Новий спосіб укривання інжиру на зиму без прикопування, або “як полегшити собі осінні роботи”

Автор: Ігор https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=22 Правки: 21 листопада 2023 Перша редакція: 26 листопада 2022 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 4 хвилини 👀 10504 рази 💬 0 коментарів

Температура на вулиці вже наближається до нуля, хоча я думаю, що тепла погода ще буде. Але про всяк випадок давайте поговоримо про укривання інжиру.

Яким має бути укриття для інжиру?

Я вважаю, що воно має бути простим, дешевим, але при цьому ефективним. Навряд чи запропонований мною спосіб підійде для всіх кліматичних зон. Я живу на півдні України і з кожним роком переконуюсь у тому, що клімат тут стає все теплішим, тому мої рослини не замерзнуть і під легшим укриттям. Тож сьогодні я вирішив провести експеримент.

Раніше я на зиму присипав інжир землею, але я від цього втомився, та й спина болить: доводилося перелопачувати величезний об’єм землі, а навесні треба було займатися відкопуванням рослин. Десятисантиметровий шар землі надійно захищає інжир від вимерзання, але я вважаю, що інжирові не потрібна така тепла зимівля.

Це показала минула зима. У квітні, коли я розкопав інжир, він буквально весь був усипаний бребами, які під час заморозків обсипалися. Виходить, що інжир замість того, щоб під укриттям відпочивати, витрачав сили та живлення на формування врожаю, який так і не дозрів. Щоб надалі цього не відбувалося, я вигадав новий спосіб укриття інжиру.

Перша ділянка

Потрібно пригнути пагони інжиру до землі, але робити це слід плавно: коренева система в укорінених живців невелика, і під час пригинання пагонів можуть обриватися дрібні корінці. Зігнутий саджанець не повинен торкатися землі, бо взимку він намокатиме.

Росте інжир у досить глибокій траншеї, стінки якої обставлено шифером, і зафіксувати пагони в зігнутому положенні можна, вставивши між стінками на певній висоті якусь палицю.

Утеплювати інжир я буду здерев’янілим бур’яном, який лежить у мене на ділянці з минулої осені. Він утримуватиме в траншеї тепле повітря і водночас не завадить повітрообміну.

Заповнивши траншею бур’яном до верху, я накрив його старими, але щільними мішками з-під борошна, з яких попередньо вийняв поліетиленові вставки. Крізь ці мішки в траншею надходитиме свіже повітря, але від атмосферних опадів вони інжир захистять.

Спочатку я розрізав мішки з боків, скріпив їх між собою степлером, перетворивши на рулон покривного матеріалу, а потім розстелив цей рулон поверх хмизу. В кінці та на початку траншеї я придавив мішковину камінням, а збоку по всій довжині трохи присипав її землею, щоб укриття не зірвало вітром.

Друга ділянка

В іншому місці 4 кущі інжиру ростуть у поглибленій грядці, яку я колись зробив для овочів. Вона набагато мілкіша, ніж траншея, яку я щойно вкрив. Зафіксувавши інжир у горизонтальному положенні за допомогою дроту та металевих гачків, я також засипав його хмизом, прикрив такими самими мішками та притиснув усю конструкцію рослинними рештками – обрізаними гілками, стеблами соняшника та топінамбуру.

Уздовж грядки проходять доріжки, тому присипати мішки з боків грядки землею в мене не вийшло, і я просто придавив їх у кількох місцях цеглою.

Третя ділянка

Цьому кущеві інжиру сорту Далматський вже три роки, і саме з нього я знімаю основний урожай дуже смачних плодів. Дворічні пагони куща гнуться нормально, а трирічні я нагнув і припнув до землі з великими труднощами. Наступного року деякі гілки я вже пригнути не зможу і доведеться їх спиляти: для плодоношення достатньо буде і молодих пагонів.

Можна піти іншим шляхом: не пригинати кущ до землі, а просто утеплити його прикореневу зону. Але оскільки мені все ж таки вдалося вкласти пагони на землю, я вкрив кущ обрізками горця бальджуанського – найшвидше зростаючої ліани, що утворює величезну кількість порості. Я практично повністю обрізав цю рослину, тому що в мене попросила коріння ліани людина, яка цього року виграла конкурс на найкращий мед України.

Поверх хмизу я знову-таки накрив інжир мішками і придавив їх рослинними рештками. У результаті я повністю впорався із завданням. Якщо синоптики пообіцяють тридцятиградусні морози, я можу накидати поверх укриття додатковий шар хмизу.

