Хто і як регулює діяльність брокера?

Біржовий брокер – посередник між інвестором і біржею. З одного боку, це партнер і асистент (штатні аналітики надають свіжу інформацію про настрої ринку та допомагають сформувати інвестиційний портфель). З іншого – обов’язковий інститут, без якого інвестор не може працювати з фінансовою біржею та низкою цінних паперів. Хто контролює брокерську роботу, які функції в цих організацій і чим регламентована їхня діяльність — читайте далі.

Які інстанції контролюють діяльність біржових брокерів України

Діяльність брокерів відбувається в правовому полі України відповідно до Господарського та Цивільного кодексів, а самі організації прямо або опосередковано підпорядковуються:

· Державній фіскальній службі (ДФС);

· Національному банку України (НБУ);

· Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР);

· Об’єднанню професійних учасників фондового ринку (ОПУФР).

Остання організація – добровільна та неприбуткова, виконує функції етичної комісії.

Види контролю

Почнемо з інститутів, які безпосередньо контролюють брокерів. Національна комісія задає тон біржовій діяльності в країні. Серед її функцій:

· розроблення, запровадження та контроль за виконанням регуляторних актів на ринку цінних паперів;

· видавання ліцензій на брокерську діяльність;

· реєстрація емісії цінних паперів українських підприємств та іноземних компаній, які хочуть працювати з українськими інвесторами;

· кураторство корпоративного управління акціонерних товариств;

· регулювання роботи Центрального депозитарію України.

Контроль Державної фіскальної служби зводиться до ревізії легальності та бухгалтерського обліку брокера. Водночас Податковий кодекс України регулює деякі аспекти безпосередньої діяльності таких фахівців.

ОПУФР працює над нормами професійної етики та контролює, наскільки брокери її дотримуються.

Зокрема, до безпосередніх функцій належать:

· запровадження етичних норм;

· розроблення рекомендацій і стандартів;

· досудовий арбітраж спорів;

· контроль за дотриманням внутрішнього статуту.

Національний банк України працює в суміжній сфері й безпосередньо не контролює фондові ринки та біржову діяльність в Україні. Але монетарна політика НБУ впливає на умови роботи брокерів.

Повноваження інстанцій з перевірки

Регуляторні інститути взаємодіють з фінансовими брокерами в межах своїх функцій. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку перевіряє компанії на етапі реєстрації, видає ліцензії та ініціює процедуру їх відкликання, якщо брокер працює з порушеннями.

Фіскальна служба планово перевіряє облік, дозвільні документи та ініціює позапланові перевірки. Якщо в результаті перевірки виявлено порушення, інспектор ДФС інформує про це державні органи контролю, досудового розслідування тощо.

Об’єднання професійних учасників, крім рекомендаційних і наглядових функцій, виконує регуляторну. Члени комісії виносять дисциплінарні стягнення порушникам стандартів і правил ОПУФР.

Брокерська ліцензія

Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» вимагає обов’язкового ліцензування брокерської діяльності. Ліцензію видає Національна комісія після отримання та перевірки пакета документів. Потенційному брокеру треба підготувати:

· заяву та витяг із Держреєстру;

· нотаріально завірену копію статуту та дані про акціонерів;

· дані про причетних осіб та їхні посади / частки в інших компаніях;

· відомості про внесений статутний капітал (1 мільйон гривень для брокерської діяльності);

Якщо документи в порядку, ліцензію видають упродовж трьох місяців після сплати мита, а строк її дії необмежений.

Дії інстанцій з перевірки в разі порушень

Біржовий брокер працює під суворим контролем, а порушення передбачають адміністративну та/або кримінальну відповідальність.

Інспектори НКЦПФР проводять планові та позапланові перевірки, бесіди з керівниками брокерських компаній, інвесторами, фахівцями, організовують навчальні семінари. Виявлені порушення є приводом для ініціювання ґрунтовної перевірки, а підтвердження підозр загрожує штрафом, відкликанням ліцензії, забороною займатися фінансовою діяльністю, кримінальним терміном посадовим особам.

