За умови сухої осені горобину потрібно регулярно поливати. Залежно від розмірів під кущ вносять 2-3 відра води, яку вливають у борозенку, виконану по периметру кореневища. Наступний полив здійснюють, як тільки верхній шар добре просохне.

Підживлення . Горобина невимоглива до підгодівлі: якщо при посадці вносилася органіка або комплексні мінеральні суміші, протягом 2 років кущ не удобрюють. Надалі 1 раз на 3-4 роки під кущ вносять калійно-фосфорні добрива. Під один дорослий кущ старше 5 років вносять 70 г суперфосфату та 30 г сірчанокислого калію або 1,5 відра компосту або перегною.

Важливо! Оскільки коріння горобини розташоване близько до поверхні, після внесення добрив грунт можна перекопувати на глибину трохи більше 8-10 див.

Обрізка . Проведення обрізки чорноплідної горобини восени є найважливішим елементом осіннього догляду. Щоб кущ мав доглянутий вигляд і радував корисними ягодами, горобину обрізають 1 або 2 рази на рік.

Рослина настільки швидко розростається, що за відсутності догляду заповнює собою прилеглу територію і витягується на 3 м заввишки. Така самодіяльність є неприпустимою на невеликих дачних ділянках, де кожен сантиметр на рахунку.

Крім того, обрізка не тільки сприяє правильному зростанню рослини, але й покращує зав’язування плодів надзвичайно багатих на цінні мікро- і макроелементи.

Мульчування . Як мульчуючий матеріал для укриття приствольних кіл використовують ялиновий лапник або сухе листя. Молоді кущі мульчують шаром завтовшки 10 см. Органічний матеріал не тільки захистить кореневу систему від морозу, а й затримає в землі вологу, потрібну для рослини взимку.

Укриття . Горобина чорноплідна – це надзвичайно морозостійка рослина, яка успішно культивується навіть в умовах крайньої півночі. Рослина здатна самостійно перезимувати без укриття навіть при -35°С.

Рецепт компоту горобиново-яблучного

Яблука розрізати на 4 частини, вирізати серцевину та очистити від шкірки.

Підготувати ягоди горобини, змішати з|із| яблуками, укласти в банки, залити киплячим сиропом і пастеризувати при 90 °C.

Поради щодо саду, городу та квітника

Як приготувати варення з горобини?

Варення з горобини – криниця вітамінів. А взимку баночка варення з горобини — краще за ліки. Ягоди краще збирати у жовтні, листопаді, коли їх прихопить першим морозом. Вони стануть не такими гіркими. Варення з горобини дуже корисне, красиве та смачне, тому обов’язково спробуйте його зварити, якщо у вас є можливість дістати горобину. До речі, у варення з горобини можна додати інші ягоди – вийде мікс.

Рецепт варення з горобини № 1:

Ягоди горобини відокремити від гілочок, помити. Ягоди залити водою, проварити на слабкому вогні 10 хвилин|мінути|. Воду злити, ягоди просушити. З цукру та води зварити сироп, додати ягоди та варити 20 хвилин. Відставити наполягати на 8 годин. Зробіть ще 2 варіння по 10 хвилин і наполягаючи щонайменше години. Востаннє злийте сироп, добре його уваріть. Ягоди розкладіть по банках і залийте гарячим сиропом. Закатайте банки.

Типові помилки догляду восени та підготовки до зими

Незважаючи на те, що проводити підготовку до зими та догляд за чорноплідною горобиною восени нескладно, садівники часто роблять помилки, упускаючи дрібні нюанси. Щоб не стати одним із їх числа, варто вивчити найпоширеніші помилки, які розташовані нижче:

• Під час обрізки у кроні залишають тонкі пагони. Слабкі короткі відростки найближчим часом перетворюються на повноцінні гілки, які загущають крону. А якщо після обрізки залишилося таких хвостиків понад 5, то наступного року кущ перетвориться на безпросвітні чагарники.
• Під горобину вносять зайві підживлення. Надмірна кількість поживних речовин викликає швидке зростання зеленої маси, тим самим погіршуючи родючість.

Виростити на своїй ділянці красивий чагарник, що плодоносить корисними ягодами, не ускладнить навіть дачника-початківця. Культивування чорноплідної горобини буде успішним, якщо її правильно підготувати до зими, обрізати восени та провести профілактику хвороб та шкідників.
Сподобалася стаття? Поділися з друзями в соц.мережах:

Пюре з горобини

Сіль розчинити у воді. У 20-відсотковому сольовому розчині, що вийшов, відварити ягоди (щоб стали м’якими), потім відкинути їх на друшляк і промити холодною водою. Точніше, просто полити. Ягоди протерти через сито, пюре розкласти в банки та пастеризувати 15-20 хвилин (якщо банки літрові).

Як обрізати чорноплідну горобину

Корисні властивості чорноплідної горобини та як виростити її у своєму саду

Часто чорноплідна горобина вирощується як декоративна рослина. Але не всі здогадуються, наскільки корисною є її плоди для організму.

Чорноплідна горобина: опис рослин, різноманітність сортів

Чорноплідна (чорна) горобина чи аронія прийшла до нас із Америки, але добре уживається та плодоносить і у кліматі країн СНД. Вона стійка до морозів і посух, невибаглива до ґрунту та догляду. Створити сорт, який зміг ужитися в наших умовах, вдалося І. В. Мічуріну, на честь нього і був названий сорт “аронія Мічуріна”.

У Північній Америці можна зустріти і аронію Мічуріна та дикі сорти, які ростуть як бур’яни. Вони простягаються вздовж берегів озер і річок, схрещуються коїться з іншими видами горобини звичайної та інші культурами.

