Стародавня Індія – Хараппська цивілізація

Як ми вже сказали, найдавніша індійська цивілізація, що отримала назву хараппської або протоіндійської була відкрита археологами на початку минулого ХХ століття. Перед здивованими очима вчених постала яскрава культура, з розвиненими містами, будинками, обладнаними водопроводом (це в той час коли в Європі народ ще в печерах місцями жив), розвиненими ремеслами, торгівлею і мистецтвом. Першим було розкопане старовинне індійське місто Хараппа, яке і дало назву цій цивілізації, потім Мохенджо-Даро і безліч інших стародавніх поселень того часу. Територія стародавньої Індії того давнього періоду розташовувалася по долині річки Інду і його приток, і неначе намистом охоплювала східне узбережжя Аравійського моря на території сучасної Індії та Пакистану. Карта стародавньої Індії. Походження Стародавньої Індії досі є предметом дискусій істориків та археологів. Між ними немає згоди з приводу того, чи мала давня протоіндійська цивілізація місцеві корені, або ж була занесена з сусідньої Месопотамії, з якою до речі велася інтенсивна торгівля. Так чи інакше, але більшість вчених вважає, що протоіндійська цивілізація сформувалася з місцевих ранніх землеробських культур, які існували в родючій долині річки Інд. Та археологічні знахідки підтверджують цю точку зору, так як в долині Інду археологами виявлено багато найдавніших землеробських поселень, які датуються VI—IV тисячоліттями до н. е. Родюча долина Інду, сприятливий клімат, великі поклади кремнію, що забезпечував сировину для виготовлення матеріалів, все це сприяло тому, що незабаром ці землі стали однією з перших колисок найдавнішої цивілізації людства. Про ранню сторінку староіндійської історії, ми, на жаль, сказати не можемо, так як з цього періоду до нас не дійшло ніяких письмових джерел, єдине, завдяки чому ми можемо судити про життя давніх індійців, це археологічні знахідки. З цієї причини ми можемо багато сказати про культуру стародавньої Індії, про те яким у них був побут, господарство, але практично нічого не знаємо, наприклад, які царі правили стародавньою Індією, які там були закони, чи вели вони війни і так далі.

Занепад індійської цивілізації

Історичною загадкою залишаються і причини занепаду стародавньої протоіндійської цивілізації. Але, що ми можемо сказати з археологічних джерел, це те, що криза трапилася не стрімко, а відбувалася поступово. Поступово пустіли стародавні міста Хараппа і Мохенджо-Даро, споруди закидалися, скорочувалися ремісничі виробництва, прийшла в занепад торгівля. Все рідше використовувався метал. Щодо причин такого занепаду є кілька гіпотез, одна з них, каже, що все це було викликано змінами в екології, зміни русла річки Інду внаслідок сильного землетрусу, що призвело до повенів, зміна у напрямку мусонів, невідомі раніше хвороби та епідемії, сильна засуха. І останньою краплею, що спричинила падіння хараппської цивілізації, стало вторгнення кочових племен – аріїв, що прийшли в Індію з середньоазіатських степів. З-за внутрішніх негараздів хараппські міста не змогли протистояти прибульцям, і незабаром були завойовані ними. Поступово арії перемішалися з місцевим населенням, і їх суміш утворила сучасний індійський народ.

Культура

Хараппська культура стародавньої Індії була дуже просунутою, як для того часу, про що говорить, хоча б наявність високо розвинених міст, що мали прямі вулиці. Будинки будувалися з сирцевої цегли і навіть були обладнані водопроводом. Серед будинків стародавнього індійського міста обов’язково були громадські зерносховища, в самому місті знаходилися квартали різних ремісників. Зокрема стародавні індійці були вмілими гончарами, їх художньо розписаний глиняний посуд користувався попитом і далеко за межами самої Індії. Руїни стародавнього індійського міста. В навколишніх селах вирощували ячмінь і пшеницю, розводили овець і кіз. Трохи пізніше стали садити фінікові пальми, сіяти жито, вирощувати рис і бавовну.

Мистецтво

Стародавні індійці були вельми творчими людьми, але найбільших успіхів вони досягли в архітектурі і скульптурі. Правда, на жаль, до наших часів дійшло набагато більше пізніх творів індійського мистецтва, ніж з найдавнішого періоду Індії, харапської цивілізації. Давньоіндійська скульптура. Що ж стосується порівняно більш пізнього індійського мистецтва, то воно знаходиться під дуже сильним впливом релігії стародавньої Індії, як буддизму, так і індуїзму. Зображення Будди і багатьох індійських божеств і донині збереглися на багатьох старовинних індійських храмах, настінних розписах. Настінний живопис Аджанти. Вельми сильний в Індійському мистецтві і еротичний мотив, найяскравішим прикладом якого є індійський храм Кхаджурахо, де в самому прямому сенсі відображена Камасутра в каменях. Це ще саме невинне зображення з храму Кхаджурахо. В цілому в індусів було своєрідне ставлення до сексу, для них він не був чимось соромним, а навпаки, практично духовною практикою, звідси і сусідство еротики та релігії в індійській культурі.