ОПУФР вводить дисциплінарні санкції в межах своїх повноважень і може ініціювати додаткові перевірки і розслідування, якщо виявлено факт порушення закону України.

Стислий висновок

Брокери проходять багаторівневу перевірку на етапі створення компанії, отримання ліцензії і в процесі роботи. Якщо компанія почала відкрито надавати послуги та є юридично чистою ― українці можуть сміливо користуватися її послугами.

Як заробляють брокери і чому їм вигідно, щоб торгували більше

У порівнянні з 2020 роком кількість інвесторів на московській біржі збільшилася більш ніж утричі. Багато клієнтів – це новачки, які погано розуміються на питаннях фондового ринку та роботи з брокерами.

Хто такий брокер і як він заробляє

Брокер – це юридична або фізична особа, яка здійснює фінансові операції за дорученням та за рахунок клієнта. За послуги, що надаються, отримує комісійну винагороду, розмір якої встановлюється в укладеному договорі з клієнтом. Брокер, відповідно до законодавства РФ, повинен мати ліцензію Центробанку. Крім основного брокерського дозволу працювати, можуть бути ліцензії на дилерську і депозитарну діяльність, управління активами тощо. Зі списком акредитованих ЦП фахівців можна ознайомитися на сайті регулятора. Діяльність (робота) брокера суворо регламентується законом. Деякі початківці плутають поняття брокер і трейдер. Трейдер – це приватна особа, яка за рахунок свого капіталу займається продажем, покупкою активів. Але оскільки фізичні особи (без ліцензії) не можуть брати участь у торгах,здійснювати угоди на біржі, їм також потрібен офіційний посередник – бажано вигідний брокер.

• фондовий, біржовий – спеціаліст, який купує та продає активи за дорученням клієнта, на найбільш вигідних умовах;
• кредитний – здійснює підбір кредитного продукту, на найвигідніших умовах;
• лізинговий (схожий із кредитним ) – працює в основному з юридичними особами;
• форекс-брокер – робота на біржі Форекс, валютні операції можуть здійснюватися лише акредитованими особами, тобто брокерами;
• бінарний (подібний до форекс) – посередник між клієнтами, у проведенні операції бінарних опціонів;
• комерційний (бізнес) – здійснює підбір орендарів, покупців у сфері комерційної нерухомості, стартового чи готового бізнесу.

Як і на чому заробляє брокер

• відкриття та ведення рахунку;
• складання звітів з обігу та залишку активів;
• фінансова консультація з торгівлі;
• аналітика ринку;
• придбання, продаж акцій на запит клієнта;
• оплата податків;
• подає податкові декларації.

Усі фондові операції проводяться за допомогою інтернету через спеціально розроблені програми. Доступ до інтерфейсів може бути безкоштовним, в інших випадках оплачується окремо.

Девіз будь-якого брокера – комісія! Адже саме з комісії він отримує свій основний дохід. А щоб заробити свої комісійні, треба залучити якнайбільше клієнтів, які активно торгують.

Брокерська комісія

Комісії за угоду, у різних брокерів різні, крім цього, може стягуватися плата обслуговування рахунку, послуги депозитарію (зберігання цінних паперів). Фондова біржа бере додаткову комісію, яка входить у комісійний збір управляючого. Якщо порівнювати із зарубіжними країнами, зокрема США, там комісійні фіксовані, виплачуються окремим папером. У РФ ситуація інша, за кожну проведену угоду клієнт платитиме комісійний збір.

Чим більше угод ви робите, тим більше комісії отримує брокер – це важливо для розуміння, чому брокеру вигідно, щоб ви багато торгували.

Найпопулярніші брокери (читай вигідні) у Росії станом на кінець 2021 року:

Частка брокерів на Мосбіржі за кількістю клієнтів Брокеру вигідно, коли клієнт здійснює велику кількість угод, адже саме з них він отримує прибуток.

Інвестор, який вклав кошти в акції і чекає на підвищення їх вартості, не вигідний і не цікавий керуючому. Чим більший оборот по операціях, тим більший його заробіток!

Найвигідніші комісії брокера – правда чи вигадка?

