Вірменська Апостольська Церква

Стародавня Вірменія перебувала на території східної Туреччини та у прикордонних районах колишнього Радянського Союзу и Ірану. Ця країна першою прийняла християнство як державну релігію після того, як Св. Григорій Просвітитель на початку IV століття перетворив у християнство пануючого Тірідата III. Незабаром був побудований собор в Ечміадзині, що донині залишається центром Вірменської Церкви. Як прийнято вважати, близько 404 року Св. Месроп Маштоц винайшов вірменську писемність, зробивши в такий спосіб можливим переклад Біблії на вірменську мову. В 506 році собор вірменських єпископів Відкинув христологічне вчення Халкідонського Собору 451 року, на якому не був присутнім жоден вірменський єпископ. У цей час Вірменська Церква куди більше була стурбована протиборством несторіанським тенденціям сусідньої церкви в Перській імперії.

Протягом багатьох років Вірменія залишалася вибухонебезпечною буферною зоною між Візантійською й Перською імперіями, але в XI столітті вона була повністю захоплена. Багато вірменів бігли тоді в Кілікію (південна центральна Мала Азія), де виникло нове вірменське царство. Вірмени встановили тут тісні контакти із хрестоносьцями-латинянами. Хоча нове царство перестало існувати вже в XIV столітті, а вірменський народ був розсіяний по всьому світу, воно вижило, незважаючи на те що перебувало під чужою владою. Самобутність вірменів корениться в їхній мові й Церкві.

Наприкінці XIX – початку XX століття вірмени в Туреччині піддалися геноциду, багатьом з них довелося бігти, причому від 1,5 до 2 мільйонів вірменів загинуло. Ті, що залишилися живими, перебралися в сусідні країни й у Стамбул.

У цей час центр Вірменської Апостольської Церкви перебуває у Вірменії, що 23 вересня 1991 року проголосила свою незалежність. Святе місто Ечміадзин, резиденція вірменського католикоса, розташоване недалеко від вірменської столиці Єревана. Розпад Радянського Союзу створив умови для відродження цієї древньої Церкви на батьківщині. Були засновані нові єпархії, з’явилися нові громади й організації, стали видавати нові релігійні періодичні видання й викладати релігію в школі. В 2001 році святкували 1700-тріччя прийняття Вірменією християнства як державної релігії. На святкуванні ювілею в Єревані було освячено багато нових церков. Разом з тим, Церква відчуває гостру потребу в утворенні священиків і стурбована активністю інших релігійних груп, які сьогодні функціонують у країні. Відповідно до опитувань, більше 10% населення в 1997 році належало до швидко зростаючих сект, і уряд змушений був вжити заходи по обмеженню діяльності релігійних об’єднань, що протистоять Вірменській Апостольській Церкві.

У вірменській літургії є елементи сірійської, ієрусалимської й візантійської традицій. Хоча властива вірменській літургії традиція виникла в V – VII століттях, вона випробувала на собі вплив Сирії і Єрусалима. Потім вона пережила період візантіїзації, а в Середні віки багато чого прийняла від латинян.

Католикос всіх вірменів в Ечміадзині визнається всіма православними вірменами духовним настоятелем Церкви, але існують ще три вірменські юрисдикції, що виникли протягом багатовікової історії вірменів. Два католикосата перебувають у літургічному спілкуванні, хоча адміністративно незалежні, а два патріархати залежать у духовному відношенні від Ечміадзина. Католикосат Ечміадзина включає у свою юрисдикцію вірменів, що живуть на території колишнього СРСР, а також багатьох вірменів з діаспори, що проживають в Іраку, Індії, Єгипті, Сирії, Судані, Ефіопії, Європі, Австралії й Америці. Він нараховує близько 5 мільйонів віруючих. Резиденція Ієрусалимського патріархату знаходиться в монастирі Св. Апостола Іакова в Єрусалимі й опікує святі місця, що належать Вірменській Церкві. Патріархат нараховує близько 10 000 вірменів в Ізраїлі, Йордані й на Палестинських; автономних територіях. Його очолює патріарх Торком ІІ Манугян (народився в 1919 році, обраний в 1990 році).

