Топінамбур

Топінамбур (Helianthus tuberosus), або Соняшник клубненосний відноситься до представників трав’янистих рослин і належить до сімейства Айстрових. У народі зустрічається інша назва топінамбура, наприклад, земляна груша, артишок або бульба. Походження слова пов’язують з індіанським племенем, яке проживало в південній Америці.

У 16 столітті рослину завезли в європейські країни, де через кілька століть її почали вирощувати в якості харчової культури. Сьогодні в умовах дикої природи земляна груша часто зростає на півночі Америки поблизу доріг. Окультурений топінамбур користується популярністю по всьому світу. У деяких країнах його вважають бур’яном, тому що рослина здатна пристосовуватися навіть до самих несприятливих умов.

Опис топінамбуру

Топінамбур являє собою твердий коренеплід, пофарбований в жовтий, червоний, бузковий або білий колір. Зовнішній вигляд кореневища нагадує імбир. Земляну грушу використовують в їжу, вона відрізняється легким солодкуватим смаком. Багато хто порівнює за смаком з капустою або ріпою.

Поверхня міцних і прямостоячих стебел злегка опушена. Вони можуть виростати до 3 м в довжину і мають розгалужену верхівку. Верхні листові пластинки овальної форми, нижні – супротивні – яйцеподібні. Квітки-кошики утворюються з трубчастих бутонів, забарвлених в жовтий тон, а по краях розташовані золотаві квітки. Дозрівання плоду починається в кінці літа.

Для промисловості топінамбур вирощують в Америці, Росії та Азії. У наших краях уже протягом кількох десятиліть його культивують багато дачники на своїх садових ділянках. Земляна груша має лікувальні властивості і є дуже поживною овочевою культурою, хімічний склад якої близький до картоплі. Коренеплоди їстівні в сирому і відвареному вигляді. В інтернеті багато рецептів приготування різних страв і напоїв з цього овоча.

Посадка топінамбуру у відкритий грунт

Вирощують цю культуру в саду або в контейнерах. Посадка у відкритий грунт проводиться пізньої осені, перед приходом заморозків. Можна також робити це навесні дочекавшись, поки грунт прогріється. В якості посадкового матеріалу можна використовувати частини бульб. Ділянка для вирощуванна топінамбуру повинна добре освітлюватися. Оскільки його стебла можуть досягати висоти до 3 м, не варто вибирати місце, де рослина завадить зростанню інших культур. Оптимальним варіантом буде ділянка поблизу огорожі.

Грунт

При виборі грунту краще віддати перевагу субстрату з нейтральним або слаболужним середовищем. Земляна груша погано розвивається у важкому грунті і солончаках, а в іншому не сильно вибаглива до складу землі.

Грядки для вирощування необхідно підготувати за кілька днів до посадки. Грунт перекопують і удобрюють компостом. Якщо планується висадка топінамбуру навесні, то рекомендується не руйнувати великі земляні грудки на зиму. Мінеральні добрива вносяться прямо перед посадкою. Топінамбур добре росте на місці торішніх картопляних, капустяних або огірковим грядок.

Підготовка бульб

В кінці весни можна відібрати середні плоди рослини і замочити їх у цирконію, розведеному у воді в співвідношенні 1: 1000. Бульби висаджують у викопану канавку таким чином, щоб відстань між ними була не менше 40 см. Глибина посадки повинна складати близько 12 см. Між рядами важливо дотримуватися дистанції 60-70 см.

Догляд за топінамбуром

Топінамбур є невибагливим коренеплодом. Після посадки бульб грядки періодично розпушують і видаляють бур’яни. Як тільки стебла виростуть на 30 см, проводиться підживлення грунту компостом, а коли топінамбур підросте на метр, робиться підв’язка. Для цього по кінцях грядок розміщують стовпчики, між якими натягується дріт. До нього підв’язують стебла, щоб вони не пошкодилися під час сильного вітру. Цвітіння краще контролювати і видаляти бутони, інакше рослина буде витрачати всі сили. З цієї ж причини найдовші пагони обрізаються.

Полив

Поливати земляну грушу потрібно тільки за умови тривалої засухи. На кожен кущ витрачається приблизно 10-15 л води. Коли літо дощове можна не турбуватися за стан рослини, оскільки природної вологи буде повністю вистачати.

