Чорнозем: Характеристика і властивості чорнозему

Чорнозем. Види, характеристика, використання чорнозему

У першу чергу потрібно сказати про те, що чорнозем — це найродючіші землі, які є найбільш сприятливими для вирощування будь-яких культур. Для того щоб чорнозем сформувався, потрібно близько 6-8 тисяч років. Чому ж саме використання чорноземів, а не органічного добрива рекомендується для отримання доброго врожаю? Вся справа в тому, яким чином він утворюється. На його розвиток впливають сотні факторів, без яких цей грунт не був би настільки родючим. Це геологічні, кліматичні та біологічні чинники.

У тій зоні, де утворюється чорнозем, дуже тепле і тривале літо, що стимулює обмін поживних речовин між самими різними рослинами, землею і мікроорганізмами. Також утворенню чорнозему сприяє і факт поповнення вологості ґрунту за рахунок ґрунтових вод. Це відбувається в посушливих районах, з малою кількістю опадів в літній період. У цьому випадку коріння рослин вбирають у себе поживні речовини з ґрунтових вод.

Підкріплена корисними речовинами коренева система рослин пронизує грунт і розбиває його на агрегати, які забезпечують приплив повітря рослинам. Між агрегатами живе величезна різноманітність мікроорганізмів, які також сприятливо впливають на склад чорнозему, розпушуючи його і перетворюючи залишки рослин.

Унікальний склад чорнозему

Як уже говорилося раніше, чорнозем унікальний за своїм складом і не має аналогів. Створити його штучно неможливо, оскільки на його розвиток впливає сукупність багатьох природних чинників, які неможливо повторити в штучних умовах.

Гумус, як основний елемент чорнозему

Основна характеристика чорнозему — це гумус, який являє собою перегній, що утворився в результаті обміну поживними речовинами між мікроорганізмами і рослинами. Гумус складається з гумінових кислот і фульвокислот, які необхідні для повноцінного росту рослин та зміцнення їх кореневої системи.

Чорнозем характеризується найвищим вмістом поживних елементів серед ґрунтів, з суглиністим механічним складом, зернистою структурою з окремими агрегатами і нейтральною реакцією середовища.

Чи потрібно удобрювати чорнозем?

У міру потреби в чорноземні ґрунти з нормальним кислотним середовищем краще вносити кислі добрива: сульфат калію, селітру (крім натрієвої), сульфат амонію та інші. А в іншому чорнозем, так само як і інші види ґрунтів, потребує звичайних стандартних добавок: компосту (0.5-1 тонн на сотку), гною, органічних і мінеральних добрив. Корисно раз на 5-6 років висівати на ділянці сидерати (рослини, вирощувані як органічні добрива з наступним закладенням в ґрунт).

А ось кислотні (нижче 5рН) чорноземи потребують розкислення. Для цього достатньо внести в землю гашене вапно з розрахунку: 0.2 кг на 1 кв. м ґрунту. А якщо ґрунти бідні вмістом магнію, замініть вапно доломітним борошном (у тих же пропорціях). Типові же чорноземи з нормальною (від 7рН) кислотністю в розкисленні не потребують. До речі, у продажу є спеціальна індикаторний папір, за допомогою якого з невеликою похибкою можна визначити кислотність ґрунтів на дачній ділянці.

Види чорнозему

Чорнозем заслужено називають еталоном ґрунту, так як він в основному складається з гумусу (перегною), який утворюється природним шляхом при перегнивання рослинних і тваринних решток. Залежно від територіального залягання родючих ґрунтів склад їх помітно різниться. Чорнозем буває типовим, вилуженим, злитим, бескарбонатних та ін., але будь-який його вид відрізняється найвищою родючістю. Я не стану описувати хімічні властивості кожного з видів чорнозему, в нашому дачному ділі це навряд чи комусь знадобиться. Зазначу лише, що чорноземні ґрунти розрізняються за потужністю гумусового шару на:

• надпотужні, де гумус залягає на глибину 1.2-1.5 м;
• потужні, глибина залягання гумусу від 0.7 до 1.2 м;
• середньо- і малопотужні з глибиною залягання гумусового шару від 25 см до 0.7 м.

