Сингуляр

Сингуляр (Singulair®) – це протиалергічний препарат від компанії Мерк Шарп та Доум (Британія-Нідерланди). Він застосовується для боротьби з симптомами алергії при астмі, «сінній лихоманці». Засіб випускається в дозуваннях 10 мг (звичайні таблетки, вкриті плівкою), 4 мг (жувальні) та 5 мг (теж жувальні). Базовий компонент – монтелукаст.

Інструкція по застосуванню Сингуляра

Дозування. Особам починаючи з 15-річного віку слід приймати одну таблетку 10 мг один раз на день ввечері. Таблетку можна приймати або з їжею, або без неї.

Потрібно приймати ці ліки кожен день, навіть коли симптоми начебто знаходяться під контролем. Не припиняйте приймати Сингуляр, якщо вам не наказано це вашим лікарем. Якщо ви забули прийняти дозу, не хвилюйтеся, просто прийміть наступну таблетку, як зазвичай. Не приймайте подвійну дозу, щоб заповнити пропущену.

4-міліграмових жувальних таблеток рекомендовано приймати один раз на добу. Ця форма призначена для дітей віком від 2-5 років.

5-міліграмових таблеток також рекомендується приймати один раз на добу. Їх можна приймати дорослим та дітям віком 6-14 років.

Показання до застосування. Згідно з інструкцією до сингуляру, показання є наступними:

• засіб застосовується як допоміжний метод терапії при персистуючій астмі (легкий-середній ступінь), яка не в повній мірі контролюється при допомозі інгаляційних кортикостероїдів;
• при недостатності клінічного контролю астми при використанні агоністів бета-рецепторів короткострокової дії;
• профілактування бронхоспазму, індукованого фізвправами при астмі;
• сезонний / цілорічний алергії, риніт.

Вагітність та годування груддю. Під час вагітності цей препарат слід використовувати тільки тоді, коли це безумовно необхідно. Обговоріть ризики та потенційну користь з вашим лікарем. Відомо, що ці ліки можуть проникати в грудне молоко. Проконсультуйтеся з лікарем перед грудним вигодовуванням.

Особливості застосування. Пацієнти повинні знати, що перорально Сингуляр ні в якому разі не використовують для боротьби з гострими нападами астми. Потрібно стежити за тим, щоб з собою завжди були відповідні ліки екстреної допомоги. Крім того, не слід раптово заміняти монтелукастом терапію інгаляційними або пероральними препаратами-кортикостероїдами.

Взаємодії. Нижченаведені медикаменти можуть зменшити кількість монтелукаста в кровотоці та зробити його менш ефективним:

• карбамазепін (carbamazepine)
• фосфенітоїн (fosphenytoin)
• фенобарбітал (phenobarbital)
• фенітоїн (phenytoin)
• примідон (primidone)
• рифампіцин (rifampicin)

Препарат-гіполіпідемік гемфіброзил (gemfibrozil) може збільшити кількість монтелукаста в крові й тому потенційно здатний підвищити ймовірність його побічних ефектів.

Механізм дії – як працює Сингуляр (монтелукаст)

Монтелукаст – це ліки, що є антагоністом лейкотрієнових рецепторів. Він працює шляхом блокування дії лейкотрієнів. Це хімічні речовини, які виступають медіаторами алергічних та запальних реакцій. Лейкотрієни виділяються з легень у людей з астмою, викликаючи запалення та збільшення продукування слизу в дихальних шляхах. Вони також викликають скорочення мускулатури дихальних шляхів, що призводить до звуження останніх. Все це ускладнює проникнення повітря в легені та вихід останнього з них.

Блокуючи дію лейкотрієнів в легенях, Сингуляр зменшує вироблення слизу, запалення та звуження в дихальних шляхах, а також допомагає контролювати астму й запобігає нападам астми, в тому числі викликаній фізичними навантаженнями. Зазвичай препарат починає надавати позитивний ефект протягом дня після початку астмотерапіі.

Лейкотрієни також вивільняються з носових проходів, коли люди, які страждають алергією (такою як «сінна лихоманка») піддаються впливу речовин-алергенів (наприклад, пилку, особливо амброзії, шерсті домашніх тварин, пилу, цитрусових, молока та ін.). Лейкотрієни сприяють симптомам сінної лихоманки, таким як нежить або закладення носа, чхання та свербіж. Блокуючи ефект лейкотрієнів в носі, монтелукаст здатний полегшити симптоми сінної лихоманки у людей з астмою.

Ціна Сингуляру в аптечних пунктах

Ціна сингуляру вище середньої. Всі варіації медикаментозного засобу (10-міліграмових, 5-міліграмових та 4-міліграмових таблеток) коштують приблизно однаково. Іноді можна заощадити та купити препарат в інтернет-аптеках, але не завжди вартість в них буде нижчою. Головна перевага – це те, що вам не потрібно навіть виходити з дому й стояти в чергах в звичайних аптеках. Але якщо Сингуляр потрібен терміново, тоді краще звернутися в найближчий аптечний пункт.

Який можна підібрати аналог Сингуляру?

