Зміст:
Алергія: все, що треба про неї знати
Якщо ви коли-небудь відчували свербіж у носі, чхали чи кашляли, реагуючи так на цвітіння рослин, шерсть тварин, пил чи невідомий вам подразник, ймовірно, ви належите до третини населення планети, схильної до алергії.
Всесвітня організація охорони здоров’я визнала алергію хворобою XXI століття. Лише за останні три десятиліття частота цієї хвороби зросла у вісім разів. І, на думку фахівців, це ще далеко не пік.
Для того, щоби розповісти громадськості більше про алергію, Всесвітня організація алергії (WAO) оголосила наприкінці червня – початку липня Всесвітній тиждень алергії.
Ми запитали в експертів, чому виникає алергія, від яких подразників найбільше страждають українці та чи можна вилікувати алергію.
Чому алергія – це пандемія?
Збільшення кількості хворих з алергією вписується в гігієнічну теорію розвитку алергічних захворювань, пояснює лікар-алерголог Юрій Бісюк.
Усе почалося з того, що у 1989 році британський епідеміолог Девід Страчан простежив частоту виникненням алергії у дітей з багатодітних сільських родин та дітей-одинаків з великих міст. Він з’ясував, що у сільських дітей і дітей з багатодітних родин алергії виникають значно рідше.
Тож вчений припустив, що на алергію впливає гігієна і довкілля.
”Сьогодні ця теорія підтверджена. Вона показує, що в країнах західного стилю життя кількість хворих сягає майже 50% всього населення. Українська статистика за останні 10 років зросла в декілька разів і тенденція до збільшення спостерігається щороку”, – розповідає Юрій Бісюк.
Це пояснюється тим, що наша імунна система створена для боротьби з мікробами, але в сучасних умовах життя система не стикається з цими мікроорганізмами, тому починає реагувати на харчі чи пилок рослин.
Чому ж імунна система не отримує стимулу до розвитку?
Перша проблема в їжі, адже продукти з супермаркету мають тривалий термін зберігання, оброблені антибіотиками й пестицидами.
Друга – часте і неконтрольоване використання антибіотиків, які знищують власні мікроорганізми людини.
Глобально людство вже нічого не може змінити у темпах зростання хворих з алергією. Єдиний варіант, на думку Юрія Бісюка, це “повернення до природи”.
Прикладом цьому є спільнота амішів, які живуть відрізаними від світу в штаті Огайо, США.
”В Україні вже зростає третє покоління алергіків. Кожне наступне хворітиме на алергію більше і більше. Ці зміни формуються на генетичному рівні й передаються на наступні покоління”, – пояснює прогноз на майбутнє лікар-алерголог.
Чому з’являється алергія
Чіткої відповіді на це запитання поки що не існує. Питання наразі вивчають.
Величезна роль відведена спадковим факторам, пояснює дитячий алерголог Андрій Юрас.
“Якщо в родині хтось мав алергію, то велика ймовірність, що у пацієнта також може бути алергія. Але спадковість – це важливий, але не визначальний чинник”, – каже фахівець.
Важливе значення має харчування і стан шкіри дитини у перші дні життя.
“Саме в дитинстві закладається сенсибілізація, виробляється надмірна чутливість організму до певних видів подразників, які не несуть жодної загрози, відбувається контакт з алергеном”, – пояснює алерголог.
Починається все з грудного вигодовування. Доведено, що воно має захисний вплив на розвиток алергії у порівнянні зі штучним чи змішаним вигодовуванням.
Раннє введення алергенів у раціон дитини формує до них толерантність.
“Щоб в дитини не розвинулася алергія у два роки, потрібно включати продукти, на які частіше розвивається алергія, — яйця, борошно горіхів – у прикорм піврічної дитини”, – підтримує колегу Юрій Бісюк.
Другий момент – це стан шкіри дитини. Так, шкіра з атопічним дерматитом не здатна отримувати вологу.
