Зміст:
Як правильно зберігати сушений інжир
Інжир – тропічний плід, корисні властивості якого згадувалися ще в найдавніших джерелах. Часто інжир можна зустріти в в’яленому або сушеному вигляді – так він краще зберігається, а смакові властивості залишаються такими ж, як і у свіжих плодів. Правда, з однією умовою: якщо ви дотримуєтеся правил зберігання. Розглянемо, як правильно зберігати сушений інжир в домашніх умовах.
Вибираємо смачні плоди
При виборі плодів корисно знати такі факти:
- у якісно висушених плодів забарвлення янтарного кольору, іноді більш темне і матове;
- чим темніше фрукт, тим він солодший. Бліді екземпляри найменш солодкі, але вони краще зберігаються, ніж переспілі;
- сухі плоди не повинні мати темні плями, інакше вони будуть швидко гнити. Відтінок висушеного інжиру повинен бути рівномірний;
- плоди правильно висушеного інжиру мають середню ступінь твердості, занадто «кістяна» консистенція говорить про те, що плоди пересохли і, отже, будуть несмачними;
- форма повинна бути трохи плеската, всі плоди правильно висушеного інжиру повинні мати однаковий розмір;
- іноді на плодах з’являється білуватий наліт. Це не цвіль, а осад глюкози, що виникає через надмірну солодкість продукту. Плоди з нальотом зберігаються менший термін, ніж повністю висушені.
Правила зберігання
Сушений інжир, як правило, зберігається не більше півроку в умовах кімнатної температури або на полиці холодильника.
Максимально довго інжир може зберігатися у відділенні холодильника, призначеного для фруктів. Там він збереже всі корисні властивості в первозданному вигляді і пристойний зовнішній вигляд. Бажано при цьому плоди упакувати в паперовий пакет або в пластиковий контейнер: поліетиленова плівка псує смакові якості і зменшує термін зберігання.
Важливо! Потрібно перевіряти плоди на відсутність цвілі і намагатися з’їсти швидше ті, які м’якше.
Найкращим матеріалом для зберігання є полотно: можна зшити з нього спеціальні багаторазові мішечки. Ці мішечки кладуть в пластикову тару і герметично закривають. Температура при цьому повинна бути не більше +15 градусів, а вологість не повинна бути більше 80 відсотків.
Перед тим, як вжити висушений інжир, плоди добре промивають і вимочують у теплій воді протягом півгодини. Це зробить їх м’якими і запашними, так як відновить їх первинні властивості. Варити інжир не можна, так як при кип’ятінні губляться майже всі корисні властивості.
У морозильній камері інжир можна зберігати 12 місяців, правда, при відтаванні більшість корисних властивостей буде втрачено.
Як зберігати в’ялений інжир
В’ялені плоди, на відміну від висушених повністю, зберігаються не так довго. У них міститься набагато більше вологи, і вони починають швидше гнити. Щоб цього не відбувалося, в’ялений інжир необхідно розділити на невеликі порції і зберігати в закритій, без доступу повітря, посуді.
Іноді плоди поміщають в скляну тару. Так робити можна, за умови, що у інжиру видалені живці, а сама ємність буде зберігатися в темному, сухому місці (наприклад, в коморі або на балконній шафці). Терміни зберігання в цьому випадку скоротяться.
Можна зберігати і в мішечках з полотна, з тією умовою, що вони будуть щільно зав’язані.
Порада! Іноді в тканинних мішках заводяться шкідники. Щоб цього не сталося, мішки спочатку кип’ятять в розчині солі, сушать і пропрасовують з обох сторін.
У таких мішечках інжир збереже корисні властивості протягом півроку. Як варіант, плоди можна загорнути в паперову обгортку і помістити в нижню полицю холодильника. Таке зберігання буде більш ефективним, а терміни збільшаться до 8 місяців.
Яким би чином не зберігався інжир, необхідно слідувати одному правилу: розміщати продукт потрібно тонким шаром, без тісного контакту плодів. При взаємодії шматочків один з одним відбувається швидке загнивання, погіршується смак і губляться корисні властивості.
Як зберігати без холодильника
Якщо немає холодильника, можна обійтися і без нього, головна умова – невисока температура і вологість. Необхідно уникати сонячного світла, високих полиць, розташованих близько до стелі: так плоди дуже швидко прогіркнуть і придбають затхлий смак і запах.