Часто використовується аналог Сингуляра – Аллергінол (містить ту ж саму активну речовину плюс левоцетиризин). Також в аптеках можна придбати препарати з аналогічною активною речовиною, наприклад, Астатор від Торрент Фармасьютікелс, Вансейр від Абді Ібрагім Ілач Сана ве Тіджарет А.Ш., Глемонт від Глемот Фармасьютікелс, Мілукант від Адамед, Монкаста від КРКА, Монтель від Борщагівського ХФЗ, Сінглон від Гедеон Ріхтер, Тевалукаст від Тева Оперейшенз Поланд та ін. За кордоном препарат продається під наступними назвами:

• Aerolan (Аеролан) від GL Pharma (Г.Л. Фарма) з Литви;
• Airfix (Ейрфікс) від Mentis (Ментіс) з Бангладешу;
• BelAIR (БельЕЙР) від Camox (Камокс) з ПАР;
• Kokast (Кокаст) від Egyphar (Егіфар) з Єгипту;
• Monstonol (Монстонол) від Pharmacare (Фармак) з Італії;
• Montelukast Bluefish (Монтелукаст Блюфіш) від Bluefish Pharmaceuticals (Блюфіш Пфармасьютікелс) з Польщі;
• Montelukast Fifia (Монтелукаст Фідіа) від Fifia (Фідіа) з Нідерландів;
• Montelukast Portpharma (Монтелукаст Портфарма) від Portpharma (Портфарма) з Ісландії;
• Singulair-AR (Сингуляр-АР) від MSD (МСД) зі Швеції;
• Urilast (Уріласт) від Probiomed (Пробіомед) з Мексики;
• Ventek (Вентек) від Searle (Серл) з В’єтнаму;
• Melarth (Меларт) від Pliva (Плива) з Хорватії;
• Mofenstra (Мофенстра) від Sandoz (Сандоз) з Естонії;
• Montelukast EG (Монтелукаст ЕГ) від Eurogenerics (Евродженерікс) з Бельгії та ін.

Можливі побічні ефекти

Нижче перераховані деякі побічні ефекти, які можуть бути асоційовані з прийомом монтелукаста. Але це не означає, що всі люди, які беруть Singulair, відчувають той чи інший побічний ефект. Зазвичай препарат переноситься добре.

Часті побічні ефекти (виникають у 1 з 10 або у 1 з 100 чоловік):

Нечасті побічні ефекти (частота від 1: 100 до 1: 1000):

• Сухість в роті.
• Нетравлення.
• Кров з носа, синці.
• Сверблячка або висип.
• Запаморочення.
• Сонливість.
• Відчуття слабості, втоми або загальне погане самопочуття.
• Біль у м’язах та суглобах.
• Проблеми із засипанням (безсоння), кошмари або лунатизм.
• Настрій або зміни поведінки, такі як депресія, відчуття неспокою, або дратівливості, агресивна чи ворожа поведінка.
• Поколювання шкіри, оніміння кінцівок, судоми.
• Затримка рідини, що викликає набухання (набряки).
• Алергічні реакції, такі як набряк обличчя, горла, які можуть викликати утруднення дихання або ковтання.

Негайно зверніться за медичною допомогою, якщо ви вважаєте, що у вас виникла алергічна реакція на Сингуляр.

Рідкі (частота від 1: 1000 до 1:10 000):

Дуже рідкісні побічні дії (зачіпають менше 1 з 10 000 пацієнтів):

• Алергічні шкірні реакції.
• Запалення печінкової тканини (гепатит).
• Галюцинації.
• Дезорієнтація в просторі.
• Суїцидальні думки або поведінка.
• Рідкісне захворювання, відоме як синдром Черджа-Стросса (в інших джерелах – Черга-Стросса). Воно спочатку проявляється у вигляді грипоподібних симптомів, появи задишки, поколювань, оніміння кінцівок або висипки, а потім починають прогресувати серйозні ураження різних систем та органів. Слід проконсультуватися з лікарем при виникненні будь-яких з вищеописаних симптомів під час прийому монтелукаста.

Протипоказання

• при наявності підвищеної чутливості до будь-якого зі складових препарату;
• недосягнення 15-річного віку (для 10-міліграмового дозування);
• недосягнення 6-річного віку (для 5-міліграмового дозування);
• дитячий вік до 2 років (для 4-міліграмового дозування).

Наукові дослідження

У клінічних дослідженнях монтелукаст використовувався у високих дозах у дорослих пацієнтів (до 200 мг в день протягом 22 тижнів та до 900 мг щодня протягом приблизно тижня) без виникнення значних побічних ефектів. Повідомлялося про випадки гострого передозування монтелукастом як у дорослих, так і у дітей при дозах до 1000 мг (Talel Badri – Талел Бадрі, Mark V. Pellegrini – Марк В. Пеллегріні, University of Tunis El Manar – Туніський університет Ель-Манар, ncbi.nlm .nih.gov).

Згідно Jaime A Lagos (Джеймі А. Лагос) та Gailen D Marshall (Гейлен Д. Маршалл), Монтелукаст можна розглядати як життєздатну альтернативу для лікування сезонного алергічного риніту. Його переваги еквівалентні антигістаміну при використанні в якості монотерапії, але засіб менш дієвий, ніж інтраназальні кортикостероїди. Додавання антигістамина до монтелукасту, мабуть, має додаткові переваги і, як повідомляється, може бути еквівалентно застосуванню інтраназальних кортикостероїдів (Therapeutics and Clinical Risk Management, 2007 Jun; 3 (2): 327-332.).

