Хронічний гайморит: причини, симптоми, тактика лікування

Хронічний гайморит: причини, симптоми, тактика лікування

Гайморит більше відомий у медичних колах, як один із підвидів синуситу. Це запальний процес, який локалізується в гайморових пазухах (звідки й назва). Коли захворювання з гострого переходить у хронічний, у людини значно погіршується якість життя, вона постійно сфокусована на своїх відчуттях. Тому важливо швидко та своєчасно вилікувати недугу.

Чому розвивається хронічний гайморит?

Хронічний гайморит — це запальний процес, який з’являється у верхньощелепній (гайморовій) пазусі та триває довше 12 тижнів. Захворювання може бути як одностороннім, так і двостороннім, на тактику лікування це особливо не впливає.

Часто це захворювання обумовлено наявністю риніту (бактеріального, вірусного чи навіть грибкового), у якому запалення поширюється на сусідні пазухи. Основний патофізіологічний момент розвитку хронічного гаймориту — закупорка каналу, що поєднує пазуху з носовими ходами. У відповідь на запалення слизова оболонка починає виробляти велику кількість слизу, який накопичується (а це ще й прекрасне середовище для зростання та розмноження патогенної флори) і не має виходу. Звідси й усі симптоми хронічного гаймориту.

Є низка факторів, які сприяють розвиток хвороби:

• куріння, пристрасть до алкоголю;
• синдром хронічної втоми, часті стреси;
• поліпи в середньому носовому ході або гайморовій пазусі;
• травми носа, хірургічні втручання, неправильно проведені стоматологічні маніпуляції;
• алергія.

Інфекція може потрапляти в пазуху гайморову не тільки з порожнини носа. Це може статися й при запальних процесах у верхній щелепі та навіть після лікування зубів. Мікрофлора, яка знаходиться в роті, є надто агресивною для «жителів» верхньощелепної пазухи, що призводить до розвитку гаймориту.

Як проявляється хронічний гайморит?

Специфічні симптоми хронічного гаймориту найчастіше з’являються на тлі загальної слабкості, нездужання, підвищення температури, головного болю. До них відносяться:

1. Характерні виділення з носа жовтуватого чи зеленого кольору, іноді з прожилками крові.
2. Порушення носового дихання (можливо з одного боку).
3. Зміна чи повна відсутність нюху.

Одним із важливих проявів хронічного гаймориту є біль у ділянці ураженої пазухи, яка посилюється при нахилі тулуба або легкому постукуванні по кістці у її проєкції.

Хронічний гайморит, симптоми якого рідко бувають незрозумілими, часто супроводжується частими епізодами застудних захворювань, почуттям втоми, зниженням продуктивності.

Принципи терапії хронічного гаймориту

Лікування хронічного гаймориту мало чим відрізняється від терапії інших видів синуситу. Важливо санувати вогнище інфекції, щоб усунути запальний процес і нормальна здорова флора знову могла колонізувати гайморову пазуху. На стадії діагностики необхідно визначити збудника та його чутливість до лікарських засобів (у разі бактерій — до антибіотиків, при грибковому ураженні — до протигрибкових препаратів). Не варто розпочинати лікування без цього аналізу, тому що можна спровокувати розвиток стійкості.

Лікування нежитю не може обійтися без симптоматичної терапії, тому що вона допомагає зняти набряклість, відновити носове дихання, а отже, хоча б частково покращити якість життя. На швидкість одужання позитивно впливають фітопрепарати системної дії, які мають протинабрякову дію, відновлюють дренаж та вентиляцію приносових пазух, процеси самоочищення слизової верхніх дихальних шляхів. До таких належить Синупрет®, склад якого допомагає організму успішно справлятися із запальними агентами, прискорює імунну відповідь. При цьому рослинний комплекс підібраний таким чином, що має мінімальну кількість побічних ефектів, а значить, і протипоказань. Перед використанням краще проконсультуватися з лікарем, який допоможе підібрати правильне дозування та одну з 5 форм засобу.

Лікування гаймориту в дорослих може включати муколітики, препарати, які сприяють розрідженню вмісту гайморових пазух. Також успішно використовується хірургічне втручання, завдяки якому набагато легше промити порожнину та видалити її вміст. Пункція верхньощелепних пазух — процес хоч дієвий, але досить болісний, тому дітям проводять у крайніх випадках. Для дітей можна обійтися промиванням.

При хронічному гаймориті в дорослих хірургічне лікування допомагає позбавитися поліпів, які провокують розвиток захворювання. Лікарі можуть виправити криву перегородку, завдяки чому носове дихання приходить у норму.

Як діагностувати хронічний гайморит

Прояви хронічного гаймориту досить специфічні, тому постановка діагнозу зазвичай не викликає сильних труднощів. Але для верифікації патологічного процесу потрібні:

1. Огляд та опитування пацієнта.
2. Знайомство з його амбулаторною картою та історією хвороби.
3. Дані лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Бактеріологічний посів із носа або верхньощелепної пазухи необхідний для призначення етіологічної терапії. Важливо пам’ятати, що він інформативний тільки в тому випадку, якщо зроблено на початок прийому антибактеріальних препаратів.