Також чорнозем розрізняється по процентному співвідношенню «чистого» гумусу до ґрунту:

• сільногумусні «жирні» ґрунти (9-10%);
• середньогумусні (5-9%);
• малогумусні (4-5%);
• слабогумусні (до 4%).

Використання чорнозему в садоводстві

Звичайно, для дачників мати на своїй ділянці справжній чорнозем — велика удача. Вам можуть не знадобитися ні калійні добрива, ні азотні добрива. Проте не потрібно бездумно використовувати його абсолютно для всіх видів посадок і вирощування різних рослин. Необхідно знати, якщо на вашій ділянці є типовий чорнозем, то це не означає, що питання з родючим шаром ґрунту вирішено раз і назавжди. Після 2-3 років деяка частина поживних речовин вимивається, а мікроорганізми які знаходяться у чорноземі гинуть в незвичних для них умовах.

Також впливає на зниження родючості відсутність рослин з сильною кореневою системою, а значить, і зменшиться число агрегатів, через що повітря до рослин буде надходити набагато менше. У сукупності ці фактори призводять до того, що замість чорнозему утворюється субстрат, що нагадує глиністий ґрунт.

Виходячи з усього вищесказаного, використовувати чорнозем на всій ділянці не варто. Однак його застосування для таких робіт, як озеленення ділянки цілком виправдано і дає прекрасні результати. Використання чорноземів доцільно в тому випадку, коли необхідно поліпшити надходження повітря до коріння рослин.

Найбільш поширеною проблемою, з якою стикаються дачники при придбанні чорнозему — це його схожість з ґрунтом темного кольору. Відрізнити їх на перший погляд практично неможливо. Однак склад чорнозему кардинально відрізняється від складу простого ґрунту, який несе в собі мінімум поживних речовин. Зробити вибір на користь чорнозему можна, взявши його в руку і стиснувши в грудку. Справжній український чорнозем стане схожим на глину, яка при висиханні стає схожою на камінь.

На цьому наша стаття «Чорнозем. Види, характеристика, використання чорнозему» підійшла до кінця, бажаємо Вам успіху у виборі добрива для Ваших рослин. Рекомендуємо переглянути нашу незмінну рубрику Добрива та їх види де Ви дізнаєтеся багато корисної інформації про добрива, які вони мають основні елементи живлення, та як вірно їх використовувати у садівництві.

Читайте також:

Чорнозем на дачі – купувати або вирощувати?

Як ви вже зрозуміли з назви посади, мова піде про чорноземі або, як його ще називають живильний шар грунту! Розмов на цю тему дуже багато і я хочу в цьому пості розповісти свою точку зору, яка заснована на моєму особистому досвіді. Постараюся виразно пояснити, чому саме так поступаю з тим живильним шаром грунту в своїх ділянках.

Адже не секрет, що багато дачники продовжують купувати гній, перегній, компост і чорнозем, витрачаючи на це «добро» чималі гроші. А чи треба це робити – витрачати свої кревні на ТО, що може вирости САМО, але при певних умовах. Ось зараз і будемо з Вами розбиратися, як і що відбувається насправді і що варто купувати, якщо можна поцупити даром.

Отже, якщо Ви не проти, то почнемо .

Відразу хочу сказати тим, з ким ми ще не знайомі і вони не знають, де знаходиться моя дача і яким субстратом вона багата. Живу я в місті Липецьку, Центрально-Чорноземний район. На дачі суцільний пісок і нічого більше благородного не спостерігається, але мені вдається вирощувати чорнозем і роздавати його сусідам, котрі в ньому сильно потребують.

Протягом декількох років в різних ділянках (по-різному) наростає живильний шар грунту, хочу я цього чи ні, це від мене не залежить – грунт зростає! І щороку мені доводиться зрізати цей поживний гумусовий шар ґрунту і виносити його в ліс, бо дівати мені його більш нікуди. Залишати його в ділянках невигідно, а продавати мені соромно, бо я не доклав до цього процесу – роблення Землі ніяких труднощів. А раз до цього процесу причетні невидимі «трудяги», то і цей поживний шар лунає даром.