Увага!

Використання Сингуляр без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.

Сингуляр фото

Категорії

• Акушерство та гінекологія
  • Контрацептиви
  • Ліки від молочниці
    • Нормалізація мікрофлори
    • Протитуберкульозні
    • Здорове харчування
      • Замінник цукру
      • Вітаміни для вагітних і годуючих
      • Вітаміни для дітей
      • Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
      • Вітамінно-мінеральні комплекси
      • Загальнозміцнюючі вітаміни
      • Залізовмісні препарати
      • Кальцій Д3 (D3)
      • Полівітаміни
      • Риб’ячий жир
      • Тонізуючі засоби
      • Догляд за зубами і порожниною рота
        • Стоматологічні
        • Гормональні препарати
        • Захворювання щитоподібної залози (лікування)
        • Від болю в горлі
        • Вушні краплі
        • Жарознижуючі
        • Засоби від нежитю
        • Ліки від кашлю
          • Відхаркувальний засоби (препарати)
          • Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
          • Ранозагоювальні засоби
          • Гіполіпідемічні препарати
          • Лікування ожиріння
          • Антианемічні засоби (препарати)
          • Гемостатичні засоби (препарати)
          • Препарати для розрідження крові
          • Анальгетики (Болезаспокійливі)
          • Анестезія та м’язові релаксанти
          • Вакцини (щеплення)
            • Пневмокок
            • Від нудоти і захитування
            • Плазмозамінники (розчини)
            • Протипаразитарні препарати
            • Очні краплі, мазі, гелі
            • Антидоти і ентеросорбенти
            • Лікування підшлункової залози
            • Препарати для шлунково-кишкового тракту
            • Пробіотики і пребіотики
            • Проносні засоби
            • Ферменти
            • Антидепресанти
            • Антиоксиданти
            • Заспокійливі засоби
            • Ліки для нервової системи
            • Нейролептики і нейропротектори
            • Ноотропи
            • Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
            • Протиепілептичні препарати
            • Снодійні
            • Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
            • Препарати для зовнішнього застосування
            • Протизапальні засоби
            • Гепатопротектори
            • Ангіопротектори і мікроциркуляція
            • Діуретики
            • Зниження холестерину
            • Серцево-судинні препарати
            • Лікування передміхурової залози
            • Препарати для сечостатевої системи і нирок
            • Гіпоглікемічні засоби
            • Препарати (засіб) для потенції
            • Лікування алкоголізму
            • Нікотинова залежність і тютюнопаління

            Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.

            Сингуляр таблетки

            Інформація на даній сторінці, може бути чутливою до часу і не повинна використовуватися як довідкова інформація після дати, вказаної в цьому документі. Уважно вивчіть Медичне застереження та Умови користування сайтом Tabletki.info.

            Це офіційна інструкція для медичного застосування лікарського засобу «Сингуляр». Інформація призначена тільки для медичних фахівців.

            • Склад
            • Лікарська форма
            • Фармакотерапевтична група
            • Фармакологічні властивості
            • Клінічні характеристики
            • Показання
            • Протипоказання
            • Взаємодія з іншими засобами
            • Особливості застосування
            • У період вагітності
            • При керуванні автомобілем
            • Спосіб застосування та дози
            • Діти
            • Передозування
            • Побічні реакції
            • Термін придатності
            • Умови зберігання
            • Упаковка
            • Категорія відпуску
            • Виробник
            • Місцезнаходження виробника

            Сингуляр інструкція із застосування

            Офіційна інструкція лікарського засобу Сингуляр таблетки 5 мг. Опис та застосування Singuljar, аналоги та відгуки. Інструкція Сингуляр таблетки затверджена виробником.

            Склад

            діюча речовина: монтелукаст;

            1 таблетка жувальна містить монтелукасту натрію 5,2 мг (еквівалент монтелукасту 5 мг);

            допоміжні речовини: маніт (E 421), целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза, оксид заліза червоний (Е 172), натрію кроскармелоза, ароматизатор вишневий, аспартам (E 951), магнію стеарат.

            Лікарська форма

            Основні фізико-хімічні властивості: таблетки жувальні по 5 мг: рожеві круглі двоопуклі таблетки з видавленим написом «SINGULAIR» з одного боку та «MSD 275» — з іншого.

            Фармакотерапевтична група

            Засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Блокатори лейкотрієнових рецепторів.

            Фармакологічні властивості

            Цистеїніллейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) є потужними ейкозаноїдами запалення, що виділяються різними клітинами, у тому числі опасистими клітинами та еозинофілами. Ці важливі проастматичні медіатори зв’язуються з цистеїніллейкотрієновими рецепторами (CysLT), присутніми в дихальних шляхах людини, і викликають таку реакцію, як бронхоспазм, секреція слизу, посилення проникності судин і збільшення кількості еозинофілів.

