У жінок, давня гонорея проявляється вульвовагінітом, уретритом, циститом, ендометритом і сальпінгоофоритом: проблеми із сечовипусканням; гнійні чи слизово-гнійні білі, кровомазання; тягнучий або переймоподібний біль унизу живота, порушення місячного циклу.

Основними проявами гонореї у жінок є свербіж, печіння, почервоніння статевих органів, зміна вагінальних виділень та місцеве підвищення температури. При цьому майже в половині випадків хвороба розвивається приховано або має маловиражену симптоматику.

За симптоматикою і тривалістю хвороби гонококову інфекцію поділяють на хронічну (уповільнене запалення сечостатевих органів з тривалістю понад 8 тижнів) і свіжу (тривалість до 8 тижнів, має 3 форми – гостра, підгостра та торпідна). Також, існує поняття "латентна гонорея".

Тривалий перебіг хронічної гонореї веде до сексуальних розладів, аноргазмії, безпліддя. Гонорея несприятливо позначається на перебігу і завершенні вагітності.

У чоловіків найчастіше проявляється гострим уретритом, тоді як у жінок гонококова інфекція в більшості випадків викликає ендоцервіцит. Безсимптомно і торпідно гонорея протікає у чоловіків до 30-48%, у жінок до 50-94%, особливо часто при локалізації в глотці та прямій кишці.

Є кілька способів діагностики гонореї, але найбільш чутливим та точним є визначення генетичного куатеріалу гонокока. Без лабораторного обстеження встановити факт зараження гонореєю не можна, тому що її симптоми, схожі з проявами інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Гонорея передається статевим шляхом. Заразитися можна від інфікованого партнера під час класичного, орального або анального статевого контакту. Потрібно враховувати, що в деяких випадках хвороба може розвиватися в млявій формі та залишатися не діагностованою. Для …