Чому невигідно залишати живильний шар грунту в ділянках?

У ролику я вже згадав, що якщо цей шар залишати, то тоді шар мульчі кладеться менше, т. е. тонше. А тонкий шар мульчі не виконуватиме свої основні функції:

1. надійно вкривати ґрунт від прямих сонячних променів;
2. згладжувати перепади денної і нічної температури грунту;
3. бути накопичувачем грунтової вологи з навколишнього нас повітря;
4. бути доступним кормом для ґрунтових мешканців;
5. і т.д.

Посудіть самі, любий друже, кинутий пучок виполоти бур`янів або скошеної трави з газону або в проходах, можна назвати мульчею, але яка користь від цього шару і від цієї мульчі? Абсолютно ніякого! Чому? Тому що крізь цей пухкий шар проникають сонячні промені і прожарюють грунт до таких температур, при яких вологість грунту непорівнянно мала, щоб в ній жили і працювали грунтові мешканці. А якщо немає цього навіть однієї умови, то про інших можна і не згадувати, тому їх за замовчуванням не буде.

По всій видимості, дачники, які застосовують такий шар мульчі і називають цей процес мульчированием, роблять це для СЕБЕ і свого задоволення – мовляв, я кинув мульчу, а ви (грунтові мешканці) там як хочете. Ні, любий друже, якщо мульчувати, то це потрібно робити усвідомлено і з розумінням справи. Робити цей процес абияк не годиться, тому що нічого путнього з нього не вийде, а сили, витрачені на сам процес мульчування, і очікувані від нього результати буде утопічними. Сказати точніше їх не буде зовсім.

Тому, якщо мульчувати, так мульчувати!

Спілкуючись в одній соціальній мережі «Світ тісний», була пропозиція не викидати цей поживний шар, а нарощувати короба ділянок вище, тим самим, йдучи вгору від основного рівня грунту. Цей метод буде вигідний і хороший в застосуванні, якщо на дачі високе залягання ґрунтових вод. Тоді неодмінно потрібно піднімати шар грунту, щоб коріння однорічних і багаторічних культур не вимокають і не задихалися.

У мене грунтові води залягають на рівні 2,5-3 метрів. Це виявилося, коли мені бурили свердловину під воду. А раз так, то підвищувати шар грунту і нарощувати короба мені не вигідно. Та до того ж, щоб наростити ребра короба, потрібні додаткові дошки, а де їх взяти, якщо зайвих немає. Тому я йду по шляху найменшого опору і зрізаю сам живильний шар.

До того ж він знову наросте протягом 2-3 років і мені знову протягом сезону доведеться його виносити в ліс і робити ось таку купу .

Яким чином зростає грунт?

Дорогий друг, я повинен зробити тут одне застереження. Справа в тому, що якісь процеси я можу пояснити за допомогою результатів своїх експериментів, а відповіді на якісь шукаю у Всесвітній Павутині і з ТВ передач. Виходить така картина маслом. У моїх ділянках наростає шар грунту, але, ЯК і за рахунок ЧОГО це відбувається?

Відповідь дуже проста.

Гіпотез багато, але я дотримуюся однієї і впевнений, що вона правильна і достовірна, хоча б тому, що я бачу це на власні очі, і чому Ви стали, свідками переглянувши ролики вище по тексту поста. За цією гіпотезою справа була так.

При зародженні життя на нашій планеті її остовом були скельні і застиглі вулканічні породи, т. е. земна кора суціль складалася з мінералів, які були на той момент поверхневим шаром. Після закінчення якогось часу в водах морів і океанів зародилися мікроорганізми. Після цього, в ході еволюції (що дуже спірно) мікроорганізми мутували в водорості. Потім ці водорості «вийшли» на сушу з причин зміни клімату і руху материків. Достовірно це нічого не доведено, так як немає фактів підтверджують дані процеси еволюції. Але давайте дотримуватися хоча б цієї гіпотези.