Константинопольський патріархат має у своїй юрисдикції вірменів, що живуть у Туреччині й на острові Крит. В 1914 році патріархат поєднував 12 архієпископ і й, 27 єпархій, шість монастирів й 1350000 віруючих. У цей час патріархат нараховує тільки близько 82000 віруючих. Патріарх – Месроп ІІ Мутаф’ян (народився в 1956 році, обраний в 1998 році).

Килікійський католикосат, нині розташований в Антил’ясі (Ліван), має під своєю юрисдикцією Ліван, Сирію, Кіпр, Іран і Грецію й поєднує близько 800 000 віруючих. Килікія перебуває в давньому позові з Ечміадзином, і обидва католикосата мають під своєю юрисдикцією Північну Америку, Грецію й Сирію. В 1997 році представники обох катоди косаті в зустрілися в Ечміадзині для того, щоб побороти розбіжності й зміцнити єдність Вірменської Церкви. Розробляється документ про загальне влаштування Вірменської Церкви, що покликаний нормалізувати відносини між Ечміадзином і Килікією. Католикос Арам І Кешишян н (народився в 1947 році) був обраний в 1995 році

Нині у Вірменській Апостольській Церкві діють чотири духовних семінарії: семінарія Кеворкяна в Ечміадзині, Килікійського католикосата в Бікфайя (Ліван), семінарія Св. Іакова в Єрусалимі й Св. Нерсеса в Нью-Рошеллі (штат Нью-Йорк), що тісно співробітничає зі Святою-Владимирською Православною семінарією із сусіднього Крествуда

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: ВІРМЕНІЯ Й ДІАСПОРА

ГЛАВА: КАТОЛИКОС КАРЕКІН І (НАРОДИВСЯ В 1932 РОЦІ, ОБРАНИЙ В 1995 РОЦІ)

ТИТУЛ: ВЕРХОВНИЙ ПАТРІАРХ І КАТОЛИКОС ВСІХ ВІРМЕНІВ

РЕЗИДЕНЦІЯ: ЕЧМІАДЗИН (ВІРМЕНІЯ)

Яка релігія у Вірменії? Офіційна релігія: Вірменія

Християнський світ секуляризований настільки, що європейські народи, колись колишні оплотом євангельських цінностей, називають постхристиянською цивілізацією. Світськість суспільства дозволяє втілювати найбільш фантасмагоричні прагнення. Нові моральні цінності європейців суперечать тому, що проповідує релігія. Вірменія є одним з небагатьох прикладів вірності тисячолітнім етнокультурним традиціям. У цій державі на найвищому законодавчому рівні свідчить про те, що багатовіковий духовний досвід народу є національним надбанням.

Яка релігія у Вірменії офіційна

Понад 95% тримільйонного населення країни є членами Вірменської апостольської церкви. Ця християнська громада – одна з найдавніших у світі. Ортодоксальні теологи відносять закавказьке співтовариство віруючих до п ‘яти інших, так званих антихалкідонітських громад. Усталене богословське визначення не дає вичерпної відповіді на питання про те, яка релігія у Вірменії.

Православні називають вірмен монофізитами – які визнають у Христі одну фізичну сутність, вірменські богослови православних звинувачують у зворотному. Ці догматичні тонкощі зрозумілі лише теологам. При найближчому розгляді виявляється, що взаємні звинувачення помилкові. Офіційна назва спільноти віруючих у Вірменії – “Єдина Свята Вселенська Апостольська Православна Вірменська Церква”.

Перша християнська держава у світі

За десятиліття до прийняття Міланського едикту імператором Костянтином Великим 301 року цар Трдат III порвав стосунки з язичництвом і проголосив християнство державною релігією. За часів страшних переслідувань Ісусових послідовників по всій Римській імперії володар зробив рішучий і несподіваний крок. Цьому передували бурхливі події в Закавказзі.

Імператор Діоклетіан офіційно проголошує Трдата царем Вірменії, що була частиною римської провінції Каппадокії. У 287 році він, за посередництва римських легіонів, повертається на батьківщину і вступає на престол. Будучи язичником, Трдат приймається ревно виконувати релігійні обряди, наказуючи при цьому почати переслідування християн. Жорстока страта 40 дівчат-християнок здійснює крутий поворот у долі царя і його підданих.

