Як удобрити ґрунт на дачі

Якщо ви на присадибній ділянці вирощуєте плодові дерева та чагарники, а також маєте город, перед вами щороку постає питання – як удобрити ґрунт . З одного боку, ми хочемо, щоб наші врожаї були вирощені органічним методом, тобто. без додавання будь-яких добрив промислового виробництва. З іншого – чекаємо на високі врожаї. Як же звести два ці бажання до одного знаменника?

Вам знадобиться

1. – грунт;
2. – мінеральні добрива;
3. – Органічні добрива;
4. – Вапно;
5. – Лопата.

Інструкція

• Внесіть глину, якщо у вас піщаний ґрунт. Додайте річковий пісок, якщо глинистий. Це необхідно зробити, щоб поживні речовини не йшли вглиб землі та не вимивалися дощами. Інше правило, обов’язкове для виконання – дотримання сівозміни. Вкрай важливо, щоб представники однієї родини не росли на грядці два роки поспіль. За великим рахунком, їх можна повертати на місце лише за 3-4 роки. Винятки – багаторічники. По-перше, це запобігатиме можливим захворюванням (наприклад, кілу – у хрестоцвітих). По-друге, захистить ґрунт від дефіциту поживних речовин. Адже однакові культури разом із високими врожаями виносять одні й самі мікроелементи.
• Візьміть за правило осінню підготовку ґрунту. Почніть її зі збирання всіх рослинних решток поточного року. Обробіть інтавіром або іншою речовиною від шкідливих комах. Основна підготовка грядок залежить від культури, яка зростатиме на цьому місці. Наприклад, для коренеплодів ґрунт необхідно удобрити з осені подвійним суперфосфатом, внісши 4-5 г речовини на 1 кв.м. грядки. Для цих городніх культур краще внести з осені та органічні добрива. Це може бути свіжий гній – чистий або змішаний із соломою, як варіант – компостна земля.
• Проведіть грунт . Вапно – гарне добриво, якщо у вашій землі підвищений рівень pH. У цьому випадку, проводячи 1 раз на 4-5 років осіннє вапнування, можна досягти суттєвого підвищення врожаїв. На наступний рік після внесення вапна доречно посадити хрестоцвіті – редис, ріпу, редьку, всі види капусти. Одночасно вносити органіку не рекомендується. Це знизить користь обох добрив. У разі гній і перегній вносять безпосередньо під посадку.
• Внесіть гній, що перепрів, разом з весняним перекопуванням у тому випадку, якщо збираєтеся вирощувати листові овочі: салат, кріп, петрушку, кінзу та ін. Також чуйні на весняне удобрення грунту органікою огірки, гарбуз і кабачки. Для цих культур разом із гною можна порадити передпосадкове внесення азотистих добрив, наприклад, сечовини. Приблизно в середині червня весь город можна підгодувати калійними, вони добре діють на зростання овочевих культур та їх стійкість до захворювань.

Добриво ґрунту навесні

Добриво ґрунту на ділянці навесні

Гаряча пора на городі починається навесні з перекопування ділянки. Один із важливих агротехнічних прийомів – внесення підживлення. Для оптимального зростання та розвитку всіх овочевих та ягідних культур у ґрунті повинні бути присутніми у достатній концентрації макро-, мікроелементи та інші поживні сполуки, необхідні рослинам. Тільки тоді можна говорити про здобуття хорошого врожаю.

Найпростіший спосіб заповнити нестачу цих речовин – провести удобрення ґрунту навесні , внісши до нього мінеральні та органічні елементи.

Внесення органіки

Вважається, що гній (перегній), що перепрів, найбільш сприятливо впливає на родючість грунту. Органічні добрива розпушують землю, структурують її та наповнюють великою кількістю корисних мікроелементів. Вносити органіку рекомендують раз на три-чотири роки на важких ґрунтах та раз на два роки на піщаних. Весь цей період добрива продовжують діяти. За кілька тижнів до весняного перекопування та посіву овочевих культур по ділянці розсипають перегній, торф або готовий компост. Норма внесення – 10-літрове відро добрива на кв. метр землі.

Комплексне внесення мінеральних та органічних добрив

Навесні доцільно закладати в ґрунт органіку, якою використовують перегній або готовий компост із розрахунку: відро добрива на кожен квадратний метр, одночасно з мінеральними складами. Оптимальне поєднання – перегній (компост) + суперфосфат + сульфат калію (по столовій ложці кожного мінерального складу додати відро органіки). Щоб максимально забезпечити рослини поживними елементами і створити сприятливу кислотність грунту для тепличних культур, рекомендується навесні вносити в землю і деревну золу, з розрахунку 1 повна склянка на кв. метр.

Внесення мінеральних добрив

Найпоширеніший спосіб весняного збагачення ґрунту – використання азотних добрив, зокрема, аміачної селітри. Якщо наприкінці попереднього сезону при осінньому перекопуванні ви не удобрювали землю калійними та фосфорними добривами, то допускається їх внесення навесні. Однак, слід пам’ятати, що калійні підживлення з хлором закладають вже пізно, оскільки більшість рослин погано реагує на цей хімічний елемент. Як калійні добрива навесні вносять або деревну золу, або сульфат калію.

Приблизні норми внесення суперфосфату, селітри та безхлорних субстратів: 30 г кожного добрива на кв. метр городу. Популярні серед городників для добрива грунту навесні та комплексні мінеральні склади, наприклад, аммофоска, нітрофоска, азофоска та ін.

Весняна пора – це пробудження природи та активна підготовка до майбутнього сезону. Легкій вам роботи на присадибній ділянці та рясні врожаї! До зустрічі!

Новини сайту на вашу електронну пошту! Введіть свій Email

Як удобрити землю

Для того щоб щороку отримувати високі врожаї овочів і фруктів, необхідно заздалегідь подбати про те, як удобрити землю. Восени для добрива ґрунту настає сприятливий період – всі рослини прибрані, роботи в саду та на городі завершені і тепер якраз подумати, чим удобрювати землю. При цьому, з одного боку, ми хочемо, щоб добрива були якомога натуральнішими, а врожаї були вирощені органічним способом, без застосування добрив промислового виробництва. А з іншого боку хочеться високої врожайності, а отже, добрива мають бути якомога врожайнішими.

