АгроПазли. Пазл 3. Вибір та підготовка насіння, норми висіву

В сучасному рослинництві діють багато факторів, від яких залежить успішність всього виробництва: насіння, добрива, ЗЗР, агротехніка та ін. Та близько 30% результату, за словами фахівців, залежить все ж від насіння — його якості, сортових параметрів, схожості та інших показників.

Наскільки важливо використовувати винятково якісне насіння та оптимально дібрані протруйники для нього, говорять вже давно і постійно. А от як визначити якісні показники насіння та покращити технологію вирощування, виходячи з цього знання? В такому важливому питанні й будемо розбиратись цього разу.

Стандартні показники: значення та економічна ефективність

В першу чергу, потрібно визначити, наскільки взагалі насіння придатне до висіву, та якого результату на полі можна від нього очікувати. З цією метою в лабораторії «Інституту здоров’я рослин» можна провести наступні випробування:

• Визначення чистоти і відходу насіння.
• Визначення маси 1000 насінин.
• Визначення вологи насіння.
• Визначення схожості та енергії проростання насіння.
• Визначення зернової домішки.
• Визначення сміттєвої домішки.
• Визначення домішок насіння інших рослин.
• Визначення заселеності насіння шкідниками.
• Визначення зерна, пошкодженого клопом-черепашкою.
• Визначення зараженості насіння хворобами у вологій камері.

Усі ці дослідження, розповідає Сергій Сальніков, кандидат с.-г. наук, керівник сервісно-технологічного відділу UKRAVIT, дають змогу не лише оцінити якість насіння та розуміти, з чим саме доведеться мати справу, але й коригувати технологію вирощування з огляду на результати проведеного дослідження.

«Дослідження насіннєвого матеріалу, зокрема маси 1000 насінин, дозволяє з вищою точністю розрахувати норму висіву. Знаючи енергію проростання та схожість, можливо коригувати норми висіву. Адже при низьких даних показниках норма збільшується від запланованої на 10-15%; також можливе застосування додаткових стимулюючих препаратів, що позитивно впливають на посівні якості насіння», — пояснює він.

Оцінивши якість насіння, змінити можна не лише норму висіву. Після проведених досліджень також є можливість обрати найефективніший протруйник та заздалегідь оцінити, наскільки якісним буде протруювання, і чи потребуватиме насіння додаткової очистки для подальшої передпосівної обробки.

«Перед вибором протруйника обов’язковим економічно обґрунтованим заходом є дослідження насіннєвого матеріалу на наявність збудників хвороб та їх ідентифікація. Після проведення досліджень надаються рекомендації, в яких зазначаються діючі речовини та препарати, що контролюють певного збудника. Даний прийом дає змогу заощадити на придбанні протруйника та максимально ефективно використати генетичний потенціал сортів і гібридів», — каже Сергій Сальніков.

Крім того, розповідає фахівець, основна вимога для якісного протруєння насіння — відсутність домішок, битого зерна тощо, тому при дослідженні насіння обов’язково визначити дані показники. Встановлено, що за вмісту сторонніх домішок понад 10% ефективність нанесення протруйника зменшується більше, ніж на 30% — адже протруйник в першу чергу буде поглинатися лусочками, битим зерном та іншими домішками.

Має значення і дослідження на заселеність насіння шкідниками. Причому цей показник потрібно знати ще до закладання насіння на зберігання.

«Перш за все, зерно з поля попадає на склад. При великій заселеності шкідники мігрують по складу і заселяють його. Вони пошкоджують зерно, продукти їх життєдіяльності спричиняють розвиток грибкових хвороб і пліснявіння. Всі ці процеси спричиняють зниження якості продукції, що зберігається, а для їх усунення потрібно залучати додаткові кошти», — зауважує фахівець.

Якщо ж порахувати вартість проведення дослідження насіння та обсяг коштів, які зможемо зберегти, отримаємо суттєву економічну прибавку.

«Вартість повного дослідження зразка насіння, залежно від досліджуваних показників, невисока, але отримані дані дозволяють заощадити десятки тисяч гривень у подальшому», — каже Сергій Сальніков.

Мета та економічна ефективність аналізу досліджень

Вид дослідження

Завдання дослідження

Можлива економія

Підбір протруйника – діючі речовини підбираються залежно від наявних патогенів

Норма витрати протруйника – мінімальна чи максимальна визначається залежно від наявних патогенів та ступеня зараженості

Розрахунок норми висіву у фізичній вазі

Енергія проростання та схожість

Визначення норми висіву, потреби в застосуванні додаткових стимулюючих речовин. Доцільність застосування зерна в насіннєвих цілях

Доцільність застосування зерна на насіннєві цілі, в продовольчому – потреба в фумігації.