• Аронія по висоті знаходиться між чагарником та деревом, його середня висота 2 метри.
• Ягоди солодкі, терпкі, чорного кольору та сизого нальоту, середній діаметр – 12 мм.
• Вирощують чорноплідну горобину як плодову та лікарську культуру, зустріти її можна у приватних та спеціалізованих господарствах.
• Чорноплідна горобина має довгасте листя овальної форми.
• Поки що рослина не цвіте і не плодоносить її можна переплутати з вишнею.
• Восени листя може бути різних кольорів: помаранчевої, червоної, пурпурової. Квітки чагарника білі, мають приємний виражений аромат, зібрані в щиткоподібні рослини.

Збирання врожаю проводиться безпосередньо перед заморозками. Сушити врожай можна на відкритому повітрі та в сушарках при температурі 60 градусів, сухі плоди зберігаються до 2-х років. Для зберігання плодів використовують коробки чи паперові пакети.

Для заварювання чаю заготовляють листя. Їх збирають одразу після цвітіння, засушити їх можна разом із плодами.

Зберігати ягоди можна свіжими. Зриваються вони разом із плодоніжками та листям і вирушають у темне місце, температура в якому тримається нижче нуля градусів. У такому стані вони можуть пролежати рік, не втрачаючи смакових якостей та корисних властивостей.

Є безліч сортів чорноплідної горобини, всі вони зовні дуже схожі, відрізнити їх можна тільки до смаку та термінів плодоношення. Нові сорти виводяться для покращення якостей ягід та збільшення врожаю, стійкості до хвороб.

• Данський сорт Арон
• Фінські сорти Белдер, Хакія, Кархумякі, Вікінг
• Польські сорти Егерта, Дабровіце, Кутно, Нова вага
• Сорти змішаного походження Рубіна, Неро, Чорноока, Еректа

Щоб вибрати сорт для вирощування в саду, краще проконсультуватися у місцевому розпліднику.

Корисні властивості чорноплідної горобини

Завдяки унікальному складу аронія може бути використана як лікарська культура. Вживаючи її в їжу можна отримати велику кількість вітамінів та мікроелементів. Але горобина має і низку протипоказань.

У кожній ягоді знаходяться бета-каротин та вітаміни наступних груп: B1, B2, B6, K, E, C, P.

У складі аронії присутні дубильні та пектинові речовини, велика кількість цукру: глюкоза, фруктоза, сахароза, а також мікро- та макроелементи, а саме: молібден, фтор, мідь, залізо, марганець, бор. У ягодах міститься максимальна кількість кальцію.

За корисними властивостями чорна горобина стоїть уперед чорної смородини, яблук та апельсинів. За вмістом йоду аронія стоїть раніше за малину, суницю і агрус.

Цілющі властивості мають біологічно активні речовини. Чорноплідну горобину використовують при наступних захворюваннях:

• Анацидний гастрит
• Судинні захворювання
• Екзема
• Кір
• Алергічний васкуліт
• Капіляротоксикоз
• Атеросклероз
• Гіпертонічна хвороба

Речовини, що містяться в аронії, роблять стінки судин більш еластичними, пружними, а отже міцними. Пектинові речовини здатні виводити з організму важкі метали та шкідливі мікроорганізми. Вони ж сприяють відновленню функції кишечника, мають жовчогінний ефект і борються зі спазмами.

Важливою властивістю чорної горобини є її здатність нормалізувати артеріальний тиск та знизити рівень холестерину у крові. Допомагає аронія при порушеннях згортання крові та цукровому діабеті.

Якщо постійно вживати в їжу в прийнятних кількостях ягоди чорної горобини, можна домогтися зміцнення імунітету і поліпшення роботи ендокринної системи.

Поступово можна позбутися захворювань щитовидної залози. Досвідченим шляхом доведено, що ягоди позитивно впливають на роботу печінки, очищаючи її та нормалізуючи основні функції. Народна медицина використовує рецепти з аронією при захворюваннях сечостатевої системи як сечогінний засіб. Ягоди допомагають подолати хвороби нирок.

Основні властивості аронії:

• Сечогінний
• Жовчогінний
• Підвищує апетит
• Кровотворна
• Зупиняюча кровотеча
• Спазмолітичне
• Судинорозширювальне

Дані властивості можна використовувати для лікування різноманітних хвороб. Але ягоди не такі безпечні як може здатися на перший погляд. Заборонено вживати їх у їжу при зниженому тиску, гострому гастриті, виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, підвищеній кислотності шлункового соку та підвищеній згортання крові.

Приготувати лікувальний відвар можна за наступним рецептом: 20 гр. ягід залити склянкою окропу, випивати 3 десь у день 0,5 склянки.

Як доглядати за чорноплідною горобиною

Чорноплідна горобина є цінною культурою, тому багато садівників практикують її вирощування у себе в саду. Аронія дає високу врожайність, її нескладно вирощувати та розмножувати. Плоди дозрівають швидко, їх легко збирати, після збирання вони довго зберігаються.

Горобина, як і будь-яке інше плодове дерево, може захворіти, але більшість сортів мають високу стійкість до паразитів і хвороб.

Чорноплідна горобина має велику кількість корисних властивостей, плоди вживають у їжу прямо з дерева, можна використовувати для приготування компотів, соків, варення і навіть харчових барвників. Більш високими смаковими якостями аронія має після розморожування.

