Для вимірювання опору ізоляції використовують спеціальний прилад – мегаомметр або ізоляційний тестер. Зазвичай, замір проводять між провідниками та землею, або між фазовими провідниками, якщо проводка має бути підключена до джерела електроживлення.

Опір ізоляції обмоток вимірюється відносно корпусу електричної машини та між обмотками. Вимірювання здійснюється мегомметром, який є малопотужним генератором постійного струму. Випускаються мегомметри класу напруги 500, 1000 та 2500 В.

Норми опору ізоляції також залежать від типу системи. Наприклад, для систем з напругою менше 1000 В, опор ізоляції повинен бути не менше 0,5 МОм, а для систем з напругою більше 1000 В, норма може бути від 1 до 10 МОм, в залежності від типу системи та вимог замовника.

Згідно п. 1.20 глави 1 розділу IV НАПБ А. 01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні» замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ (в тому числі і заземлення).

Вимірювання опору ізоляції є одним з найпоширеніших методів перевірки. Воно полягає в застосуванні мегаомметра для вимірювання опору між проводами та між проводами і землею.

Якщо відомо напругу та силу струму, то опір можна знайти за формулою: R=UI. R = U I . Отже, для визначення опору провідника потрібно виміряти на ньому напругу, потім – силу струму в ньому, після чого значення напруги поділити на значення сили струму.

Опір ізоляції постійному струму, визначається шляхом виміру струму витоку, що проходить через ізоляцію при проходженні через провідник постійного струму;