Гуманістичний напрям у психології особистості

У гуманістичній психології людину розглядають як свідому і розумну істоту, активного творця власної особистості та свого стилю життя. Людина визначається прагненням до самовдосконалення. Сама сутність людини зумовлює її постійний рух до творчості й самодостатності, якщо цьому процесу не перешкоджають обставини.

Прихильників гуманістичних теорій особистості насамперед цікавить те, як людина сприймає, розуміє і пояснює реальні події у своєму житті. Вони описують феноменологію особистості, а не шукають їй пояснення; тому теорії даного типу іноді називають феноменологічними. Описи особистості і подій у її житті тут в основному зосереджені на дійсному життєвому досвіді, а не на минулому або майбутньому, подаються в термінах типу “сенс життя”, “цінності”, “життєві цілі” тощо.

Найбільш відомими представниками цього підходу до особистості є А. Маслоу, К. Роджерс та В. Франкл, Маслоу одним із перших піддав ґрунтовній критиці психоаналіз та біхевіоризм за їхні песимістичні та принизливі концепції особистості. Він вважав, що теорія Фрейда перебільшує негативні патологічні сторони людського життя і значно недооцінює позитивні здорові аспекти самореалізації особистості, її творчі конструктивні можливості, її моральні чесноти. Маслоу висловлювався досить гостро, зокрема зазначав, що неможливо зрозуміти психічну хворобу, якщо немає розуміння психічного здоров’я. Він з усією прямотою заявляв, що вивчення нездорових, погано адаптованих, недорозвинутих людей може в результаті призвести до створення тільки “спотвореної психології” . Маслоу доводив, що теорія особистості має розглядати не лише глибини особистості, а й висоти, які вона може досягати: “Психоаналіз представляє людину якимось неповноцінним створінням, з якого тут і там випирають дошкульні риси та недоліки, без яких її опис був би неповним. Практично вся діяльність, якою може пишатися людина і в якій полягає сенс, багатство і цінність її життя, – все це Фрейд або ігнорує, або переводить у розряд патологічного”.

К. Роджерс, будучи гуманістичним психологом, все ж своїми поглядами відрізнявся від Маслоу за кількома ключовими позиціями. Він вважав, що особистість та її поведінка є функцією унікального сприйняття оточення, а Маслоу постулював, що особистість та її поведінка визначаються і регулюються ієрархією потреб і не зважав на феноменологію особистості. Позиція Роджерса склалася на основі роботи з людьми, які мали проблеми та шукали психологічної допомоги. У своїй роботі Роджерс був зосереджений на пошуку терапевтичних умов, що сприяють самоактуалізації, й екстраполював свої висновки на загальну теорію особистості. Маслоу ж ніколи не займався терапією. З принципових міркувань Маслоу зосередився на вивченні лише здорових людей, процеси розвитку також були ним проігноровані. Роджерс охарактеризував процеси розвитку особистості в розкритті її вродженого потенціалу. Маслоу обмежився лише визнанням того, що існують певні “критичні стадії” життєвого циклу, в контексті яких особистість більшою мірою підвладна фрустрації потреб. У чому обидва титани гуманістичної психології були єдині, то це у своєму баченні, що особистість прагне рухатися вперед і за сприятливих обставин повністю реалізує свій вроджений потенціал, демонструюче справжнє психічне здоров’я.

Що таке розум? Хто такий – розумна людина?

Розумна людина – це людина, яка вміє ‘>думати, що користується своєю головою (це роблять не всі і не завжди) і має для цього необхідний матеріал (предметні знання). В побутовому розумінні розумна людина – це той, хто багато знає. Але, взагалі кажучи, розумний – не те ж саме, що начитаний або освічена. У частини суспільства склався стереотип, що розумна людина обов’язково повинен знати фізику, математику і тому подібні дисципліни. Однак, якщо людина знає багато, це говорить лише про його гарну пам’яті і, можливо, про його прагнення щось дізнатися. Розумним ж коректніше називати людину, яка може користуватися своїми знаннями, на основі яких він може виробляти свою точку зору з тих чи інших питань, робити якісь логічні умовиводи і приймати рішення. Умовиводи можуть робитися як шаблонно, так і нетривіально, але в більшості випадків призводять до правильного результату. Розумна людина бачить далі свого носа (дивиться у перспективу), на відміну від більшості людей. Він здатний аналізувати події і відрізняти істотне від несуттєвого.

Люди не завжди користуються розумом; в повсякденному житті його з різним ступенем успішності замінюють коли напрацьовані звички і автоматизми, коли освіченість, а коли-то люди просто вимикають голову і покладаються на свої емоції і почуття. Конкретний аналіз показує, що, схоже, більшість людей думає чи більше 10% часу. Люди роблять дурниці нерідко зовсім не через нестачу розуму, а за відсутності звички користуватися ним. Не всі люди люблять думати, не завжди це прийнято, і принаймні більшість жінок більшу частину часу живуть, керуючись не розумом, а почуттями. Можна сказати, що розумна людина – це жорстко контролює свою свідомість на високій ноті концентрації у строго заданій точці.

Розум – не те ж саме, що освіченість. Освіта збагачує і відточує розум, але його не замінює, і серед високоосвічених людей іноді можна зустріти людей не сильно розумних. Розум – не те ж саме, що інтелект, якщо інтелект розуміти як здатність швидко відповідати на питання тестів, вирішувати логічні завдання та головоломки. Розум – це не тільки здатність думати (мислити), це і життєвий досвід, який передбачає використання готових рішень, це також хитрість, кмітливість та інші способи знаходження потрібного рішення.

Цікаво, що людина думає не тільки головою, у вирішенні життєвих завдань у людини задіяно все його тіло: коли-то допомагаючи йому, коли-то заважаючи. Розумну людину від дурного можна відрізнити по виразу очей, інтонації і навіть по ході. На розум впливає і гормональна ситуація в організмі: збільшення рівня тестостерону (чоловічого статевого гормону) покращує кмітливість і здатність до просторового (топографическому) мислення.

Одна з учасниць моїх тренінгів, Віра, була напрочуд розумною – з хватки, чітким, дуже логічним розумом. Але голос її був чоловічий, грубуватий, манери – трохи чоловічі, а на верхній губі чорні вусики. Це було недобре, і Віра пішла на гормональне лікування. Гормональне лікування зменшило у неї рівень чоловічих гормонів, шкіра обличчя стала гладкою, чистою і без вусиків, манери Віри стали більш жіночними – але і раптом всі помітили, як Віра (в порівнянні з колишньою Вірою) поглупела. Стала – як усі.

Визначено, що розум – це не тільки знання, розум формується характером провідної діяльності людини і навколишнього його культурою в цілому. Так, Б. М. Теплов писав про особливості розуму полководця, В. П. Павлов – про особливості російського розуму.

Розум пов’язаний з психологічними особливостями людини. Можна багато знати, але з кривими віруваннями, неадекватними програмами і позиціями бути при цьому дурнем. У зв’язку з особистісними складовими розум може бути ледачий, лукавий або боязливий. Жінки в цілому нітрохи не дурніші за чоловіків, але в ділових ситуаціях, пов’язаних з понятійним мисленням і прийняттям відповідальних рішень, чоловіки зазвичай діють розумніші, оскільки рідше ведуться на емоції.

Чоловічий розум (іноді його називають просто розум) – це звичка думати самому, шукати рішення пряме, без вивертів і хитрощів. Жіночий розум – інший, жінки при можливості вибору частіше воліють включити хитрість і вирішити питання обхідним шляхом, причому по можливості не ламаючи власну голову. Дійсно, навіщо думати, якщо можна зробити безпорадні очі, довірливо попросити допомоги, і мені все підкажуть чоловіки? Потрібно врахувати і те, що багато чоловіків не люблять розумних жінок, і розуміють це жінки колись вибирають бути не занадто розумними, щоб вдало вийти заміж.

Різновидом розуму є кмітливість. Кмітливість відрізняється від чоловічого, так і жіночого розуму пошуком рідкісних, неочевидних або обхідних шляхів.

Розум – тільки початок розуму, його перша сходинка. Розум працює з нульовою або в кращому випадку першої позиції сприйняття, у нього є тільки одна (своя) точка зору і одне завдання – ось Я і ось є те, що мені потрібно. Коли ж у людини виробляється здатність і звичка використовувати різні позиції сприйняття, думати не тільки з точки зору своєї точки зору, але і з точки зору інших людей, а також з позиції об’єктивного розгляду, системного підходу і позиції Ангела, у нього розвивається розум. Освоюючи позиції сприйняття, людина свій розум розвиває до рівня розуму, а до розуму додаючи досвід, стає мудрим.

Сам по собі розум не гарантує ні щастя, ні любові, ні грошей або кар’єри. Щоб все це отримати, потрібно провести інвентаризацію своїх вірувань і цінностей, напрацювати волю, вибудувати тіло. – треба, дійсно, ще багато чого. Втім, якщо розумна людина поставить собі такі задачі, він доб’ється успіху швидше за інших, не таких розумних. Починайте працювати над собою?

Можна порозумнішати? Як розвивати свій розум?

Щоб розумнішати, потрібно вчитися. Але – чому і як? Школа і вуз розвитку розуму сприяє, але нічого не гарантує: розумний в процесі навчання розумнішає, дурний тільки забиває свою голову непотрібною нісенітницею. Розумний не стільки той, хто все знає, а той, хто вчить себе потрібною і знає, де які знання застосувати. Розум розвивається в першу чергу в оточенні розумних людей і при самостійному вирішенні життєвих завдань, коли людину вчить життя. Розум багато в чому схожий на м’язи нашого тіла: він підтримується постійними тренуваннями і без тренування поступово атрофується.

Як розпізнати розумну людину: 10 ознак

Людям подобається спілкуватися з розумними співрозмовниками, але не завжди можна зрозуміти по людині, такою ваона є чи це гра на публіку з завченими цитатами великих людей і перебиранням незрозумілих слів. Але не варто забувати, що мозок можна і потрібно тренувати: 11 ефективних способів.

10 головних ознак, що перед вами дійсно розумна людина:

1. Розумні люди кажуть менше, ніж роблять.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов’язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах – липень 2022

Ядерний тероризм Росії

2. Вони знають багато речей крім того, на чому спеціалізуються. Їх дар – широкий розум, постійно живиться інтересом до того, що роблять інші.

3. Вони вправно жонглюють будинком, роботою і особистими інтересами. Вони завжди дотримуються балансу між роботою і життям. І коли вони займаються жонглюванням, їм якимось чином вдається здаватися на 100% залученими в то, що вони роблять, на всіх фронтах одночасно.

4. Вони наповнюють себе актуальною інформацією. Розумні люди намагаються нагодувати свій мозок тими знаннями, з якими вони будуть в курсі всього, що відбувається навколо, бачать тренди.

5. Навіть коли справи йдуть дуже погано, вони будуть посміхатися. Розумні люди ніколи не дратуються, бо їхній мозок пропонує їм альтернативи швидше, ніж можуть трапитися погані речі.

6. Розумні люди впевнені в своїх силах. Вони знають, що найчастіше вони найрозумніші люди в кімнаті, але не витрачають свій час, щоб довести це.

7. Якщо вони начальники, то намагаються докласти всіх зусиль, щоб люди стали розумнішими, більш пов’язаними і більш популярними в своїх колективах.

8. У них є приховані навички, які ніколи не розкриються, поки вони не знадобляться. Їм не потрібно вдавати з себе когось іншого, щоб довести, що вони краще за інших.

9. Вони можуть мати або не мати дорогу освіту. При цьому вони завжди займаються самонавчанням.

10. Вони ніколи, ні за яких обставин не змушують вас виглядати нерозумно, навіть якщо це буде легко зробити. Інакше ти і сам будеш виглядати дурнем.

Тим часом в Україні пройшло провальне ЗНО. Іспиту не здали третина абітурієнтів – дивіться відео:

Раніше ми з’ясували, як правильно розмовляти з грубіянами: чотири ефективні фрази.