1. Найбільше вимог аронія висувається до вологи. Найкраще підійдуть ті місця на ділянці, де поряд проходять ґрунтові води. Якщо на ділянці не прижилися яблуні та груші, то, швидше за все, це місце підійде для горобини.
2. Грунт не повинен бути важким, це може призвести до зменшення кількості нирок.
3. Ягоди краще дозріватимуть на сонці, тому гілки не повинні бути в тіні інших вищих дерев.
4. Після посадки перший урожай з’явиться вже за три роки. Пагони утворюються дуже швидко, тому до третього року життя чагарник буде досить гіллястим. Пік урожайності припадає з 5-го по 8-й рік життя, з одного екземпляра можна зібрати в середньому 10 кг ягід.
5. До ґрунту горобина не особливо вибаглива. При можливості краще вибрати ділянку з нейтральним або злегка кислим ґрунтом. Якщо ці умови не дотримані, то доцільно буде провести спеціальні заходи. У кислий ґрунт вноситься деревна зола або вапно. Коренева система аронії глибока, вона йде вглиб грунту на 3 метри див, хоча основна маса коренів залягає з відривом 50-60 див.
6. Щоб чагарник не витрачав усі сили та поживні речовини на дрібні пагони, щорічно робиться обрізка. Потрібно залишити не більше 5-ти життєздатних пагонів. Вік кожної має бути не менше 4-х років. Через 7 років старі гілки обрізаються, замінюючи їх на молодші, таким чином рослина омолоджується і може плодоносити необмежену кількість часу.
7. Запилення відбувається природним шляхом, пилок поширюється за допомогою комах та вітру.

Вирощування та посадка чорноплідної горобини

Якщо на ділянці вже є чагарник чорноплідної горобини, то розмножити її можна такими способами:

Якщо є тільки насіння аронії, то їх можна отримати розсаду, попередньо провівши деякі маніпуляції. Насіння можна купити в магазині, а можна самостійно видобути з ягід. Перші 3-4 місяці насіння потребують стратифікації.

Насіння горобини очищається від м’якоті, у кожній ягоді буде близько 6-ти насіння.

Насіння промивається і загортається в марлю або мішечок з тканинного матеріалу. Все це на добу укладається в ємність із водою, яку періодично потрібно буде міняти. Після цього насіння переміщається в коробочку з тирсою. У такому стані вони повинні пролежати щонайменше тиждень. І на завершення насіння переноситься у холодильник, у відділення з температурою 5 градусів тепла. Для цієї мети підійде підвал. У прохолоді насіння повинне пролежати 3-4 місяці.

Перед посівом кілька днів насіння має полежати в теплі. Для посіву готується ґрунт, до складу якого входять:

Насіння заглиблюється в ящик на глибину 7 см. Коли проб’ються перші сіянці їх пересаджують на відстань кількох сантиметрів один від одного. Ще далі їх розсаджують, коли з’являться 4-5 листочків.

Розсада зростає повільно. Втретє їх проріджують тільки наступного року, дотримуючись відстані між саджанцями в 10 см. На постійне місце розсаду можна пересаджувати на осінь другого року. Між кожним чагарником дотримується відстань не менше 2-3 метрів. Підготовка до посадки чорноплідної горобини аналогічна до інших плодових культур.

При пересадці на постійне місце готується посадкова яма завглибшки та шириною 40-50 см. У яму вноситься відро перегною та 70 гр. суперфосфат.

Щоб чагарник активно ріс та розвивався проводяться такі заходи:

• Обробка ґрунту
• Розпушування ґрунту
• Внесення добрив
• Обрізка
• Профілактика та боротьба зі шкідниками

Найпоширеніші шкідники чорноплідної горобини: попелиця та слизовий вишневий пильщик, зимова п’ядениця та плодова моль. Вирощувати аронію не важко навіть для новачка. А її корисні властивості будуть ефективними при багатьох захворюваннях і для підтримки імунітету.

Чорноплідна горобина, або аронія та її секрети

Зараз багато садівників у своїх садах і на ділянках садять чорноплідну горобину.

Якщо ви розмірковуєте над тим, де на своїй ділянці краще посадити такий кущ, ці поради вам знадобляться.

Аронія, або чорноплідна горобина – це чагарник висотою до 3 м з кроною до 2 м у діаметрі.

Кожен кущ складається з множини, до 50, стовбурів різного віку. На гілках виростають плоди чорного або пурпурно-чорного забарвлення, соковиті, що мають кисло-солодкий смак.

Що любить чорноплідна горобина

Аронія любить родючі суглинки середньої вологості. Водночас вона не переносить заболочених, засолених та кам’янистих учасників. Хоча ця культура мириться з кислими ґрунтами, щедрий урожай дає на ділянках з нейтральною реакцією ґрунтового розчину. Розміщуючи аронію на своїй ділянці, майте на увазі, що тут вона зростатиме протягом 15 років і більше. Отже, головне перед посадкою – подбати про підготовку ґрунту.

Підготовка ґрунту та посадка

Перед посадкою чорноплідної горобини ділянку тримають під чорною парою протягом року. Обробіток ґрунту проводять на глибину 30-40см, вносять 5-7 кг перепрілого гною на 1 кв. метр. Або, якщо ви займаєтеся ЕМ-технологіями використовуйте ЕМ-Компост. Це можна робити як осінь, так і навесні. Садять аронію так, щоб вона була на відстані 2-2,5 м. від інших рослин. Викопують ями завширшки 60 і завглибшки 40см. Вони вносять по відру перегною чи торфонавозного компосту і суміш мінеральних добрив (0,5кг суперфосфату, 0,3кг деревної золи і 40-50г сірчанокислого калію).

Безпосередньо перед посадкою коріння рослини вмочують у бовтанку, що готується із суміші глини, коров’яку та води. Після посадки рослини поливають, витрачаючи на кожне піввідра води.

Саджанці, а це отримані нащадки, відведення, одеревіли і зелені живці, обрізають, відставляючи пеньки 15-20см, щоб виріс сильний кущ.

Як доглядати

Догляд за чорноплідною горобини включає поливи, підживлення, а також регулярне розпушування приствольного кола з подальшим мульчуванням. Протягом сезону рослину необхідно тричі підгодувати.