Після того, як водорості «вийшли» на сушу, вони стали мутувати в наземні рослини і почали з`являтися нові і нові види рослин. На той час, коли рослини почали освоювати сушу, мікроорганізми вже були на поверхні планети. Але ж видів мікроорганізмів таку силу-силенну, що деякі з них переключилися на «поїдання» рослин, як ростуть, так і їх залишків (в основному сіна). В процесі еволюції утворювалися нові види рослин, що ми зараз і бачимо в наших лісах, на полях, парках, скверах і алеях. Мікроорганізми харчувалися цієї органікою, тим самим переробляючи її в субстрат, який згодом і став називатися грунтом.

Але самі мікроорганізми не зуміли б перетворити органічні залишки в грунт, не з`явися на планеті Земля КОНВЕЄРА з виробництва грунтового гумусового шару – ХРОБАКІВ. Ці тварини пожирають все і вся, що залишається після первинної переробки органічних залишків мікроорганізмами.

Дивіться, що виходить. Першими за переробку органічної мульчі (відмерлих органічних залишків) приймають бактерії і гриби. Своїми травними соками вони розщеплюють мульчу до такої міри, що частина розклалися органічних залишків можуть поглинути самі. Але так як у них немає травного апарату, то вони випускають свої травні соки і всмоктують свою їжу через свої тіла, т. Е. Через зовнішню оболонку своїх тіл.

У цей же самий час всіма дарами з панського столу харчо черви, черевоногі, личинки комах та інші грунтові тварини. Але цього харчування утворюється так багато, що його вистачає і мікроорганізмам, і тваринам, і рослинам вдосталь. А надлишки і незатребувана харчування, т. Е. Те, що залишається від грунтового бенкету, доїдають ненажерливі черви!

Пропускаючи через свою травну трубу частинки мінералів грунту і рослинні залишки, на яких живуть мікроорганізми, на виході цієї самої травної труби хробака утворюється поживний грудочку – черв`ячний послід. І в той момент, коли цей грудочку виходить з черв`яка і з`єднується з мінералами грунту і газами навколишнього нас повітря, то і перетворюється в Гумус.

Гумусовий шар, накопичуючись за кілька років, і перемішуючись з мінералами земної кори, і утворює шар грунту. Але процес утворення гумусу і наростання грунту можливий тільки в тому випадку, якщо кожен сезон на поверхні наявної грунту лежить органічна мульча – листовий і трав`яний опад. І не просто мульча, а товстий шар, який і створює сприятливі умови для життєдіяльності грунтових мешканців і їх плідної роботи по перетворенню органічних залишків в ҐРУНТ.

Дорогий друг, гумус це не просто поживні грудочки (або послід черв`яків) – це, насправді, складний динамічний комплекс органічних сполук, що утворюється при розкладанні органічних залишків в процесі життєдіяльності грунтових організмів: бактерій, грибів і тварин (в основному черв`яків). До складу гумусу входять гумінові кислоти, фульвокислоти і гумин. Ви самі можете для власного пізнання і самоосвіти забити в «пошукові машини мережі» ці терміни і дізнатися про них все докладно.

Як Ви вже зрозуміли, шановний відвідувач, більш на Планеті Земля гумус грунту робити ніхто Чи не Може, Чи не міг і ніколи Чи не зможе. Та й навіщо чогось вигадувати (інші технології), коли КОНВЕЙЕР з виробництва грунту у нас під ногами! Бери і користуйся!

Але тут невдача – в деяких місцях планети запасів цього самого гумусу ставок-гати, т. Е.сплошной Чорнозем, а в якихось його зовсім немає. Хоча рослини від нестачі цього живильного шару не страждають, а ростуть прекрасним чином. Давайте розбиратися, чому відбувається таке нерівномірне розподілу гумусу по нашій планеті.

дійсно, в деяких місцях нашої планети грунт наростала інтенсивно, а в деяких місцях її немає, і до цього дня, або якщо є, то дуже тонкий шар. Чому грунт зростає неоднаково? Відповідь на це питання ми з сином побачили в одній з ТВ передач. Виходить така картина. Якщо в окремо взятому мікрокліматі існує періоди спокою для ґрунтових мешканців, то грунт зростає. Де немає періоду спокою, то грунт не росте.

В якому мікрокліматі є періоди спокою життєдіяльності грунтових мешканців? У тих мікрокліматичних зонах, де температура навколишнього повітря, а відповідно і грунту знижується до критичної, при якій життя цих грунтових живих істот завмирає, і йде наростання грунту.

Т. е. Протягом сприятливого періоду пори року (влітку) грунтові мешканці «трудяться» над переробкою органічних залишків, які утворилися після танення снігу навесні. Свою роботу вони не припиняють ні на секунду, навіть не на йоту. Таким чином, утворився харчування, як гумусового, так і газового (вуглецевого), не те що вистачає ВСІМ і з лишком, але ще і залишаються надлишки.

Настає пізня осінь грунтові мешканці та рослини припиняють інтенсивно харчуватися, так як температура навколишнього повітря і грунту знижується. Тим самим сповільнюючи всі хімічні і біохімічні процеси, як по переробці органічної мульчі грунтовими мешканцями, так і процеси, що відбуваються в самих рослинах – перекачування корінням рослин хімічних елементів по стовбуру і гілках в листя і зворотному відтоку поживних речовин в деревину і коріння рослин.

Посудіть самі, Ви будете привільно жити, і працювати в тому середовищі, де температура навколишнього повітря нижче тієї норми, при якій життєдіяльність нашого організму (рідин і слизу) завмирає (зупиняється) і ми можемо загинути. Ні звичайно! Влітку ми намагаємося себе улюбленого охолодити, а взимку тепліше укутати, щоб температура тіла була ПОСТІЙНОЇ 36,6 градусів. Відхилення температури в ту чи іншу сторону показують нам, що з організмом, що щось не в порядку.

але грунтові і інші живі істоти пристосувалися до низьких температур по-своєму. Наприклад, черв`яки, при температурі +5 градусів звільняють свою травну трубу і готуються до заморожування, в прямому сенсі слова – вони замерзають, але не гинуть. Навесні вони розморожують і продовжують жити.

Рослини-аборигени даної кліматичної зони теж пристосувалися вичавлювати зі своїх тканин вологу настільки, щоб вона всередині клітин не перетворилася в кристали льоду, тим самим зберігаючи всі вегетативні та генеративні органи до наступного сприятливого сезону.

До чого я Вам це все розповідав?

А до того, що залишилися надлишки гумусового харчування залишаються не затребувані в цей несприятливий (холодний) період і залишаються в грунті. Наступного року відбуваються точно такі ж процеси, які відбувалися в минулому році і гумусовий шар наростає один на інший, тим самим, збільшуючи шар грунту.

Дорогий друг, але, навіть маючи на своїй ділянці значний шар гумусу (чорнозему) майже всі дачники скаржаться на поганий ріст і плодоношення своїх овочів. Чому таке відбувається? Здавалося б, харчування хоч відбавляй, а рослини гальмують в своєму розвитку. Тут відповідь проста. Голий чорнозем не може перетворитися в доступне харчування для рослин через недостатню вологість цього живильного шару.

Адже розчинна частина гумусу з його багатющим запасом мікро і макроелементів може розчинятися і служити харчуванням для рослин, тільки при ПОСТІЙНОЇ і ОПТИМАЛЬНОЇ вологості. Гумусовий (чорноземний) шар може служити чудовим харчуванням тільки тоді, коли періодично йдуть дощі і волога в цьому шарі тримається ПОСТІЙНО.

При посушливому літньому сезоні, які зазвичай і бувають в останні роки, гумусовий шар не грає абсолютно ніякої ролі – є він чи ні, рослини не ростуть привільно. У такій сезон цей поживний шар служить тільки тим субстратом, в якому рослини утримують свої «тіла» в вертикальному положенні, за рахунок їх кореневої системи.

Таким чином, можна зробити простий висновок – наявність чорнозему на дачі або присадибній ділянці, це ще не факт багатого врожаю. І ті дачники, які купує чорнозем і не мульчують його органічними залишками (т. Е. Мульчею) викидають свої гроші на вітер.