Усі добрива поділяються на 3 групи: органічні, мінеральні та органомінеральні добрива.

Органічні добрива

Вони в свою чергу також поділяються на 2 групи: тваринного походження та рослинного. До рослинних добрив відносять компости та торф, а до тварин – гній та послід птиці. При добриві органічними речовинами значно покращується структура грунту і це сприяє розмноженню живих організмів, які приносять користь і грунту і рослинам. Існують і деякі недоліки – може виникнути дисбаланс поживних речовин, у такому добриві може траплятися насіння бур’янів, а також органіка може викликати хвороби рослин та притягати токсичні речовини.

Якщо Ви вирішили використати органічні добрива, то краще застосовувати компост. Готується він просто: на площі близько 10 кв. метрів розкладають солому завтовшки 15 см, потім шар гною – 20 см, шар торфу – 15-20 см. Поверх насипають фосфоритне борошно і вапно, змішані в пропорції 1:1. на 1 кв. метр треба сипати 50-60 г суміші. Зверху ще раз засипають шар гною товщиною 15-20. Усі шари накривають тонким шаром ґрунту та витримують 7-8 місяців.

Що стосується добрива гноєм, то в наш час поголів’я великої рогатої худоби скоротилося, і тому доводиться шукати альтернативу. Як продукти рослинного походження для добрива можна використовувати все, що росте і гниє: скошену траву, опале листя, бадилля і бур’яни і т.д.

Свіжим гноєм удобрювати землю не можна. Потрапляючи в теплу і вологу землю, таке добрива починає активно розкладатися та виділяти тепло та гази, тому врожай може просто згоріти. Свіжий гній застосовують лише для підживлення зміцнілих рослин, розводячи його водою та поливаючи міжряддя. Також можна використовувати висушений гній, насипаючи тонким шаром між рядами.

Краще використовувати гній, якщо він відлежав хоча б рік – за цей час він розкладається і перетворюється на перегній. У чистому вигляді гній і курячий послід гниють гірше, так що краще ці продукти життєдіяльності тварин розбавити соломою, листям, тирсою і навіть подрібненою макулатурою (краще брати папір без друкарської фарби).

Мінеральні добрива

Ці хімічні речовини слід застосовувати обережно та строго за нормою. Зазвичай садівники та городники використовують азотні, калійні, марганцеві, вапняні та інші типи таких добрив. До найпоширеніших азотних добрив відносяться селітри, сечовина, аміачна вода та аміак. Вносять азотні добрива двічі на рік – вперше приблизно у середині квітня, а вдруге – у середині листопада. Спосіб їхнього внесення однаковий в обидва сезони – добрива розкидають вручну, а потім землю культивують. Краще, якщо земля при цьому буде вологою. Калійні добрива значно підвищують урожаї. Зазвичай калій у ґрунті знаходиться у важкодоступній формі, тому потреба рослин у ньому велика. Вносити калійні добрива краще восени період разом із гною перед основною обробкою землі.

Фосфорні добрива також є важливими для рослин. Без цього елемента неможливе утворення хлорофілу в рослинах, тому внесення таких добрив не лише підвищує врожайність, а й покращує якість продуктів рослинного походження. Фосфорні добрива розкидають на поверхні ґрунту, а потім перекопують на глибину близько 20 сантиметрів.

Оргомінеральні добрива

Вони є гуміновими складами з мінеральних та органічних речовин. Кожен препарат застосовується за індивідуальною схемою, але є загальні правила. Для відкритого ґрунту застосовують обприскування, а для закритого – поверхневий полив, краплинний полив, дощування та ручне обприскування по листі. Для обробки насіння використовують 300-700 мл добрив на одну тонну насіння, для листового підживлення – 200-400 мм на 1 гектар посівів, для обприскування – 5-10 мл на 10 літрів води, а для краплинного поливу – 20-40 мл на 1000 літрів води для поливу.

Окремо варто згадати рослини, які покращують ґрунт. До них відносяться суріпиця, олійна редька, ріпак, турнепс та інші. Донедавна з метою поліпшення ґрунту використовувався лише люпин, який збагачував землю азотистими мінеральними добривами, але останнім часом стали відомі й інші не менш корисні та ефективні рослини.

Наприклад, після збирання врожаю можна засіяти ділянку сурепіцею, яка до настання морозів встигне зійти і зросте до рослини з 6-8 листочками в розетці. Провесною, після сходу снігу, вона почне інтенсивно зростати і до початку травня її слід заорати в грунт. Після цього земля збагатиться мінеральними та органічними речовинами та покращить структуру. До того ж, у суріпіці міститься велика кількість фітонцидів, які знищують хвороботворні організми у ґрунті.

Якщо є можливість невикористання земельної ділянки цілий рік, то можна засіяти її олійною редькою. При цьому ґрунт отримає необхідну норму поживних речовин, а бур’янів буде набагато менше. На одну сотку землі йде приблизно 70 г насіння редьки. Для рівномірного висіву краще змішати насіння із річковим піском.

Як правильно удобрювати гноєм

Купив будиночок з 6 сотками, є невеликий город, яблуні, вишні, сливи.

Прибрав восени все бадилля від помідорів, огірків, перцю, весь майданчик городу перекопав і граблями розрівняв по осені, прибрав усі бур’яни. Сьогодні привезли один камаз гною, кажуть два роки, і вирішив розкидати його по всій ділянці, де перекопав.

Скажіть, будь ласка це правильно чи ні?

Розкажіть будь ласка поетапно як мені удобрювати гноєм землю, щоб був урожай.

Спочатку поверх землі розкласти гній і перекопати або спочатку перекопати, а потім розкидати гній ОСІННЯ?

Також можна класти гній під дерева.