Перший раз це роблять навесні, коли починають розпускатися листочки – розчином сечовини з розрахунку 20-30г на 10л води. Під молоді кущі витрачають близько 5л води на кущ, а під плодоносні-до 2 цебер. Після внесення добрив ґрунт під кущами перекопують.

При вирощуванні чорноплідної горобини необхідно своєчасно видаляти молоду поросль, інакше кущ швидко заростатиме, що призведе до помітного зниження врожайності. Відростуючі пагони, які дають занадто дрібні ягоди, слід вирізати, залишаючи лише 20-25 пагонів молодшого віку. Кореневі пагони необхідно викопувати і відрізати від материнського коріння. Їх можна використовувати для розмноження рослини.

Для цього достатньо підгорнути кореневі пагони, щоб вони дали бічні коріння, після цього відокремити пагони від материнського куща та пересадити.

Друге підживлення проводять на початку цвітіння будь-яким комплексним добривом. Під молодий кущ витрачається близько 8л, під плодоносить 2-2,5 відра.

Третє підживлення робиться вже восени після збирання ягід. У цей період кущі горобини особливо потребують харчування. Слід приготувати розчин, взявши по 2 т. л. сірчанокислого калію та суперфосфату на 10л води. Витрата: під молодий кущ – одне, під плодоносний – два відра.

Що слід врахувати

Майте на увазі, що у чорноплідної горобини основне плодоношення відбувається на торішніх приростах, тому необхідно створювати умови для зростання однорічних пагонів.

Для цього гілки 7-8-річного віку найкраще вирізати, тому що на них погіршується якість плодів. Натомість слід щорічно вводити до складу куща 5-6 прикореневих пагонів.

При цьому слід проводить і омолоджуючу обрізку кущів (один раз на 3-5 років), що сприятиме збільшенню врожайності. Така процедура продовжує термін життя посадок чорноплідної горобини, збільшуючи тим самим кількість змішаних, найбільш продуктивних пагонів та покращуючи якість ягід. Кращим обрізанням, що омолоджує, вважається вкорочування наполовину всіх пагонів куща- вони повинні бути не вище 1 м від поверхні грунту.

Як зберегти врожай чорноплідної горобини

Зрозуміло, що всі ці турботи про рослину необхідні, щоб отримати щедрий урожай чорних ягід, багатих на вітаміни і мінерали. Аронія плодоносить щороку та дає по 5-8 кг ягід. Плоди тримаються на гілках до заморозків.

Як правильно заготувати аронію? У чорноплідної горобини ягоди щільні і не ушкоджуються під час перевезення. Їх можна сушити вдома. Для цього ягоди розсипають тонким шаром у приміщенні, що провітрюється, куди не потрапляють прямі промені сонця. Можна пошити і в духовці за температури 60 град. Висушені ягоди зберігають у щільно закритій скляній банці.

Плоди чорноплідної горобини можна заморожувати, у своїй зберігають свої корисні властивості. Якщо заморожувати ягоди при температурі нижче – 15 град морозу, то натуральний цукор у них не встигає перетворитися на крохмаль. При 0 градусів аронія також може довго зберігатися. Взимку з ягід варять узвари, роблять начинку для пирогів. Розморожені ягоди НЕ МОЖНА заморожувати знову.

Шкідники чорноплідної горобини (аронії)

Найнебезпечніший шкідник це горобина моль. Вона схожа на метелика з коричневими крилами, який з’являється з настанням літнього тепла.

Моль відкладає яйця на зав’язях чи молодих плодах. Гусениці, що вилупилися, починають вгризатися в ягоди, де залишаються майже на місяць, прогризаючи вузькі проходи. Пошкоджені плоди можна відразу і не виявити, оскільки отвори в яких увійшли гусениці, закупорюються засохлим соком.

За зиму лялечки залишаються в землі, а також на опалому листі. Щоб знищити личинки шкідника необхідно обов’язково спалювати листя під кущами.

Ще слід восени перекопати приствольні кола кущів та міжряддя.

Батьківщина рослини – Північна Америка. Спочатку цю рослину і в Європі, і в України використовували лише як декоративну. Тільки в 19 столітті Мічурін звернув увагу на чорноплідну горобину, зрозумівши, що воно приносить соковиті плоди, придатне для селекції і невибагливо. І зараз аронія чорноплідна (наукова назва чорноплідної горобини) зростає практично повсюдно .

Горобина чорноплідна , латинське -Aronica melanocarpa L.

Горобина чорноплідна, або аронія, – чагарник висотою до 3 м, з компактною, а потім розлогою (до 2 м в діаметрі) кроною. У кущі може бути до 50 стволиків різного віку. Горобина чорноплідна зимостійка, до грунтів маловимоглива, світлолюбна, стійка до шкідників та хвороб, добре переносить пересадку . Одна з найбільш скороплідних культур, тому що через 1-2 роки після посадки рослини починають плодоносити.

Горобина чорноплідна здобула широку популярність і вирощується в садах як плодова та лікарська культура.

Плоди округлі, діаметром до 1,3 см, чорні, блискучі, соковиті, кислувато-солодкі з терпким присмаком. У плодах міститься багато корисних речовин – цукор, пектинові речовини, яблучна, аскорбінова, фолієва кислоти, каротин, цитрин (вітамін Р) . А також мікроелементи — залізо, йод, марганець та ін.

З плодів варять варення, компот; джем, желе, сік, у своїй зберігаються всі лікувальні властивості .

Історія

На болотах, на берегах озер і струмків на великих територіях сходу Північної Америки зустрічається невисокий чагарник, що утворює багато порослі, з дрібними, майже чорними плодами – аронія чорноплідна .