            Монтелукаст при пероральному застосуванні є активною сполукою, яка з високою вибірковістю і спорідненістю зв’язується з CysLT1-рецепторами. Згідно з клінічними дослідженнями, монтелукаст пригнічує бронхоспазм після інгаляції LTD4 у дозі 5 мг. Бронходилатація спостерігається упродовж 2 годин після перорального застосування, цей ефект був адитивним до бронходилатації, спричиненої β-агоністами. Лікування монтелукастом пригнічувало як ранню, так і пізню фази бронхоконстрикції, спричиненої антигенною стимуляцією. Монтелукаст порівняно з плацебо зменшує число еозинофілів периферичної крові у дорослих пацієнтів та дітей. У ході окремого дослідження прийом монтелукасту значно зменшував число еозинофілів у дихальних шляхах (за вимірами мокротиння). У дорослих пацієнтів і дітей віком від 2 до 14 років монтелукаст порівняно з плацебо зменшує число еозинофілів периферичної крові та покращує клінічний контроль астми.

            Під час досліджень за участю дорослих монтелукаст у дозі 10 мг 1 раз на добу порівняно з плацебо продемонстрував значне поліпшення показника ранкового ОФВ1 (зміна від початкового на 10,4 % і 2,7 % відповідно), ранкової пікової швидкості видиху (РПШВ) (зміна від початкового на 24,5 л/хв і 3,3 л/хв відповідно) і достовірне зменшення загального застосування β-агоністів (зміна від початкового на — 26,1 % і — 4,6 % відповідно). Поліпшення повідомлених пацієнтом показників денних і нічних симптомів астми було достовірно кращим, ніж при застосуванні плацебо.

            Дослідження за участю дорослих продемонстрували здатність монтелукасту доповнювати клінічний ефект інгаляційних кортикостероїдів (зміна (в %) початкового показника для інгаляційного беклометазону з монтелукастом порівняно з беклометазоном відповідно для ОФВ1: 5,43 % та 1,04 %; застосування β-агоністів: — 8,70 % та 2,64 %). Порівняно з інгаляційним беклометазоном (200 мкг 2 рази на добу, спейсерний пристрій) монтелукаст продемонстрував більш швидшу початкову відповідь, хоча упродовж 12-тижневого дослідження беклометазон спричинив більш виражений середній терапевтичний ефект (зміна початкового показника для монтелукасту порівняно з беклометазоном відповідно для ОФВ1: 7,49 % та 13,3 %; застосування β-агоніста: — 28,28 % та — 43,89 %). Проте порівняно з беклометазоном у більшої кількості пацієнтів, які отримували лікування монтелукастом, досягнута подібна клінічна відповідь (тобто у 50 % пацієнтів, які отримували лікування беклометазоном, досягнуто поліпшення ОФВ1 приблизно на 11 % і більше порівняно з початковим, тоді як у 42 % пацієнтів, які отримували лікування монтелукастом, досягнуто такої ж відповіді).

            У ході 8-тижневого дослідження за участю дітей віком від 6 до 14 років монтелукаст у дозі 5 мг 1 раз на добу порівняно з плацебо достовірно покращував респіраторну функцію (зміна від початкового показника ОФВ1: 8,71 % порівняно з 4,16 %, зміна показника ранкової ПШВ: 27,9 л/хв порівняно з 17,8 л/хв) і знижував частоту застосування β-агоністів за потребою (зміна від початкового показника на —11,7 % порівняно з +8,2 %).

            У ході 12-місячного дослідження порівняння ефективності монтелукасту та інгаляційного флутиказону для контролю астми у дітей віком від 6 до 14 років з персистуючою астмою легкого ступеня, монтелукаст виявляв не меншу ефективність, ніж флутиказон, щодо збільшення (у відсотковому вираженні) кількості днів без застосування швидкодіючих лікарських засобів для невідкладної допомоги (первинна кінцева точка). У середньому за 12-місячний період лікування відсотковий показник кількості днів без застосування невідкладної терапії збільшився з 61,6 до 84,0 в групі монтелукасту і з 60,9 до 86,7 в групі флутиказону. У групах відмінність у відсотковому вираженні середньоквадратичного (LS) збільшення кількості днів без застосування швидкодіючих лікарських засобів для невідкладної допомоги була статистично значуща (—2,8 з 95 % ДІ —4,7, —0,9), але в межах заздалегідь встановленої клінічної не меншої ефективності.

            Монтелукаст і флутиказон також покращували контроль астми відносно вторинних змінних, що оцінювалися упродовж 12-місячного періоду лікування.

            ОФВ1 збільшився з 1,83 л до 2,09 л у групі монтелукасту і з 1,85 л до 2,14 л у групі флутиказону. Міжгрупова відмінність показника LS відносно збільшення ОФВ1 становила —0,02 л із 95 % ДІ — 0,06, 0,02. Середнє відсоткове збільшення від початкових показників належного ОФВ1 склало 0,6 % в групі лікування монтелукастом і 2,7 % в групі лікування флутиказоном. Відмінність показника LS від початкових показників належного ОФВ1 була достовірна: —2,2 % з 95 % ДІ —3,6, —0,7.

            Показник кількості днів із застосуванням β-агоніста знизився з 38,0 % до 15,4 % у групі монтелукасту і з 38,5 % до 12,8 % у групі флутиказону. Міжгрупова відмінність показника LS відносно відсотка днів із застосуванням β-агоніста була достовірною: 2,7 з 95 % ДІ 0,9, 4,5.