“Через таку шкіру дитина стає чутливою до різних алергенів і потім проявляється алергія”, – пояснює Андрій Юрас.
Також, якщо з раннього віку дитина контактує з шерстю собак, то має менший ризик алергії, і не лише на собак. Це пов’язане з тим, що собака на шерсті може принести інші алергени, до яких “привчиться” імунітет дитини.
На що алергія в українців
В Україні є свої найпоширеніші алергічні подразники.
На першому місці – алергія на пилок амброзії та полину, розповідає алерголог Юрій Бісюк.
Вона призводить до загострення алергічного риніту, кон’юнктивіту, бронхіальної астми, атопічного дерматиту.
“В Україні дуже багато амброзії та полину – біля заправок, зупинок, де її ніхто не косить, вона сягає двох метрів”, – додає Бісюк.
У багатьох українців є алергія на пилок лугових трав, зокрема тимофіївки
На другому місці серед найчастіших алергічних подразників – дерева, зокрема береза, вільха, дуб, фундук.
Навесні їхній пилок може переноситися на відстань у 200-300 км.
“Алергічна реакція не потребує високої концентрації подразника, достатньо декілька зерен пилку, щоб отримати важку реакцію”, – пояснює фахівець.
Ще одним подразником для українців є лугові трави (тимофіївка та жито).
Харчова алергія в Україні частіше трапляється у дітей і може проявитися вже з першого року життя. Вона виникає на два продукти – білки яєць і коров’яче молоко.
Ця алергія може трансформуватися у розвиток атопічного дерматиту або екземи. Таких дітей майже 15%.
Серед тварин, на шерсть яких виникає алергія, на першому місці коти й собаки. Крім того, це може бути шерсть коней чи морської свинки.
Інший вид алергії – на кліщі домашнього пилу. Ці кліщі харчуються біологічними продуктами людини й зустрічаються навіть у стерильних операційних.
10% українців мають алергію на плісняві гриби, які живуть під опалим листям дерев. Найпопулярніший з них – Alternaria alternata.
Гриби люблять вологу, тому їхній час – це осінь, весна і навіть літній час після дощів. Вони можуть викликати важку форму бронхіальної астми.
Пилок берези викликає алергію у багатьох українців
Окрім того, додає Андрій Юрас, українці часто називають алергією те, що нею не є. До прикладу, почервоніння чи свербіж у місці укусу комара чи комахи в народі називають алергією, хоча насправді це місцева реакція на укус комахи. Переважно на укуси комах реагують люди, які мають респіраторну алергію.
“Маски” алергії
”Алергію досить легко визначити. Але зі своєї практики я бачу, що десь 30% пацієнтів вже довго лікувалися не від алергії”, – розповідає Юрій Бісюк.
”Часто лікують бронхіт, кажуть, що це вірусна чи бактеріальна інфекція, однак кашель не зникає від антибіотиків. А там, виявляється, алергія і бронхіальна астма. Другий варіант – риніт, синусит. Ходять до лора, промивають, п’ють антибіотики, а це може бути алергічний риніт”, – пригадує алерголог.
Шерсть домашніх улюбленців також може бути алергеном
Буває, ходять до дерматолога, лікують екзему рук, згадує фахівець, а це – алергія на кліщі домашнього пилу.
Перелік доповнює Андрій Юрас. Анафілаксія на укус комахи може маскуватися під панічний чи тривожний розлад.
Харчова алергія маскується під кишкові інфекції. Коли пацієнт внаслідок харчової алергії має блювання, пронос, болі в животі, може здатися, що це часті кишкові інфекції. А насправді – це прояви харчової алергії, пояснює лікар.
”У цьому небезпека алергії – вона непередбачувана й епізодична. Наслідком нелікованої алергії може стати порушення сну, гіпоксія, низька працездатність і навіть анафілактичний шок”, – застерігає Андрій Юрас.