Діагностика хронічного гаймориту неможлива без рентгенографії чи комп’ютерної томографії. За допомогою останньої можна отримати більш інформативні дані не лише про рівень рідинного вмісту, а і про патологічний процес у кісткових структурах. Якщо лікар запідозрив появу ускладнень, він може призначити магнітно-резонансну томографію.

І найпередовішим інструментальним методом дослідження на сьогодні вважається відео ендоскопія. З її допомогою досвідчений лікар може дома визначити й кількість ексудату, і ступінь поширення патологічного процесу.

Чи є ефективні методи профілактики?

Профілактика хронічного гаймориту залежить тільки від пацієнта. Якщо він у гострий період хвороби виконує всі вимоги лікаря, закінчує повний курс антибіотиків (а не кидає пити таблетки щойно стало легше) і для профілактики приймає рослинні препарати для зміцнення імунітету, то появи хронічного гаймориту можна уникнути. Своєчасне звернення за медичною допомогою за перших ознак простудних захворювань, які нерідко супроводжуються ринітом, теж належать до профілактичних методів.

Тож як захистити себе від хронічного гаймориту? Вчасно звертатися за допомогою, дотримуватися рекомендацій лікаря, пам’ятати про важливість ведення здорового способу життя. Правильне та різноманітне харчування, повноцінний сон у провітрюваному приміщенні, піші прогулянки та емоційний баланс дуже дарма недооцінюють!

Перевірено медичним фахівцем

Гайморит у дітей

Нежить із народження — це те, із чим може стикатися кожна людина. Діти хворіють на простудні та інші інфекційні захворювання дуже часто, і переважний відсоток цих патологій супроводжується нежитєм. Тому батьки часто не надають особливого значення, вважаючи це одним із симптомів, але риніт іноді може вказувати на серйозніші причини.

Часто за звичайним нежитем може стояти гайморит — запалення верхньощелепних пазух носа. Патологія супроводжується розвитком запального процесу в слизовій оболонці, порушенням дихання і може без лікування призвести до серйозних ускладнень1. Розглянемо, як розпізнати гайморит у дитини, як її правильно лікувати та вивчимо дієві заходи профілактики.

Як проявляється гайморит у дітей: причини та симптоми патології

Захворювання в дітей віком від 9–10 років спричиняють патогенні мікроорганізми. Це можуть бути, як правило, віруси, набагато рідше — бактерії та грибки. Найчастіше причиною гаймориту стають:

• гемофільна паличка;
• коронавірус;
• стафілокок;
• риновірус;
• стрептокок;
• вірус грипу та інші.

Якщо організм дитини сильний і здоровий, він досить швидко впорається з інфекцією та обмежиться лікуванням основного захворювання. Однак під час зниження імунітету інфекція спричиняє запалення слизових оболонок носа. Найчастіше це призводить до поширення хвороботворної мікрофлори в пазухах і, як наслідок, до гаймориту.

Факторів, які можуть спровокувати процес досить багато. До них відносять:

• запальні хвороби порожнини рота (карієс тощо);
• травма носової перегородки;
• поліпи в назальних ходах;
• хвороби, які відносять до дихальних шляхів;
• збільшення аденоїдів.

Крім того, спровокувати дитячий гайморит можуть несприятливі умови: дуже сухе й гаряче повітря в приміщенні, пил, алергени тощо.

Початкові симптоми гаймориту — це закладеність носа та почуття тяжкості в області перенісся. Часто ці ознаки виявляються в нічний час або відразу після сну. На цьому етапі можуть виникнути часті головні болі.

Ознаки гаймориту в дитини:

• нежить із рясними виділеннями слизу чи гною;
• підвищена стомлюваність та дратівливість;
• загальна слабкість організму;
• різкий стрибок температури тіла значно вищий за норму.

Як визначити, що в дитини гайморит у домашніх умовах і своїми силами, чи можна за цими симптомами відрізнити його від риніту чи риносинуситу? На жаль, без професійної діагностики це не можна зробити.

Саме тому дуже важливо звертатися за допомогою при першій появі будь-яких із перерахованих вище симптомів. Найкраще прийти на прийом до ЛОРа або до педіатра, який лікує вашого малюка.

Види захворювання в дітей

Лікування безпосередньо залежить від того, з яким різновидом гаймориту зіткнувся організм. Запалення гайморових пазух у дітей розрізняють із причин та локалізації виникнення:

• Риногенний — потрапляння інфекції до пазух відбувається з порожнини носа. Найчастіше це наслідок ГРВІ чи інших простудних захворювань.
• Гематогенний — зараження відбувається через кров. Розвивається, як ускладнення інфекційних захворювань, таких як кір та дифтерит.
• Одонтогенний — через запалення в ротовій порожнині. До нього може призвести карієс чи періодонтит.
• Травматичний — виникає внаслідок механічного пошкодження слизових гайморових пазух.
• Вазомоторний — розвивається на тлі зниження тонусу кровоносних судин. Найчастіше зустрічається в підлітків.
• Алергічний — реакція на алергени. Характерний симптом — набряк носових пазух.