            Показник кількості пацієнтів з нападом астми (напад астми визначено як період погіршення перебігу астми, що вимагає лікування пероральними стероїдами, незапланованого відвідування лікаря, невідкладної допомоги або госпіталізації) склав 32,2 % у групі монтелукасту і 25,6 % у групі флутиказону; коефіцієнт розбіжності (95 % ДІ) достовірний: дорівнює 1,38 (1,04, 1,84).

            Показник кількості пацієнтів, які застосовували системні (в основному пероральні) кортикостероїди в період дослідження, склав 17,8 % у групі монтелукасту і 10,5 % у групі флутиказону. Міжгрупова відмінність показника LS була достовірною: 7,3 % з 95 % ДІ 2,9; 11,7.

            Достовірне зменшення бронхоспазму, пов’язаного з фізичним навантаженням (БФН), було продемонстровано під час 12-тижневого дослідження у дорослих (максимальне зниження ОФВ1 22,33 % для монтелукасту порівняно з 32,40 % для плацебо; час до відновлення в межах 5 % від початкового ОФВ1 44,22 хв порівняно з 60,64 хв). Цей ефект спостерігався упродовж 12-тижневого періоду дослідження. Зниження БФН також було продемонстровано під час короткого дослідження за участю дітей віком від 6 до 14 років (максимальне зниження ОФВ1 18,27 % порівняно з 26,11 %; час до відновлення в межах 5 % від початкового ОФВ1 17,76 хв порівняно з 27,98 хв). Ефект в обох дослідженнях був продемонстрований в кінці інтервалу при прийомі один раз на добу.

            У пацієнтів з чутливістю до аспірину, які отримували поточну терапію інгаляційними та/або пероральними кортикостероїдами, лікування монтелукастом порівняно з плацебо призводило до значного поліпшення контролю астми (зміна початкового показника ОФВ1 становить 8,55 % проти —1,74 % і зміна від початкового в зниженні загального застосування β-агоніста —27,78 % проти 2,09 %).

            Монтелукаст швидко всмоктується після перорального прийому. Після застосування дорослими натще таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 10 мг, середня максимальна концентрація (Cmax) у плазмі крові досягалася через 3 години (Tmax). Середня біодоступність при пероральному застосуванні складає 64 %. Прийом звичайної їжі не впливав на біодоступність і на Cmax при пероральному застосуванні. Безпека і ефективність були підтверджені під час клінічних досліджень при застосуванні таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 10 мг, незалежно від часу прийому їжі.

            Для таблеток жувальних по 5 мг показник Cmax у дорослих досягався через 2 години після прийому натще. Середня біодоступність при пероральному застосуванні складає 73 % і знижується до 63 % при прийомі зі стандартною їжею.

            Понад 99 % монтелукасту зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу монтелукасту в стаціонарній фазі в середньому становить від 8 до 11 літрів. У ході досліджень на щурах із застосуванням радіоактивно міченого монтелукасту проходження через гематоенцефалічний бар’єр було мінімальним. Крім того, у всіх інших тканинах концентрації позначеного радіоізотопом матеріалу через 24 години після прийому дози також виявилися мінімальними.

            Монтелукаст активно метаболізується. Під час досліджень із застосуванням терапевтичних доз концентрації метаболітів монтелукасту у стаціонарному стані плазми крові в дорослих і пацієнтів дитячого віку не визначаються.

            Цитохром Р450 2С8 є основним ферментом у метаболізмі монтелукасту. Крім того, цитохроми CYP 3A4 і 2С9 відіграють незначну роль у метаболізмі монтелукасту, хоча ітраконазол (інгібітор CYP 3А4) не змінював фармакокінетичні показники монтелукасту у здорових добровольців, які отримували 10 мг монтелукасту на добу. Згідно з результатами досліджень in vitro з використанням мікросом печінки людини, терапевтичні плазмові концентрації монтелукасту не пригнічують цитохроми Р450 3А4, 2С9, 1А2, 2А6, 2С19 і 2D6. Участь метаболітів у терапевтичній дії монтелукасту є мінімальною.

            Кліренс монтелукасту в плазмі крові у здорових дорослих добровольців у середньому становить 45 мл/хв. Після перорального прийому монтелукасту, міченого ізотопом, 86 % виводиться з калом протягом 5 днів і менше 0,2 % — із сечею. У сукупності з біодоступністю монтелукасту при пероральному застосуванні цей факт вказує, що монтелукаст і його метаболіти майже повністю виводяться з жовчю.

            Фармакокінетика в різних груп пацієнтів

            Для пацієнтів із порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції нирок не проводилися. Оскільки монтелукаст і його метаболіти виводяться з жовчю, корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок не вважається необхідною. Даних про характер фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (понад 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю) немає.

            При прийомі великих доз монтелукасту (що в 20 та 60 разів перевищували дозу, рекомендовану для дорослих) спостерігалося зниження концентрації теофіліну в плазмі крові. Цей ефект не спостерігається при прийомі рекомендованої дози 10 мг один раз на добу.

            Клінічні характеристики

            Сингуляр Показання

            Як додаткове лікування при бронхіальній астмі у пацієнтів з персистуючою астмою від легкого до середнього ступеня, яка недостатньо контролюється інгаляційними кортикостероїдами, а також при недостатньому клінічному контролі астми за допомогою агоністів β-адренорецепторів короткої дії, які застосовують при необхідності.