Насправді, вигідних комісій для клієнта просто не існує. У будь-якому разі інвестор платитиме керуючому і не обов’язково з прибутку. Дохід брокера складається не з отриманого прибутку клієнта, та якщо з кількості проведених операцій з рахунку.

Брокер не товариш інвестору, йому не важливо, чи була прибутковою угода. Свій гарантований гонорар він отримає у будь-якому разі!

Маржинальне кредитування

Велика конкуренція на фондових ринках стримує зростання тарифів, а отже, і заробити гроші складніше. Для збільшення обсягу угод, що проводяться інвесторами, брокери пропонують маржинальне кредитування. Кошти або цінні папери видаються за рахунок власних вкладень брокера або інших клієнтів. Забезпеченням такої позики є активи інвестора. Сума маржі зазвичай перевищує розмір застави. Опція автоматичного підключення маржинальної позики є у багатьох тарифних планах. Якщо для проведення операції активів не вистачає, автоматично запроваджуються додаткові кошти. У результаті брокери отримують за кредитом свій відсоток, запроваджуючи власний капітал, і навіть додатковий відсоток за проведену угоду. Якщо кошти вкладення беруться з рахунків інших клієнтів, їм виплачується мінімальна ставка у вигляді 0,0,5% річних. Подвійна брокерська вигода очевидна. Наприклад, Банк ВТБ надає маржинальну (грошову) позику в рублях зі ставкою 16,8% річних (ЛОНГ – довга позиція), у валюті – 4,5%. Банк Відкриття від 16%, у валюті від 3,7% (залежно від тарифного плану та забезпечення). Маржинальний кредит цінними паперами (РЕПО) – Банк ВТБ (ШОРТ – коротка позиція) – 13% у рублях, у валюті – 4,5%. Зазвичай РЕПО видається на коротку позицію.Зазвичай РЕПО видається на коротку позицію.Зазвичай РЕПО видається на коротку позицію.

Маржинальне кредитування – це ще один прибутковий, комерційно вигідний брокерський хід. Виходить так, керуючий надає маржинальний кредит, отримує від нього свій відсоток, додатково відсоток за угодою і всі ці операції забезпечені активами клієнта.

Шорт

Шорт (короткі позиції або продажі) – це ще одна послуга, яку надають брокери, для отримання додаткового заробітку. За тенденції (очікування) падіння певних акцій інвестор вирішить продавати їх. Управитель може дати пораду, зайняти акції, продати їх, а коли ціна на них ще знизиться, то придбати їх знову. Різниця від такої угоди і буде заробітком інвестора. Брокер отримає свої акції рахунок погашення позики + відсоток проведення угоди. Якщо акції зростатимуть у ціні, то клієнту доведеться купувати дорожче, забезпечення такої угоди – її активи. Хто такий брокер і чим він займається на біржі: https://youtu.be/9-MfgQCTxJo

Інвестиційні продукти

Готові продукти – це проміжні інвестиційні вкладення, між самостійними чи довірчими. Клієнт може вибирати в які активи вкладатися, рівень прибутковості та ризику, терміни.

Довірче управління – це доручення брокеру повністю розпоряджатися активами. Зазвичай термін довірчого управління три роки. Зрозуміло, що отримання доходу залежить від розпорядника і він гарантований інвестору.

На відміну від брокера, гарантований комісійний збір за управління активами та за кожну проведену угоду інвестор, не отримуючи доходу, – платитиме керуючому. Щоб залучити більше клієнтів, а отже, і підвищити оборот коштів, брокери розробляють нові інвест-продукти. Як видно, % інвест-ідей набагато вище від % їх прибутковості:

Інвест-продукти та ідеї – ще один продукт, на якому заробляють брокери

Як мінімізувати втрати при торгівлі через брокера – чи це можливо

• у які активи вкладати (облігації, акції тощо), валюту;
• бажану дохідність товару;
• термін вкладення (безстроковий, фіксований).

• перед підписанням договору обов’язково ознайомитися з декларацією про ризики;
• вивчити договір, дізнатися, як і коли умови реально вивести повністю або частково кошти (вкладення не застраховані!).