Великий освітитель вірменського народу

Хрещення цілого народу відбулося завдяки просвітницькій діяльності святого Григорія. Він був нащадком знатного роду Арксаїдів. За сповідання віри Григорій переніс безліч мук. За молитвами святого Трдат був покараний психічним захворюванням за муку християнок. Григорій тирана змусив покаятися. Після цього цар був зцілений. Повіривши у Христа, він охрестився разом зі своїми придворними.

У Кесарії – головному місті Каппадокії – 302 року Григорій був зведений у сан єпископа. Після повернення до Вірменії він починає хрестити народ, будувати храми і школи для проповідників. У столиці царя Трдата III за одкровенням понад святий заснував храм, названий згодом Ечміадзін. Від імені просвітителя Вірменська церква іменується григоріанською.

Сторіччя боротьби

Християнство, як офіційна релігія Вірменії, стало подразником владик сусідньої Персії. Іран зробив рішучі дії до викорінення нової віри і насадження зороастризму. Цьому чимало сприяли проперсівськи налаштовані землевласники. З 337 по 345 рік Шапур II, стративши десятки тисяч християн у самій Персії, здійснює низку розорительних походів у Закавказзі.

Шахіншах Йездігерд II, бажаючи зміцнити позиції в Закавказзі, 448 року надіслав ультиматум. Зібраний в Арташаті Собор духовенства і мирян дав відповідь, що вірмени визнають світську владу перського володаря, але недоторканною повинна залишитися релігія. Вірменія цією постановою відкинула пропозицію про прийняття чужої віри. Почалося повстання. У 451 році на Аварайрському полі відбувся найбільший в історії країни бій. Хоча захисники і програли битву, гоніння були припинені. Після цього ще тридцять років Вірменія боролася за свою віру, поки в 484 році не був укладений мирний договір з Персією, за яким вірменам було дозволено вільно сповідувати християнство.

Адміністративний устрій Вірменської апостольської церкви

До 451 року Вірменська апостольська церква представляла одну з помісних громад єдиної християнської Церкви. Однак внаслідок невірної оцінки постанов четвертого Вселенського Собору виникло непорозуміння. У 506 році Вірменська церква офіційно відокремилася від візантійської, що суттєво вплинуло на історію держави, її політичну та громадську діяльність.

Основна релігія Вірменії сповідується на п ‘яти континентах понад 9 мільйонами віруючих. Духовним главою є патріарх-каталікос, в титулі якого значиться, що він є духовним вождем Нації як в самій Вірменії, так і вірмен у розсіянні по всьому світу.

Резиденція вірменського патріарха з 1441 року знаходиться в монастирі Ечміадзин. У юрисдикції Католикоса знаходяться єпархії на території всіх країн СНД, а також в Європі, Ірані, Єгипті, Північній і Південній Америці, Австралії та Океанії, вікаріатства в Індії і на Далекому Сході. Ечміадзинському католикосату підпорядковуються в канонічному плані вірменські патріархи в Стамбулі (Константинополі), Єрусалимі і Великий Дім Кілікії (сучасний м. Козан в Туреччині).

Особливості Вірменської церкви

Вірменська церква є практично моноетнічною релігійною спільнотою: переважна більшість віруючих вірмени. До цієї конфесії належить нечисленна громада удин на півночі Азербайджану і кілька тисяч азербайджанських татусів. Для асимільованих вірменами циган боша, які кочують у Закавказзі та Сирії, це теж рідна релігія. Вірменія зберігає григоріанське літочислення церковного календаря.

Літургійні особливості такі:

• Хліб для причащення використовується, як у католицькій традиції, опрісночний, а вино не розчиняється водою.
• Літургія служиться виключно по недільних днях і з особливих обставин.
• Таїнство соборування відбувається тільки над священнослужителями, причому відразу після смерті.

Богослужіння у вірменських храмах здійснюються стародавньою мовою грабар, проповідь священик виголошує сучасною вірменською мовою. Хрестяться вірмени зліва направо. Священнослужителем може стати тільки син священика.