            Як альтернативний метод лікування замість низьких доз інгаляційних кортикостероїдів для пацієнтів з персистуючою астмою легкого ступеня, у яких не відмічали протягом останнього часу серйозних нападів бронхіальної астми, що потребують застосування пероральних кортикостероїдів, а також які не можуть застосовувати інгаляційні кортикостероїди (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

            Профілактика астми, домінуючим компонентом якої є бронхоспазм, індукований фізичним навантаженням.

            Полегшення симптомів сезонного та цілорічного алергічного риніту. Ризики виникнення психоневрологічної симптоматики у пацієнтів з алергічним ринітом можуть перевищувати користь від застосування Сингуляр®, тому Сингуляр® необхідно застосовувати в якості препарату резерву у пацієнтів з неадекватною відповіддю або непереносимістю альтернативної терапії.

            Протипоказання

            Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів лікарського засобу.

            Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

            Сингуляр® можна призначати разом з іншими лікарськими засобами, що зазвичай застосовуються для профілактики або тривалого лікування астми. При дослідженні взаємодії між лікарськими засобами рекомендована клінічна доза монтелукасту не мала важливого клінічного впливу на фармакокінетику таких лікарських засобів: теофілін, преднізон, преднізолон, пероральні контрацептиви (етинілестрадіол/норетиндрон 35/1), терфенадин, дигоксин та варфарин.

            У пацієнтів, які одночасно приймали фенобарбітал, площа під кривою «концентрація — час» (AUC) для монтелукасту знижувалася приблизно на 40 %. Оскільки монтелукаст метаболізуєтся за допомогою СYР 3А4, 2C8 і 2C9, необхідно бути обережним, особливо щодо дітей, якщо монтелукаст призначають одночасно з індукторами СYР 3А4, 2C8 і 2C9, наприклад фенітоїном, фенобарбіталом і рифампіцином.

            Дослідження in vitro показали, що монтелукаст є потужним інгібітором CYP 2C8. Проте дані клінічного дослідження взаємодії лікарських засобів, що включають монтелукаст і розиглітазон (маркерний субстрат; лікарський засіб, що метаболізується за допомогою CYP 2C8), показали, що монтелукаст не є інгібітором CYP 2C8 in vivo . Таким чином, монтелукаст не впливає значною мірою на метаболізм лікарських засобів, що метаболізуються за допомогою цього ферменту (наприклад паклітакселу, розиглітазону та репаглініду).

            Під час досліджень in vitro було встановлено, що монтелукаст є субстратом CYP 2C8 і меншою мірою 2C9 та 3A4. У ході клінічного дослідження взаємодії лікарських засобів із застосуванням монтелукасту і гемфіброзилу (інгібітору CYP 2C8 і 2С9), гемфіброзил підвищував системну експозицію монтелукасту в 4,4 раза. При одночасному застосуванні з гемфіброзилом або іншими потужними інгібіторами CYP 2C8 корекція дози монтелукасту не потрібна, але лікар повинен враховувати підвищений ризик виникнення побічних реакцій.

            За результатами досліджень in vitro, не очікується виникнення клінічно важливих взаємодій з менш потужними інгібіторами CYP 2C8 (наприклад з триметопримом). Одночасне застосування монтелукасту з ітраконазолом, сильним інгібітором CYP 3A4, не призводило до істотного підвищення системної експозиції монтелукасту.

            Особливості застосування

            Пацієнтів необхідно попередити, що Сингуляр® для перорального застосування ніколи не застосовують для лікування гострих нападів астми, а також про те, що вони повинні завжди мати при собі відповідний лікарський засіб екстреної допомоги. При гострому нападі слід застосовувати інгаляційні β-агоністи короткої дії. Пацієнти повинні якнайшвидше проконсультуватися з лікарем, якщо вони потребують більшої кількості β-агоніста короткої дії, ніж зазвичай.

            Не слід проводити різкої заміни інгаляційних або пероральних кортикостероїдних препаратів лікарським засобом Сингуляр®.

            Немає даних, які підтверджують, що дозу пероральних кортикостероїдів можна зменшити при одночасному застосуванні монтелукасту.

            Повідомлялося про виникнення психоневрологічних реакцій у дорослих, підлітків та дітей, які застосовують Сингуляр® (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти та лікарі повинні бути уважними до психоневрологічних реакцій. Пацієнтам та/або доглядачам слід дати вказівки про те, щоб вони повідомляли свого лікаря у разі виникнення таких реакцій. Лікарі повинні ретельно оцінювати ризики та переваги продовження застосування лікарського засобу Сингуляр®, якщо такі реакції виникають.

            У поодиноких випадках у пацієнтів, які отримують протиастматичні засоби, в тому числі монтелукаст, може спостерігатися системна еозинофілія, інколи разом з клінічними проявами васкуліту, так званий синдром Чарга — Стросса, лікування якого проводиться за допомогою системної кортикостероїдної терапії. Такі випадки зазвичай (але не завжди) були пов’язані зі зменшенням дози або відміною кортикостероїдного засобу. Імовірність того, що антагоністи лейкотрієнових рецепторів можуть бути пов’язані з появою синдрому Чарга — Стросса, не можна спростувати або підтвердити. Лікарі повинні пам’ятати про можливість виникнення у пацієнтів еозинофілії, васкулітного висипання, погіршення легеневої симптоматики, ускладнення з боку серця та/або нейропатії. Пацієнтів, у яких виникли такі симптоми, слід повторно обстежити і переглянути їхню схему лікування.