Релігія

• Брахма – Бог-творець, згідно з індуїзмом, саме Брахма є творцем всього сущого.
• Шива – бог-руйнівник. Якщо Брахма, це такий собі божественний олівець, то Шива – ластик, відповідальний за руйнування, в тому числі і за руйнування всього поганого.
• Вішну, верховний бог-спостерігач, саме слово «Вішну» перекладається з санскриту як «всеосяжний». Є охоронцем світобудови і всього сущого. Також стежить за своїми божественними колегами Брахмою та Шивою, за тим, щоб один з них не перестарався у своєму творінні, а другий – в своєму руйнуванні.

Цікаві факти

• Крім індуїзму і буддизму Індія є батьківщиною для величезного числа різних філософсько-релігійних вчень. Тому Індію часом називають «країною тисячі релігій».
• Саме із стародавньої Індії до нас прийшли шахи, йога, чай (за легендою, індійський монах медитував під чайним деревом, біля нього лежала чаша з водою, і з дерева в чашу випадково впав листок, спробувавши чашу з водою і чайним листком, монах прийшов в подив від смачного напою, так і з’явився чай).
• Серед наук в стародавній Індії особливий розвиток отримала математика, а давньоіндійські математики першими винайшли десяткову систему числення, цифру 0, правила вилучення квадратних і кубічних коренів, а також з великою точністю розрахували число «Пі».
• Не менш майстерними були і давньоіндійські астрономи, які вміли визначати фази Місяця без телескопа.
• Індія є одним з осередків зародження писемності, особливо популярним став індійський санскрит, на якому писали індійські вчені і жерці – брахмани. Однак розвиток писемності в стародавній Індії почалося вже в після харапський період, з приходом аріїв.

Відео

І на завершення цікавий документальний фільм про стародавню Індію від каналу Discovery.

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.

Як раніше називався Бердянськ, Запоріжжя, Одеса: маловідома історія назв

Особливе місце серед українських міст посідає південний регіон, який славиться неймовірною красою природи.

Україна – країна, яка має широку історію та культуру. Особливе місце серед українських міст посідає південний регіон, який славиться неймовірною красою природи. Один із невід’ємних аспектів історії цього регіону – це назви його міст. Від давніх часів ці назви віддзеркалюють багатий культурний спадок та важливі історичні події. Главред розповідає, як раніше називався Бердянськ, Запоріжжя, Одеса.

Як раніше називався Бердянськ?

Раніше місто, яке ми зараз знаємо як Бердянськ, мало кілька інших назв. Спочатку воно було відоме як Кутур-Огли і Новонагайськ. Однак у 1842 році його перейменували в Бердянськ. Таку назву місто отримало на честь річки Берда, яка розташована в цьому регіоні. Назва річки Берда походить з тюркського слова “берди”, що має значення “дана Богом”, або, за іншою версією, “річка, що тече поміж скелястими берегами”.

В період з 1939 по 1968 роки місто носило назву Осипенко – на честь загиблої льотчиці Поліни Осипенко, яка народилася в Бердянському районі.

Як раніше називався Івано-Франківськ, Тернопіль та Львів: невідома історія назв

Як раніше називався Маріуполь, Хмельницький, Бахмут та Кропивницький: історія назв

Як раніше називалося Запоріжжя?

Раніше місто Запоріжжя носило назву Олександрівськ. Таку назву місто отримало на честь полковника Олександрова, який у 1770 році заснував тут фортецю.

У 1921 році, після об’єднання різних територій у єдине місто, воно отримало назву Січеслав – на честь видатної козацької спільноти. Проте пройшло всього півроку, і місто назвали Запоріжжям. Ні для кого не секрет, що ця назва пов’язана з епохою героїчного козацтва.

Як раніше називалася Одеса?

Раніше Одеса називалася Хаджибей. Ця назва походить від турецького імені Hacıbey, яке вказує на ім’я основного засновника міста – торговця і моряка Хаджибея. Ця назва використовувалася в період Османської імперії, коли місто перебувало під її владою.

Після приєднання міста до Російської імперії у 18 столітті Хаджибей було перейменовано на Одесу, і ця назва залишилася незмінною до наших днів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.