Підживлення і добрива

Під час росту топінамбур необхідно підживлювати. При розпушуванні грунту ділянку збагачують калійними і азотними добривами. Під час цвітіння рекомендується вносити тільки рідкі добрива. Хороший ефект надає підживлення грунту розчином морських водоростей, а також настоєм сидератів.

Розмноження

Розмноження коренеплоду здійснюють вегетативним методом. Для цих цілей підійдуть бульби або їх частини. Іноді топінамбур вирощують за допомогою насіння. Тільки такий спосіб забирає багато сил, вимагає певного досвіду і знань, тому їм користуються тільки селекціонери. Щоб дочекатися врожаю з насіння, буде потрібно багато часу.

Вирощувати земляну грушу можна у відкритому грунті, в спеціальних контейнерах або дренажних ящиках. Доглядати за нею необхідно точно так як у відкритому грунті, проте більше уваги приділяти поливу.

Хвороби і шкідники

Хоча топінамбур є досить стійкою культурою, іноді спостерігаються випадки ураження рослини білою гниллю, альтернаріозом або борошнистою росою.

Біла гниль

Інфекція потрапляє через грунт. Захворювання швидко розвивається при високій вологості повітря або різкій зміні погоди. Ознаками захворювання білою гниллю є утворення цвілі на стеблах. Згодом вона починає покривати його внутрішні стінки. Уражені кущі важливо своєчасно викопати і спалити.

Альтернаріоз

Вважається найбільш поширеним захворюванням, через яке страждають всі вегетативні частини рослини. Воно проявляється у вигляді плямистості на листках. Згодом плями покривають листову пластинку, що призводить до повного висихання всього куща. Справитися з проблемою допомагає проведення обприскування топінамбура теплим фунгіцидним розчином. Для закріплення ефекту процедуру краще повторити через два тижні, хоча в деяких випадках результат помітний після одного сеансу.

Борошниста роса

Цей пухкий білий наліт утворюється на поверхні листя в період дозрівання коренеплоду. Воно поступово стає крихким і ламким. Хвороба прискорюється при вологій погоді або пересичення грунту азотом. Кущі обробляються розчинами фунгіцидів.

Топінамбур можуть атакувати слимаки, капустянки та інші шкідники. Для захисту від них на грядках насипають спеціальні протислизневі препарати.

Збір та зберігання

Коренеплоди дозрівають протягом трьох місяців. Не варто викопувати їх раніше, тому що витягнуті з землі бульби не здатні дозрівати. Урожай збирають пізньої осені або навесні. Плоди є морозостійкими, тому вони чудово зимують в грунті, якщо на грядки накидати додатковий шар землі. Навесні рекомендується збирати урожай до того, як грунт прогріється, оскільки бульби почнуть давати сходи. Такий топінамбур вже не можна використовувати в їжу.

Зберігаються бульби, як і будь-які інші коренеплоди, в сухому місці. Можна для цих цілей використовувати ящики, наповнені піском. Зібрані плоди ретельно промивають і просушують. Ящики розміщують на засклених балконах або лоджіях. Якщо врожаю трохи, то його зберігають в холодильнику.

Сорти

На сьогоднішній день перед

селекціонерами стоїть мета виростити такий сорт топінамбура, щоб він відрізнявся компактністю. В основному, коренева система у цієї культури сильно розростається. Інше завдання – це вивести кормовий топінамбур з потовщеним стеблом і отримати районовані сорти.

Найбільш поширені сорти земляної груші поділяються на два види: кормові і бульбові. Кормовий топінамбур відрізняється густою рослинною частиною, невеликою кількістю бульб і вирощується для промислових цілей. Існує ще поділ на ранні та пізньостиглі сорти. Розглянемо найпопулярніші з них:

• Інтерес – це пізньостиглий вид топінамбура, який характеризується швидким ростом і морозостійкістю. Рослина має товсті довгі стебла, темно-зелене велике листя і білі коренеплоди. Його використовують у виробництві і вирощують в теплих регіонах країни.
• Ленінградський топінамбур дає високий урожай у вигляді білих овальних бульб. Вони добре зберігаються на зиму.
• Скороспілка майже не потребує догляду, добре розвивається навіть в затемнених куточках. Плоди круглі і гладкі.
• Сонячний сорт вважається найбільш урожайним, пізно дозріває і невибагливий до умов вирощування. Кущі мають гіллясті міцні стебла і широке листя, коренеплоди яйцевидної форми, пофарбовані в білий колір.
• Знахідка – це пізньостиглий сорт, коренева система займає небагато місця. Бульби білі з рожевими прожилками.