            Лікування монтелукастом не дає змоги пацієнтам з аспіринзалежною астмою застосовувати аспірин чи інші нестероїдні протизапальні засоби.

            Сингуляр® містить аспартам, який є джерелом фенілаланіну. Пацієнтам, хворим на фенілкетонурію, необхідно враховувати, що 1 жувальна таблетка по 5 мг містить фенілаланін у кількості, еквівалентній 0,842 мг фенілаланіну на дозу.

            Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто практично вільний від натрію.

            Застосування у період вагітності або годування груддю

            Вагітність. Дослідження на тваринах не демонструють шкідливого впливу на вагітність або ембріональний/фетальний розвиток.

            Наявні дані з опублікованих проспективних та ретроспективних когортних досліджень із застосуванням монтелукасту вагітними жінками, які оцінюють значущі вроджені вади у дітей, не встановили ризику пов’язаного зі застосуванням лікарського засобу. Наявні дослідження мають методологічні обмеження, включаючи невеликий розмір вибірки, в деяких випадках ретроспективний збір даних, і несумісні групи порівняння.

            Годування груддю. Дослідження на щурах продемонстрували, що монтелукаст проникає в молоко. Невідомо, чи виводиться монтелукаст з грудним молоком у жінок.

            Сингуляр® можна застосовувати в період годування груддю, тільки якщо це вважається безумовно необхідним.

            Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

            Не очікується, що монтелукаст впливатиме на здатність пацієнта керувати автотранспортом або іншими механізмами. Проте дуже рідко повідомлялося про сонливість або запаморочення.

            Спосіб застосування Сингуляр та дози

            Таблетки слід розжувати перед ковтанням.

            Пацієнтам з астмою та алергічним ринітом (сезонним та цілорічним) необхідно приймати 1 таблетку жувальну по 5 мг 1 раз на добу. Для полегшення симптомів алергічного риніту час прийому підбирають індивідуально.

            Для лікування астми доза для дітей віком від 6 до 14 років становить 1 жувальну таблетку (5 мг) на добу, ввечері. Сингуляр® слід приймати за 1 годину до їди або через 2 години після їди. Немає необхідності в корекції дози для цієї вікової групи.

            Загальні рекомендації. Терапевтичний вплив лікарського засобу Сингуляр® на показники контролю астми настає упродовж 1 дня. Пацієнтам слід рекомендувати продовжувати приймати лікарський засіб Сингуляр®, навіть якщо досягнуто контролю астми, а також в періоди загострення астми.

            Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів з порушенням функції нирок або з порушеннями функції печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості. Немає даних відносно пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня тяжкості. Дозування для хлопчиків і дівчаток однакове.

            Як альтернативний метод лікування замість низькодозових інгаляційних кортикостероїдів при персистуючій астмі легкого ступеня. Монтелукаст не рекомендований як монотерапія для пацієнтів з персистуючою астмою середнього ступеня. Застосування монтелукасту як альтернативи низькодозовим інгаляційним кортикостероїдам у дітей з персистуючою астмою легкого ступеня слід розглядати тільки для пацієнтів, у яких за останній час не було серйозних нападів астми, що вимагають застосування пероральних кортикостероїдів, і які не можуть застосовувати інгаляційні кортикостероїди (див. розділ «Показання»). Персистуюча астма легкого ступеня визначена як виникнення симптомів астми частіше 1 разу на тиждень, але рідше 1 разу на день, виникнення нічних симптомів частіше 2 разів на місяць, але рідше 1 разу на тиждень, нормальна функція легенів у періодах між епізодами. Якщо достатнього контролю астми не досягнуто у подальшому (зазвичай упродовж 1 місяця) слід визначити необхідність додаткової або іншої протизапальної терапії, ґрунтуючись на послідовній системі лікування астми. Слід періодично оцінювати стан пацієнтів щодо контролю астми.

            Застосування лікарського засобу Сингуляр® залежно від іншого лікування астми. Коли лікарський засіб Сингуляр® застосовується як додаткова терапія до інгаляційних кортикостероїдів, лікарським засобом Сингуляр® не слід різко замінювати інгаляційні кортикостероїди (див. розділ «Особливості застосування»).

            Діти

            Застосовують дітям віком від 6 до 14 років.

            Передозування

            Жодної спеціальної інформації щодо лікування передозувань лікарським засобом Сингуляр® немає. У ході досліджень хронічної астми монтелукаст призначали в дозах до 200 мг/добу дорослим пацієнтам протягом 22 тижнів, а у короткочасних дослідженнях — до 900 мг/добу протягом приблизно одного тижня, при цьому клінічно важливі побічні реакції не виникали.

            При постмаркетинговому застосуванні та під час клінічних досліджень надходили повідомлення про гостре передозування лікарським засобом Сингуляр®. Вони включали прийом лікарського засобу дорослими і дітьми в дозах, що перевищують 1000 мг (приблизно 61 мг/кг у дитини віком 42 місяці). Отримані клінічні і лабораторні дані відповідали профілю безпеки у дорослих пацієнтів і дітей. У більшості випадків передозування про побічні реакції не повідомлялось. Найчастіше спостерігалися побічні реакції, що відповідали профілю безпеки лікарського засобу Сингуляр® та включали: біль у животі, сонливість, спрагу, головний біль, блювання та психомоторну гіперактивність.