Марина, Некрасівське

Якщо гній дворічний, то він вважається перепрілим. Він у принципі універсальний, підійде практично під усі культури. Навіть за невеликого перебору він не викликає негативних наслідків. Обережність потрібна лише при поводженні з хвойними та вересовими рослинами. Удобрювати гною восени в чомусь вигідніше, ніж навесні: всі корисні речовини входитимуть у ґрунт поступово, повільне розкладання сприяє тому, що налагоджується родючість ґрунту. Під усі культури гній вносять приблизно відро на 1 кв. ґрунту. Незакопаним його краще не залишати — загубиться більшість корисних речовин. Тому спочатку краще розкидати, потім закопати.

Що стосується дерев – гній можна розкласти після листопада прямо на опале листя товстим шаром, тільки не впритул до приствольних кіл на відстань кола крони. Зверху замульчуйте товстим шаром соломи, хвої або що знайдеться для цього. У такому «бутерброді» листя під товстим шаром гною розкладається і при цьому знезаражується. Ґрунт теж. Коріння на зиму добре вкрите і утеплене, шкідники, що пішли в землю, з-під такого товстого шару не можуть вибратися заради прокорму і гинуть. Дерева та чагарники отримали на цілий рік збалансовану поживну порцію корисних речовин і в сезон не так потребуватимуть додаткових підживлень. Таку процедуру можна влаштовувати щороку після листопада, не надто поспішаючи — краще один раз, але якісно.

А копали навіщо? І бур’яни дарма прибирали! Гній їх вам стільки подарує, що все літо полоть будете. Добре, якщо тільки лобода в гості нагрянеться, а не багаторічні, з якими впоратися дуже важко.

Якщо ви викопали землю, то відразу зробіть грядки. Самі грядки не ширші за 50 сантиметрів, а міжряддя має бути таким, щоб садовий тачок-візок вільно проїжджати міг. Розкладіть свій гній лише у міжряддя. Товстим шаром. Під ним уже восени і з весни з’являться дощові черв’яки, вони гній самі без вашої допомоги перероблять. І понесуть усі поживні речовини в пухкі грядки. Вам їх копати навесні не доведеться. Так удобріть грядки за допомогою черв’яків, позбавте себе радості перекопування грядок, позбавте грядки від гнойових бур’янів, а себе від зайвого прополювання. Адже в міжряддях можна і сапкою пройтися. А на грядках кожну травинку доведеться пальчиками вищипувати, видобуваючи коріння. Крім того, по таких міжряддях можна буде ходити в будь-який дощ, бруду на них не буде. Та й роботи з розкидання гною значно менше. І не доведеться точно слідувати дозування на квадратний метр.

А наступної осені можете, якщо захочеться, перекинути ґрунт із грядок на міжряддя, ось гній, вірніше, його залишки, і закриєте. Хоча це вже зайве. Самі переконайтеся, що так простіше, легше та вигідніше.

Гній ґрунт закисляє, тому, куди б ви гній не поклали, доведеться полити ґрунт гуміновими препаратами. А для знищення плісняв, тобто грибків, обробити бактеріальними препаратами. Наприклад, Байкал чи Фітоп-Флора-С. Це потрібно зробити обов’язково навесні, щойно прогріється ґрунт, краще до посадки рослин. Останній раз редагувалося 15 жовтня 2013, 19:06

Не знаю, правильно чи ні — не за рахунок думки у кожного дачника своє)) — але розповім, як використала гній. Ми його завозили теж завжди восени (навесні дорога встановлювалася дуже пізно — коли вже майже посаджено). Але ніколи я з осені та ще на всій площі його не вносила. Вивантажували його з трактора на підготовлену територію (я застеляла землю в цьому місці руберойдом, або старою плівкою — загалом, що під рукою є), потім уся ця купа підрівнювалася, ховалась (старим шифером або іншим підручним матеріалом) і залишалася до весни. І вже весною я цей гній використовувала при необхідності. До речі, з бур’янами через нього особливих проблем не виникало (це, в основному, лихо свіжого гною), а проблему зайвої кислотності добре вирішує зола . Тільки одночасно з гноєм її вносити не радять.

як удобрити ґрунт на городі (крім гною)?

Oksa

Санечка Мармеладова

Нагодуйте ґрунт! Як зробити землю на дачі родючою?

Так, земля може стати родючою і без внесення жорсткої хімії, при роботі з лише органікою. Звичайно, фізичні навантаження при цьому не особливо знизяться, зате дачник буде впевнений в екологічній чистоті вирощеної продукції, зниженні фінансових витрат, а також поліпшенні кількісної частини врожаю.

Варто прибрати убік всі поняття про гідропоніку, генну модифікацію, комплексні добрива. Це можна залишити на потім, коли мова піде про додаткову хімію та сучасні методики швидко підняти врожай. Тема корисна, але його активація цікава щодо промислових масштабів вирощування культур. Якщо ж хочеться отримати якісну картоплю, томати, кукурудзу, перець, капусту та інші необхідні продукти для себе, а не на продаж, доведеться діяти трохи іншими способами!

Вихідні дані ґрунту

Не варто відразу після покупки дачної ділянки, або як тільки ви вирішили висадити город, завозити тоннами перегній та сипати відрами суперфосфат та азот у землю. Це не призведе до позитивних результатів, адже перенасичення родючого шару різного роду хімічними елементами може зіграти злий жарт. Можна отримати цілком зрозумілі природними процесами реакції – швидка вигін зелені, спалена коренева система, відсутність зав’язі, передчасне в’янення, гниття плодів та інші!

Щоб уникнути подібних негативів, потрібно спочатку визначити:

• Механічний склад ґрунту. Класифікація за трьома групами – ґрунти піщані-супіщані, суглинок, легкий або середній, а також важкий суглинок або глинистий ґрунт. Виконується простий агрономічний тест! Жменя грунту змішується з невеликою кількістю води і добре затискається в кулаку, щоб видалити надлишок вологи. Тепер потрібно скачати з отриманої маси ковбаску: якщо вона розвалюється – ґрунт на ділянці піщаний-супіщаний, якщо скочується, але лопається при цьому – суглинок, у разі можливості згорнути ковбаску в кільце без видимих ​​пошкоджень та тріщин форми – глина!
• Реакція ґрунтового середовища. Також класифікація за трьома групами, а саме кислий грунт, нейтральний і лужний. Найбільш відповідна переважної кількості дачних рослин – нейтральний ґрунт – pH 6,5-7,0. Визначення реакції проводиться простим аналізом, із застосуванням спеціального набору для садівників та городників. Готовий тест із індикаторами купується в будь-якому спеціалізованому магазині!