Якість життя хворих на алергію дуже страждає, додає фахівець.
Міфи про алергію
Алергія як не до кінця зрозуміла для людини хвороба, оповита численними міфами.
Зокрема, у народі побутує думка, що усе червоне – це алерген. Фахівці спростовують: це не так.
”Є певні продукти червоного кольору, які можуть викликати прояви, схожі на алергію, а насправді це псевдоалергія. Це деякі червоні фрукти та ягоди. Під час обстеження алергії на них не виявляють. Тут достатньо лише зменшити дозу до мінімальної”, – розповідає лікар Андрій Юрас.
”При алергії навіть мінімальні дози викликають прояви. При псевдоалергії зменшення кількості продукту не дає симптомів”, – додає алерголог.
Ще один міф – жінкам, які годують дитину грудьми, потрібно сидіти на дієті та не їсти нічого, що може викликати алергію. Це не так.
”Доведено, що для того, аби в організм дитини потрапило достатньо алергену, щоб викликати алергію, дитина повинна випити в день 100 літрів молока. Алергенів у молоці матері дуже небагато, і вони не здатні викликати алергію. Вони, навпаки, можуть допомогти дитині розвинути стійкість до алергенів”, – пояснює лікар.
Червоні овочі і фрукти, а також горіхи, білок яйця і молоко вважають сильними алергенами
Те саме стосується введення алергенів у прикорм дитини. Продукти, які традиційно вважаються алергічними, треба вводити у прикорм якомога раніше, додає експерт.
”Часто спостерігаю ситуацію: у вас алергія? Посадимо вас на гіпоалергенну дієту і все буде набагато краще. Обстеження ніхто не робив, але люди сидять на такій дієті цілими сім’ями”, – розповідає Юрій Бісюк.
Він пояснює, що спочатку треба обстежитися, дізнатися, на які саме продути є алергія і виключити ці продукти. Не завжди повне виключення продукту дає гарний ефект.
Ще один міф – твердження про те, що алергія не лікується. До недавнього часу це було правдою. Медицина була здатна лише контролювати симптоми.
Але за останні 20 років у світі з’явилися методи лікування, за допомогою яких можна якщо не вилікувати, то досягти тривалої ремісії.
”Лікувати алергію уже можна, можна її навіть вилікувати”, – пояснює Андрій Юрас.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!
Алергія на ліки – які її симптоми та чого варто уникати, якщо у вас є реакція на медикаменти
Гіперчутливість до лікарських препаратів становить приблизно 25% усіх ускладнень, спричинених ними.
Що таке алергія на ліки та як вона проявляється, розповідає лікарка сімейної медицини Кристина Шевченко.
Алергія на ліки – що це таке
Суть алергії (медикаментозної сенсибілізації) полягає в неправильній реакції імунної системи, яка охороняє організм від атак різноманітних шкідливих мікроорганізмів, наприклад, бактерій, вірусів чи грибків. Однак у деяких випадках, з не зовсім зрозумілих причин, імунітет починає неадекватно реагувати на потенційно нешкідливі речовини, що містяться в препаратах, провокуючи розвиток алергічної реакції.
Характерним для медикаментозної алергічної реакції є зникнення симптомів у разі відміни препарату (хоча деякі симптоми можуть зберігатися протягом багатьох днів після закінчення лікування).
Найпоширенішими є ураження шкіри, як-от кропив’янка, висипання та пропасниця, хоча можуть бути й набагато серйозніші симптоми, які можуть навіть призвести до смерті людини.
Причини алергії на ліки
Досі невідомо, чому в одних людей, які приймають один і той самий препарат, розвивається алергія або інший вид підвищеної чутливості до нього, а в інших – ні. Ймовірно, головну роль у розвитку такої реакції відіграють вроджена схильність до алергії, фактори зовнішнього середовища та вживання великої кількості ліків.