Напевно, тільки фахівець зумів би знайти подібність між цим чагарником і тією популярною рослиною, яку ось уже півстоліття вирощують у наших садах і в побуті називають чорноплідкою. Загалом у США та Канаді зустрічається до 20 видів аронії. З деякими, що ведуть себе занадто активно, поводяться як з бур’яном. Але коли культура потрапила до Європи (а це було триста років тому), то аронія чорноплідна, аронія сливолиста та аронія арбутусолістна, що першими влаштувалися в Старому Світі, стали гордістю ботанічних садів. Пройшло ще століття – і аронія дісталася України.

У нас її теж дуже довго сприймали виключно як декоративну культуру . Але здатність аронії переживати суворі зими, її стійкість та невибагливість зацікавили Івана Мічуріна.

Отримавши насіння аронії чорноплідної з Німеччини, він почав схрещувати сіянці з віддалено спорідненими рослинами (імовірно горобиною). В результаті була створена нова культура, яку Мічурін назвав горобиною чорноплідною – за подібність плодів із плодами горобини . (Насправді горобиною вона не є, хоча за рядом ознак близька і до горобин, і до груш. Ось уже п’ятдесят років, як аронія виділена в самостійний рід – Aronia.)

Отримана культура “підросла” до 2-2,5 м і виявилася дуже привабливою зовні: гнучкі пагони, шкірясті темно-зелені округлі листя, що восени приймають різні відтінки – від яскраво-жовтогарячих до пурпурових і рубінових; ніжні, білі, пишні суцвіття, що до вересня перетворюються на великі грона блискучих чорних ягід. А головне, аронія Мічуріна ще більш зимостійка, ніж її прародителька. У 30-ті роки вона пройшла перевірку на міцність на Алтаї і, почавши з нього завоювання Скандинавії, ​​поступово поширилася по всій території України. Як і пророкував її творець, аронію з успіхом обробляють там, де важко вирощувати інші плодово-ягідні культури: на півночі європейської частини, в суворих умовах Уралу та Скандинавії, ​​навіть у Заполяр’ї: вона витримує морози до мінус 35 °С.

Не багато жителів саду можуть змагатися з чорноплодкою за врожайністю . З 6-9-річного куща можна отримати 9-10 кг ягід. Вона дає врожай щорічно та за будь-якої погоди. Квітки аронії дуже рідко підмерзають – пізнє цвітіння оберігає їхню відмінність від весняних заморозків. Запилюється вона за допомогою комах та вітру, при цьому зав’язується до 90% плодів. У плодоношення входить рано: сіянці радують першими ягодами вже через рік-два після посадки, при щепленні живцем – того ж року. За відповідних умов продуктивний період може тривати до 20-25 років.

Плоди великі, до 1,5 см, блискучі, соковиті, кисло-солодкі, терпкі, не обсипаються до заморозків . Зі збором поспішати не потрібно – у вересні ягоди стають смачнішими.

Згодом з’ясувалося, що ягоди чорноплідної горобини не просто корисні – цілющі, і це визнано офіційною медициною . Склад її плодів є унікальним. Особливу цінність представляє поєднання вітамінів Р і С. Причому, за змістом першого аронію не знає собі рівних серед усіх плодових, ягідних та овочевих культур середньої смуги (1 г свіжих ягід повністю задовольняє добову потребу), а за вмістом вітаміну С наближається до брусниці та журавлини .

Ягоди багаті на вітаміни А, Е, В, РР, містять мікроелементи, серед яких фтор, йод, мідь, залізо, цинк, бор . Їх застосовують для профілактики та лікування атеросклерозу та гіпертонії. Вони покращують діяльність мозку, позитивно впливають на імунну систему та активність шлункових ферментів, допомагають при цукровому діабеті, порушенні сну, перевтомі, лікуванні променевої хвороби, знімають алергічні реакції. Більшість біологічно активних речовин зосереджена у шкірці. Корисні не лише свіжі плоди, а й заморожені, сушені, сік і навіть такі продукти переробки, як джем, желе, варення, компот. А ось процес бродіння сильно руйнує комплекс корисних сполук, хоча потрібно визнати, що з чорноплодки виходить дуже смачне вино.

Протипоказанням до застосування аронії служить підвищена згортання крові, гіпотонія, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит із підвищеною кислотністю .

Аронія не тільки прекрасний медонос, а й бджолиний лікар – її фітонцидні властивості згубні для багатьох шкідників та хвороб, від яких страждають бджоли, у тому числі таких небезпечних як бджолиний кліщ.

Аронію можна використовувати в групових посадках, в живоплотах і як солітер . Особливо ефектно виглядають рослини, щеплені на висоті 1,5 м на штамб горобини звичайної або глоду. Можна сформувати їх у формі кулі.

Посадка

Аронія – невибаглива і зимостійка рослина.

Аронію краще садити восени . Місце для посадки вибрати неважко, оскільки їй підходять будь-які ґрунти, крім засолених. Основна маса коренів знаходиться в межах проекції крони на глибині до 50 см, тому вона досить терпима до близького стояння ґрунтових вод.

Відстань між рослинами має бути не менше 2 м, щоб кущі не затіняли один одного. Розмір посадкових ям 60 х 60 см, глибина 40-45 см.

Посадкову суміш готують, змішуючи верхній шар землі з 1-2 відрами перегною, компосту або торфу, додають 150 г суперфосфату та 60-70 г сірчанокислого калію. Кореневу шийку заглиблюють на 1-1,5 см. Відразу після посадки саджанці рекомендується обрізати, залишаючи пеньки заввишки 15-20 см з 4-5 бруньками .

У перші два роки посадки підгодовують аміачною селітрою (50 г на яму). З п’ятирічного віку в ствольні круги вносять по 1-1,5 відра перегною або компосту, до 70 г суперфосфату і до 30 г сірчанокислого калію. Ґрунт підтримують у досить вологому стані – це необхідна умова рясного врожаю .