Потреба в доробці насіння та доцільність його застосування в насіннєвих цілях

Спеціалізовані дослідження: економія ще більша

Окрім загальних показників якості та здоров’я насіння, в лабораторії «Інституту здоров’я рослин» проводяться й спеціалізовані дослідження. Вони дають змогу оцінити, наскільки умови вирощування на конкретному полі вплинуть на рослину, та як краще спланувати технологію, аби отримати якомога вищий результат. Зокрема, у список таких досліджень входять:

• Визначення фітотоксичної або стимулюючої дії ґрунту по відношенню до сільськогосподарських культур.
• Визначення фітотоксичної оцінки пестицидів та агрохімікатів.
• Визначення впливу пестицидів на рослини (схожість) в тепличних умовах (обприскування, облік).
• Визначення токсичного впливу синтетичних речовин різного походження (мінеральні добрива, засоби захисту, барвники та ін.), біопрепаратів на показники схожості насіння та формування проростків в лабораторних умовах і проведення вегетаційного досліду в регульованих умовах.

Провівши подібні дослідження, аграрій надійно застрахує себе від будь-яких несподіванок при застосуванні тих чи інших схем захисту, оскільки вже достеменно знатиме, які діючі речовини краще обрати, та у які фази вони будуть найбезпечнішими для культурної рослини. Є й інші спеціалізовані дослідження, що допоможуть отримати більший прибуток з гектара – наприклад, визначення стійкості сортів і гібридів соняшника до пестицидів.

«Соняшник дедалі більше завойовує прихильність аграріїв, зокрема й тому, що його можна успішно вирощувати практично у всіх регіонах України. Але паралельно з цим виникає проблема контролю бур’янів. Тому все більше уваги привертають новітні системи вирощування соняшника із застосуванням післясходових гербіцидів. Різні господарства застосовують різні препарати, та у деяких випадках стикаються із проявами фітотоксичності гербіцидів на культуру. Виявивши дану проблему, «Інститут здоров’я рослин» надає послугу, що дозволяє перевірити толерантність придбаного гібрида до будь-якого пестициду. Ця послуга дозволяє попередити незворотні проблеми, що можуть виникнути на полі», — розповів Сергій Сальніков.

Завдяки заздалегідь проведеному дослідженню, пояснив фахівець, аграрій не матиме неприємних сюрпризів при застосуванні гербіцидів на соняшнику, стійкому до визначених речовин. Також, якщо в лабораторних умовах буде виявлено фітотоксичність, завжди буде можливість підібрати інший препарат чи гібрид.

А от «довіряти етикеткам» він не радить — краще точно знати, яке саме насіння придбало господарство, бо інколи навіть відома назва компанії чи гібрида тут не гарантія.

«На сьогоднішній день на ринку України є багато компаній, що пропонують насіння соняшника, який володіє стійкістю до гербіцидів групи імідазолінонів чи трибенурон-метилу, та різні продукти для застосування на таких посівах. Прослідкувати шлях вирощування такого насіннєвого матеріалу не завжди можливо, і багато виробників користуються цим. Препарати також не завжди є толерантними до таких гібридів, адже тільки висока чистота складових та їхня якість – запорука відсутності згубної дії для соняшника та повного знищення бур’янів. Придбавши «сумнівний» продукт, аграрій сподівається на краще, але реальна картина зрозуміла тільки після застосування цього продукту в полі. І не завжди «сумнівний» продукт чи продукт «невідомої» компанії дешевший. Тому перевірка ніколи не буде зайвою», — вважає Сергій Сальніков.

Спеціалізовані дослідження насіння коштуватимуть дещо дорожче за основні. Проте вартість аналізу — це у десятки тисяч разів менше за кошти, які аграрій ризикує втратити через помилку в системі захисту чи придбання не тих гібридів.

Захист рослин від UKRAVIT

Широкий асортимент препаратів за кращими цінами

Отож, готуючись до нового сезону вирощування, ми вже «перевірили» ґрунт, мінеральні та органічні добрива, насіння. Але це ще не можна назвати повною готовністю. Адже на черзі в нас — ще власне ЗЗР, якість яких також помітно впливає на культури та результат їх вегетації, а також вода, бо ж без води, як ми знаємо, «ні туди, ні сюди». Та про ці важливі чинники поговоримо вже наступного разу.

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Як правильно розрахувати норму висіву насіння

У виробництві продукції рослинництва основним показником ефективного господарювання є отримання максимального економічно обґрунтованого врожаю. Досягти реалізації генетичного потенціалу сорту чи гібрида будь-якої вирощуваної сільськогосподарської культури можна шляхом науково обґрунтованого підходу до технології вирощування.

Забезпечення рослин необхідним мінеральним живленням і захист від шкідників і хвороб — лише частина технології. Надзвичайно важливим аспектом є формування оптимальної густоти рослин, яку рекомендує виробник насіння.

Кожна селекційна установа надає рекомендації щодо оптимальної густоти для окремого сорту чи гібрида на момент збирання, за якої можна отримати максимальний урожай. Ці дані обґрунтовані на підставі проведених дослідів у різних ґрунтово-кліматичних умовах на різних агрофонах.