При будь-якому способі зберігання без холодильника терміни зберігання продукту скоротяться майже вдвічі: 3-4 місяці. Зазвичай вибирають зберігання в пластикових контейнерах або скляних судинах, які ставлять в комору. Зберігати інжир на кухні не варто через сильний перепад температури. Можна відправити плоди на лоджію, прибравши їх в шафку.
Ніколи не кладіть інжир в поліетилен: без холодильника він так зіпсується в лічені терміни. Найкраще розмістити плоди по невеликих порціях і кожні 2 тижні перевіряти їх на наявність псування. В цьому випадку краще не купувати прозапас, так як зберегти інжир в умовах без холодильника навряд чи вдасться.
Корисні поради
- Не можна зберігати сушений інжир спільно з іншими продуктами. При цьому тут мається на увазі не тільки спільне зберігання, але і знаходження інжиру на одній полиці з іншими продуктами з сильними запахами. Інжир дуже швидко вбирає всі сторонні запахи, особливо це стосується спецій.
- Іноді на в’яленому інжирі проступають крапельки солодкої вологи. Тут допоможе «досушка» продукту: досить викласти сухофрукти на просторий аркуш паперу і потримати на відкритому повітрі кімнатної температури протягом декількох днів. Найбільш вологі шматочки з’їдаються першими. Не можна досушувати інжир в духовці: всі корисні речовини будуть втрачені, а смакові речовини погіршаться в рази.
Важливо! Якщо цвіль все-таки проступила, продукт доведеться викинути. Іноді грибок просто зчищають, забуваючи про те, що його спори пронизують плід повністю і часто здатні викликати сильне отруєння.
- Не можна зберігати інжир в газеті, так як друкарська фарба швидко в’їдається в плоди. Неприємний хімічний запах і гіркуватий смак будуть забезпечені, а терміни зберігання скоротяться відразу в кілька разів.
- Краще не шити мішечки для зберігання з синтетичних матеріалів, так як вони «не дихають» і швидко задихаються. Продукт згіркне і буде зіпсований.
Зберігання сухого інжиру – справа нескладна, але потрібно знати кілька правил. У разі виконання ряду умов продукт збереже корисні властивості і послужи джерелом цінних вітамінів на весь рік.
Винна ягода. Чим корисний інжир і як його їсти
Інжир їли і вихваляли ще в стародавньому світі. Сьогодні він не менш популярний, але оспівують його вже не поети, а любителі вишуканої гастрономії і дієтологи.
Інжир та інжирне дерево відомі під безліччю назв: фіги, фігове дерево, смокви, смоківниця, винна ягода, тутовий фікус. Субтропічна рослина інжир (Ficus carica) належить до роду Фікус родини Тутові, а його плоди відрізняються ніжною м’якоттю з незабутнім солодким смаком. При цьому в соковиту серцевину включені численні насіння, які злегка хрускотять на зубах, створюючи особливе поєднання ніжності і хрустіння.
Ягоди інжиру мають грушоподібну або серцеподібну форму, шкірку від світлого зеленого до темно-фіолетового відтінку і м’якоть, забарвлену в рожевий або червоний колір. Білий інжир часто крупніший за темний, він ефектно виглядає і має більш тонкий смак. У той же час у непоказних, дрібних темних ягід зазвичай вибуховий, солодкий концентрований смак. Незрілі плоди містять їдкий молочний сік і неїстівні. А найбільш смачні – щойно зняті з гілки, ледве надтріснуті ягоди.
Свіжий інжир надзвичайно швидко псується, що ускладнює його транспортування, тому його сушать і в такому вигляді він доступний повсюдно і весь рік. Батьківщиною інжиру вважається Карія — стародавня провінція Малої Азії. Сьогодні ж інжир вирощують в країнах Середземномор’я, Малої і Середньої Азії, на Кавказі і Закавказзі, в Туреччині, Криму та Молдові, на північному заході Індії, в Каліфорнії.
Сорти інжиру
- Кримський Чорний — виведений вченими Нікітського ботанічного саду ранній сорт з великими солодкими ягодами в тонкій темної шкірці.
- Сірий ранній — ранній сорт з плодами середнього розміру і світло-коричневою або фіолетовою шкіркою й надзвичайно смачною м’якоттю.
- Далматський або Турецький білий — самозапилювальний сорт, що вважається одним з кращих серед ранніх. Плоди великі, вагою до 180 г.
- Кадота” або Адріатика — білий сорт, виведений і популярний в США. Морозостійкий (витримує температури до мінус 10°С), середньостиглий, транспортабельний.
Брунсвік (Brunswick) — ранній сорт з плодами вагою до 200 г, витримує зниження температури до мінус 27 °C. Світлі плоди мають фіолетовий бік і м’якоть малинового кольору.