Перша мініферма

Готовий вермикомпост накладно купувати у спеціалізованих виробників, зате цілком можна отримувати самостійно, живучи протягом року у приватному будинку. Якщо такої можливості немає, цілком підійде типовий балкон міської квартири (хтось тримає міні-ферми у ванній кімнаті або кухні під столом або навіть на столі у спеціальному біоферментаторі). Неприємного запаху нема. Черв’яна ферма пахне свіжою землею.

Черв’яки краще розвиваються та переробляють компост при температурі близько +20 C та вологості від 70 до 80%.

Типова саморобна ферма – ящик із пластику, дерева, хтось використовує оцинковку з наступними габаритами: довжина – 60 см, ширина – 40 см, глибина – 50 см. На дні проробляються дренажні отвори за допомогою свердла діаметром 4 мм. Готовий ящик встановлюється на піддон відповідних розмірів (конструкція за аналогією з горщиком квітки).

У таку «плантацію» достатньо запустити лише 1 сім’ю черв’яків. За зиму Ви отримаєте 1 ящик добрива, а за літо – 2 ящики. Цілком достатньо, щоб регулярно удобрювати квітки в горщиках і вчасно отримувати найкращий ґрунт для своєї розсади. Надлишки хробаків можна випускати влітку (стосується тільки зимостійкої породи «старатель», каліфорнійський хробак взимку не виживе) на ділянку, в компостні купи, роздавати сусідам, використовувати для риболовлі.

Нейтралізація кислого ґрунту

• У посушливих районах частіше можна визначити лужний ґрунт;
• Якщо регіоні переважають чорноземи, показники їх будуть нейтральними;
• У регіонах, навколо яких розташовано безліч річок, торфовищ та боліт – кислі ґрунти!

© d-collection-shop.ru Рослини погано ростуть на ґрунтах, якщо її показники вищі за pH 7,5 або нижче за pH 5,0. Культури схильні до захворювань, пригнічення шкідниками, слабкого розвитку в цілому. Відповідно, якщо й буде врожай на ділянці, досить слабкий. Більшою мірою, стосується це чутливих культур, серед яких салати, буряк, капуста, цибуля та огірки.

• Зайва кислотність із ґрунту усувається внесенням золи, доломітового борошна звичайної крейди або вапна;
• Щоб змінити лужний ґрунт до сприятливого рівня, проводиться гіпсування ґрунту – внесення меленого гіпсу!

Склади вносяться у ґрунт від 100 г/м2 та до 300 г/м2, залежно від серйозності відхилень від основних показників нейтрального ґрунту. Найкращий період для проведення робіт – осінь та весна. Процес строго по чистому ґрунту. Розкидання вибраної речовини вручну або з використанням спеціального інвентарю, а далі скоплення землі на ділянці, щоб крейда, гіпс або зола потрапили на глибину до 15-25 см. Внесення проводиться раз на 4-5 років для постійного підтримання потрібного рівня кислотності!

Мульчування

Мульчування – варіант повільного, але постійного насичення ґрунту поживними речовинами. До додаткових переваг відносять обмеження зростання бур’янів, їм просто не пробитися через шар трави.

Мульчу роблять із скошеної або вирваної трави, розкладаючи рослини по грядках та між ними. Шар добрив може сягати 10 див, під час сезонних заморозків грунт і коріння вкривають шаром трави до 15 див.

• пом’якшення ґрунту на ділянці;
• збереження вологи, оскільки трава перешкоджає швидкому випаровуванню води – це важливо для піщаних ґрунтів;
• забезпечення постійного підживлення через поступове та тривале розкладання трави.

Досвідчений садівник, городник та квітникар.

Мульчування скошеними рослинами є особливо ефективним способом розпушування важких ґрунтів із глиною. Викладати мульчу можна з періоду танення снігу та до осінніх заморозків.

Поліпшення механічного складу ґрунту

Обов’язково наявність чотирьох наступних умовних режимів: тепловий, живильний, водний та повітряний. Якщо грунт є в міру теплим і вологоємним, має здатність вбирати і віддавати поживні елементи, а також підтримувати повітрообмін, це відмінний результат. Частіше, такими показниками має легкий та середній суглинок!

Якщо грунт є глинистим або піщаним, забезпечення одразу чотирьох сприятливих факторів практично неможливо, і рослини вирощуються в дисбалансі, що призводить до численних проблем!

Тирса лежала

Тирса відмінно розпушує і структурує грунт. Але їх необхідно перед внесенням правильно підготувати, вносити свіжу тирсу не рекомендується. Оскільки вони забиратимуть азот із ґрунту під час перегнивання і можуть знизити родючість ґрунту.

Використовуйте тільки тирсу. Перед внесенням їх замочують на добу в 1% розчині сечовини. Також чудово підходить тирса, яка використовувалася як підстилка для домашніх тварин (кроликів, кіз, овець) і вже була рясно змочена їх сечею.

Одного відра такої дозрілої тирси буде достатньо на квадратний метр городу.

Легкі ґрунти на ділянці

Легкі ґрунти відрізняються не найкращими показниками через швидку втрату води, з якої разом йдуть і поживні речовини. Відповідно, у родючому шарі, який становить близько 20 см, не залишається підживлення для рослин. З іншого боку, легкі ґрунти швидко прогріваються і добре утримують тепло, відрізняються якісним повітрообміном.

Для стабілізації ґрунту, його обтяжують внесенням глини, вологоємність підвищують добривом перегноєм. Добре використовувати для підвищення поживної складової компост. Обережно слід надходити з торфом, який може підвищити кислотність ґрунту.

Як приготувати ідеальний родючий ґрунт з нуля.

