Симптоми уреаплазмозу у чоловіків – це типові ознаки уретриту: виділення з уретри (частіше мізерні слизові), різі та печіння в сечівнику, особливо при сечовипусканні. При розвитку простатиту: часті позиви до сечовипускання, болі в промежині, в мошонці, яєчках.

Уреаплазмоз – це інфекційне захворювання сечостатевої системи, яке зустрічається у жінок і чоловіків. Його збудниками є умовно-патогенні мікроорганізми роду Ureaplasma.

Джерелом інфекції може бути людина з уреаплазмозом або безсимптомний носій уреаплазм. Передається, в основному, статевим шляхом, але не виключена передача контактно-побутовим способом, нерідкі випадки інфікування дітей від матері під час виношування або в процесі пологів.

При гострому перебігу він проявляється максимально та виявляється протягом 2 місяців. Носійство не супроводжується будь-якими симптомами, та уреаплазми виявляються лише під час проведення лабораторних досліджень. Хронічний уреаплазмоз триває понад 2 місяці.

Уреаплазма спеціес, кількісне визначення бактеріальної ДНК методом ПЛР – різновид діагностики статевих інфекцій, метод молекулярно-генетичної діагностики уреаплазмозу. ПЛР-дослідження спрямоване на виявлення в біологічних матеріалах (урогенітальному зішкребі, сечі) ДНК уреаплазми спеціес з підрахунком кількості копій.

Часто передача відбувається при статевому контакті (приблизно 45 % випадків), однак також поширеними є випадки зараження уреаплазмою побутовим шляхом (близько 40 % випадків). На сьогодні уреаплазмоз не вважається захворюванням, що передається статевим шляхом.

Уреаплазмоз у чоловіків має три причини виникнення: статеве поширення; контактно-побутова передача через предмети побуту; передача збудника від матері до плоду.