Церква і держава

Відповідно до Конституції, Вірменія є світською державою. Конкретного законодавчого акта, що визначає, що християнство – це державна релігія Вірменії, немає. Однак духовно-моральне життя суспільства не мислиться без участі Церкви. Так, президент Вірменії Серж Саргсян вважає життєво важливими взаємодію держави і церкви. У своїх виступах він заявляє про необхідність збереження відносин між світською і духовною владою як на сучасному історичному етапі, так і в майбутньому.

Вірменське законодавство встановлює певні обмеження на свободу діяльності інших релігійних конфесій, тим самим показуючи, яка релігія у Вірменії є домінуючою. Ухвалений ще 1991 року Закон Республіки Вірменія “Про свободу совісті” регламентує положення Апостольської церкви як загальнонаціонального релігійного об ‘єднання.

Інші релігії

Духовний вигляд суспільства формує не тільки ортодоксальна релігія. Вірменія є рідною домівкою для 36 парафій громади Вірменської католицької церкви, яких називають “франками”. Франки з “явилися у XII столітті разом з хрестоносцями. Під впливом проповідування єзуїтів невелика громада вірмен визнала юрисдикцію Ватикану. Згодом, підтримувані місіонерами Ордена, вони об “єдналися у Вірменську католицьку церкву. Резиденція патріарха знаходиться в Бейруті.

Проживаючі у Вірменії нечисленні громади курдів, азербайджанців і персів сповідують іслам. У самому Єревані в 1766 була побудована знаменита Блакитна мечеть.

Вірменська апостольська церква

стародавня східна церква / З Вікіпедії, безкоштовно енциклопедія

Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Вірменська апостольська церква?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Вірме́нська апо́стольська це́рква (вірм. Հայ Առաքելական Եկեղեցի , трансліт. Hay Aṙak’elakan Yekeghetsi) — національна церква вірменського народу, яка є частиною орієнтального православ’я, одна з найдавніших християнських церков. [4] Велика Вірменія була першою державою, яка прийняла християнство як свою офіційну релігію під владою правителя Тірідата III з династії Аршакуні на початку IV століття. [5] [6] За традицією, церква виникла в місіях апостолів Вартоломія та Тадея Едеського в I столітті.

• Пешитта
• Тур-Абдин
• Міафізитство
• 2-й Ефеський собор
• 3-й Ефеський собор
• 1-й Двінський собор
• 2-й Двінський собор
• 3-й Двінський собор
• Манцикертський собор
• Кафартутський собор
• Присяга Креста Кунана

• Канони церковні святих апостолів
• Вірменський календар
• Коптський календар
• Етіопський календар
• Коптський піст
• Коптське чернецтво
• Коптські святі
• Дебтера
• Етіопський спів
• Пост Ніневії
• Свята Курбана
• Табо
• Піст Тевехедо
• Тімкат

• Абгар V
• Дев’ять святих Етіопії
• Григорій Просвітитель
• Тиридат III
• Мар Авгін
• Атанасій Великий
• Єфрем Сирин
• Езана
• Фруменцій
• Шенуте
• Месроп Маштоц
• Кирило Александрійський
• Діоскор Александрійський
• Севір Антіохійський
• Авраам Фаршутський
• Яред
• Симон Таннер
• Григор Нарекаці
• Нерси IV
• Михайло Сирійський
• Абу-ль-Фарадж Мар-Гіваргіз Юхан Бар-Иврая
• Текле Гайманот
• Гіоргіс із Сегли
• Мар Тома I
• Грегоріос Абдаль Джаліл
• Гіваргезе Грегоріос

• Абуна
• Католикос
• Коптський хрест
• Хрест святого Томи
• Етіопський хрест
• Етіоські титули
• Мафріан
• Біблейський канон Тевахедо

Іноді її називають Вірме́нською правосла́вною це́рквою або Вірме́нською григо́ріанською це́рквою. Термін Григоріанська церква не є прийнятним для самої церкви, оскільки вона розглядає апостолів Вартоломія та Тадея як своїх засновників, а святого Григорія Просвітителя лише першим офіційним намісником церкви. Вона також відома просто як Вірме́нська це́рква.

Oops something went wrong: