Ранні ознаки розвитку ДЦП включають: Затримка досягнення таких віх розвитку, як контроль голови, перевертання, досягання предметів рукою, сидіння без підтримки, повзання чи хода. Утримання „дитячих” чи „примітивних” рефлексів, які нормально зникають через 3-6 місяців після народження

У 90% випадків ДЦП діагностують у дітей раннього віку (до 3 років), але вперше може бути виявлений і у пацієнтів віком 8-15 років.

Спастична диплегія – уражаються відділи мозку, що відповідають за рухи рук і ніг. Це ДЦП, яке зустрічається найчастіше. Воно призводить до часткового або повного паралічу кінцівок. Гемипаретична форма ДЦП – пошкодження фіксується в одній з півкуль мозку з підкірковими і корковими структурами.

У ранньому віці пластичність головного мозку висока, а тому реабілітацію ДЦП слід розпочинати як найраніше (у перший рік життя). Проте, через низку причин, діагноз ДЦП часто не ставлять до 3 років і батьки зволікають із реабілітацією.

Спровокувати ДЦП у дитини можуть як самі інфекції, так і симптоми, якими супроводжуються деякі захворювання, наприклад, лихоманка. Найвищий ризик представляють TORCH-інфекції (герпес, краснуха, токсоплазмоз та інші). Також до ураження головного мозку плода можуть привести інші віруси і бактерії, в тому числі грип.

У дітей з ДЦП часто проявляється підвищений м’язовий тонус, що призводить до скорочення м’язів (контрактури), перешкоджаючи їх повноцінному розтягування і скорочення. Контрактура виникає в підколінних сухожиль, аддукторах, згиначах і разгибателях стегна. Для полегшення …