Починаючи з сьомого-восьмого року, плодоношення крону потрібно проріджувати. У старих, запущених насадженнях роблять омолоджуючу обрізку, спилюючи всі пагони до рівня ґрунту . Це стимулює зростання порослевих пагонів, у тому числі залишають трохи більше десяти найрозвиненіших.

Догляд

Чорноплідна горобина є виключно світлолюбною культурою. Вибаглива вона і до вологості ґрунту . Її можна садити на тих ділянках, де не буде рости яблуня або груша, де близько підходять грунтові води. Вона мириться з невеликою кислотністю ґрунту, але краще плодоносить на нейтральній. Тому при посадці треба внести вапно або деревну золу.

Чорноплідна горобина – скороплідна культура. На третій рік після посадки на постійне місце вже дає перший урожай . Відрізняється великою пагонопродуктивною здатністю. Найпродуктивнішими у неї є гілки віку від 4 до 7 років. Запліднення квіток відбувається за допомогою комах та вітру. Коренева система у чорноплідної горобини сильно розгалужена, мочкувата і проникає на глибину 2-3 м. Проте, основна їхня маса залягає у шарі ґрунту до 60 см.

Її легко розмножити кореневими нащадками, частинами куща, відведеннями, живцями . З насіння можна виростити саджанці. Посадкові ями риють глибиною 40 см, діаметром 50 см. Підготовка грунту нічим не відрізняється від підготовки під інші ягідні культури. У кожну ямку вноситься по відру перегною та 60-80 г суперфосфату. Висаджують чорноплідну горобину з відривом 2 х 2,5 м друг від друга.

Догляд за чорноплідною горобиною полягає в обробці ґрунту, прополюванні, добривах, обрізанні та формуванні кущів, боротьбі зі шкідниками та хворобами .

Розмноження

Чорноплідну горобину розмножують насінням, кореневими нащадками, відведеннями, розподілом куща, здерев’янілими і зеленими живцями і щепленням у крону або на сіянець звичайної горобини. Найбільшого поширення набув насіннєвий спосіб розмноження , заснований на властивості чорноплідної горобини давати порівняно однакові рослини по зростанню, врожайності та якості плодів. Так як у цієї культури досі немає сортів, розмноження насінням залишається основним способом .

Насіннєве розмноження нескладне, але вимагає великої уваги та дотримання певного порядку стратифікації. Сухе насіння зберігають у мішечках із щільної тканини при температурі не вище 5°С. Перед стратифікацією мішечки з насінням на добу поміщають у воду за температури 18°С. Потім 10 днів їх зберігають на стелажах при кімнатній температурі, періодично зволожуючи, або поміщають у ящик, заповнений мохом або тирсою.

Після цього насіння в ящику ставлять на лід шаром 15-20 см. Дно роблять із жолобком для стоку талої води. Мішечки з насінням теж перешаровують шматочками льоду. Заповнений ящик на 3-4 міс закопують у сніговий бурт заввишки 2 м і вкривають поліетиленовою плівкою, а зверху тирсою або соломою. За три-чотири дні до посіву насіння вносять у тепле приміщення та провітрюють.

Стратифікувати насіння можна протягом 90 днів у підвальному приміщенні з постійною температурою 4-5°С. Для цього їх змішують із крупнозернистим піском у співвідношенні 1:4 або торфом-1:2. Під час стратифікації підтримують субстрат у вологому стані.

Для посіву насіння підбирають легкі, родючі ґрунти, очищені від бур’янів . Насіння змішують з тирсою, рівномірно висівають у борозенки глибиною 6-8 см, закладають на 0,5 см ґрунтом і мульчують шаром тирси або перегною. Для отримання хорошого посадкового матеріалу перший раз сходи проріджують при утворенні двох справжніх листків, залишаючи між ними відстань 3 см, другий раз у фазі чотирьох-п’яти листочків на відстань 6 см. Останнє проріджування роблять навесні наступного року з відстанню 10 см.

Для вирощування сіянців дворічного віку без пересадки відстань між рядами роблять 70-90 см . В умовах Ленінградської області із затяжною та холодною навесні сіянці вигідніше спочатку вирощувати в захищеному грунті (у теплиці або в кімнатних умовах) та у фазі трьох – п’яти справжніх листків пікірувати на гряди з розміщенням у три-чотири рядки на відстані 25 см, у ряді – 5-7 див.

Грунт містять у чистому від бур’янів стані та систематично розпушують. Рано навесні по таломерзлому ґрунту вносять азотне добриво з розрахунку 20 г аміачної селітри або 5 кг гноївки на 1 м2. До осені 2-го року сіянці досягають стандартного розміру .

Вирощувати саджанці можна укоріненням однорічних здеревілих і літніх зелених живців. Способи розмноження ті ж, що й у інших ягідних чагарників .

Чорноплідна горобина дає кореневищні нащадки, які можна використовувати для посадки . Після посадки верхню частину втечі обрізають, залишаючи 3-5 бруньок. Її можна щепити на доросле дерево горобини звичайної за кору чи розщеп. Перший спосіб доступніший.

Шкідники

Горобина моль

Цей шкідник поширений досить широко. На рік ушкоджує понад 20% плодів горобини. Іноді трапляється на яблуні. Лялечки зимують у грунті та опалому листі, тому слід знищувати рослинні залишки. Метелик із коричневими крилами часто з’являється на початку літа. Приблизно через тиждень після вильоту починає відкладати яйця кілька штук на верхню частину плода. Одна самка здатна відкладати до 45 яєць. Гусениці блідо-червоного кольору або сірого забарвлення. Вони виходять із яєць через два тижні і проникають усередину плода, прокладаючи вузькі ходи, гусениці добираються до насіння та вигризають їх.

