§ 21. Власні та загальні іменники
Іменник

172. 1. Прочитайте вірш. Чому нашим серцям таке дороге місто Київ?

2. Знайдіть іменники, що пишуться з великої букви, та доберіть до них загальні назви. Запишіть за зразком.

3. Поясніть уживання великої літери.

173. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Поясни значення і написання цих слів.

2. Спиши речення. Підкресли слово, у якому звуків більше, ніж букв.

Прекрасний Києве на предковічних горах!

174. 1. Прочитай іменники. Як їх можна згрупувати?

держава Дніпро Чернеча Україна

2. Запиши слова у дві колонки за зразком, поданим у таблиці.

3. Зроби висновок, які іменники називають власними, а які — загальними. Звір свою відповідь із правилом.

Прізвища, імена, імена по батькові людей, клички тварин, назви країн, міст, сіл, вулиць, річок, озер, морів, гір — це власні іменники. Власні іменники пишуть з великої букви. Наприклад: Ліна Костенко, Львів, Десна.

Загальні іменники — це назви, що даються багатьом предметам. Загальні іменники пишуть з малої букви. Наприклад: поет, місто, гора.

175. Позмагайтеся, хто першим назве: І варіант — десять міст, річок, країн; II варіант — десять кличок тварин, імен людей, прізвищ славетних українців/українок.

176. 1. Прочитай. Добери загальні іменники й доповни друге і третє речення за зразком першого.

1. Підземна міська залізниця — це метро. 2. Смолиста маса, якою покривають дороги і тротуари, — це . . 3. Природне відчуття страху перед загрозою — це . .

2. Запиши дібрані іменники, поділяючи їх на склади для перенесення.

3. Побудуй звукову модель (на вибір): І варіант — слова, у якому звуків стільки, скільки й букв; II варіант — слова, у якому звуків менше, ніж букв.

177. 1. Спиши. Поміркуй, як розрізнити власні та загальні назви.

Київські вулиці — вулиця Київська, Богдана Хмельницького, Хрещатик; київські площі — площа Львівська, Софійська, майдан Незалежності.

2. Усно склади речення про одну із вулиць або площ Києва. Поясни вживання великої букви.

Черепаха у береті заблукала в очереті

178. 1. Прочитай і відгадай загадку.

2. Які слова допомогли здогадатися, про кого йдеться у загадці? Усно постав до них питання. Запиши слово-відгадку.

179. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Поясни їх ВЙІ правопис.

2. Спиши усталений вислів. Поясни, коли так кажуть.

3. Випиши іменник. Зміни його та добери споріднене слово так, щоб у корені відбулося чергування приголосних звуків [х] → [с’] → [ш]. Підкресли букви, що позначають ці звуки.

180. 1. Прочитайте текст. Що цікавого ви дізналися про черепах?

Найбільша черепаха на нашій планеті — шкіряста. Її довжина іноді перевищує зріст дорослої людини, а маса може досягати семисот кілограмів. Панцир, утворений із затверділої шкіри, прикрашають поздовжні смуги. На суші ці черепахи повільні, зате у воді на диво швидкі. Живуть у тропічних частинах океанів, але яйця відкладають на суші у глибокі ями, вириті в піску.

2. До виділених дієслів та прикметників доберіть споріднені іменники і запишіть за зразком.

Зразок. (Що робить?) перевищує — (що?) перевищення, (які?) повільні — (що?) повільність.

3. Зробіть висновок, що називають ці іменники та на які питання відповідають.

Іменники можуть утворюватися від дієслів та прикметників і називати опредмечені дії та якості. Наприклад: плавати — плавання, чорний — чорнота. Такі іменники відповідають на питання що?.

181. 1. Прочитайте байку. Зверніть увагу, як пишуться назви персонажів у казках, байках.

На дубі, що похилився до води, сидів Орел. А поблизу Черепаха проповідувала своїй братії:

— Горú воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба згинула за те, що почала вчитися в Орла сеї гиблої науки.

— Слухай-но! — обірвав її проповідь Орел. — Не тому згинула твоя прабаба, що літала, а тому, що взялася не за свою справу. Літати не гірше, ніж повзати!

2. Виразно розкажіть байку в особах.

3. Чи можна використати як заголовок до байки вислів «Роби лиш те, до чого маєш природні нахили»? Поясніть свою думку.

4. А чи знаєте ви себе? Якими справами займаєтесь із задоволенням? До чого маєте здібності?

5. Випишіть із тексту байки іменники, що називають опредмечені дії, та дієслова, від яких вони утворилися.

182. 1. Прочитай іще раз байку Григорія Сковороди.

2. Спиши (за вибором): І варіант — репліку Черепахи; II варіант — репліку Орла.

Що таке Власні іменники

Українська мова – одна з найважливіших предметів у шкільній та вищій освіті. Вивчення мови допомагає розширити наше мислення, збагатити словниковий запас та краще зрозуміти світ навколо нас. Серед різних тем, які вивчаються українською мовою, є така, як “власні іменники”. Ця тема може здатися складною та заплутаною, тому сьогодні ми розберемося, що таке власні іменники та як їх правильно використовувати.

Походження терміну

Слово “власний” походить від давньослов’янського “власъ”, що означає “свій, приватний”. Іменник – це слово, яке позначає назву предмета, явища, істоти або поняття. Таким чином, власний іменник – це іменник, який позначає ім’я особи, місця, організації або іншого істотного поняття, яке належить тільки одній особі або речі.

Класифікація власних іменників

Власні іменники можна поділити на дві категорії: імена людей та імена речей. Імена людей використовуються для позначення окремої особи або групи людей, наприклад: Олександр, Марія, Іванови. Імена речей використовуються для позначення окремого предмета, місця або організації, наприклад: Європа, Київ, Український національний університет.

Використання власних іменників

Власні іменники пишуться з великої літери, незалежно від їх розташування в реченні. Наприклад: “Марія ходить до школи”, “Університет знаходиться у Києві”. Також власні іменники не мають орфографічних закінчень, за винятком деяких виняткових випадків, наприклад, множина імен осіб, які закінчуються на -ин, -ов, -їв, наприклад: Іванови, Шевченки.

Правила написання власних іменників

Існує декілька правил, яких слід дотримуватися при написанні власних іменників:

– Власні іменники пишуться з великої літери незалежно від їх розташування в реченні.
– Імена людей можуть бути подвоєні, наприклад: Олександр-Олексій, Олена-Олеся.
– Імена речей можуть бути скорочені, наприклад: Європа – ЄС, Україна – УНІАН.
– Якщо в одному реченні використовуються два власних іменника, то вони можуть бути розділені комою, наприклад: “Марія, студентка Київського університету, бере участь у науковій конференції”.

Владислав Шевчук

Помічник головного редактора

Владислав помічник головного редактора проекту “що-таке.укр” фахівець з української мови та літератури, має глибоке розуміння української історії та культури.

Зі ступенем у сфері гуманітарних наук, він присвятив понад п’ять років своєї кар’єри копірайтингу, створюючи зміст, що відображає багатство та різноманітність української мови. Владислав також має трьохрічний досвід у цифровому маркетингу та SEO, що допомагає йому ефективно просувати інформацію в інтернеті. Його статті відрізняються точністю, глибиною аналізу та здатністю залучати читачів до вивчення української мови.

Також вас можете зацікавити:

Подивіться інші слова з їх детальним описом.