Якщо умови інвестора влаштовують, підписується договір і вносяться з цього приводу кошти. Підписання договору може бути дистанційно. Потрібно періодично перевіряти звіт, стан рахунку, врахувати, скільки заробляють брокери на біржі на ваших фінансових операціях. Якщо клієнт вважає, що стратегія керівника не виправдана, слід обговорити варіант переходу більш вигідний тариф.

Висновок: брокери зацікавлені в тому, щоб інвестори торгували більше та частіше. Їхній заробіток повністю залежить від кількості укладених угод.

На російському ринку найбільш затребувані брокерські компанії беруть частки відсотків від операцій, що рідко проводяться. Але якщо клієнт активно торгує, а угоди укладаються на великі суми, то комісія може бути значною. Розробка нових товарів, підвищує клієнтську базу, отже, і оборот коштів. Навіть найвигідніший брокер в Росії, працює на отримання, перш за все, власної вигоди, а вже другорядне для вигоди інвестора. Хоча саме через кількість клієнтів і угод, що проводяться, формується його сукупний дохід. Головне завдання брокера – знайти «золоту середину», залучити більше клієнтів, що активно торгують, забезпечивши їх, по можливості, стабільним доходом і отримати свій законний гонорар.

Брокер – хто це такий і чим займається?

Якщо вам потрібен спеціаліст, який професійно підготує та допоможе здійснити угоду, то потрібно звертатися до брокера. Їм може бути як фізична, так і юридична особа, яка має законне ліцензоване право надавати посередницькі послуги в різних сферах бізнесу.

Хто такий брокер. Пояснюємо простими словами

Брокера або брокерську компанію залучають як посередника для супроводу та укладання різноманітних угод. Його роль у тому, щоб звести дві сторони, зацікавлені у купівлі/продажу товару, продукту, цінностей. Але діє брокер на користь однієї зі сторін, і за цю посередницьку роботу отримує від клієнта грошову оплату у вигляді комісійних. Діяльність брокера та розмір винагороди фіксується у договорах доручення та комісії.

Функція брокера

Головний обов’язок цього фахівця – посередницькі функції. Залежно від галузі підприємництва брокер виступає посередником між тим, хто хоче придбати товар, цінності, послуги та тим, хто все це пропонує до реалізації. Прийнято виділяти:

• біржових брокерів, які професійно беруть участь на ринках цінних паперів, виступають посередниками на фондовому ринку між інвесторами та біржею;
• лізингових брокерів – сприяють отриманні устаткування, техніки за умов лізингу;
• кредитних (іпотечних) брокерів – допомагають позичальнику у підборі вигідних кредитних умов та оформленні необхідних документів;
• авіаброкерів – працюють у галузі фрахтування повітряних суден;
• митних брокерів – займаються супроводом вантажів, що перевозяться через кордон;
• суднових (фрахтових) брокерів – їх спеціалізація фрахтування та купівля-продаж плавзасобів, транспортно-експортні угоди.
• бізнес-брокерів — посередництво угод на придбання, злиття або поглинання готового бізнесу.
• страхових брокерів, які працюють на ринку продажу продуктів страхування

Ряд видів брокерської діяльності з законодавства повинні мати державне ліцензування. Окрім посередництва, брокери чи брокерські компанії мають право надавати консультаційні послуги.

Як вибрати брокера?

Щоб правильно вибрати брокера, потрібно визначитися в якій сфері діяльності потрібен професійний посередник і які його обов’язки, функції, необхідні в конкретній бізнес-ситуації.

Біржовий брокер

Біржовий брокер необхідний власникам капіталів для здійснення операцій із фінансовими інструментами на різних біржах. Оскільки за законом біржовий брокер може бути учасником ринку цінних паперів. До його обов’язків входить здійснювати угоди виходячи з інтересів клієнта, посередник може діяти як від себе, так і від імені клієнтів. Біржовий брокер може брати участь у укладанні контрактів з інвалютою, дорогоцінними металами та цінними паперами тощо.