Залежно від області ураження гайморит у дітей може бути одно- та двостороннім. У першому випадку запалення локалізується в одній із пазух, водночас говорять про правосторонній або лівосторонній тип хвороби. Двосторонній гайморит у дитини вражає обидві верхньощелепні пазухи та зустрічається частіше.

За тривалістю патологія буває в гострій (до двох місяців) та хронічній (понад два місяці) формі.

Також гайморит у малюків може бути:

• Катаральним. Супроводжується сильним набряком, але за його розвитку немає гною в пазухах.
• Гнійний. Утворюється велика кількість гною, водночас виділення з носа стають густішими, набувають неприємного запаху, жовтого або зеленого кольору.
• Атрофічний. І тут розвивається порушення функцій слизових залоз.
• Поліпозний. Патологія супроводжується утворенням поліпів у верхньощелепних пазухах.
• Гіперпластичний. У ході розвитку хвороби починається розростання слизової оболонки за межі пазух.

Гайморит у дітей без сопель — досить поширене явище, для якого характерний прихований перебіг хвороби. Тому дуже важливо звертати увагу на інші симптоми патології. Часті скарги на втому чи головний біль — серйозна нагода для візиту до ЛОРу.

Безпечне лікування

Що робити, якщо в дитини гайморит? Насамперед звернутися до фахівця для проведення професійної діагностики. Вона включає:

• Повний огляд дитини.
• Клінічний аналіз крові.
• Ендоскопічне дослідження носових пазух.
• Мазок на бактеріальну мікрофлору та алергію.
• Рентгенографічне дослідження навколоносових пазух.

У ряді випадків може знадобитися КТ-діагностика або пункція з подальшим дослідженням матеріалу2.

З отриманої інформації лікар ставить діагноз. Після визначення виду патології приймається рішення — як і чим лікувати гайморит у дитини. На початкових стадіях розвитку хвороби ефективні методи консервативної терапії, у занедбаних випадках може знадобитися хірургічне втручання.

Лікування гаймориту в дітей вимагає вирішення наступних завдань:

• усунення причини запалення;
• покращення дренажу гною;
• відновлення нормальної дихальної функції;
• терапія симптоматичних проявів.

Якщо діагностовано гайморит у дитини, лікування може включати прийом таких препаратів:

• імуномодуляторів;
• вітамінних комплексів;
• протизапальних;
• протигрибкових;
• антигістамінних;
• антибіотиків;
• жарознижуючих.

Крім перорального прийому ліків лікар може призначити місцеве лікування: сольові розчини для промивання носоглотки, інгаляційні процедури, судинозвужувальні препарати. Також ефективне застосування фізіотерапевтичних методик: УВЧ, лазеротерапії, електрофорезу та інших3.

Тривалість лікування залежить від низки факторів: ступеня гаймориту, часу звернення до лікаря, загального стану дитини, причини патології.

У випадках, коли патологія перейшла на пізні стадії розвитку, потрібна гайморотомія. Це хірургічний метод терапії, під час якого хірург проколює гайморові пазухи. З них видаляють гній та обробляють порожнини антисептичним засобом.

Щоб не ставити питання — як вилікувати гайморит у дитини на пізніх стадіях, треба звертатися до лікаря якомога раніше й точно дотримуватися його рекомендацій.

Синупрет® під час гаймориту

Сучасна медицина віддає перевагу комплексному підходу до терапії та натуральних рослинних препаратів. Хорошим прикладом такого засобу є Синупрет® від Біонорика, який був розроблений для лікування та профілактики гаймориту.

Основною перевагою фітопрепарату є його склад. До нього входять екстракти п’яти лікарських рослин, кожна з яких має необхідний для лікування патології ефект:

• Трава вербени. Забезпечує нормалізацію обмінних процесів у організмі дитини. Має тонізуючий, протизапальний та знеболюючий ефект.
• Корінь тирличу. Стимулює очищення слизової оболонки навколоносових пазух і нормалізацію секреторної функції.
• Щавель трава. Зменшує запалення, допомагає зняти закладеність носа та відновити нормальну дихальну функцію.
• Квіти первоцвіту. Мають антибактеріальний і противірусний ефект. Також допомагають нормалізувати секреторну функцію.
• Квіти бузини. Стимулюють роботу імунної системи, уповільнюють розвиток запального процесу. Також мають антибактеріальну дію.

Синупрет® при гнійному гаймориті допомагає зняти закладеність носа, нормалізує дихання та прискорює виведення гною з пазух. Це суттєво полегшує стан дитини та наближає її до одужання.

Від гаймориту Синупрет® можна приймати як у чистому, так і в розведеному вигляді.

Через скільки діє Синупрет®? Уже в перші години після прийому дитина відчує поліпшення, їй легше дихатиме, знизиться закладеність носа. При строгому дотриманні інструкції та рекомендацій лікаря, Синупрет® допомагає від гаймориту впродовж кількох днів.

Синупрет® сироп, як і будь-який інший лікарський засіб, можна приймати тільки після консультації з лікарем дитини. Самолікування може бути небезпечним для здоров’я!

Перевірено медичним фахівцем