Рекомендовані величини густоти стеблостою визначають у тисячах штук рослин на 1 га (тис. шт./га для кукурудзи, соняшнику, сорго, сої), або в мільйонах штук на 1 га (млн шт./га для зернових колосових, гороху, сої, льону, однорічних і багаторічних трав). Оригінатори сортів і гібридів сільськогосподарських культур рекомендують певну густоту стояння рослин на 1 га. Але не всі товаровиробники знають, що це рекомендована густота на момент збирання культури (особливо це стосується економічно привабливих кукурудзи, соняшнику, сої, сорго і цукрових буряків).

Як визначити необхідну норму висіву насінин на одиницю площі або на погонний метр? На що при цьому необхідно зважати? Ми пропонуємо детальніше зупинитися на алгоритмі цих розрахунків.

Щоб правильно визначити кількість насінин, які потрібно висіяти на погонний метр (або на одиницю площі), необхідно взяти до уваги низку вимог:

• лабораторна схожість насіння, %;
• коефіцієнт поправки на польові умови (посівна придатність), %;
• ширина міжряддя;
• необхідна (рекомендована виробником насіння) густота стеблостою на момент збирання, тис. шт./га, або млн шт./га.

Для дрібнонасіннєвих культур — однорічні та багаторічні трави, (крім овочевих) — насіння висівають виходячи з маси 1000 насінин, лабораторної схожості та коефіцієнта на польову схожість у ваговому виразі, оскільки провести контрольний підрахунок кількості зерен у рядку на погонному метрі після висіву сівалкою фізично неможливо через маленький розмір насінин.

На сівалках точного висіву норму насіння встановлюють або механічно (на зірочко-ланцюговому механізмі), або за допомогою електронного контролера на сучасних сівалках. Для більшості зернових культур і сої норму висіву встановлюють ваговим методом на сівалках механічного і пневматичного висіву. Але норму висіяного насіння в рядку контролюють тільки візуально, підраховуючи кількість насінин на погонному метрі.

Для спрощення підрахунків користуються математичними коефіцієнтами, представленими у таблицях, залежно від ширини міжряддя.

Коефіцієнти для визначення густоти висіву сільськогосподарських культур, норму висіву яких обчислюють у млн штук на 1 га (млн шт./га)

• Традиційна одиниця виміру площі для України та Європи — 1 га (гектар).
• Площа 1 га — 10 000 м2, тобто умовна ділянка 100 м завдовжки і 100 м завширшки — 100 м × 100 м.
• Щоб спростити обчислення кількості (густоти) рослин на площі 1 га, користуються коефіцієнтами залежно від ширини міжряддя.Для визначення цього коефіцієнта обчислення необхідною умовою є фіксована ширина міжряддя, яка традиційно може бути 12,5 см, 15,0 см, 30 см, 45 см, 70 см.
• Коефіцієнт встановлюють шляхом ділення площі 1 га на ширину міжряддя у см.

Коефіцієнти для визначення густоти висіву сільськогосподарських культур, норму висіву яких обчислюють у тис. штук на 1 га (тис. шт./га)

ПРИКЛАД. Як користуватися наведеними коефіцієнтами

Рекомендована густота стеблостою для одного з гібридів кукурудзи — 85 тис. шт./га. Схожість насіння за лабораторними даними — 95%. Чистота — 99,95%.

КІЛЬКІСНУ НОРМУ ВИСІВУ визначаємо так:

Обчислюємо посівну придатність насіння за формулою:

Х = А × B ÷ 100,

де Х — посівна придатність, %;

А — чистота, або насіння основної культури, %;

Тобто, 99,95 × 95 ÷ 100 = 94,95%.

ФІЗИЧНУ НОРМУ ВИСІВУ визначаємо за формулою:

N =R × 100 ÷ X,

де N — фізична норма висіву, тис. шт./га;

R — рекомендована густота стояння, тис. шт./га;

Отже, 85 × 100 ÷ 94,95 = 89,5 тис. шт./га

Згідно з розрахунком, щоб забезпечити рекомендовану густоту стояння рослин кукурудзи на 1 га — 85 тис. шт./га, необхідно фізично висіяти 89,5 тис. шт./га.
Щоб визначити кількісну норму висіву на 1 погонний метр і відрегулювати сівалку на задану норму, необхідно:

89,5 тис. шт./га ÷ 14,3 = 6,25 шт./м.

Ми встановили, що для прогнозованого отримання густоти стеблостою кукурудзи, необхідної на час збирання, 85 тис. шт./га, необхідно висіяти 6,25 шт. насінин на 1 погонний метр. Тобто відстань між насінинами в рядку має становити:

100 см ÷ 6,25 шт./м = 16 см.

За цим показником і налаштовуємо сівалку.

Аби проконтролювати висів у полі, необхідно після проходу сівалки підрахувати висіяні насінини у рядку на відстані 14,3 м. Їх кількість має дорівнювати 88–91 шт. Це означає, що сівалку відрегулювали правильно і вона проводить сівбу із заданою густотою.

Аналогічно проводять розрахунки для інших культур згідно з рекомендованими нормами висіву, схожістю і чистотою насіння залежно від ширини міжряддя.

Володимир СКОРИК, канд. с.-г. наук,
Всеукраїнський науковий інститут селекції