Важливо! Фізичним особам не уникнути співпраці з брокерами, тому що за законом фізособи не мають права самостійно укладати біржові угоди. Всі операції на фондовій біржі та угоди з цінними паперами доступні виключно брокерам з ліцензією.

Лізинговий брокер

Лізинговий брокер – самостійний учасник ринку лізингових угод, який аналізує динаміку галузі, налагоджує контакти з постачальниками та лізинговими фірмами, прискорює процес угоди між трьома учасниками: клієнтом, лізинговою компанією та постачальником. Фахівець може не лише провести моніторинг пропозицій лізингових компаній, а й відібрати серед них найвигідніше. Крім того, фахівець може бути фінансовим консультантом для реалізації певних проектів, допомогти залучити банківські кредити, запропонувати варіанти джерел та інструментів фінансування, а також реалізувати лізингові угоди тощо.

Кредитний (іпотечний) брокер

Кредитний брокер – даний вид посередницьких послуг ліцензування не потребує, в роботі фахівець керується цивільним законодавством. Іпотечний або кредитний брокер виступає посередником між трьома сторонами: власниками нерухомого майна, покупцем та банківською установою, що видає кредити. У його обов’язки входить підготовка документів та його оформлення, вибір банку з найвигіднішими умовами кредитування, підбір оптимальної іпотечної програми, співробітництво з банком до вчинення угоди, інше.

Авіаброкер

Авіаброкер – займається організацією оренди чартерних рейсів та перельотів, вирішує питання, пов’язані з передпольотною ситуацією, організацію харчування в польоті, трансфер до готелю та надання іншої допомоги за домовленістю. Крім того, консультує з усіх питань, пов’язаних з орендою транспорту, підбирає літак потрібного типу та організує рейс, займається фрахтуванням спецтранспорту (наприклад, медичного), розраховує оптимальний маршрут, планує дати вильотів, забезпечує умови перельоту, оформляє документацію та інше.

Митний брокер

Митний брокер – займається оформленням документів на ввезення товарів у країну або їхнього вивезення за межі держави, посередник взаємодіє від імені клієнта з органами Митні.

Важливо! Усі юридичні особи, які здійснюють митну діяльність, обов’язково включаються до відповідного реєстру, цей обов’язок закріплено у Митному кодексі. У брокера має бути документ, що підтверджує реєстрацію.

Фрахтовий брокер

Фрахтовий брокер – працю є у сфері договорів доставки вантажів по воді, є посередником між власником вантажу – фрахтувальником та господарем судна (або судноплавної компанії). Фахівці з цієї галузі посередницьких послуг відстежують динаміку ринку фрахтування плавзасобів, поточне становище фрахтових ставок, вивчають попит та пропозиції, наявність чи відсутність вантажів. До послуг брокера вдаються власники судів, оскільки переважно вони займаються лише технічною стороною питань доставки вантажів. А пошук клієнтів для вантажоперевезення довіряють професіоналові у справах фрахтування, тому що той має налагоджені ділові контакти і може бути гарантом угоди. Крім того, спеціаліст з операцій на фрахтовій біржі також займається купівлею-продажем суден, транспортно-експортними операціями.

Посередники з галузі міжнародного лінійного судноплавства – брокери-аквізитори, виконують функції експедиторів або суднових агентів.

Бізнес-брокер

Бізнес-брокер – фізособа або компанія, посередник між покупцем і продавцем готового бізнесу та з угод злиття або поглинання компаній. Він виступає медіатором, тобто незалежним посередником між двома сторонами і працює задля прискорення процесу угоди. Фахівець робить оцінку вартості компанії, шукає об’єкти для купівлі/продажу, здійснює передпродажну підготовку об’єкта та юридичну допомогу в оформленні угоди, шукає покупців, організовує переговори між сторонами, визначає оптимальні умови угод та інше.

Страховий брокер

Страховий брокер – фізична чи юридична особа, яка надає брокерські послуги у страхуванні чи перестрахуванні від свого імені та на користь клієнтів (страхувальника чи страховика), найчастіше є представником страхувальника. Його діяльність регулюється ліцензіями та контрактами. До обов’язків входить пошук вигідних пропозицій на страховому ринку, забезпечення укладання договору. Страховий брокер надає допомогу у оформленні страхового поліса, але з зобов’язаний супроводжувати клієнта у процесі настання страхового випадку чи якось сприяти отриманні виплат.