Ціна питання

Тепер давайте порахуємо: 25 мішків, що були у вживанні, обійшлися мені в 100 гривень, а скоби для степлера я купив за 7 гривень – дрібниці. Наскільки укриття вийшло надійним, я дізнаюся навесні. Я не закликаю всіх наслідувати мій приклад, особливо в суворій кліматичній зоні. Це мій експеримент, і це ризик.

Я думаю, що таке укриття можна використовувати не тільки для інжиру, але і для інших теплолюбних культур, наприклад, для винограду, гранату та хурми. Є у цього способу два недоліки: по-перше, він не захищає рослини від мишей, які проникають під будь-яке сухе повітряне укриття, а по-друге, він не естетичний, а я вважаю, що навіть взимку сад повинен бути красивим.

Поки що я не придумав, як виправити ці недоліки, і якщо ви підкажете мені ідею, як зробити так, щоб білий покривний матеріал менше кидався в очі, я вам буду дуже вдячний.

Зимівля інжиру в нашому холодному кліматі – чи обов’язково потрібно його вкривати?

Автор: Ігор https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=22 Перша редакція: 22 серпня 2022 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 3 хвилини 👀 13545 разів 💬 1 коментар

У своїх коментарях ви часто просите розповісти про ту чи іншу культуру, яку я вирощую на своїй ділянці. Давайте сьогодні поговоримо про інжир.

Укриття інжиру на зиму

Інжир можна вирощувати на території всієї України, але скрізь він має зимувати під укриттям, а найкраще укриття – суха земля. Накидання землі – трудомісткий процес, тим більше, що навесні вас чекає ще одне нелегке завдання – розкопати інжир. Та все ж це найнадійніший спосіб захистити інжир від морозів.

Щоб полегшити собі завдання, я висадив мої інжири в траншею глибиною 40-50 см. На зиму я їх пригинаю, укладаю в цю траншею, фіксую, засипаю шаром сухої трави, кладу поверх сіна агроволокно і накриваю всю конструкцію плівкою, щоб під укриття не потрапляла волога.

Минулого року інжир чудово перезимував, хоча температура опускалася до -20 ⁰C. Для нашого регіону такого утеплення виявилося достатньо.

Цього року я вчиню трохи інакше: я планую купити листи пінопласту та спорудити більш технологічне укриття.

Визрівання плодів інжиру

Коли я весною відкрив інжир, на ньому вже була велика кількість бреби, але через несприятливі погодні умови (було холодно і багато дощів), велика частина обсипалася, і я з’їв буквально кілька штучок.

Зате зараз зав’язалось вже багато фіг, і вони продовжують зав’язуватися, проте я не впевнений, що вони встигнуть дозріти. Я дуже сподіваюся, що осінь буде довгою і теплою, і хоча б частина плодів дозріє.

Азіатська технологія

Я проводжу з інжиром експеримент: цього року я обірвав із нього практично все листя, залишивши лише 8-10 штук на верхівці. У Китаї або Таїланді інжир вирощують у промислових масштабах саме таким чином – повністю обірвавши листя: на голих гілках висять фіги, і лише на верхівці трохи листя. Підозрюю, так роблять для того, щоб плоди отримували максимальну кількість сонця та тепла.

На фейсбуці є група, публікації в якій присвячені вирощуванню інжиру. Там обговорюються сорти та особливості вирощування цієї культури. Ви можете задати питання, що вас цікавить, і отримати на нього відповідь фахівців.

Щоправда, відповіді на запитання, навіщо потрібно обривати з інжиру листя, я, на жаль, так і не знайшов. Висловлювалися лише припущення.

Хтось згадав, що на винограді теж рекомендується проріджувати листя, хтось навіть порівняв цей процес із видаленням нижнього листя на томатах. Але з помідорів листя видаляють для профілактики хвороб, і це не має жодного стосунку до дозрівання фіг.

Якщо хтось із вас серйозно займається вирощуванням інжиру і має міркування з цього питання, обов’язково напишіть про це в коментарях.

До речі, я обірвав листя не на всіх кущах, а лише на п’яти. Деякі інжирчики стоять повністю в листі, і у мене буде можливість порівняти, як дозрівають плоди без листя і з листям. Щоправда, сорти інжиру у мене різні, тож зовсім чистим цей експеримент не буде.

Сподіваючись на довгу теплу осінь, я таки тримаю під рукою агроволокно. Коли температура почне знижуватися, я на ніч накидатиму його на інжир. Я виношую план побудови великої повнорозмірної теплиці з полікарбонату, в якій інжир буде гарантовано добре зимувати, а навесні раніше прокидатися. Тоді його період вегетації стане тривалішим, і фіги почнуть визрівати. Дуже вже я полюбляю ці чудові плоди – фіги.