Вишневий слизовий обпилювач

З’являється зазвичай приблизно на початку липня, а до осені пильщик вже досить серйозно ушкоджує листя дерева, значно рідше знищує їх повністю. Середньодоросла комаха має блискучий чорний колір, крила у нього прозорі. Личинка має довжину до 9 мм, зеленувато-жовтий колір, покрита чорним слизом. Лялька білого кольору в цупкому коконі овальної форми. Самка відкладає яйце на лист дерева, тим самим роблячи надріз усередині листа. Одна самка здатна відкласти до 70 яєць. Яйця мають овальну форму блідо-зеленого кольору. На одному листі можна виявити приблизно 10 яєць. Відродження личинок відбувається приблизно за тиждень. Личинки харчуються на листі 1 місяць, далі йдуть у ґрунт, там і зимують. Для знищення шкідника обпилюють рослини вапном або обприскують розчином кальцинованої соди.

Користь

Ягоди чорноплідної горобини мають приємний кислувато-солодкий, терпкуватий смак. Аронія – це справжнє джерело корисних речовин! Вона містить багатий природний комплекс вітамінів (P, C, E, K, B1, B2, B6, бета-каротин), макро- та мікроелементів (бор, залізо, марганець, мідь, молібден, фтор), цукрів (глюкоза, сахароза, фруктоза), пектинових та дубильних речовин. Наприклад, у плодах аронії вітаміну Р у 2 рази більше, ніж у чорній смородині, та у 20 разів більше, ніж у апельсинах та яблуках. А вміст йоду в ягодах чорноплід у 4 рази вище, ніж у суниці, аґрусі та малині.

Пектинові речовини, що містяться в чорноплідній горобині, виводять з організму важкі метали і радіоактивні речовини, утримують і виводять різні види патогенних мікроорганізмів . Пектини нормалізують функціонування кишечника, усувають спазми та надають жовчогінний ефект. Лікувальні властивості чорноплідної горобини сприяють зміцненню стінок кровоносних судин, покращуючи їхню пружність і еластичність.

Також одними з найкорисніших властивостей цієї ягоди є нормалізація артеріального тиску та зниження рівня холестерину в крові . Плоди чорноплодки призначають при різних порушеннях в системі згортання крові, кровотечах, ревматизмі, атеросклерозі, цукровому діабеті та алергічних захворюваннях. Дослідження останніх років показали, що чорноплідна горобина покращує функціонування печінки, а регулярне вживання цієї ягоди підвищує імунітет та позитивно впливає на роботу ендокринної системи.

Але, на жаль, при деяких захворюваннях чорноплідна горобина може бути протипоказана . Так, не рекомендується вона при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, при гастритах, частих запорах, гіпотонії, підвищеній згортання крові та тромбофлебітах.

Чекаємо на ваші коментарі!

Будь ласка, оцініть цю статтю в нашому рейтингу: Всього: 77 (4,28 з 5), проголосувало: 18. Loading…

Робимо живу огорожу з чорноплідної горобини

Гарний та рівний паркан – це основа будь-якого саду чи ділянки. Однак він може бути не тільки залізним або дерев’яним, але й живим, що складається з справжніх рослин, які сформують красиву та надійну зелену огорожу.

Справжні зелені насадження є незамінною частиною будь-якого ландшафтного дизайну. Вони чудово справляються зі своїми прямими функціями та створюють естетичну сторону такої огорожі чи огорожі.

Горобина як жива огорожа

На сьогоднішній момент живоплот все частіше почали формувати з чорноплідної горобини. Вона має прекрасний зовнішній вигляд, густу крону, невисокий зріст і легкість у підрізанні та догляді за нею. Чорноплідна горобина здатна викидати величезну кількість пагонів, які за певний час зможуть замаскувати будь-які порожні місця та надати рослині потрібну форму. Вона без проблем займає порожній простір, повністю закриваючи своїми гілками ділянки, що переглядаються.

Головний плюс цієї рослини – невисоке зростання. Таким чином, його не потрібно спилювати або часто підрізати. Лише кілька рухів садовим секатором – і ваші насадження приймуть правильний і облагороджений зовнішній вигляд.

Готова зелена огорожа виглядатиме набагато естетичніше, ніж «неживий паркан». Чорноплідна горобина здатна також виконувати функцію захисту – не пропускати на вашу територію або садок небажаних гостей або тварин. Вона максимально перехоплюватиме і затримуватиме весь пил і бруд, який може доходити до вас, якщо ви живете поблизу дороги або траси. Таким чином створюється екологічний бар’єр, який фільтруватиме шкідливі викиди та гази.

Огорожа з чорноплідної горобини неможливо виростити за один рік, і це головна істотна вада. Тим, хто не хоче займатися її формуванням та своєчасно підрізати, краще посадити рослини іншого типу. Кущі чорноплідної горобини крім красивої огорожі дають смачні та корисні плоди, які часто використовують у народній медицині для вирішення багатьох проблем та лікування різних хвороб.

Фото огорожі з чорноплідної горобини

Варіанти відповідних сортів

На сьогоднішній день існує безліч сортів чорноплідної горобини. Всі вони придатні для висадки огорожі та подальшого її формування. Проблема полягає в тому, що всі ці сорти схожі між собою, і розрізнити їх можуть лише досвідчені фахівці або завзяті садівники. Іноді такі сорти мають лише смакову відмінність у плодах, а ось сама крона у них фактично не відрізняється. На сьогоднішній день існують такі популярні сорти чорноплідної горобини – Вікінг, Неро, Герта, Кутно, Рубіна, Белдер, Чорноока та багато інших.