Брокер у будь-якій сфері – це професіонал, тому його посередницькі послуги економлять час клієнта. А також позбавляють помилок, які може зробити з незнання будь-яка людина, якщо спробує зробити угоду самостійно не будучи фахівцем у тій чи іншій галузі. Однак потрібно завжди пам’ятати, що брокер працює за винагороду, йому потрібна вигода, інакше він відмовиться співпрацювати. Але за відсутність навичок, досвіду та знань, а також задля економії нервів та часу клієнту варто заплатити за послуги посередника. Тому це взаємовигідне співробітництво у будь-якому випадку.

Брокер, якому можна довіряти

Довіряючи брокеру, ми довіряємо йому свої гроші, причому чималі. Тому потрібно правильно вибрати професіонала-посередника. На що треба звернути увагу:

• Чи є брокера (брокерської компанії) ліцензія. Брокер повинен полягати у визначальному спеціалізацію реєстрі: митний довідник, реєстр страхових та перестрахувальних брокерів або фінансових компаній та ін. Переконайтеся, що назва компанії в реєстрі з тим, що вказує в договорі брокер.
• Вивчіть список найбільших брокерських організацій. Якщо компанія має багато клієнтів і вони довіряють їй значні капітали, це обнадіює і вселяє довіру.
• Поцікавтеся репутацією брокера, прочитайте відгуки клієнтів в інтернеті на сайті компанії. Пошукайте у фінансових новинах інформацію про те, чи не була компанія-брокер пов’язана з фінансовими скандалами чи інші цікаві дані.
• Перед підписанням договору на брокерські послуги уважно та вдумливо прочитайте повідомлення про ризики. Там докладно викладено, через що можлива втрата грошей на біржових торгах.
• Уважно вивчіть умови брокерського обслуговування: комісії, терміни перерахування грошей та інші нюанси. Обов’язково з’ясуйте, чи брокер може використовувати ваші гроші або цінні папери у своїх комерційних цілях. Найчастіше за такий дозвіл брокер дещо знижує суму комісійних. Але якщо ви не хочете давати такий дозвіл, то одразу дізнавайтеся, наскільки зросте комісія за його послуги.

Якщо ви маєте участь в електронних торгах, поцікавтеся технічним оснащенням та програмним забезпеченням вашого брокера.

Як перевірити ліцензію брокера

Брокерська діяльність в Україні регулюється державними інституціями. Щоб надавати брокерські послуги у законному полі, потрібна ліцензія, виконання всіх вимог законодавства та своєчасна звітність. Видачею ліцензій займається держорган Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Крім того, брокерська фірма зобов’язана пройти акредитацію та стати членом фондового ринку. Біржі на регулярній основі перевіряють статус брокера, щоб не допустити до торгів трейдерів із простроченою ліцензією або без неї.

Наприклад, якщо компанія-брокер веде свою діяльність на «Українській біржі», її назва має бути у списку біржових членів. Для інших категорій брокерів також є свої відповідні державні органи та законодавчі акти, що дають дозволи на таку діяльність, це ДФС України та Адміністрація Держприкордонслужби України, Митний довідник, Закон про страхування та Реєстр страхових брокерів України, Цивільний кодекс тощо.

Брокер і дилер – у чому різниця?

Новачки, вперше зіткнувшись зі специфікою роботи на фондових біржах, нерідко плутають обов’язки дилерів та брокерів. Дилер – не посередник у класичному розумінні, він сторона зацікавлена, контрагент, постачальник активів, що сполучна ланка для інших учасників угоди.

• Дилер сам купує товари чи цінності у продавця за свої кошти і перепродує їх покупцю вже зі своєю націнкою, його дохід полягає у різниці курсу купівлі та продажу.
• Продавець і покупець взагалі можуть бути не знайомі, якщо користуються послугами дилера, просто одна із сторін продає те, що інша сторона хоче придбати, не знаючи один про одного.
• Дилер може працювати від імені однієї зі сторін і брати на себе ширші посередницькі повноваження, але при цьому він однаково зацікавлений у формуванні ціни угоди.
• Найчастіше дилер забезпечує управління активами клієнта-інвестора у межах фондового ринку.