Приготувати родючу землю самостійно легко. Але відразу скажемо, що просто змішавши компоненти, отримати її не можна. Її формування – це багаторічний процес. Потрібний терпець. Якщо ж ви не готові чекати, родючий ґрунт можна купити в мішках або замовити машину. Тільки зважте, що брати землю потрібно у перевірених постачальників, щоб бути впевненим у її якості.

Якщо ви не хочете ризикувати, можна приготувати родючий ґрунт самостійно, змішавши два головні компоненти – торф та пісок. Матеріали не повинні мати сторонніх включень та сміття.

При цьому ідеальне співвідношення матеріалів для родючого ґрунту таке:

Далі ми докладніше зупинимося на кожному компоненті та розповімо, як їх вибрати.

Торф

Для родючого ґрунту використовують такі види торфу:

Розглянемо докладніше кожен тип. Особливу увагу звернемо на міру розкладання. Адже що вона вище , то більше в матеріалі поживних елементів і, тим корисніший торф.

Низинний торф

Для родючого ґрунту рекомендується використовувати саме низинний торф. Він відрізняється високою концентрацією мінеральних елементів, оскільки ступінь розкладання – більше 40%. Вологість досягає 70%, а кислотність рН – 4-6 (тобто він слабокислий та нейтральний). Зазвичай має чорний колір. У низинному торфі живуть мікроорганізми, завдяки яким коренева система рослин отримує достатньо поживних елементів та тепла. У процесі життєдіяльності вони переробляють залишки рослин та виділяють тепло.

Через те, що низинний торф сильно вбирає воду, він схильний до формування грудок. Такий природний матеріал вважається самообновлюваною і самодостатньою системою, яка може підживлюватися рослинними культурами, що виростають у ній.

Докладніше про цей матеріал читайте на сторінці Низинний торф.

Верховий торф

Йому властива висока пористість та здатність утримувати вологу. Верховий торф не дає усадки та відрізняється гарною теплоізоляцією. Ступінь його розкладання варіюється від 25 до 40%. Це середній показник утримання поживних елементів. До того ж верховий торф має високу кислотність.

В основному його додають для підкислення землі, наприклад, при вирощуванні щавлю, картоплі, суниці тощо. У такому разі його вносять у піщаний та суглинистий ґрунти у співвідношенні 1:1. Попередньо верховий матеріал потрібно прокомпостувати в купах та ямах для розкладання органіки. Ця процедура трохи знижує високий показник кислотності.

Докладніше про цей матеріал читайте на сторінці Верховий торф.

Нейтральний торф

Цей торф розташовується між низинним та верховим. Він характеризується слабокислою реакцією, наявністю великої кількості мікроелементів та поживних речовин за невисокого ступеня розкладання (20%). Його можна вносити в грунт без компостування, але попередньо потрібно подрібнити і дати вивітритися в купах не менше 6 місяців.

Незважаючи на вищесказане, нейтральний торф – не найкращий для грунту компонент, тому що азот у ньому довго переходить у зручну для рослин форму. Сухий нейтральний торф поглинає з ґрунту вологу, яка потрібна рослинам. Саме тому його додавання є неефективним і навіть шкідливим.

Докладніше про цей матеріал читайте на сторінці Нейтральний торф.

Підсумовуючи, скажемо, що для городу краще підходить низинний торф. Він має нейтральний склад, його люблять рослини. До того ж, його внесення допомагає заощадити час і трудовитрати, оскільки він не потребує додаткового компостування. Верховий вигляд, через підвищену кислотність, потребує попередньої обробки перед внесенням у ґрунт. Перехідний торф підходить для компостування.

Пісок

Пісок – ще один важливий компонент родючого ґрунту. Він підвищує його пухкість, а водночас водо- і повітропроникність. Але це можливо тільки в тому випадку, якщо пісок чистий, не містить пилоподібних і глинистих частинок, сміття, сторонні включення. Тому далеко не кожен різновид піску підходить для створення родючого ґрунту. Давайте розберемося чому.

Є кілька основних видів піску:

Зупинимося докладно кожному з них.

Річковий пісок

Цей різновид ідеально підходить для родючого ґрунту. Він видобувається з дна рік, тому спочатку чистий, тому що очищається від більшості домішок завдяки постійному впливу водяного потоку. Відсоток вмісту пилоподібних та глинистих частинок у нього всього 0,9-2,1%. Якщо додати такий пісок у ґрунт, він забезпечить його пухкість та повітропроникність. До того ж, у ньому добре зберігається волога, коріння рослин безперешкодно та легко розростається.

Докладніше про цей матеріал читайте на сторінці Річковий пісок.

Кар’єрний пісок

Цей пісок видобувають у кар’єрах бульдозерами і рідко піддають додатковій обробці. Тому в ньому можуть бути сторонні включення, сміття, глина. Такий матеріал можна використовувати для створення родючого ґрунту, попередньо його очистивши.

Якщо говорити про кар’єрний пісок нашого регіону, він вважається досить чистим: вміст глинистих та пилоподібних частинок тут 0,5-2,2%, а глини в грудках немає взагалі. Це означає, що з його допомогою можна без проблем приготувати родючий грунт. До того ж, кар’єрний пісок дешевший, ніж річковий. Тому, вибираючи цей різновид, ви можете заощадити.

Докладніше про цей матеріал читайте на сторінці Кар’єрний пісок.

Кварцевий пісок

Такий вид піску одержують шляхом механічного дроблення порід, що містять кварц. Він відрізняється хімічною чистотою та інертністю, однорідністю структури. Сторонніх частинок у такому матеріалі 0,2-2%. Здебільшого його використовують для промислових, рідше для будівельних робіт. Але його можна використовувати і для рослин.

Цей пісок покращує характеристики ґрунту, роблячи його більш пухким. Перекопувати таку землю легшає, оскільки вона виходить легша і пориста. Також кварцовий пісок допомагає швидко коренитися в кореневій системі і добре утримує вологу в землі. Але головний його мінус – найвища вартість.

Докладніше про цей матеріал читайте на сторінці Кварцовий пісок.