Якщо ви хочете сформувати красиву і правильну живу огорожу з цієї рослини, краще вибрати певні сорти, які ростуть саме у вашій кліматичній зоні. Такі рослини можна самому знайти на місцевості або купити в місцевому розпліднику. Це допоможе убезпечити і зберегти вашу працю, якщо ви підберете той сорт горобини, який не приживеться через температурні показники або опади.

Найчастіше для висадки та формування огорожі вибирають класичну чорноплідну аронію , яка має досить естетичний зовнішній вигляд протягом усього року.

Посадка огорожі з чорноплодки

Висадити гарну огорожу можна двома способами:

1. Найчастіше цю рослину висаджують у кількості кількох кущів, які за кілька років дають пагони. Їх можна відводити убік і формувати ними готові густі стіни.
2. Рідше чорноплідну горобину висаджують густим поряд для подальшого проріджування. Другий варіант менш правильний, тому що через густоту рослини не зможуть швидко та якісно рости вгору.

При достатній кількості втеч їх можна без проблем відводити в сторони і прикопувати. Достатньо лише 5-10 сантиметрів землі для того, щоб чорноплодка дала нові гілки до наступного сезону. Прикопані місця найкраще поливати протягом усієї сухої пори року і своєчасно удобрювати. Іноді, прикопуючи пагони, використовують спеціальні дерев’яні прищіпки, які краще утримують молоді гілки у пухкій землі. В середньому від одного куща можна відводити до 6-8 пагонів, які дадуть нові кущі через певний час.

Займатися висадкою можна будь-якої пори року, крім морозних періодів. Однак найкраще це робити навесні та восени.

У цей період відсоток прийняття нових кущиків горобини найвищий. Не варто заздалегідь відокремлювати молоді гілочки від материнського куща, тому що вони можуть втратити свою форму і довго не прийматися надалі. Відокремлювати їх потрібно безпосередньо перед посадкою в землю.

Висаджувати самі живці варто на досить просторих і добре освітлених територіях на відстані не менше ніж 1-1,5 метра один від одного . При висадженні потрібно обов’язково попрацювати та якісно удобрити землю. Це можна зробити як звичайним торфом, розведеним перегноєм або купити спеціальні біодобавки в садових магазинах. Початкове підживлення допоможе кущам добре взятися, витримати морози і ранньою весною піти в зріст. Саме тому краще висаджувати чорноплідну горобину саме восени до моменту заморозків.

У цьому матеріалі дана докладна інформація про формування та догляд за швидкозростаючим живоплотом на дачі.

Якщо вас цікавить, як зробити декоративний паркан для клумб, вам варто ознайомитися з цією статтею.

Чи можна використовувати для живоплоту дівочий виноград дізнайтеся звідси.

Подальший догляд та обрізка

Доросла рослина щороку викидає величезну кількість молодих пагонів, які досить швидко ростуть і формують красиву та густу огорожу. Готове огорожу вже не вимагає додаткового підживлення або ретельного догляду. Все, що потрібно – це вчасно підрізати непотрібні гілки, які можуть стирчати на всі боки.

Доросла чорноплідна горобина не боїться морозів чи сильної посухи. Вона легко формується та піддається обробці. При цьому готову огорожу не потрібно підрізати досить часто. Вам вистачить лише 2-3 стрижок у різні сезони року для того, щоб підтримувати потрібний і правильний зовнішній вигляд такого «живого паркану».

Максимальний часовий проміжок, за який може вирости і сформуватися досить якісна та надійна огорожа з горобини – це 3-5 років. Проте вже через рік після висадки ви зможете насолоджуватися красивими та акуратними кущиками з яскравим листям та соковитими плодами.

Швидкість зростання залежить від способу висадки та якісного своєчасного формування кущів. Якщо ви захочете формувати огорожу від пагонів, то швидко отримати хороший результат не вдасться.

Огорожа півтора метри зростатиме близько кількох років. Восени і навесні потрібно ретельніше стежити за зовнішнім виглядом гілок, обрізаючи все старе, сухе і зростає не в той бік. Восени обрізають також не лише бічні гілки, а й верхівку кущів, щоб надати їм облагороджений та доглянутий зовнішній вигляд.

На другий рік зростання чорноплідної горобини потрібно уважніше стежити за її формою та густотою. Кожне обрізування кущів має проходити за принципом +20 сантиметрів. Це означає, що проводити підрізування за місцем минулого зрізу не варто.

Робити кущі більш пишними можна при своєчасному підрізуванні верхівки. Тоді зріст сповільниться, а самі гілки зміцніють і стануть густішими. Іноді порожні місця в кущах можна заповнювати самостійно – присаджуючи молоді живці та фіксуючи їх у потрібному та правильному становищі зростання. Якісний та своєчасний догляд за чорноплідною горобиною дасть вам красиву та густу огорожу.

На відео ви побачите докладну розповідь про догляд за чорноплідною аронією:

Інструмент для догляду

Перед тим як власноруч зробити таку прекрасну огорожу, потрібно обов’язково потурбуватися не лише про територію висадки, але й про надійний та якісний інструмент, який допоможе сформувати кущі. За допомогою професійного садового інструменту всі роботи можна робити легшими та точнішими.

Головний садовий інструмент для висадки чагарника – це спеціальні ножиці, секатор, граблі, лопата, рулетка, дерев’яні прищіпки або каркаси, а також торф або інше підживлення , яке необхідне для швидкого зростання. Іноді інструмент використовують сучасніший. Це можуть бути спеціальні електричні машини для стрижки або ножиці, працюючи на яких вам не доведеться прикладати багато праці.

Своєчасний та правильний догляд, якісне обрізання, формування крони – ось головна запорука гарного та міцного паркану, який може створити сама природа. А яскраве листя та смачні плоди будуть радувати вас своєю красою та смаком щороку.