При цьому дилер не має обмежень у накрутки відсотку на ціні товару, географії діяльності, він може представляти свої умови угод. Ліцензія дилера означає, що той має право здійснювати угоди щодо купівлі/продажу фінансових інструментів.

Брокери не беруть участі в угодах безпосередньо, а лише виводять на ринок заявки та пропозиції клієнтів, працюють як посередники за комісійні. Вони діють на користь і за кошти клієнтів. Винагорода, яку отримує брокер, є комісійним відсотком від суми угоди, укладеної з його подання та сприяння.

Брокер – це посередник чи експерт-помічник?

В українських реаліях при зверненні до брокерської компанії клієнт отримує універсальний пакет послуг, куди входить все: від подачі заявки на фондовому ринку до інформаційного супроводу 24 години на добу та рекомендацій куди скільки інвестувати.

Зарубіжні брокери працюють виключно посередниками. Якщо інвестору потрібні інформаційна підтримка, аналіз ринків та професійні поради, він має укладати договір із відповідною аналітичною організацією.

Українські фахівці, крім проведення фінансових операцій, готують актуальну аналітику, планують тактику дій, навчають та інше. Брокер максимально допомагає інвестору укласти вигідну угоду. А це обходиться клієнту у суму комісії посередника.

Як взаємодіяти з брокером?

Відносини із брокером необхідно оформляти договором. Типовий договір та тарифи на брокерські послуги можна попередньо вивчити на сайті компанії-брокера. Якщо умови та розцінки влаштовують, оформити та підписати договір на брокерські послуги можна вже в офісі компанії, також можна надіслати поштою підписані екземпляри договору або укласти його за допомогою віддаленої ідентифікації. Потім робиться таке:

• Відкривається рахунок у брокера і туди клієнт кладе свої гроші, на які брокер буде здійснювати угоди.
• Заводиться рахунок цінних паперів, де вони враховуються після покупки. І тому відкривається в депозитарії рахунок депо (рахунок обліку цінних паперів). Депозитарій може бути як у брокера, і послугою окремої компанії.

Тепер брокер із дозволу клієнта може здійснювати операції на фондовому ринку. Крім грошей купівлю цінних паперів з брокерського рахунки також списується комісійне винагороду посередника. За те, що брокер сприяє виведенню грошей на рахунок клієнта, також можлива комісія.

Крім того, розрахунок податку та його утримання з доходу також робить брокер. Будуть і інші витрати, про які брокер зобов’язаний заздалегідь попередити, надати відповідні дані, інше. Якщо брокер не повідомить про всі аспекти угод і участі в торгах, а покупець через це зазнає збитків, то він має право вимагати відшкодування втрат, у тому числі через суд. За винятком ситуацій, коли рішення про угоду потрібно приймати миттєво, а часу на вивчення попереджень про додаткові витрати немає.

Що робити, якщо брокер втратив ліцензію?

Перше, що треба зробити, швидше за перевести свої кошти з рахунку брокера на свій рахунок у банку. Переконайтеся, що у вас є брокерський звіт з інформацією про дату придбання та вартість активів, якщо раптом звіт загубився, його потрібно запросити повторно.

Інакше при реалізації цінних паперів вже через іншого брокера доведеться знову сплачувати податок із доходу. Якщо без ліцензії залишився депозитарій, потрібно реагувати аналогічно — переводити цінні папери в іншу фірму – депозитарій. Згодом їх можна продавати на біржі за допомогою іншого брокера.

Відповідно до законодавства брокеру або депозитарію, позбавленому ліцензії, наказано негайно зупинити всі операції, а також забезпечити умови збереження клієнтських грошей або цінних паперів. Потім брокер або депозитарій повинні протягом 3-х днів повідомити клієнтів про відкликання ліцензії та запропонувати їм забрати активи.