Таким чином, оптимальними для родючого ґрунту вважаються річковий пісок та кар’єрний. Вони мають відмінні характеристики, які дозволяють створити якісний родючий грунт. Можна взяти для цієї мети і кварцовий пісок, але дорогий.

Тепер, коли ми з’ясували, які компоненти краще підійдуть для ідеальної родючої землі, поговоримо про те, як її зробити. Нагадуємо, що в першу чергу ми розглядаємо технологію приготування родючого ґрунту з нуля.

Технологія приготування родючого ґрунту

По суті, родюча земля є однорідною сумішшю з торфу і піску. Додатково вносять органіку.

Отже, етапи приготування родючого ґрунту наступні:

Розглянемо кожен етап докладніше.

Підготовка компонентів та замішування

Приготування родючого ґрунту своїми руками – нескладний процес. Потрібно взяти торф, пісок та змішати їх до однорідної маси. Головне тут – врахувати всі рекомендації щодо підготовки компонентів.

Ось кілька корисних порад:

• Купуючи матеріали, правильно розраховуйте обсяг. Адже родючу землю, яку ви приготуєте, потрібно буде засипати на ділянку шаром не менше ніж 30 см.
• Торф необхідно провітрити на відкритому повітрі, зробивши маленькі купки. Так він має відлежати кілька днів. У купах він втратить вологу, а діяльність мікроорганізмів посилиться.
• Якщо ви використовуєте верховий торф, який має високі показники кислотності, його необхідно заздалегідь поінформувати. Для цього в 100 кг торфу додають 4-6 кг вапна та перемішують її.
• Переконайтеся, що в піску немає сміття, грудок глини та рослинних решток, які здатні загальмувати зростання рослин. За потреби можна пропустити пісок через будівельне сито.
• Торф та пісок ретельно змішайте у пропорціях 7:3 за допомогою лопати. Отримана суміш повинна мати комковатую структуру та темний відтінок.
• Якщо ви не будете використовувати землю відразу, зберігайте її в поліетиленових мішках. Це дозволить зберегти поживні елементи та вологу структуру.

Знезараження

Коли ви приготували ґрунт, його потрібно додатково знезаразити. Роблять це в період підготовки ґрунту для посіву насіння. Дезінфекція дозволяє очистити землю від негативного впливу мікроорганізмів та шкідників. Найефективніше це робити за допомогою хімічної та термічної обробки.

Процедуру можна провести 4 способами:

Далі докладніше розглянемо кожний метод.

Протруювання

Вважається найпростішим способом. Роблять його за допомогою марганцівки.

Інструкція тут така:

1. Візьміть 10 г марганцівки (трохи менше половини чайної ложки) і розчиніть її в 20 л води, попередньо зігрітої до 70°С.
2. Розчин розмішайте, доки всі кристали не розчиняться.
3. Поступово розподіліть суміш по ділянці.

Розчину об’ємом 20 л вистачить для площі 6-8 м2.

Пропарювання

Це ефективний метод знезараження, який додатково ще насичує ґрунт вологою.

Що зробити для пропарювання:

1. Візьміть великий друшляк і насипте в нього приготовлену родючу землю.
2. Помішуючи, тримайте друшляк над каструлею з киплячою водою близько 8 хвилин.

Такий спосіб украй незручний для великих ділянок, але для окремих грядок або рослин у горщиках він цілком підходить.

Прожарювання

Спосіб полягає у прогріванні ґрунту.

Для цього потрібне наступне:

1. Розсипте 5-сантиметровий шар землі на металевому аркуші.
2. Трохи зволожте ґрунт і помістіть у духовку (температура 70-90 ° С) на півгодини.
3. Дочекайтеся охолодження та використовуйте на ділянці.

Цей метод також підійде для невеликого обсягу ґрунту.

Проморожування

Цей спосіб підійде, якщо ви замішали родючу землю восени.

Інструкція гранично проста:

1. Мішок із ґрунтом винесіть на 2-3 дні на вулицю під час заморозків.
2. Потім промерзлу землю занесіть у тепле приміщення на 4-5 днів. Це дозволить «розбудити» насіння бур’янів та шкідників.
3. Потім знову виставте мішок із ґрунтом на холод.

Таку процедуру необхідно повторити не менше ніж 2-3 рази.

Наступний пункт після знезараження – додаткове внесення органіки для покращення якісних характеристик родючого ґрунту.

Внесення добрив

Щоб підвищити механічний склад ґрунту, до нього рекомендують додатково внести органічні добрива.

Можна зупинити свій вибір на:

У кожного з них є свої рекомендації щодо дозування та внесення. Так, наприклад, під рослинні культури не можна вносити свіжий гній, інакше можна спалити їхнє коріння. Компост – найбюджетніший варіант, але його склад залежить від способу його приготування та компонентів, що вносяться. А комплексні промислові добрива є достатньо концентрованими, тому їх потрібно розводити з водою.

Детальніше про гній та його різновиди читайте статтю Гній.

Всю корисну інформацію про перегної ви можете знайти на сторінці Перегної.

Про інші органічні добрива, їх класифікацію та склад читайте статтю Класифікація органічних добрив.

Щоб дізнатися про різні засоби застосування органіки, рекомендуємо ознайомитися з текстом Застосування органічних добрив.

А ми переходимо до другої ситуації – як зробити придатний для рослин ґрунт на вже наявному ґрунті.

Важкі ґрунти на ділянці

Тяжкі ґрунти відрізняються хорошим харчуванням, але негативно позначається на вирощуванні рослин на подібній землі застій води та перезволоження. З цієї причини значно страждає коренева система, яка може навіть згнити.

У структурі важкого ґрунту погано розчиняється поживна органіка, погано помітна робота корисних мікроорганізмів. Прогрів ґрунту більш тривалий, а навесні спостерігається застій талої води, через що посадка культур відбувається із затримкою, що теж негативно позначається на розвитку!

Структура ґрунту може бути змінена механічним розпушуванням та внесенням спеціальних розпушувальних матеріалів. Добре показали себе пісок і тирсу, які вносяться навесні та восени, відповідно. Ще один популярний спосіб покращення якостей ґрунту – посадка сидератів, коренева система яких досить глибока!