Інжир: дерево
Інжир може плодоносити двічі за рік (це стосується всіх перерахованих вище сортів). Дерево солнцелюбне, швидко й розлаписто зростає, досягаючи висоти до 10 м і проникаючи корінням вглиб до 120 м. Як цвіте інжир, зовсім непомітно, адже квіти інжиру розташовані всередині суцвіть в корі, відчого здається, ніби плоди виникають просто з гілок. При цьому у дикого інжиру всі типи суцвіть розташовуються на одному дереві, а у культурних дерев жіночі суцвіття утворюються на одних деревах — фігах, а чоловічі – на інших — капріфігах, а запилюють інжир крихітні фігові оси, 1−2 мм завдовжки.
Це одна з найстаріших рослин, що супроводжують людину. Інжир розводили за 5000 років до н.е. в Урарту і за 2700 років до н.е. у Стародавньому Єгипті. Фіги й виноград в біблійні часи вирощувалися поруч і потрапили до Вічної книги в якості символів миру, вічного життя, здоров’я, щастя. Стародавні греки вважали інжир символом родючості і настільки цінували його, що в якийсь момент заборонили експорт винних ягід. У Стародавньому Римі м’яке листя фіги використовували як серветки.
Інжир: користь
Інжир має високий вміст натуральних цукрів, мінералів і розчинних волокон. Мінеральний склад включає калій, кальцій, магній, залізо і мідь, і є хорошим джерелом антиоксидантів, вітамінів, А і К, які сприяють здоров’ю і гарному самопочуттю.
100 г свіжого інжиру містять 43 калорії, 1.3 г білка, 0,3 г жирів, 9,5 г вуглеводів (переважно фруктози), 2 г клітковини. У 100 г сушеного інжиру 200 калорій, 3,3 г білка, 1,5 г жирів, 48,6 г вуглеводів, 9,2 г клітковини.
Свіжий інжир забезпечить організмові запаси вітамінів В1, В2, каротину, мінеральних речовин і аскорбінової кислоти. А інжир сушений допоможе вгамувати голод в холодну пору року, коли тягне на солодке і калорійне. Найніжнішим вважається сушений інжир свіжого врожаю, який надходить у продаж з жовтня по січень, ці увяленні ягоди немов наповнені медовим сиропом. Більшість корисних речовин зберігаються в сушеному інжирі і навіть у варенні.
Завдяки високому вмісту калію інжир корисний для нервової та серцево-судинної систем. Він допомагає знизити тиск і позитивно впливає на діяльність серця, а фермент фіцин запобігає утворенню тромбів і знижує рівень холестерину в крові. При лікуванні серцево-судинних захворювань інжир рекомендується нарівні з ліками.
Кількість заліза в інжирі перевершує зміст в яблуці, тому фіги рекомендують приймати в їжу хворим на анемію і вагітним. Кальцій допомагає зміцнити кістки і робить інжир корисним при остеопорозі. Ще інжир корисний при простудних захворюваннях, для зміцнення печінки, при артриті. Він має потогінну дію, і разом з потом допомагає позбавлятися від надлишкового жиру. Сушений інжир завдяки високому вмісту клітковини і пре-біотиків має ефект проносного і сприятливо впливає на кишечник в цілому.
Сушений інжир – при застуді інжир заливають бурхливим молоком і наполягають / Фото: Tom Hermans / Unsplash
Інжир не рекомендують приймати людям, що страждають на діабет і панкреатит, при гострих запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, а також хворим з порушенням обміну щавлевої кислоти, наприклад, при подагрі.
Як їсти інжир
Екологічно чистий інжир їдять зі шкіркою — досить просто розламати плід навпіл і насолоджуватися. Оскільки інжир швидко псується, не варто розраховувати на його зберігання довше 1−2 днів. Вибирайте м’які плоди з солодким ароматом, без слідів ударів на шкірці. Сушений інжир зберігається набагато довше. Купуючи інжир на ринку, переконайтеся, що на ньому відсутня цвіль. Найкраще сушений інжир зберігається в холодильнику.
Інжир їдять сирим в чистому вигляді, додають в салати і фруктові боули, додають в сирну тарілку до гострих сирів і використовують як прикрасу тортів, з інжиру випікають тарт і готують варення. Сушений інжир рекомендують промити, потім залити і ще раз промити окропом, злити і просушити протягом 5 хвилин в духовці – або ще раз залити гарячою водою і залишити, щоб інжир розм’як.