Лікувальні властивості

Земляна груша містить велику кількість поживних речовин і вітамінів, наприклад, калій, кальцій, хром, фтор, магній, кремній, натрій, вітаміни групи В, пектин, амінокислоти. Лікарі рекомендують вживати її в їжу при ожирінні, подагрі, сечокам’яній хворобі. У цьому овочі знаходиться багато клітковини і інуліну, завдяки яким з організму швидко виводяться солі металів, радіонукліди і токсини.

Топінамбур – вирощування, догляд

Топінамбур – абсолютно невибаглива рослина, яка може рости в одному місці до 30 років і при правильному використанні та споживання допоможе вам підтримувати здоров`я.

Топінамбур – рослина з сімейства складноцвітних і близький родич соняшнику, походить з Північної Америки. Це – багаторічна рослина з прямими тонкими стеблами й жорсткими шорсткими листками, до 3 м у висоту. До кореневищ топінамбура прикріплені їстівні вузлуваті довгасті бульби жовтуватого, коричневого або червонуватого кольору, які визрівають восени та повністю готові до вживання в їжу після перших заморозків. На вигляд бульби топінамбура трохи нагадують коріння імбиру. Бульби топінамбура смачні й мають цілющі властивості. Топінамбур дуже холодостійкий, його бульби відмінно зимують в ґрунті, тому в холодних регіонах можна збирати урожай земляної груші восени або ранньою весною, а в більш теплих регіонах – всю зиму.

Як садити топінамбур

До ґрунту топінамбур невимогливий, однак гірше росте на закислених ґрунтах і на низинних ділянках, на яких навесні застоюється вода. Культуру топінамбура можна використовувати для розробки важких ґрунтів. Для топінамбура ділянку перекопують з осені, на бідних ґрунтах вносять органічні й мінеральні добрива. Топінамбур розмножується бульбами, для посадки відбирають бульби з невелике куряче яйце. Час посадки топінамбура збігається з посадкою картоплі – кінець квітня – середина травня. Посадка бульб топінамбура проводиться в траншеї. Потім обережно засипають траншею землею і роблять граблями невеликий гребінь над бульбами. Глибина посадки топінамбура – 15 см, відстань між бульбами в ряду – 45 см, відстань між рядами – 1 метр. Приблизний час від посадки топінамбура до перших паростків – 2-4 тижні. Час від посадки до осіннього збору врожаю топінамбура – 40-50 тижнів.

Лаванда буває рожевою, фіолетовою, білою і навіть жовтою.

Догляд за топінамбуром

Догляд за топінамбуром технічно нескладний . За топінамбуром легко доглядати. Коли стебла досягнуть висоти 30 см, рослини підгортають. У сильну посуху необхідний полив. Коли стебла топінамбура піднімуться на метрову висоту, на початку і в кінці грядки ставлять шпалеру, до неї по обидва боки від рослин прикріплюють дріт в пластиковій обмотці. Це необхідно зробити, через те, що високі стебла топінамбура сильно розгойдуються вітром і можуть зламатися. Дуже зручно висаджувати топінамбур вздовж паркану. В період бутонізації топінамбур підживляють рідким розчином мікродобрив, або мінеральним добривом, а бутони видаляють у міру їх формування.

Восени, після в’янення листя, стебла топінамбура обрізають на висоті 30 см над рівнем ґрунту. Прибирати топінамбур можна як восени, у вересні – листопаді, так і навесні, або в квітні – травні наступного року. Залишені на грядці до весни рослини на зиму присипають землею, перегноєм або вкривають соломою. Навесні всі бульби топінамбура викопують, відбираючи потрібні для посадки. Якщо бульби не викопати, топінамбур розростеться і може засмітити город. В городах вирощується, як правило, несортовий топінамбур з білою шкіркою. Його врожайність становить 1-2 кг бульб з однієї рослини. Якщо у вас є можливість, придбайте сортовий посадковий матеріал, врожайність сортового топінамбура вас порадує.