Висаджування сидератів

До цієї групи відносять рослини з кореневими бульбочковими бактеріями, що зв’язують кисень. Вони насичують ґрунт повітрям, розпушують ґрунт і збільшують його поживні властивості.

Висаджування сидератів – оптимальний варіант для городників, які хочуть підвищити врожайність без використання хімікатів. Як сидерати можна висадити бобові культури – віку, люцерну, горох, люпин або гірчицю.

Регулярна посадка рослин на вільних грядках перед висіванням наступної порції насіння збільшить пухкість ґрунту, наситить його киснем.

Внесення чорнозему

Якісний родючий ґрунт може бути завезений на ділянку. Але чи це так раціонально?

Плюсів досить багато, адже якщо покрити важкий глинистий грунт шаром чорнозему 20 см, ефект ви помітите вже в перший рік. Але є також безліч недоліків такого підприємства:

• Вироблений ґрунт у постачальників, який на перший погляд відрізнити не вдасться;
• Обов’язкові фінансові витрати на придбання матеріалу, а також його доставку, розкладку на території ділянки;
• Збіднення ґрунту та його вимивання, розкладання протягом 3-5 років, тобто втрата первинних позитивних якостей.

Потрібно зробити точні розрахунки з урахуванням терміну експлуатації чорнозему, поступової втрати якостей щорічно, і навіть показників збільшення врожайності. Найчастіше, завезення чорнозему на дачу виявляється нераціональним!

Приготування компостів

Поліпшити структуру та підвищити родючість ґрунту ви можете і без свіжого гною, використовуючи компост. Варіантів приготування багато, все залежить від того, що у вас є під рукою. Можна використовувати рослинні залишки, папір, деревину, сіно, листя і навіть кавову гущу чи чайні відходи.

У себе на ділянці я роблю компості з кінської підстилки. Кінський гній на тирсі найкраще поєднання вуглецю та азоту.

Компост – збалансоване добриво, яке містить усі необхідні для рослин мікроелементи – азот, фосфор, калій, кальцій та інші макро та мікроелементи. Протягом 3-4 років це добрива забезпечить повноцінне харчування для городньої рослинності, яке навіть не змивається дощами. Погодьтеся, переваг у такого підживлення багато!

Внесення компосту доцільно на збитій і важкій глинистій землі – цей компонент робить землю більш рихлою, легкою та родючою.

Внесення коров’ячого гною

Свіжий коров’ячий гній не такий корисний, як вважають багато новачків. Він може навіть нашкодити, якщо використовувати його неправильно, наприклад, вносити під коріння рослин, які гній просто спалить. Дане популярне добриво не так багате на поживні елементи, зате в ньому міститься безліч хвороботворних організмів і неперероблених організмом тварин насіння рослин, в більшості, бур’янів. Свіжий коров’ячий гній перед внесенням у ґрунт переробляється на перегній. У свіжому вигляді вносити його можна лише за рік до посадки, або хоча б з осені, перекопавши після цього грядки!

Вибір породи

Каліфорнійський черв’як, на відміну від менш плідних та продуктивних місцевих родичів, не переносить морозів. При зниженні температури нижче 0 °C, він гине. Тому як альтернативу в умовах середньої смуги України краще використовувати породу «старатель» (можна буде сміливо випускати надлишки на грядки та вуличні компостні купи). При -5 C такі черв’яки засипають до весни.

Для домашнього використання каліфорнієць, звичайно, краще. Коштує він у 2 рази дешевше за старателя, але при цьому набагато продуктивніший.

Добриво землі торфом

Торф найбільш правильно використовувати як одну з елементів комплексного компосту. Матеріал насичений поживними речовинами, але їх рівень є недостатнім. Таким чином, потрібно враховувати кислотність продукту та його вплив на ґрунт, обов’язково розумітися на види торфу, вміти визначати їх при покупці. У будь-якому випадку, чистий торф використовувати недоцільно, краще готувати з його застосуванням якісний компост, що містить торфо, правильно регулюючи різними складовими компосту необхідну кількість поживних елементів!

Мікроорганізми в комплексі з органікою

Ось ще, що потрібно знати кожному садівникові, — живі істоти (гриби, бактерії, дощові черв’яки, актиноміцети та інші ґрунтові мікроорганізми) відіграють важливу роль у покращенні структури ґрунту.

Мікроорганізми надають позитивний вплив на городню рослинність: покращують харчування, прискорюють ріст та розвиток, підвищують продуктивність та імунітет проти різних хвороб, шкідників.

В даний час я використовую лінійку препаратів Сяйво. Вони містять у собі різні мікроорганізми. Є хороші аналоги. Це Байкал та Схід.

Якщо вносите в комплексі з органікою, отримаєте ряд переваг:

• підвищить біологічний склад ґрунту;
• знизити рівень вмісту патогенів;
• необхідність застосування хімії знижується на 30%, в результаті ви зможете виростити екологічно чистий урожай;
• виключається ризик забруднення довкілля.

Родючий ґрунт на дачі: додаткові рекомендації

Дуже складно дійти єдиної думки щодо заміни родючого шару, добрив, правил догляду за ґрунтом. Дачники з різних регіонів країни, а також близького зарубіжжя діляться на форумах та сайтах власними доробками, які є індивідуальними. Тому, якщо і використовувати їх, то з певними правками, враховуючи якість і характеристики ґрунту на своїй заміській ділянці. Але основної думки слід дотримуватися, тому що грунт розпушується, удобрюється, готується до посадок незалежно від регіону, клімату, настрою дачника!