Ні, вони звичайно, розповідають сусідам і пишаються тим, що купили машину чорнозему і тепер врожаї потрібно буде возити возами, самі того не підозрюють, що витрачені гроші і сили (розтягування цієї купи по території дачі) виявляться марними, якщо вони не зможуть підтримувати ПОСТІЙНУ вологість цього багатства.

Ось Вам, дорогий друже, і купили чорнозем ?!

А якщо мульчувати грунт органічної мульчею і при цьому вона буде створювати і підтримувати ПОСТІЙНУ вологість і служити кормом для ґрунтових мешканців, то і гумусовий (живильний – чорноземний) шар ВИРОСТЕ САМ! Тоді виникає законне питання, що купувати, якщо не чорнозем? Дорогий друг! Замість чорнозему, перегною, гною, торфу і т. Д. І т. П. ПОТРІБНО купувати відмерлі органічні залишки – сіно, солому, зерняткових лузгу, роздроблену кору, хвою, листя, тирсу і ін.

Це буде набагато краще вкладення грошей в майбутній урожай і ПОЖВАВЛЕННЯ грунту, ніж купувати ТЕ, ЩО виросте саме – чорнозем.

Я на сто відсотків впевнений в тому, що говорю, тому що бачу процеси утворення (наростання) живильного гумусового (чорноземного) шару протягом усіх років з тих пір, коли став застосовувати на своїй дачі мульчування, т. е. ТЕХНОЛОГІЮ природного землеробства.

Але проблема полягає в тому, що цей поживний шар підвищується в коробах поживних ділянок і мені доводиться застосовувати багато фізичних сил, щоб від нього позбавлятися. Ось так виходить – одні купують чорнозем, а інші його викидають.

Єдина ділянка, де я ще жодного разу не зрізав чорноземний шар, це ділянках з плодово-ягідними чагарниками. Так, так, саме в тій ділянці, де ростуть кущі смородини та агрусу, пости про які вже є нижче по сторінці і на інших сторінках блогу. Уявляєте скільки там чорнозем !?

Що відбувається з чорноземної купою, яку ми насипаємо в лісі?

Вона поступово зменшується, тому що сусіди розтягують цей поживний шар грунту по своїх ділянках. Не вірите, дивіться ролик .

Тепер давайте розглянемо таке питання, в яких кліматичних зонах не утворюється гумусовий шар, хоча рослини ростуть в цій зоні чудово і їх безліч?

Як таке може бути? Є рослини, вони ростуть, а живильний шар тонюсенький-тонюсенький.

Так, шановний відвідувач, є такі кліматичні зони з великою кількістю рослинної маси, а живильного шару там не утворюється або якщо він є, то зовсім незначний. За даними дослідження грунтового шару екваторіальних лісів, вчені виявили, що гумусового шару в них зовсім небагато. Чому?

Тому що у рослин і тварин, як підземних, так і земних НІ періоду спокою – немає зими. Т. е. ВСЕ живі організми харчуються КРУГЛИЙ рік. Рослини скидають листя та інші органічні частини своїх тіл (наприклад, гілки), грунтові мешканці їх переробляють, і утворилося харчування відразу поглинається вічнозеленими рослинами і самими грунтовими «трударями» цієї кліматичної зони. Простіше сказати, все харчування, яке утворюється, поглинається в режимі реального часу – цілий рік і нескінченно!

Дорогий друг, тільки Ви не плутайте відсутність гумусового шару на наших фермерських полях і дачах, на яких грунт постійно ореться і копається. Речі про родючому шарі і бути не може при такому зверненні з грунтом. Відбувається саме натуральне вбивство живої суті грунту, причому це робиться ЩОРОКУ і СВІДОМО.

Запаси гумусу не нескінченні на оброблюваних полях, де вирощуються зернові та овочеві культури в великих масштабах, і якщо їх не поповнювати, то незабаром нас чекає життя впроголодь або ринок буде забитий суцільний «хімією».

На цьому дозвольте закінчити цей пост. Ви можете залишати коментарі та міркувань на тему чорнозему.