Зберігання бульб топінамбуру

Зібрані бульби топінамбура потребують високої вологості під час зберігання. Зберігайте топінамбур в овочевому відділенні холодильника, упакованим у вологу тканину, не більше тижня-двох.

Як приготувати топінамбур: три рецепти від Андрія Величка

Я вирішив приготувати топінамбур. Чому? Перше. У дитинстві мама часто готувала восени салат із сирого топінамбуру, заправленого ароматною олією. Друге. Нині сезон. А готувати сезонні овочі – справа благородна. Ну і третє — про топінамбур має дізнатися якомога більше людей. Адже часто продають його бабусі на ринку. А у них треба купувати. І не торгуватись!

Так от хтось, напевно, чув таке слово “топінамбур”. Його ще називають “земляна груша” чи єрусалимський артишок. Ну а хтось точно пробував на смак, хто не чув і не пробував — взагалі не проблема. Ось прочитайте мій текст і приготуйте один із запропонованих мною варіантів. Вам точно сподобається. Ну а якщо не сподобається — значить готуйте інший варіант топінамбуру. Але готувати точно варто!

Тож поїхали. По-перше, топінамбур — це точно не сучасна, що виникла кілька років тому рослина. Так, останніми роками його частіше можна зустріти і на ринках, і в меню пристойних ресторанів. Там його подають як один із символів осіннього врожаю, у салатах або як гарнір до м’яса чи птиці у вигляді пюре чи запечених бульб.

Найвірніший варіант спробувати топінамбур — у сирому вигляді в салаті. Так, саме у сирому вигляді. Достатньо очистити тонку шкірку, нарізати тонкими скибочками або натерти на тертці та заправити смачно. До речі, про заправку для салатів я вже писав раніше на своїй сторінці. Топінамбур у сирому вигляді має дуже цікавий смак за рахунок легкої солодкосты, землянистого аромату та дуже свіжої, хрусткоъ текстури. Його ще називають “земляна груша”, і цей термін, як на мене, повністю відображає його суть. Хрумкий, зовсім трохи солодкуватий і дуже соковитий.

Другий варіант приготування топінамбуру — запікаємо. Сольно, або в парі з айвою та часником, або з гарбузом та ароматними травами, як чубриця. Перед запіканням рекомендую або очистити, або (якщо бульби молоді) добре почистити щіткою. До речі, форма топінамбуру не дуже зручна, схожа на корінь імбиру. Тому й чистити його не надто швидко виходить. Але воно того варте. Замаринуємо в олії (соняшникова, лляна або конопляна), додамо трохи оцту і меду або сиропу (солодка частина, що допоможе з карамелізацією), сіль, перець і трави-спеції на любителя і в духовку на 190 градусів на 20-25 хвилин.

Такий запечений топінамбур стане чудовим гарніром для птиці та іншого білого м’яса. Навіть свинина чи телятина з ним чудово потоваришують. За бажання, додавши трохи хрусткої текстури за рахунок жмені чипсів, або начос, ви отримаєте не банальний, а головне смачний гарнір.

Ну і третій варіант приготування топінамбуру – зробити з нього пюре. Беремо запечений, закладаємо в блендер і додавши трохи вершків подрібнюємо до пюре. Просто, швидко, смачно. Хочеться більше смаку — жменя натертого витриманого сиру, наприклад пармезану, або пекорино, а може дворічного витриманого сиру з коров’ячого молока з Бессарабії. Таке пюре може бути гарніром, як і запечений топінамбур.

Я коротко описав три варіанти приготування сезонного і поки що мало популярного коренеплоду. Звичайно, кожен може вибрати рецепт на власний смак. А, можливо, і запропонує свій варіант. Чому я буду дуже радий!

Андрій Величко — один із небагатьох кухарів в Україні, хто здобув кулінарну освіту в Інституті Поля Бокюза, творця “нової французької кухні”.

На своїй сторінці у Facebook він ділиться з передплатниками цікавими рецептами та секретами приготування страв.

Більше рецептів шукайте у розділі “Кухня”