• Посадка та використання сидератів. Популярний і недорогий спосіб помітно покращити структуру ґрунту та удобрити його. Жито, овес, конюшина, люпин, люцерна висіваються вздовж грядок, після скошування є укривним матеріалом, мульчею, а під кінець сезону зашпаровуються в грунт скопкою, тим самим стаючи корисними і практично безкоштовними органічними добривами;
• Мульчування ґрунту. Використовувати як мульчу можна скошену траву, тріску, сидерати, хмиз після проходження подрібнювача, гравій, керамзит, гальку та багато інших матеріалів. Мульчування, крім поліпшення ландшафтної, декоративної складової, не дає порушуватися структурі ґрунту, зберігає стабільну його температуру та вологоємність, виключає вимивання верхніх шарів родючих субстратів, вивітрювання та розтріскування, одночасно підтримуючи правильну циркуляцію повітря;
• Листова земля та комплексні грядки. Зручний спосіб економії корисної площі городу та одночасного виробництва якісної, поживної листової землі, або ж виробництва перегною для подальших посадок. Процес відрізняється простотою та зниженою трудомісткістю! Між грядками викопуються траншеї, в які складуються опале листя, скошені бур’яни, бадилля та інші органічні матеріали. Такі компостні траншеї потроху підживлюють землю навколо з кожним поливом та дощем, але також стають ідеальним місцем для посадки культур через 1-2 роки, прямо на це місце. Грядки зміщуються, посадка виробляється місце компостних траншей, а ряди, де вирощувалися культурні рослини, займаються такими ж траншеями під приготування нових ділянок з родючим, м’яким і дуже пухким грунтом;
• Перекопування ґрунту на городі. Спірний спосіб поліпшення структури, який багатьом не підходить, тому що дачники вважають більш правильним розпушування сидератами та менш радикальними способами. Також існує думка, що перекопування послаблює ґрунт, сприяє вивітрюванню, пересиханню. Але як бути з підтвердженим знезараженням ґрунту у такий спосіб, обов’язковою вимогою закладення добрив у глибину ґрунту? Все залежить від того, яким способом ви забезпечуєте догляд за власним городом. Відштовхуватися потрібно і від типу ґрунту: поклад та цілина скопуються восени, суглинки та глинисті ґрунти – навесні та восени, легені – навесні. Є пряма залежність необхідності та глибини скоплення та від вибраних культур для посадки;
• Сівообіг. Агротехніка кожної окремої рослини визначає можливість її посадки на тому ж місці, що й минулого року. Важливою вимогою є чергування культур різних сімейств. Іноді земля повинна відпочивати 3-4 роки і більше після посадки. Недотримання правил сівозміни погіршує якість і родючість ґрунту, оскільки його насиченість певними елементами та речовинами знижується;
• Збирання бур’янів. Сміттєві рослини забирають на себе переважну кількість корисних речовин із ґрунту, помітно її виснажуючи та збіднюючи. Для збирання бур’янів восени можна використовувати гербіциди, навесні та влітку важлива стандартна прополка, а також видалення бур’янів вручну, з корінням. Бажано систематично очищати ділянку, поки насіння бур’янів не дозріло і не обсипалося на грядки;
• Знезараження ґрунту. Додаткова важлива порада від досвідчених дачників – боротися із накопиченням збудників захворювань та інших патогенів усередині родючого шару. Знезаражувати ґрунт можна сидератами, а також спеціальними хімічними засобами, у теплицях – обкурюванням сіркою, обприскуванням комплексними препаратами;
• Відмінно на родючість впливають хробаки. Вони структурують шари ґрунту та допомагають наситити його повітрям, теплом, вологою. Хробаки переробляють і ретельно подрібнюють компоненти грунту, залишаючи після себе високоякісний біогумус, який вважається набагато кориснішим за гній. З цієї причини багато дачників сьогодні розводять хробаків для подальшого використання їх позитивних можливостей;
• Високі городи та теплі грядки. Дані системи та технології не є новими, але для багатьох здаються незвичайними. Мова не тільки про ландшафтний дизайн, який позитивно змінюється виробництвом спеціальних конструкцій під високі грядки, але більше в покращенні якостей ґрунту, а також їх збереженні. Теплі грядки формуються над рівнем ґрунту, у спеціальній формотворній системі з дерева, пластику, інших матеріалів. Закладені в субстрат для посадки добрива підживлюють лише рослини всередині, а чи не йдуть углиб грунту. Високі грядки теплі, пухкі, мульчовані добривом або з попереднім внесенням кінського гною під субстрат, що дозволяє утримувати стабільну температуру для молодих рослин, розсади!

Подібних порад достатньо, але перш, ніж робити будь-які зусилля щодо поліпшення показників родючості ґрунту на дачі, слід вивчити її структуру, склад, якості, а також скласти власний список вимог, спираючись на види культурних рослин, які бажаєте посадити та вирощувати!

Внести чорнозем?

Багато дачників одержимі ідеєю – завезти чорнозем на ділянку та насипати шаром поверх бідної землі. Якщо ви дійсно знайдете справжній чорнозем, а не відпрацьований ґрунт, торф чи мул із міських очисних споруд, то ефект буде. Але тимчасовий – на 3–4 роки. А потім природа своє візьме: насипний чорноземний ґрунт поступово вимиється, розкладеться та зникне. До того ж, високу врожайність можна отримати і без нього!

У дрібні тріски. Як мульчувати ґрунт деревними відходами

Наша довідка

Чорноземи формуються в умовах лісостепу або степу і існують тільки в місцях з певним кліматом, де трави щоліта висихають, а їх коріння потім розкладається в присутності кальцію. На жаль, після розорювання чорнозем перетворюється на штучне середовище для вирощування рослин і з часом деградує.

Вчені з’ясували, що перевезення чорнозему на відстань далі 100 км – справа нерентабельна.

Хімічні чи натуральні. Які добрива найкращі?

Дощові черви

Розкладіть по поверхні ділянки та поруч із посадками солому, бадилля та листя. Така мульча запобігає випару вологи і пересиханню глинистого грунту. Товщина шару залежить від матеріалу, загалом – 5 див.

Восени землю перекопують на глибину багнета лопати разом із залишками мульчі.

Ще один плюс – у такому матеріалі заводяться дощові хробаки. Це ваші корисні помічники у боротьбі за родючість ґрунту! Вони переробляють органіку, перетворюючи на цінне добриво, виробляють цінний біогумус, рихлять ґрунт і сприяють збагаченню його киснем.