            Невідомо, чи виводиться монтелукаст за допомогою перитонеального діалізу або гемодіалізу.

            Побічні реакції

            Монтелукаст оцінювався під час клінічних досліджень: таблетки жувальні по 5 мг застосовували приблизно 1750 дітям віком від 6 до 14 років.

            (одне 8-тижневе дослідження; n = 201)

            (два 56-тижневих дослідження; n = 615)

            Порушення з боку нервової системи

            Під час клінічних досліджень при пролонгованому лікуванні невеликої кількості дорослих пацієнтів упродовж 2 років і дітей віком від 6 до 14 років упродовж 12 місяців профіль безпеки не змінювався.

            Побічні реакції, про які повідомлялось у постмаркетинговий період, вказано згідно з класами систем органів і з використанням спеціальних термінів у таблиці 2. Частота визначена згідно даних клінічних досліджень.

            Інфекції верхніх дихальних шляхів**

            Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи

            Тенденція до посилення кровоточивості

            Порушення з боку імунної системи

            Реакції гіперчутливості, в тому числі анафілаксія

            Еозинофільна інфільтрація печінки

            Порушення сну, у тому числі нічні кошмари, безсоння, сомнамбулізм, тривожність, ажитація, включаючи агресивну поведінку або ворожість, депресія, психомоторна гіперактивність (включаючи дратівливість, неспокій, тремор§)

            Порушення уваги, погіршення пам’яті, тик

            Галюцинації, дезорієнтація, суїцидальні думки та поведінка (суїцидальність), обсесивно-компульсивні розлади, дисфемія

            Порушення з боку нервової системи

            Запаморочення, млявість, парестезія/гіпестезія, судоми

            Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння

            Синдром Чарга — Стросса (див. розділ «Особливості застосування»), легенева еозинофілія

            Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

            Порушення з боку гепатобіліарної системи

            Підвищення рівня трансаміназ сироватки (АЛТ, АСТ)

            Гепатит (включаючи холестатичне, гепатоцелюлярне та змішане ураження печінки)

            Порушення з боку шкіри і підшкірних тканин

            Гематома, кропив’янка, свербіж

            Вузликова еритема, мультиформна еритема

            Порушення з боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини

            Артралгія, міалгія, включаючи м’язові судоми

            Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

            Загальні розлади і побічні реакції, викликані прийомом лікарського засобу

            Астенія/втома, недомагання, набряк

            *Частота визначена згідно з частотою повідомлень у базі даних клінічних досліджень: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

            **Ця побічна реакція спостерігалася з частотою «дуже часто» у пацієнтів, які застосовували монтелукаст, а також у пацієнтів, які отримували плацебо, під час клінічних досліджень.

            ***Ця побічна реакція спострерігалася з частотою «часто» у пацієнтів, які застосовували монтелукаст, а також у пацієнтів, які отримували плацебо, під час клінічних досліджень.

            Термін придатності Сингуляр

            Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

            Умови зберігання Сингуляр

            Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.

            Зберігати в недоступному для дітей місці.

            Упаковка

            По 14 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній коробці.

            Категорія відпуску

            Виробник

            Мерк Шарп і Доум Лімітед, Велика Британія.

            Мерк Шарп і Доум Б.В., Нідерланди.

            Місцезнаходження виробника

            Шоттон Лейн, Крамлінгтон, Нортумберленд NE23 3JU, Велика Британія.

            Ваардервег 39, 2031 БН Хаарлем, Нідерланди.

            Подальша інформація

            Пам’ятайте, зберігайте ці та всі інші ліки в недоступному для дітей місці, ніколи не передавайте свої ліки іншим і використовуйте Сингуляр тільки за призначенням.

            Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин.

            Увага! Ця інструкція для медичного застосування лікарського засобу є офіційною інструкцією виробника Мерк Шарп і Доум Лімітед.

            Тип даних	Відомості з реєстру
            Торгівельне найменування:	Сингуляр
            Виробник:	Мерк Шарп і Доум Лімітед
            Форма випуску:	таблетки жувальні по 5 мг; по 14 таблеток у блістері; по 2 блістери в картонній коробці
            Реєстраційне посвідчення:	UA/10208/01/02
            Дата початку:	17.10.2019
            Дата закінчення:	необмежений
            Міжнародне непатентоване найменування:	Montelukast
            Умови відпуску:	за рецептом
            Склад:	1 таблетка жувальна містить монтелукасту натрію 5,2 мг (еквівалент монтелукасту 5 мг)
            Фармакотерапевтична група:	Засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Блокатори лейкотрієнових рецепторів.
            Код АТС:	R03DC03
            Заявник:	Мерк Шарп і Доум ІДЕА ГмбХ
            Країна заявника:	Швейцарія
            Адреса заявника:	Вейштрассе 20, 6006 Люцерн, Швейцарія
            Тип ЛЗ:	Звичайний
            ЛЗ біологічного походження:	Нi
            ЛЗ рослинного походження:	Нi
            Гомеопатичний ЛЗ:	Нi
            Тип МНН:	Моно
            Дострокове припинення	Нi