До чинників, що сприяють розвитку медикаментозної алергії, належать:
- сприйнятливість пацієнта (генетично детермінована);
- частота і тривалість застосування препаратів з однієї групи (чим довше і частіше вводиться препарат, тим більша ймовірність сенсибілізації);
- деякі види соматичних захворювань;
- стать і вік (більш схильні до алергії дорослі, переважно жінки);
- поточний стан здоров’я (алергія частіше виникає під час перебігу гострих інфекційних захворювань).
Які препарати найчастіше спричиняють алергічну реакцію
До основних груп препаратів, що викликають алергічні реакції, належать:
- Антибіотики – найбільш алергенними є антибіотики пеніцилінового ряду.
- Ацетилсаліцилова кислота (аспірин) та інші нестероїдні протизапальні препарати.
- Рентгеноконтрастні речовини – їх найчастіше вводять внутрішньовенно, і практично одразу після введення вони можуть спричиняти такі реакції, як кропив’янка, анафілаксія або шкірні реакції.
- Антигіпертензивні препарати, які застосовуються для лікування й контролю гіпертонічної хвороби.
Також варто пам’ятати, що часто причиною алергії є не основний інгредієнт препарату, а допоміжна речовина, яка використовується під час його виробництва, тож уважно читайте інструкцію та уникайте провокувального компонента.
Як проявляється алергія на ліки
У переважній більшості випадків реакції на ліки мають легкий або середньотяжкий перебіг. Вони найчастіше проявляються шкірними змінами, хоча можуть уражати всі органи й системи людини, а найтяжчі з них (анафілактичні реакції) можуть призвести до втрати свідомості і навіть закінчитися летально, що, втім, трапляється дуже рідко.
Медикаментозна алергія може виникнути в будь-який час – протягом кількох хвилин, годин або навіть днів після початку лікування. Найчастіше вона проявляється як шкірні зміни – кропив’янка, еритема, екзема. Зазвичай висипання на шкірі з’являються через кілька годин після приймання препарату, проте в деяких випадках помітити алергічну реакцію вдається лише за кілька днів. Після припинення лікування або після приймання антигістамінних ліків шкірні висипання швидко зникають.
Якщо під час застосування препарату виникають будь-які тривожні симптоми, як-от: кропив’янка, почервоніння, свербіж, треба негайно піти до свого сімейного лікаря і все йому розповісти. Найкраще записувати всі симптоми на аркуші паперу, щоб не пропустити нічого важливого.
Що робити в разі алергії на ліки
Лікування медикаментозної гіперчутливості має кілька етапів:
1. Негайна відміна препарату.
2. Лкування важких алергічних реакцій.
3. Симптоматичне лікування легких випадків алергії на ліки.
4. Специфічна імунотерапія (десенсибілізувальне лікування).
В першому випадку треба припинити приймання препарату, якщо з’явилися будь-які алергічні реакції.
В разі тяжкого перебігу (першіння в горлі, кропив’янка, набряк, задишка із хрипами в грудях, особливо нудота, діарея, блювота та непритомність) треба терміново викликати швидку допомогу або доправити хворого до найближчої лікарні.
Лікування симптоматичного типу передбачає використання препаратів для лікування прояву алергії. Це можуть бути як антигістамінні препарати, так і глюкокортикоїдні.
Що стосується специфічної імунотерапії, то проводиться таке лікування в умовах стаціонару. Ця терапія полягає у введенні в організм невеликої кількості алергенної речовини в дозах, які поступово підвищують. Мета такої терапії полягає в тому, щоб викликати стан, за якого для виникнення алергічної реакції потрібні дедалі вищі концентрації алергенного препарату. Як результат, алергічна реакція та її симптоми стають дедалі й дедалі менш серйозними.
Ніколи не займайтеся самолікуванням. А за наявності схильності до алергії на ліки уникайте приймання непотрібних рекламованих, зокрема в аптеках, пігулок.
Читайте також: